4.5. Склад злочину і кваліфікація злочину

Кваліфікація (від лат. qualificatio від qualis — який, якої якос­ті + facere — робити) злочину — найважливіша дія службової особи (дізнавача, слідчого, прокурора, судді), яка полягає у кримі­нально-правовій оцінці вчиненого суспільно небезпечного діяння. Це — встановлення у певному діянні всіх ознак конкретного складу злочину, передбаченого в КК.

Необхідними умовами правильної кваліфікації діяння є точне й повне встановлення всіх обставин його вчинення та досконале знання норм кримінального законодавства, законів і підзаконних актів, а також документів, що тлумачать норми КК, які застосо­вуються.

Кваліфікація злочину — це й процес, під час якого уповно­важена на те службова особа встановлює відповідність всіх юри­дично значущих ознак вчиненого діяння відповідним ознакам певного складу злочину, передбаченого КК.

Процес кваліфікації має кілька етапів.

На першому етапі здійснюється повне й точне встановлення фактичних обставин вчиненого діяння, збір, дослідження й оцін­ка доказів у справі.

На другому етапі встановлюється норма Особливої частини КК, яка за попередньою оцінкою передбачає відповідальність за діяння, обставини якого були предметом дослідження.

66

На третьому етапі (він є підсумком процесу кваліфікації) зіставляються всі ознаки вчиненого діяння із ознаками складу діяння, передбаченого законом. Якщо в результаті такого співстав-лення буде встановлене повне співвідношення перших і других ознак, процес кваліфікації закінчується висновком про наявність у діянні особи складу відповідного злочину, що дає підставу для притягнення її до кримінальної відповідальності.

Зазвичай, на практиці всі етапи не мають чіткого розмежу­вання у часі, але обґрунтований остаточний висновок, що має юридичну силу, може бути зроблений тільки після всебічного дослідження як матеріалів справи, так і норм законодавства.

Цей висновок знаходить свій відбиток у процесуальних доку­ментах: постанові про притягнення особи як обвинуваченого, об­винувальному висновку і у вироку.

Правила кваліфікації досить чисельні й різноманітні, їм на­даватиметься постійна увага, особливо при вивченні Особливої частини курсу.

Тепер же зауважимо, що кваліфікація злочину фіксується у так званій формулі кваліфікації, яка є літерно-цифровим відоб­раженням вчиненого й базується на нормах як Загальної, так і Особливої частини КК. У Загальній частині це статті 14, 15, 27, 28, ЗО КК, у Особливій — практично всі статті, крім ст. 401 КК. Наприклад, формулою готування до квартирної крадіжки є: ч. 1 ст. 14 і ч. З ст. 185 КК. Формулою закінченого замаху на фіктивне підприємство, вчинене повторно, — ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 205 КК; організації вбивства з корисливих мотивів — ч. З ст. 27 та п. 6 ÷. 2 ñò. 115 ÊÊ.

Отже, кваліфікація діяння є правовим обґрунтуванням кри­мінальної відповідальності та покарання особи, що вчинила зло­чин (або визнанням особи невинною). Для прийняття законних правових рішень у справі прийнятна тільки правильна кваліфі­кація діяння відповідними уповноваженими на те службовими особами. Помилка в кваліфікації діяння призводить до пору­шення принципу верховенства права (законності).

Контрольні питання

1. Дайте поняття кримінальної відповідальності та обставин,  що її характеризують.

67

Що являють собою кримінально-правові відносини і з яких еле­

ментів вони складаються?

Назвіть філософські та правову підстави кримінальної відповідаль­

ності.

Що таке склад злочину і яке  його співвідношення  із поняттям

злочину?

Які функції виконує склад злочину?

Які сторони (елементи) складають склад злочину,  які ознаки їх

характеризують та які з цих ознак можна віднести до обов'язко­

вих і які — до факультативних?

Назвіть види складів злочину.

У чому полягає кваліфікація злочину і які етапи вона має?

Що є формулою кваліфікації?