§ 1. Правове забезпечення земельної реформи

Реформування земельних відносин є необхідною складовою частиною соціально-економічних і політичних перетворень, що в сучасних умовах активно здійснюються в незалежній Україні. В основі таких перетворень лежить формування і становлення ринкових відно1*'' син у галузі економіки. Необхідність суттєвих перетворень у земельних відносинах обумовлена глибокими протиріччями їх розвитку. Ці протиріччя значною мірою були пов'язані з державною власністю на землю, відсутністю платності у сфері землекористування тощо. Перетворення земельних відносин здійснюється через земельну реформу, яка є невід'ємною частиною економічної реформи, що проводиться у зв'язку з переходом економіки України до ринку.

На основі всебічного аналізу чинних земельно-правових приписів земельну реформу можна визначити як сукупність соціально-еконо-мічних, організаційних і правових заходів, що забезпечують суттєві, докорінні зміни і вдосконалення земельних відносин з метою найбіїьш ефективного використання і належної охорони земель для задоволен-"я продовольчих потреб держави і суспільства, а також забезпечен-"я земельних та інших інтересів соціальних суб 'єктів.

Земельна реформа — це фактично система таких суспільних відносин тимчасового характеру, за допомогою яких відбувається перехід до Нового земельного ладу. За своїм змістом вона включає економічний, Отологічний, правотворчий та інші напрямки реформування. Кожен з ^ напрямків об'єднує правовідносини певної якості та характеру, що виявляється в особливостях їх структурних елементів1 .

В Й Земельная реформа1 Приватизация Зкология Право Рник зксклюзивньїх очерков й нормативно-правовьіх актов) К,1997 С 15-18.

.95

Особлива частина

Розділ X Право землекористування

Формування концептуальних основ земельних перетворень < _ започатковано Земельним кодексом УРСР (в редакції 1990 року) і | становою Верховної Ради УРСР від 18 грудня 1990 року «Про: реформу», яка оголосила всі землі України об'єктом земельної | ми з 15 березня 1991 року. Ця постанова визначила завдання зе» ної реформи: перерозподіл земель з одночасною передачею їх у ватну та колективну власність, а також у користування підприємс установам і організаціям з метою створення умов для рівноп{ розвитку різних форм господарювання на землі, формування укладної економіки, раціонального використання та охорони зе*

Важливою віхою у створенні правової основи земельної ми було прийняття постанови Верховної Ради України від 13 ня 1992 року «Про прискорення земельної реформи та приватиз землі», яка мала на меті значне прискорення впровадження ] торських заходів.

У подальшому законодавче регулювання земельної реє здійснювалася головним чином за допомогою підзаконних нори них актів, наприклад, указів Президента України щодо реформу! ня земельних відносин перш за все в галузі, пов'язаній з сільсь* подарським виробництвом1.

З урахуванням тимчасового характеру земельної реформи термії завершення, який неодноразово переносився, визначено 1 січня 20041

Законодавство про земельну реформу закріплює аграрне спр вання земельної реформи і визначає послідовність її здійсненні форма фактично включає три етапи:

— роздержавлення земель шляхом передачі їх у колекти^ власність сільськогосподарських підприємств;

— формування основ приватної власності громадян на шляхом паювання і сертифікації земель, які передані в коле* власність;

— реорганізація сільськогосподарських підприємств І нових ринково-орієнтованих організаційно-правових формув

' Див.: Укази Президента України: "Про невідкладні заходи щодо присі земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 1994 року // Збірник Указів Президента України. 1994. № 4; "Про порядок І земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприе організаціям" від 8 серпня 1995 року // Урядовий кур'єр. 12 серпня. 1995;' рантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забез селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай)" від 15 грудня 11. II Голос України. 1998. № 244.19 грудня: "Про захист прав власників земелі сток (паїв)" від 21 квітня 1998 року // Офіційний вісник України. 1998. № 16.7)| ня. С. 10; "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрн тора економіки" від 3 грудня 1999 року // Урядовий кур'єр. 1999. 8 грудня.

Реформування земельних відносин здійснюється за допомогою різних правових форм. Основу земельних перетворень складає перерозподіл земель. Це найважливіша організаційно-правова форма реалізації управління в галузі використання, відтворення і охорони земель. Перерозподіл як важлива функція державного управління в галузі раціонального використання і охорони земель включає систему послідовно пов'язаних дій загальнодержавного та локально-суб'єктивного рактеру, реалізація яких забезпечується правовими засобами.

Перерозподіл земель сільськогосподарського призначення пов'язаний з трансфррмацією відносин власності шляхом паювання земель, переданих-у колективну власність недержавних сільськогосподарських підприємств. Зміст паювання зазначених земель складає їх поділ на земельні частки (паї),без виділення їх у натурі (на місцевості). В результаті такого поділу^кожний член непержавного сільськогосподарського підприємства став власником земельної частки (паю) І отримав відповідний сертифікат на право приватної власності на~зе-мельну частку (пай). В цьому документі зазначено розмір частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-про-дажу, дарування, міни, успадкування, застави.

х Питання щодо сутності і правової природи права на земельну частку (пай) має дискусійний характерні

Механізм проведення земельної реформи складає систему конкретних заходів з організаційного, економічного, екологічного і правового її забезпечення.

Правове забезпечення реалізації земельної реформи здійснюється за допомогою принципів, які прямо закріплені відповідними нормативними приписами або можуть бути виведені на основі аналізу всієї сукупності правових норм, які стосуються земельної реформи.

Одним з основних принципів земельної реформи, який визначає напрямки земельного реформування, є скасування монополії держа-ви на землю, тобто перетворення відносин виключної земельної власності. У процесі такого перетворення центральне місце займають законодавче закріплення багатосуб'єктності права власності на зем-ЛІ°, допущення поряд з державною власністю інших форм власності На цей об'єкт природи (наприклад, приватної та комунальної), закріп-Лення рівності всіх форм власності на землкх^-

Відносною самостійністю характеризується принцип правового Рулювання використання землі. Правові приписи, засновані на цьо-

Див. докладніше: Носік В , Коваленко Т Щодо правової природи земельної "^ки (паю) // Право України. 2000. № 3. С. 49-50

196

197

Особлива частина

Розділ X Право землекористування

му принципі, визначають поведінку суб'єктів при експлуатації: Положення, які лежать в основі цього принципу і визначають; тер поведінки суб'єктів при використанні землі, забезпечують, нення головним чином двох цілей. По-перше, використання корк властивостей землі задовольняє економічні інтереси держави, тивних формувань, індивідів. По-друге, одержання і споживань матеріального і нематеріального характеру на певному рівні заС ч^є підтримання екологічно збалансованого землекористувач Важливим елементом земельної реформ й є оптимальне визі ня системи органів управління та їх компетенції у сфері викорис та охорони земель. З метою проведення єдиної державної зем< політики і забезпечення раціонального використання і охорої мель в країні була створена єдина система державних органів г них ресурсів1.

Серед елементів правового забезпечення здійснення земель форми самостійне місце займає економічний механізм раціоналі використання і охорони земель. Економічне стимулювання в цій Г має на меті підвищення зацікавленості власників земельних діл' землекористувачів у збереженні і відновленні родючості грунтів, з земель від негативних наслідків виробничої діяльності.

Зміст економічного-стимулювання раціонального викорис і охорони земель включає виділення коштів державного, ресі панського і місцевих бюджетів для відновлення земель, звільь від плати за земельні ділянки, які перебувають у стадії сільсьі ледарського освоєння або покращення їх стану, часткову комг цію з коштів бюджету зниження доходу в результаті тимчасов сервації порушених ділянок, стимулювання за покращення земель, підвищення родючості ґрунтів і продуктивності земелі вого фонду, виробництво екологічно чистої продукції тощо.