14.3. Система покарань

Система покарань — це встановлений кримінальним зако­ном вичерпний перелік видів покарань, які розташовані послідов­но від найменш тяжкого до найбільш тяжкого. Система пока­рань покликана забезпечити досягнення мети (цілей) покарання.

В основу побудови діючої системи покарань покладені такі принципи кримінального права як законність, справедливість і гуманізм.

Системі покарань притаманні такі ознаки:

а)             її складові, тобто окремі види покарань, і, отже, система в цілому,

встановлюються тільки законом про кримінальну відпові­

дальність. Характер, зміст, межі, порядок і підстави застосу­

вання покарання визначаються тільки цим законом;

б)            перелік покарань в системі є вичерпним і обов'язковим для

судів всіх інстанцій. Суди не мають право самі "творити" які-

небудь інші види покарань, як би доцільно таке "новотворен-

ня" не виглядало для конкретної кримінальної справи (прин­

цип "nulla poena sine lege" — нема покарання без закону,

тобто без вказівки в законі на даний вид і розмір покарання);

в)             система покарань побудована шляхом розташування різних

видів покарань залежно від ступеню їх тяжкості послідовно

від найменш, тяжкого до найбільш, тяжкого. "Східці пока­

рань" — називав таку побудову Ч. Беккаріа. Цей принцип

відтворений і у санкціях окремих статей Особливої частини

КК.  Він орієнтує суд на першочергове використання більш

м'якого виду покарання. Крім того, послідовне розташуван­

ня видів покарань у їх системі визначає відносну суворість

кожного з них стосовно інших, вказує на те, яке покарання

може призначити суд при призначенні більш м'якого пока­

рання, ніж передбачено законом, при заміні невідбутої части­

ни покарання більш м'яким тощо.

Значення системи покарань полягає в тому, що вона: а)відкриває   простір  для   реалізації  принципів   кримінального права;

б)            забезпечує досягнення мети покарання;

в)             полегшує нормотворчу діяльність законодавця;

г)             встановлює чіткі рамки для суду при призначенні ним пока­

рання.

236

Діюча система покарань наведена в ст. 51 КК і включає в себе 12 видів покарань:

штраф;

позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину

або кваліфікаційного класу;

позбавлення права обіймати певні посади або займатися пев­

ною діяльністю;

громадські роботи;

виправні роботи;

службові обмеження для військовослужбовців;

конфіскація майна;

арешт;

обмеження волі;

тримання   в  дисциплінарному  батальйоні   військовослуж­

бовців;

позбавлення волі на певний строк;

довічне позбавлення волі.

Треба зауважити, що у розділі XV Загальної частини КК "Особ­ливості кримінальної відповідальності та покарання непов­нолітніх" є ст. 98 КК, яка наводить систему покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх. Вона складається з шести видів покарань, які за строками і розмірами відрізняються від загальної системи покарань у бік їх пом'якшення (про це — у відповідному розділі).

Вказані види покарань можуть бути класифіковані за певни­ми підставами. Найважливіше значення має класифікація пока­рань за самостійністю застосування і виконання: а) основні; б) додаткові; в) змішані (ст. 52 КК).

Основні покарання. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті Особ­ливої частини КК. Вони не можуть бути додатковими до інших. З ними пов'язуються основні сподівання на досягнення цілей покарання. Це — громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, три­мання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, поз­бавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі (всьо­го — вісім).

Додаткові покарання — це позбавлення військового, спеці­ального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіс-

237

кація майна (всього — два). Вони не можуть призначатися са­мостійно, а призначаються тільки у додаток до основних (суб-сідіарно) і мають допоміжний характер у досягненні цілей пока­рання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань.

Змішані покарання можуть застосовуватися як основні і як додаткові покарання. Це — штраф та позбавлення права обій­мати певні посади або займатися певною діяльністю (всього — два).

За зв'язком з ізоляцією від суспільства покарання поділя­ються на а) пов'язані з ізоляцією від суспільства і б) не пов'я­зані з ізоляцією від суспільства. До перших відносяться арешт, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. До других відносяться всі інші види покарання.

За часом виконання покарання поділяються на разові (одно­актні) і строкові. До перших відносяться штраф і конфіскація майна, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. До других відносяться всі інші (строк виконання довічного позбавлення волі — до смерті засудженого).