§ 2. Екологічні правопорушення як підстава відповідальності та їх класифікація

Підставою для притягнення до відповідальності є вчинене правопорушення. У юридичній літературі підкреслюється, що загальною 1 єдиною підставою для юридичної відповідальності є правопорушен-"*• Воно розглядається як винна протиправна дія (діяльність). Непра-на дія — це вольова поведінка, яка не відповідає правовим при-

Див.: Петров В В Зкология й право. М, 1981. С. 143-162.

182

183

Загальна частина

писам, обмежує суб'єктивні права, не узгоджується з покладені на особу юридичними обов'язками.

Підставою застосування юридичної відповідальності за поруцщ ня екологічного законодавства є правопорушення, вчинені у ге природокористування, відновлення і охорони навколишнього ного середовища, їх можна назвати екологічними правопорушен ми. Необхідно підкреслити, що екологічне правопорушення зак давчо виділене у самостійне правопорушення. Так, у ст. 70 Зак України "Про охорону навколишнього природного середовища": дується екологічне правопорушення і екологічний злочин. Та чином, екологічне правопорушення законодавчо закріплено, хс законодавстві поки що не розкривається поняття даного правопс шення. Уявляється, що під-екологічним правопорушенням слід І міти винну, протиправну дію (бездіяльність), що порушує встаї лений державою правопорядок, права і обов'язки громадян і орг зацій у сфері раціонального використання природних ресурсів] відновлення і охорони навколишнього природного середовиі вчинення якої законом передбачена юридична відповідальність.! чайно, дана форма загального поняття екологічного правопоруї ня набуває специфічних рис лри притягненні до кримінальної,; ністративної, цивільно-правової і дисциплінарної відповідальне

Змістом екологічного правопорушення є дії або бездіяльніс суперечать вимогам еколого-правових норм. Практично це винне, І типравне, екологічно небезпечне діяння, яке посягає на встановле порядок у сфері природокористування, охорони навколишнього І родного середовища. Найчастіше зазначене діяння порушує еколс інтереси і права громадян.

Екологічне правопорушення характеризується в першу чергу* кими рисами, як екочогічна спрямованість, екоіогічна небез екологічна протиправність.

Суть екологічної спрямованості правопорушення полягає в то\ поведінка конкретного правопорушника спрямована на негативну: стану навколишнього природного середовища, порушення відповів го правового режиму природних ресурсів. Екологічна спрямов правопорушення має місце також у випадках, коли вона стосується! логічних інтересів і прав людини, які охороняються законом.

Екологічна небезпека правопорушення в галузі екології вк не лише ймовірність, можливість порушення екологічних суспільства, але й підвищену небезпеку для існуючих екологи! зв'язків у самих екосистемах.

Будь-яке екологічне порушення за своїми об'єктивними востями становить протиправну дію особи (фізичної або к

184

Розділ IX Відповідальність за порушення екологічного законодавства

яка здійснюється шляхом дії або бездіяльності. Екологічна протиправність дії означає невідповідність її вимогам правових норм у га-лузі екології. Вона полягає у повному або частковому невиконанні вимог, ігноруванні правил, закріплених нормами екологічного зако-нодавства. При цьому слід мати на увазі, що протиправність екологічного правопорушення означає як невиконання норм законів у галузі екології, так і чинних підзаконних актів. В останньому випадку мова йде також і про норми, прийняті на локальному рівні правової регламентації. Порушення нормативних актів у галузі екології можуть виявлятися в формі активних дій (самовільне використання природних ресурсів, порушення строків внесення платежів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища та ін.), так і у формі бездіяльності (скажімо, невжиття заходів по попередженню і ліквідації екологічних наслідків та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та ін.).

Оскільки екологічне законодавство закріплює складну і багатогранну систему вимог щодо раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища, то порушення вказаних вимог і правил характеризується видовою різноманітністю. Залежно від того, у якій сфері вчинене екологічне правопорушення, можна говорити про, земельні, лісові, гірські, атмосферно-повітряні та Інші екологічні правопорушення.

Екологічним правопорушенням властиві й інші спільні ознаки: об'єкт, суб'єкт, вина правопорушника, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою суб'єкта та її наслідками. У ряді випадків обов'язковою ознакою є наявність завданих збитків.

Одним з основних елементів складу екологічного правопорушення є об'єкт протиправного посягання. Виділяються загальний і спеціальний об'єкти. Загальним об'єктом екологічних правопорушень є визначений і закріплений законом" екологічний правопорядок. Його основу становить суспільне ставлення до раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Будь-яке посягання на встановлений правопорядок є протиправним.

Загальний об'єкт екологічних правопорушень диференціюється на спеціальні об'єкти. Це обумовлено комплексним характером суспільних відносин, пов'язаних з використанням природних ресурсів і охо-РОНОЮ навколишнього природного середовища. Як спеціальні об'єкти екологічних правопорушень можуть виділятися групи однорідних сус-п'Льних відносин по охороні і раціональному використанню землі, вод, Надр, тваринного і рослинного світу, атмосферного повітря та ін.

Об'єктом екологічних правопорушень вважаються суспільні ВІДносини, пов'язані із збереженням І забезпеченням належного ста-

185

Загальна частина

ну навколишнього середовища, доступного на даному етапі ку суспільства, який відповідає сучасним вимогам, їх правові фс і матеріально-ресурсна основа. Ці суспільні відносини регулюк нормами екологічного права.

Наявність специфічного об'єкта замаху є однією з основних не єдиною ідентифікаційною ознакою екологічних правопоруц^

Важливим елементом складу екологічних правопорушень-! ». Ними можуть бути як окрем «громадяни і посадові о< так і підприємства, установи і організації —^юридичні особи, вопорушниками у галузі екології можуть бути і»державні орган» равління, які, наприклад, незаконно розпоряджаються природи ресурсами, порушують встановлений порядок передачі природ ресурсів у власність або надання їх у користування. Суб'єкти еі гічних правопорушень — фізичні і юридичні особи — не обов'І во повинні бути власниками природних ресурсів, природокорис чами або взагалі суб'єктами екологічних відносин. Екологічні вопорушення можливі, наприклад, з боку проектних організації розробляють проекти розташування і будівництва об'єктів, міс дівну документацію тощо.

У певних випадках юридичну відповідальність несуть як| раїнські, так і іноземні фізичні і юридичні особи. До суб'єктів е* гічних правопорушень належать і створені в Україні спільні підпрі ства, міжнародні об'єднання, організації, фірми тощо.

Громадянин як суб'єкт екологічного правопорушення пов* досягти, за загальним правилом, 16-річного віку і на момент вчт неправомірних дій бути дієздатним.

Обов'язковою ознакою екологічних правопорушень Гпри1 зв'язок між протиправними діями (або бездіяльністю) і наслідкам* настали (наприклад, завданими збитками або реальною загрозою 1 подіяння). При відсутності такого зв'язку сам факт заподіяння зб* природному середовищу в цілому або окремим його компоне^ можна визнати правопорушенням, вчиненим конкретною особою.'!

Із суб'єктивного боку екологічне правопорушення харак зується наявністю вини. Відповідальність суб'єкта без вини мс ва лише у разі, коли шкода завдається джерелом підвищеної пеки, а також в інших випадках, прямо передбачених законодав Це закріплено в ст. 69 Закону України "Про охорону навколишї природного середовища". Даною нормою визначено, що особк володіють джерелом підвищеної екологічної небезпеки, зобові компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним осе якщо не доведуть, що ця шкода виникла внаслідок стихійних пр них явищ або навмисних дій потерпілих.

186

Роздп IX Відповідальність за порушення екологічного законодавства

Вина виражає психічне ставлення суб'єкта правопорушення до чинених протиправних дій або бездіяльності і наслідків, які наста-ли Залежно від цього розрізняється вина в двох формах: намір (прямий І непрямий) і необережність (недбалість і самовпевненість).

Окремі екологічні правопорушення можуть вчинятися лише на-вмцсно, наприклад, незаконне полювання, нецільове використання прйродних ресурсів тощо. Деякі ж правопорушення в галузі природокористування і охорони навколишнього природного середовища можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності (наприклад, порушення вимог/пожежної безпеки в лісах та ін.).

Необхідною ознакою еколргічного правопорушення в ряді випадків є наявніісТь"шкоди,~Зб'итківвїїр реальна загроза їх. Шкода, завдана в результаті еТШогїчнйх пр?вопорушень~ п6лягає"у знищенні або пошкодженні окремих природних ресурсів, комплексів, виснаженні природних об'єктів, а також у забрудненні або засмічуванні природного середовища або окремих його компонентів, які перебувають у власності чи користуванні суб'єкта або ж під охороною держави (скажімо, коли мова йде про заповідні території).

Під зазначеною шкодою в правовому аспекті розуміють ті негативні наслідки дії ?Іб"о~бездіяльності, яких за сучасних умов можна було б уникнути, не порушуючи екологічних зв'язків і існуючого співвідношення економічних і екологічних інтересів суспільства. Шкода мас об'єктом свого посягання насамперед майнові права і інтереси суб'єкта (власника природних ресурсів або природокористува-ча), тобто їй притаманний майновий характер. Але вона може завдаватись і безпосередньо навколишньому природному середовищу. Така шкода пов'язана з погіршенням якісного стану навколишнього природного середовища. У тих випадках, коли має місце заподіяння шкоди об'єктам природи, що перебувають у власності держави, фактично поєднуються економічні, господарські збитки і екологічна шкода, які обумовлюють зниження природних якостей об'єкта та зниження його економічної, майнової цінності.

Щоб виступати підставою юридичної відповідальності, екологічне правопорушення повинно бути належним чином виявлено ї зафІксова-^ Дану функцію здійснюють уповноважені органи і посадові особи. ~~" Чинним законодавством екологічні правопорушення фактично Розглядаються як посягання на права власників природних ресурсів, Як господарські правопорушення, як порушення громадського правопорядку і ш.и^Між тим усі вони об'єднуються однією суттєво важ-ливою ознакою — негативним впливом на природне середовище, тоб-0 Мають екологічну спрямованість. Саме у цьому і полягає особ-екологічних правопорушень.7 ]

187

Загальна частина

За своїм складом екологічні правопорушення є неоднорідні» можуть бути класифіковані. Залежно від мети класифікації в осі поділу може бути покладений той або інший конкретний криті Так, якщо в основу класифікації екологічних правопорушень покладено 2шд відповідальності, характер застосованих санкіщд можна розрізняти«кримінальні злочини,«адміністративні простуц •дисциплінарні і «цивільно-правові правопорушення. Наявність класифікації пов'язана з тим, що екологічне право як самостійі-лузь права не містить усього комплексу правових санкцій, які з;, совуються до суб'єктів екологічних правопорушень. Тому для бо{; би з екологічними правопорушеннями екологічне право викори вує ті санкції, які містяться у різних галузях сучасного п особливо у кримінальному, цивільному, адміністративному, труї му. Проте для застосування зазначених санкцій необхідно, що, рушення екологічного законодавства одночасно виступало і як псі шення правових норм відповідних галузей права.

Перелік екологічних правопорушень досить широкий. В узагя неній формі екологічні правопорушення сформульовано і закрц но у ст. 68 Закону України -'Про охорону навколишнього прирс го середовища", а також у галузевому поресурсовому законода. Але цей перелік не вичерпує усієї різноманітності екологічних вопорушень, які зустрічаються на практиці або потенційно мож? \/     Кожен вид екологічних правопорушень характеризується пр манними йому специфічними ознаками і властивостями. Можна! ділити три види екологічних правопорушень: 1) ті, що вчинені в никами природних ресурсів; 2) ті, що вчинені природокористувЬ ми; 3) ті, що вчинені особами, які не є власниками природнихрес або природокористувачами.

Окреме місце належить екологічним правопорушенням, ним, наприклад, з порушенням суб'єктивних прав власників пр них ресурсів (права володіння, права користування і права розщ ження) і із завданням шкоди, збитків самим об'єктам права влас» Найпоширенішим правопорушенням першого різновиду є неза угоди з природними ресурсами, а також самовільне їх викорис Серед другого різновиду екологічних правопорушень на перше І як критерій повинно бути поставлено^стан об'єкта природи (от няллсування,* погіршення).

V Класифікувати екологічні правопорушення можна згГобЧ посягання. У зв'язку з даним критерієм серед екологічних пра рушень можна виділига-земельні,-водні, гірські/лісові та ін. Цг) сифікація має практичну спрямованість і використовується, нг лад, для розробки збірників нормативних актів, характерне™ прямків правової охорони навколишнього середовища.

188

Розділ IX Відповідальність за порушення екологічного законодавства

У випадку ж виділення за об'єктом посягання групи однорідних екологічних правопорушень і конкретизації видів правової поведінки має місце подальша класифікація. Такий поділ, доповнений інши-ми ознаками, наприклад, предметом посягання, дозволяє виділити такі узагальнені екологічні правопорушення:

1) протиправне знищення і пошкодження природних ресурсів (наприклад, забруднення і засмічення вод, знищення або пошкодження лісу, лісових культур, пошкодження сільськогосподарських та інших земель);

2) погіршення об'єктів навколишнього природного середовища (наприклад, вибіркова розробка багатих родовищ корисних копалин, яка призводить до необгрунтованих витрат балансових запасів копалин, тощо);

3) порушення правил передачі у власність, надання в користування природних об'єктів, пов'язані з можливим заподіянням шкоди довкіллю (наприклад, уведення в експлуатацію підприємств та інших об'єктів без споруд, які запобігають забрудненню і засміченню вод);

4) бездіяльність, невиконання правил (скажімо, невиконання правил охорони надр);

5) використання природних ресурсів з корисливих мотивів (незаконне збирання дикорослих рослин і т. п.);

Можлива й інша класифікація екологічних правопорушень залежно від мети та критерію, який буде покладено в основу класифікації.