§ 2. Правове забезпечення запобігання надзвичайним екологічним ситуяі та їх ліквідації

Запобігання і ліквідація НЕС являє собою комплекс визнач)! необхідних заходів різноманітної спрямованості.

З метою своєчасного проведення робіт, пов'язаних з НЕС, І рена єдина державна система управління по запобіганню і реаг ню на надзвичайні ситуації техногенного і природного хара Вона являє собою систему центральних і місцевих органів вю чої влади і управління, державних підприємств, установ і органі з відповідними матеріальними і фінансовими коштами і повнон. нями. Дані органи здійснюють нагляд за дотриманням техногеі природної безпеки, організують проведення робіт щодо запобц надзвичайним ситуаціям техногенного і природного походжб|ч реагування у разі їхнього виникнення з метою захисту населення^ вколишнього природного середовища, зменшення матері... втрат. Система органів складається з постійно діючих функціо» них і територіальних підсистем і має чотири рівні масштабнос равління: загальнодержавний, регіональний, місцевий і об'є.

Кожен рівень має координаційні і постійні органи управліні вирішення поставлених задач, систему повсякденного управліі засоби, сили, резерви матеріальних і фінансових ресурсів, сис зв'язку та інформаційного забезпечення.

У Верховній Раді України функціонує Комітет Верховної Ра питань екологічної політики природокористування та ліквц наслідків Чорнобильської катастрофи. Функції організаційно-* дичного управління плануванням дій єдиної державної сисі здійснює Міністерство України з питань надзвичайних ситуаці у справах^ХЯсТу~Населення від .наслідків Чорнобильськоікаїас фи (МНС). Міністерство є головним (провідним) органом у сис центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалі державної політики у сфері цивільної оборони, рятувальної сщ створення та функціонування систем страхового фонду докумеї поводження з радіоактивними відходами, захисту населення і торій від надзвичайних ситуацій, запобігання цим ситуаціям т< гування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобилі катастрофи, здійснює керівництво дорученою йому сферою уг

' Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року > єдину державну систему запобігання І реагування на надзвичайні ситуації т ного та природного характеру» // Офіційний вісник України. 1998 № 31. Ст.

430

Розділ XIX Правовий режим надзвичайних екологічних ситуацій

ня та несе відповідальність за її стан і розвиток1. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій здійснює державний нагляд і контроль за станом техногенної безпеки, готовністю дій при НЕС і проведенням заходів для їх запобігання, розробляє проекти програм і прогнозів по ліквідації наслідків, а також контролює виконання затверджених програм.

Постійнодіючим органом, що координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних з безпекою і захистом населеннял^е^^рш»4>еару-ващія4іалщ^

го (природничого) і техногенного походження є Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій2.

Основними напрямками діяльності Комісії у сфері екології є: координація взаємодії органів, пов'язаних із створенням і функціонуванням Національнрї системи запобігання і реагування на аварії, ка-тастрБфи^г^іщІзііїадзвичай^і ситуації, безпосередня організація і проведення роботи по ліквідації наслідків надзвйчішштзгекеяеачних ситуацій. Вона готує інформацію Президентові і Кабінету Міністрів Україїшгіро застосован^засоби реагування на ситуацію, яка склалася, і причини її виникнення. Комісія взаємодіє з відповідними організаціями к^а1Я7тЄрТїтбрїя"яких~піддалася негативному впливу в результаті надзвичайної ситуації, що виникла в Україні, визначає розмір збитку, заподіяного цією ситуацією.

Крім органів загальної і спеціальної компетенції, що забезпечують реагування на НЕС, у вирішенні питань беруть участь органи відомчої компетенції (наприклад, при визначенні класифікаційних ознак і інформуванні про НЕС можуть брати участь Мінтранс, Міністерство палива та енергетики, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України та ін.), а також органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, громадські утворення, громадяни.

Організація оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року ^(П^заавер^г^^ншЛЗааоження про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях»'.

Оповіщення і зв'язок у надзвичайних ситуаціях забезпечується за допомогою єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ).

Указ Президента України «Про внесення змін і доповнень до Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій тау справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»// Офіційний вісник України. 2000. № 14

Ст 557.

1 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року № 174 «Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій» // Офіційний вісник України. 1998. №• 7. Ст 258; 2000 № 15. Ст. 621.

3 Офіційний вісник України. 1999. № 7. Ст 242.

431

Особлива частина

Системи оповіщення (доведення сигналів і повідомлень орг цивільної оборони (ІДО) про загрозу та виникнення надзвича ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влад підприємств, установ, організацій і населення) організовуютье| урахуванням структури державного управління, характеру і рік надзвичайних ситуацій, наявності і місця розташування сил, які м жуть залучатися до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, ,

Оповіщення організовується відповідним органом ЦО та Н( схемою, яка затверджується начальником цивільної оборони вц відного рівня.

Система оповіиденшгЦО^ с.кдадастБС5г із" загальнодержавних, опальних і спеціальних систем централізованого оповішеншк них та об'єктовйх~еисгсм оповгеп^ШГ,"с1йстеТСГПЛрТ5улІфного виюц

На випадок загрози або виникнення надзвичайної ситуації заг нодержавного рівня створюється загальнодержавна система цен, лізованого оповіщення центральних і місцевих органів виконав влади та органів місцевого самоврядування.

На випадок загрози або виникнення надзвичайної ситуації регіні ного рівня в Автономній Республіці Крим, у кожній області, в міс Києві та Севастополі, а також у містах, віднесених до відповідних І горій і груп з ІДО, створюються регіональні системи централізов оповіщення місцевих органів виконавчої влади і населення.

Система зв'язку цивільної оборони у разі загрози чи виники ня надзвичайної ситуації у мирний час, в особливий період і у ний час охоплює: мережу зв'язку МНС; канали і засоби зв'язку,  *ч мовлення та телебачення центральних і місцевих органів виконав., влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ організацій, мережі зв'язку яких є складовими ЄНСЗ.

Залежно від соціально-економічних та інших особливостей торії, на якій виникла надзвичайна ситуація, визначаються види і мєрю зв'язку, які належить створювати (використовувати) на цій території.

Інформація в галузі захисту населення і територій від НЕС, а таї діяльність державних органів і органів місцевого самоврядування, шнавчої влади в цій галузі є відкритою і гласною, якщо інше не перV бачено законодавством. Порядок збирання інформації й обмін не визначається регламентом інформаційного обміну між користувача Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних < туацій, датаеріркеної Кабінетом Міністрів України. Дану інфор складають відомості про прогнозовані і виникаючі надзвичайні сиі^« їх наслідки, а також відомості про радіаційну, хімічну, медико-біолог ну, вибухову, пожежну й екологічну безпеку на певних територіях.

Відповідні органи зобов'язані оперативно і достовірно інфор» вати населення через засоби масової інформації і по інших канг

432

Розділ XIX Правовий режим надзвичайних екологічних ситуацій

про стан захисту населення і територій від НЕС та заходи, вжиті щодо забезпечення безпеки, про прогнозовані і такі, що виникли, надзвичайні ситуації, про прийоми і способи захисту від них. Приховання, невчасне подання або подання посадовими особами завідомо неправдивої інформації в галузі захисту населення і територій від НЕС тягне за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру —=. система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля. Запобігання виникненню надзвичайних екологічних ситуацій — це підготовка і реалізація соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків.

При виникненні надзвичайних екологічних ситуацій проводяться аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, спрямовані на рятування життя і збереження здоров'я людей, зниження розмірів шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, і матеріальних втрат, а також дії, які локалізують зони НЕС, припиняють вплив характерних для них небезпечних факторів. При проведенні ліквідації НЕС здійснюються такі заходи (перелік яких не є вичерпним): припинення, зупинення, обмеження екологічно шкідливої діяльності підприємств, споруд та інших об'єктів, які розташовані на території зони або поза нею, але впливають на стан навколишнього природного середовища даного регіону; проведення відбудовних робіт (рекультивація земель, відтворення лісів, ліквідація місць поховання відходів тощо); компенсація шкоди, заподіяної здоров'ю громадян, шляхом видачі матеріальної компенсації і встановлення пільг, а також інші заходи залежно від виду НЕС, які не суперечать чинному міжнародному і національному законодавству України.

433