§ 2. Збір за спеціальне використання природних ресурсів

Платність виступає одним з основних принципів природокор вання. Вона реалізується шляхом встановлення зборів у сфері пр користування і тісно пов'язана з включенням певної частини пр«-ресурсів у ринковий товарообіг. Закон «Про охорону навколии природного середовища» розрізняє три види зборів — за спеї використання природних ресурсів, за забруднення навколиіш

168

розді ч \ 'III Економіко-правовий механізм природокористування І охорони

родного середовища, за погіршення якості природних ресурсів. У зако-йодавстві кожен з цих видів зборів підрозділяється на підвиди.

Структура зборів, а також процедура їх внесення регулюється екологічним законодавством та іншими нормативними актами.

Верховна Рада України Законом від 5 березня 1998 року внесла зміни до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в ті норми, які регулюють платність у сфері використання природних ресурсів. Замість терміну «плата» введено термін «збір» за використання природних ресурсів і забруднення довкілля. Внесені також відповідні зміни щодо витрачання коштів, що надходять від вказаних зборів. Треба мати на увазі, що в даному випадку має місце не просто заміна слів. Терміни «плата, платежі» відображають елементи ринкових відносин, вони припускають відповідну еквівалентність, а також більш-менш точний підрахунок. При зборах же коштів за використання природних ресурсів виникають труднощі при визначенні точних еквівалентів, бо природні об'єкти здатні самополіпшувати свій бшого-екологічний стан. Крім того, треба зазначити, що термін «зб^ір» більше відповідаєїїодаїку, він має р^^^в^яз^«^в^^xара4сгер.у порівнянні з платою, для якої характернадобровільність.

Встановлення в законодавчому порядку зборів за спеціальне вико^ ристання природних ресурсів має на меті підвищення чапікакленпсті' носія екологічних прав у використанні об'єктів природи, стимулювання природокористувача в забезпеченні раціонального прирппсжористу-вання, підвищення ефективності природоохоронної діяльності. Ці збори є джерелом поповнення державногхм міщевих»бюджетів, а також екологічнихтрондів, Наявність таких зборів тісно пов'язана з матеріальною зацікавленістю у збереженні і відтворенні природних ресурсів.^-Нарешті, стягнення зазначених зборів дозволяє одержува*|й додаткові

кошти на відновлення та відтворенняприродних ресурсів. ^~^^^^^ >^  ^-^^І^^У^^**^^-*<)_х!Ч_>!*^-->чх^—**>!>->!Х>-ч^-|і~ч>д>гг-ч^

Відносини щодо збору за спеціальне використання більшості природних ресурсів регулюються переважно відповідними поресурсови-ми законодавчими актами. В той же час відносно деяких природних ресурсів діють спеціальні нормативні акти. Так, Земельний кодекс України закріплює принцип платності в сфері використання землі. За4^ кон України «Про плату за землю» конкретизує і деталізує положення Земельного кодексу. Плата за землю справляється у вигляді земель-ного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, яка, в свою чергу, являє собою капіталізо-ваний рентний доход із земельної ділянки і застосовується для еко-Номічного регулювання земельних відносин.

Власники і землекористувачі, кріїуі орендарів-, сплачують земель-ний податок^ За земельні ділянки, надані в оренду, справляється

169

Загальна частина

(1

орендна плата. Розмір земельного податку не залежить від резульаІ господарської діяльності власників землі та землекористувачів."^ ки земельного податку, порядок обчислення і його сплати встанов ються і можуть змінюватися лише Законом України «Про /їла землю»1.                                                                       -А,/

Платежі за землю зараховуються на спеціальні бюджетні ки бюджетів сільської, селищної, міської ради, на території я» ходятьея земельні ділянки. Частково вони централізуються на| ціальному бюджетному рахунку ^Державного комітету України пй мельних ресурсах.

Плата за землю запроваджена*щдашо-формуваяня-ї для фінансування заходів щодо раціонального використання та і рони земель,ЧІідвищення родючості грунтів\ відшкодування в* власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарює на землях гіршої якостіуведення земельного кадастру, здійснення з леустроютр моніторингу земель/проведення земельної рефорл ' розвитку'інфраструктури населених пунктів.

Кошти від плати за землю використовуються виключно для фіІ сування заходів з раціонального використання та охорони зен підвищення родючості ґрунтів; створення земельного інновації фонду; економічного стимулювання власників землі і землекори вачів до поліпшення якості земель, підвищення родючості груп продуктивності земель лісового фонду^надання пільгових креді] часткового погашення позичок ^компенсації втрат доходів ників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консерваї мель, порушених не з їх вини, та ін.                             ""*"

За нецільове використання коштів, що надходять від земелі податку у відповідний бюджет, фінансовими органами нарахон ся штраф у розмірі 100 відсотків використаних сум, які надходя Державного бюджету України на зазначені в законі цілі.

При використанні землі на умовах оренди орендна плата пає на рахунок власника земельної ділянки. Вона використовує ним за власним розсудом.           /]/   ' /' ! / /

Закон України «Про плату за землю» встановлює пільги плати за землю. Зокрема, від земельного податку звільняютьо{ відники, у тому числ^сторико-культурні, національні природнім ки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки щ заповідні урочища та парки — памятники садово-паркового ми

Відомості Верховної Ради України 1992. № 38. Ст. 560; 1993. № 20.' № 26. Ст. 277: № 51. Сг. 479; 1994. № 20 Ст. 120; 1995. № 16. Ст. 111; 1996. і Ст. 71; №45. Ст. 238таін.

І VIII Еконаміко-правовий механізм природокористування І охорони . .

тва; вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ; вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням, та деякі інші суб'єкти.

Платність у сфері водокористування є основним принципом регулювання використання, охорони вод та відтворення водних ре-

згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року (із змінами і доповненнями)1. Цей документ регулює справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів як загальнодержавного, так і, місцевого значення. Такий збір не справляється^ґвбду їцо"вї(користовується~для^8адоволення питних, господарсько-гі6бутовйх^|р6тйпожежПих потрео населення, потреб зовнішнього благоустрокґтериторій міст і населених пунктів, а також ув інших випадках, передбачених законодавством. Внесення збору за спеціальне використання водних ресурсів не звільняє суб'єктів від сплати платежів-з»-скиданнн забруднюючих речовин у водні об'єкти та штрафшза гюрушеннядіриродоохоронного законодавства.

Система зборів, пов'язаних з використанням водних об'єктів, включає збір за спеціальне водокористування і збір за користування водами для потреб^гідроенергетики _\_ водного транспаріу. У свою чергу збір за спеціальне водокористування включає збір за забір води з водних об'єктів та за скидання в них забруднюючих речовин.

Розміри зборів за спеціальне використання водних ресурсів, крім тих, що використовуються\іідприємствами ^одного транспррту3/вста-новлюються відповідно до\норматйвів зборууабсягів використання      — .води та лімЗІівдївдкар.истанняХзабір та скид). За понадлімітне вико- X ?? ристання водних ресурсів збір справляється у п'ятикратному розмірі.

На окремих водокористувачів (підприємства, установи і організації гідроенергетики та водного транспорту) покладено обов'язок здійснювати збірка діял|гніс.тьтлов.'дзану з необхідністю басейнового регулюващш.водних.ресурсів та здійснення заходів' щодо попередження і ліквдцацІЇ-наслідків шкідливої дії вад ^берегоукріплення, за- / *ист від підтоплення територій тощо).                  " "            ^

Нормативи збору за спеціальне водокористування, користуван-для потреб гідроенергетики і водного транспорту та по-

ЗП України. 1994. № 5 Ст 134. № 12 Ст. 300; 1995 № 6. Ст. 138; 1996. № 5. '75, 1996. № 12. Ст. 332.

170

171

Загальна частина

рядок справляння такого збору встановлюються Кабінетом ністрів України.                                                            ,/,<

Розподіл зазначених зборів здійснюється між Державний місцевими бюджетами залежно відкиду користування водами. зборища користування водами для'потреб гідроенергетики і вод* транспорту зараховуються до державного бюджету України в 100 відсотків. У разі же забору води з водних об'єктів місцевого г чення збори в повному обсязі зараховуються до місцевих бюдже

Використання зазначених фінансових коштів може бути лі/ ^цільовим. Вони спрямовуються виключно на здійснення заходів І охброіїиГвбд, відтворення водних ресурсів і підтримання вод« об'єктів у належному стані, а також на виконання робіт, пов'язані; попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією їх наслідків. Стяги ня збору за спеціальне водокористування не звільняє винних^ відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного зак давства, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквц шкідливих наслідків.

Самостійним різновидом збору за спеціальне водокористувач є адра-за-іфедду водних об'єктів (їх частин) місцев_огаз Вона справляється прн наданні водних об'єктів (їх частин) во ристувачам лише дл^/риборозведення, виробництва сільськогос^ дарськрї і промислової продукції, а також у\гйкувальних і оздоровч цілях, її розмір визначається в договорі оренди за угодою сторін, і плата використовується орендодавцем за його розсудом.

вбір за спеціальне використання лісових,,ресурсів та кор* няземельними ділянками лісового фонду для потреб мисливської ледарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і тичних цілей та проведення науково-дослідних робіт справляєтьс встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу < жаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. Рс цього збору встановлюється, виходячи з лімітів їх використання і т| на лісову продукцію та послуги, з урахуванням якості і доступне Порядок справляння збору за спеціальне використання лісових | сурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за джений постановою Кабінету Міністрів від 6 липня 1998 року1.

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресуц збір за них встановлюється не нижче від діючих такс.

Розмір орендної плати, яка вноситься орендарем при оренді земч них ділянок лісового фонду, визначається за угодою сторін у дог оренди, але не нижче від встановлених такс на лісові ресурси.

розділ

ГІН Економіко-правовий механізм природокористування І охорони

' Офіційний вісник України 1998 №27 Ст 997

172

Місцеві ради в межах своєї компетенції можуть встановлювати пільги щодо справляння зборів, передбачених лісовим законодавством. Збори за спеціальне використання лтеивгос ресурєі* державного значення в розмірі 8Ф відсотків зараховуються до Державного бюд-дету І 20 .відсотків —відповідно до місцевих бюджетів. Збір же за використання лісових ресурсів місцевого значення і користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливськоихюслодарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт зараховується ,щ> місцевих бюджетів.

Ці збори спрямовуються на виконання робіт з відтворення лісів, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані.                     *

Збір за користування надрами регулюється гл. 4 Кодексу України про надра. Статтею 28 цього кодексу встановленр, що користування надрами є платним, крім випадків, передбаченим законом. Збір справляється за користування надрами в межазстериторії України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Цей збір справляється у вигляді: зборів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету; збору за видачу спеціальних^озво„лж(лщензій); акцизного збору.

Збір за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Окремим категоріям користувачів надр закон надає пільги щодо збору за користування надрами. Так, від збору за користування надрами звільняються користувачі надр за Проведення регіональних гео-лого-геофізияних робіту геологічних зйомок, інших геологічних робіт, У тому числі .розвідувального буріння з відбором зразків, проб, спрямованих на загальне вивчення надр/Ііошуки і розвідку родовищ корисних копалин; при організації геологічних об'єктів природно-заповідного фонду; за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин та в інших випадках.                                                     11

Закон звільняє від збору за користування надрами/землевласників 'землекористувачів, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.

Кодекс про надра встановлює порядок справляння зборів за користування надрами, розподіл їх між бюджетами залежно від видів Користування, видів видобування корисних копалин, інших умов, а

173

Загальна частина

І

також визначає форми внесення збору за користування надрами.^ у місцеві бюджети спрямовуються збори за видобування корисн» палин місцевого значення та за користування надрами в ціля пов'язаних з видобуванням корисних копалин. У Державний би надходять платежі за користування надрами континентального І фу і в межах виключної (мор9бкої) економічної зони.

Збір за користування надрами може вноситись як у вигляді шовихТГлаТе"ж"ів, такі 5""Натуральному вигляді (частина видоЄ мінеральної сировини ато іншої виробленої користувачем надр І дукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім матерії продуктів та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Мінії України. До цього переліку входять: радіоактивна сировина І концентрати і продукти її переробки, благородні метали, алл коштовні камені, інформація, що віднесена до державної таємі та деякі інші матеріали та послуги)1.

Збори за користування надрами можуть справлятися у разових внесків т.а (або) регулярних зборів, які визначаються на "нові відповідних еколого-економічних розрахунків.

Розміри зборів за проведення пошукових і розвідувальних І визначаються залежно від економіко-географічних умов і роз ділянки надр, виду корисних копалин, тривалості робіт, стану І гічного вивчення території та ступеня ризику.

Збори за користування надрами для видобування корисних І лин визначаються з урахуванням геологічних особливостей роде та умов їх експлуатації. Вони є формою реалізації економіко-пр вих відносин між власником ресурсів надр в особі держави та суС тами підприємницької діяльності, які здійснюють видобуванні) рисних копалин.

Кабінет Міністрів України постановою від 12 вересня 1997] затвердив базові нормативи плати за користування надрами , добування корисних копалин та Порядок справляння плати за І стування надрами для видобування корисних копалин2. Зазна Порядок встановив єдині правила справляння збору за корис ня надрами для видобування корисних копалин загал ьнодержав та місцевого значення на території України, в межах її контине* ного шельфу та виключної (морської) економічної зони. Платні' зборів за користування надрами для видобування корисних ког є усі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм І ності, які здійснюють видобування корисних копалин, включ підприємства з іноземними інвестиціями. Зазначений збір сі

' ЗП України. 1995. № 2 Ст. 41

2 Офіційний вісник України. 1997. № 38. Ст. 8.

\

Розді І ' 'Ш Економі ко-правовии механізм природокористування І охорони

юваїи технологію виробництва. По-друге, значний ефект по зниженню рівнів забруднення довкілля може досягатися природокористува-чами за рахунок підвищення вимогливості до працівників і забезпечення дотримання трудової і технологічної дисципліни.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає збори за викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва. Крім того, треба мати на увазі, що в законодавстві йдеться, по-перше, про викиди і скиди забруднюючих речовин, а також розміщення відходів у межах встановлених лімітів, по-друге, про такі ж дії при перевищенні лімітів. Остання , обставина має практичне значення, яке полягає в такому. Збори при-   / \ водокористувачів (включаючи громадян) за викиди,і скиди забрудню-і.ючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносять-я на витрати виробництва,' а за перевищення лімітів стягуються з

иб\тку, що'залишаєтьсії в розпорядженні підприємств, установ, суі^анізацїйі громадян.

Встановлення лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин, спрощення відходів виробництва та інші види шкідливого впливу палвснюються залежно від того, чи призводить це до забруднення рядАюдних ресурсів державного значення і територій інших областей. стов\ ліміти встановлюються Мінекоресурсів,.В інших випадках — у УсУнідку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Респуб-

РчКрим, обласними, міськима радами за поданням органів Мін-

Україн^ідними даними при визначенні збору за забруднення довкіл-фунтув&рві нормативи за викиди, скиди забруднюючих речовин у на-рат, пов'йр природне середовище, розміщення відходів та інші види Закон^го впливу, а також коефіцієнти, які враховують екологічні видах міЩприродно-кліматичні особливості територій, значущість но кращи\к і соціально-культурних об'єктів тощо), теристикамення ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього

_

прибутку.   \ середовища» деталізуються і конкретизуються постановою Збори заїністрів України від 1 березня 1999 року, якою затверджена інші шкідіс встановлення нормативів збору за забруднення навколиш-іпідприємс^дного середовища і стягнення цього збору. Такий збір звільняє їх ві за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин одавства п^и та пересувними джерелами забруднення; скиди забруд-зборів встанс»вин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів.

—-—_______5ору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та

офщійнийк нормативи збору за розміщення відходів встановлюють

174

177

Загальна частина

ся відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небез відходів. Перелік видів забруднюючих речовин, на які встановл ся збір за викиди і скиди, може бути збільшений з урахуванням І тичних умов місцевими радами за поданням Мінекоресурсів.

Суми збору обчислюються його платниками на підставі зате, жених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів г міщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів палений ліміт викидів стаціонарними джерелами забруднення] забруднюючих речовин встановлюється Мінекоресурсів терміне п'ять років. /' ,

Ліміти розміщення відходів визначаються у порядку, встаної] ному Кабінетом Міністрів України. За понадлімітні обсяги вики| скидів і розміщення відходів збір обчислюється в .п'ятикратну розмірі.

Збори за забруднення навколишнього природного середов* платники (крім розташованих у містах загальнодержавного знач ня) перераховують у таких розмірах:

20 відсотків — до місцевих фондів охорони навколишнього п^ родного середовища, що утворюються у складі сільських, селищ* міських бюджетів, на окремі рахунки;

50 відсотків — до місцевих фондів охорони навколишнього пр родного середовища, що утворюються у складі бюджету Автонол Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки;

ЗО відсотків — до Державного фонду охорони навколишні природного середовища, що утворюється у складі Державного би жету України, на окремий рахунок.

Платники збору, розташовані у містах Києві і Севастополі, ри за забруднення навколишнього природного середовища перер вують у таких розмірах:

70 відсотків — до місцевих фондів охорони навколишнього п|| родного середовища, що утворюються у складі міських бюджетів^ окремі рахунки;

ЗО відсотків — до Державного фонду охорони навколишнь природного середовища, що утворюються у складі державного І жету України, на окремий рахунок.

Формування Державного фонду охорони навколишнього , ного середовища з коштів від збору за забруднення довкілля та іні коштів має за мету концентрацію коштів і цільове фінансування І родоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, у тому числГ наук досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу"! бруднення навколишнього природного середовища на здоров'я не лення. Розпорядником коштів зазначеного фонду є Мінекорес>

178

р03дп УIII Еконаміко-правовий механізм природокористування І охорони

Згідно з Положенням про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1998 року1, кошти цього фонду використовуються для фінансування витрат, пов'язаних з: розробкою та здійсненням загальнодержавних і регіональних програм охорони навколишнього природного~се]й^вТШЩТр1Щ^^ ня природних ресурсів; розробкою і впровадженням економічного механізму природокористування; здійсненням заходів, спрямованих на зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення; організацією моніторингунавколишньо-го природного середовища, створенням загальнодержавних систем і банків екологічної інформації; здійсненням природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, заходів у надзвичайних екологічних ситуаціях тощо.

Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів у межах ліШТів, відноситься на вало"в"і витраттви^бнштва та §бігу, а за перевищення цих лімітів — справляється з? рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних ооіб. Фізичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу.

Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, відноситься на валові витрати виробництва та обігу.

Для бюджетних організацій збір за забруднення навколишнього природного середовища відноситься на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.

.» Сплата цього збору не звільняє юридичних і фізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства^                                               „„„,,•, .^ .....-,•

Самостійне значення в системі економіко-правового механізму природокористування має збір за погіршення якості природних ре-суцсдв^ Він передбачений у разі зниження родючості грунтів, продуктивності лісів, рибопродуктивності водойм тощо в результаті володіння і користування. Такий збір встановлюється на основі нормативів. Порядок встановлення нормативів зазначеного збору визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 45 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що збори природокористувачів за погіршення якості природних ресурсів внаслідок володіння і користування ними здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в їх розпорядженні.

Офіційний вісник України. 1998 № 19. Ст. 692.

179

Загальна частина

• НІ

Серед нових правових заходів економічного характеру окр самостійне місце займає екологічне страхування. Закон України «І охорону навколишнього природного середовища» (ст. 49) розріз, добровільне і обов'язкове державне страхування, а також інші ві страхування громадян та їх майна і доходів підприємств, устане організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення і вколишнього природного середовища та погіршення якості при|; них ресурсів. Згідно з цим законом порядок екологічного страхуї встановлюється законодавством України. Інститут екологічного І хування поки що в Україні не отримав достатнього розвитку.