27.2. Поняття та класифікація кадрів в органах внутрішніх справ

Перед тим, як дати визначення поняття кадрів органів внутрішніх справ, розглянемо основи класифікації цих кадрів.

У науковій літературі зустрічаються різні основи класифікації кадрів, називають об'єктивну, посадову, професійну, юридичну, функціональну та інші види класифікації. Всі вони будуються щодо конкретних управлінських завдань.

Об'єктивна класифікація ділить кадри за так званими об'єктивними ознаками:'віком, статтю, освітою, національністю, стажем роботи в системі, на посаді, професією, наявністю нагород, вченого ступеня та вченого звання і т. ін. Дана класифікація застосовується дуже широко. Практично вивчення кадрів починається з виявлення об'єктивних даних про особовий склад. У кадровій роботі існує спеціальний документ – довідка форми № 1, яку іноді називають "об'єктивкою". При знайомстві з новим співробітником в першу чергу вивчають ці об'єктивні дані про нього. Щорічні звіти про стан кадрів містять в собі відомості про об'єктивні дані працівників.

Об'єктивна класифікація тісно зв'язана з посадовою, згідно з якою кадри діляться за обійманими посадами в системі. За цим критерієм усі працівники органів внутрішніх справ можуть бути класифіковані за групами, які відповідають посадам, що названі в штатних розкладах.

Ця класифікація примикає до професійної, відповідно до якої всі особи, зайняті в системі, діляться за професіями, а в їх рамках – за спеціальностями. Основою цієї класифікації є наявність спеціальної освіти. Посадова і професійна класифікація має значення при організації та проведенні профорієнтаційної роботи, а також при розробці питань професіографії.

Згідно з адміністративно-правовим розподіленням державні службовці традиційно розглядаються з погляду юридичної класифікації, яка підрозділяє їх на представників влади, посадових осіб та допоміжно-технічний, або обслуговуючий, персонал.

607

 

Для управлінських цілей частіш за псе використовується функціональна класифікація, згідно з якою прийнято виділяти три категорії працівників: керівників, спеціалістів та допоміжний персонал. Ця класифікація стала основою Єдиної номенклатури посад службовців (ЄНПС). До керівників відносять осіб, відповідальних за прийняття та організацію виконання управлінських рішень і маючих підлеглих. Інакше кажучи, вони володіють правами внутрішнього та внутріорганізаційного керівництва. У системі МВС України до цієї категорії насамперед відносяться керівники всіх органів внутрішніх справ (МВС України, ГУМВС, УМВС в областях, УМВСТ, міськрайлінорганів), установ виконання покарань, пожежних частин, навчальних закладів, командири військових частин, керівники структурних підрозділів ОВС, їх заступники і т. ін. Узагальнюючи цю категорію, можна сказати, що мова йде про посадових осіб, які мають підлеглих.

Спеціалісти – найбільш численна і структурно складна категорія. Базовим критерієм віднесення працівників органів внутрішніх справ до спеціалістів є використання ними професійних знань, вмінь і навичок, набутих у результаті спеціалізованого навчання і тренувань. Додатковим критерієм є відсутність у них осіб, які підлеглі їм за посадою, і відповідно права розпоряджатися у сфері внутріорганізаційної діяльності. Серед спеціалістів органів внутрішніх справ, на нашу думку, можна виділити три групи працівників.

Перша група – особи, які приймають і виконують управлінські рішення в рамках функціональних обов'язків у сфері зовнішнього управління. Вони, хоч і не мають підлеглих за посадою, але компетентні справляти управляючий вплив, безпосередньо реалі-зуючи основні функції тієї підсистеми, елементами якої вони є. Це – слідчі, співробітники карного розшуку, підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, Державної служби по боротьбі з економічними злочинами та інших галузевих служб, дільничні інспектори міліції, начальники загонів та вихователі УВП.

Друга група – особи, зайняті переважно або виключно оперуванням інформацією, підготовкою управлінських рішень і, можливо, перевіркою їх виконання. Це інспекторський склад апаратів управління. Найбільш типовими представниками цієї групи є інспекторський склад штабних підрозділів, які виконують функції міжгалузевого управління.

Третя група – спеціалісти у вузькому розумінні цього слова, наприклад, особи, які виконують машинну обробку інформації, експерти-криміналісти і т. п.

Керівникам та спеціалістам системи МВС України, як правило, присвоюються спеціальні звання, або, як заведено говорити, вони є атестованими співробітниками органів внутрішніх справ.

Технічні виконавці – це особи, які в основному зайняті виконанням технологічних операцій по збиранню, фіксації, обробці, оформленню, зберіганню, пошуку, розмноженню та контро-

608

 

лю за проходженням інформації та н носіїв. Це працівники діловодних підрозділів та машинописних бюро, технічні секретарі, а також інший обслуговуючий та допоміжний персонал, котрий, як правило, не атестований.

У цілому ж проблема класифікації кадрів в органах внутрішніх справ розв'язана лише щодо критерію наявності (відсутності) у працівників спеціальних звань, встановлених у системі МВС України. Це цілком природно, оскільки органи внутрішніх справ відносяться до систем військового типу, в котрих діє дисципліна, що подібна до військової.

За названим критерієм усі кадри органів внутрішніх справ підрозділяються на дві великі категорії: а) особи, які мають спеціальні звання і б) особи, які не мають спеціальних звань і працюють в органах внутрішніх справ за трудовою угодою (в повсякденній практиці їх прийнято називати вільнонайманими працівниками). На працівників цієї категорії повністю поширюється трудове законодавство. Особи, які мають спеціальні звання, підрозділяються на начальницький (вищий, старший, середній та молодший) і рядовий склад.

Безсумнівною перевагою цієї класифікації є її обширність, оскільки вона охоплює всіх без винятку осіб, які реалізують будь-які трудові функції в системі МВС України. Вона знаходить обгрунтування в підході до класифікації кадрів органів внутрішніх справ, який склався історично. Велика та розвинута система правових норм, що регулюють широкий комплекс питань проходження служби, також виходить саме із цієї традиційної класифікації кадрів.

Пошуки найефективнішого розв'язання проблеми класифікації кадрів привели останнім часом до так званої класності. Підбиваючи підсумок вищенаведеному, можна дати наступне визначення: кадри органів внутрішніх справ – це сукупність осіб, котрі виконують як основну професію або фах нормативно-службові обов'язки в межах штатної чисельності органу чи підрозділу внутрішніх справ і одержують за це винагороду у вигляді грошового утримання.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 211      Главы: <   182.  183.  184.  185.  186.  187.  188.  189.  190.  191.  192. >