§ 5. Виникнення, здійснення і^.,^2.-», права землекористування~/У^/7"

Суб'єктивне право користування землею, як пра результаті певних дій компетентних державних органів земельних ділянок, а також осіб, які бажають одержати земл відповідних цілей. Ці дії в сукупності утворюють юридичний що забезпечує виникнення права землекористування в устано му порядку. Причому чинним законодавством визначені м~ кожного суб'єкта в названому юридичному складі.

Обоє 'язковою умовою виникнення зазначеного права є закріплений у законодавстві, стосовно можливості набут 'єктом права землекористування. Без цієї умови виникнення, го права неможливе. Проте необхідне ще виконання як міні тирьох дій, що мають юридичне значення. По-перше, це кло ня (заява) заінтересованої особи в одержанні земельної діля відповідних цілей з доданням необхідних документів (зале цільового призначення земельної ділянки). По-друге, розгляд тентним органом (особою) заяви і прийняття відповідного рі яке може бути як позитивним, так і негативним для заявки третє, встановлення землевпорядними організаціями меж зе ділянки в натурі (на місцевості). По-четверте, оформленні ментів, що посвідчують право на земельну ділянку. При пост користуванні землею особа одержує спеціальний державний 23 ЗК України), який видається та реєструється відповідною Тимчасове користування землею, в тому числі й на умовах оформлюється договором (ст. 24 ЗК України).

Приступати до використання земельної ділянки, втому чі умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі і ня документа, що посвідчує право користування конкретною ною ділянкою, забороняється (ст. 22 ЗК України).

' Див.: Землевпорядний вісник. 2000 № 1 С. 38-40. 2 Урядовий кур'єр 2000. № 16. 28 січня.

210

Право землекористування виникає також і при виконанні інших юридичне значущих дій, передбачених законодавством. Зокрема, при переході прав на будівлю і споруду, розташовану на певній земельній пілянці (ст. ЗО ЗК України), разом з цими об'єктами переходить в розмірах, передбачених ст. 67 ЗК України, право власності або пра-«о користування земельною ділянкою. Коли право власності громадян на жилий будинок, господарські будівлі та споруди переходить до кількох власників, тоді виникає спільне користування земельною ділянкою, на якій розташовані зазначені будівлі та споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом із зазначеними об'єктами до них переходить і право користування земельною ділянкою, але перехід права землекористування в цих випадках посвідчується місцевими радами.

Певні особливості властиві й виникненню права користування землею підприємств, установ і організацій, які виконують геологорозвідувальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи. Вони можуть проводити ці роботи на всіх землях, незалежно від їх цільового призначення, на підставі дозволу на проведення розвідувальних робіт і договору, що укладається з власником землі, землекористувачем (ст. 25 ЗК України). При цьому земельні ділянки для проведення зазначених робіт у власника або землекористувача не вилучаються (не викуповуються). Встановлені й деякі інші особливості виникнення права землекористування в даних осіб.

Останнім часом набуває поширення впровадження цивільно-правових елементів у формі конкурсу та аукціону на придбання права землекористування. Цей спосіб пов'язаний з придбанням земельних прав за плату. Виникнення на конкурсній основі суб'єктивних прав на окремі об'єкти природи відоме чинному екологічному законодав-^ву, тобто еколого-правові форми виникнення таких прав існують. Так, Кодексом України про надра (ст. 16) встановлено, що спеціальні Дозволи (ліцензії) на користування надрами надаються, за загальним "Равилом, на конкурсних засадах.

Згідно з Указом Президента України від 12 липня 1995 року «Про І м\ИВатизац'ю та °РЄНДУ земельних ділянок ^сільськогосподарського |*/значення для здійснення підприємницької діяльності», наприклад, на оренду таких ділянок може бути придбано на конкурентних ах через проведення земельних аукціонів, конкурсів тощо. По-ок придбання такого права визначається відповідними радами. і ^.   ^користання такого способу виникнення земельних прав дозво-І і» Й3адов°льнити певні соціально-економічні потреби. У цьому одна Реваг конкурентних засад в умовах безкоштовної передачі зе-

21!

Особлива частина

Розділ X Право землекористування

мельних ділянок в оренду. Крім того, зазначений механізм, значно спростити процедуру попереднього погодження п» в'язаних з наданням земельної ділянки.

Здійснення суб 'єктивного права землекористування, яке < допускає реалізацію належних конкретному землекорисп земельних прав і дотримання ним покладених обоє 'язків згід* вовими приписами і правилами. Комплекс прав і обов'язків з ристувачів досить широкий і різноманітний. Він встановлеи ним земельним законодавством для підприємств організацій^ нов, а також громадян без диференціації на юридичні та < особи. Кожний землекористувач, як правило, має такі права (с України): самостійно господарювати на землі; власності на І ну продукцію і доходи від її реалізації; використовувати в ус леному порядку для потреб господарства наявні на земельній і загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, вод ти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі; житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і сі погодженням з сільською, селищною, міською радою (це ся й орендованих земельних ділянок); власності на посіви і І сільськогосподарських культур і насаджень; одержувати --землекористувача або місцевої ради компенсацію за підвище дючості ґрунтів у разі вилучення або добровільної відмовки мельної ділянки.

Зазначений перелік земельних прав не є вичерпним. При в одних випадках конкретні земельні права визначені оснс тою землекористування, в інших — сприяють її досягнений хуванням названої ознаки можна розрізняти права основні * кові для конкретного виду землекористування. Крім того, » му землекористувачеві належать всі перелічені права. Напр» городніх ділянках вирощування багаторічних насаджень іг капітальних будівель і споруд заборонено.

Самостійне господарювання на землі припускає неї діяльність землекористувачів, пов'язану з використанням боку державних, господарських та інших органів і організ землекористувач дотримується всіх правил і вимог щодо ек землі (ст. 43 ЗК України).

Земельні права зафіксовані також у деяких інших нормі ного кодексу України. Так, громадяни-землекористувачі ченні в них земельної ділянки для державних або громадсь» мають право на виділення за їх бажанням рівноцінної ділянки, будівництво на новому місці підприємствами, ус організаціями, для яких відводиться земельна ділянка, жилі

212

ичих та інших будівель замість тих, що вилучаються, та відшкодування в повному обсязі інших збитків.

При вилученні ж для державних або громадських потреб земель колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських науково-дослідних установ і учбових господарств, інших сільськогосподарських та лісогосподарських підприємств і організацій останні можуть претендувати лише на будівництво жилих, виробничих та інших будівель замість тих, що вилучаються, і відшкодування в повному обсязі інших збитків (ст. 43 ЗК України).

Згідно зі ст. 41 ЗК України в разі зруйнування будівлі внаслідок пожежі або стихійного лиха право на земельну ділянку зберігається за землекористувачем, у тому числі орендарем, якщо протягом трьох років він розпочне відбудову зруйнованої або спорудження нової будівлі, за винятком випадків, коли проектом планування і забудови населеного пункту передбачено інше використання земельної ділянки. У цьому разі землекористувачеві в установленому порядку надається інша земельна ділянка для спорудження будівлі.

Самостійну групу прав землекористувачів складають майнові права, пов'язані з правом землекористування. Так, землекористувачі мають право на відшкодування в повному обсязі збитків, заподіяних вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав землекористувачів, у тому числі орендарів, погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, який спричинений діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян (ст. 88 ЗК України). А, наприклад, селянське (фермерське) господарство має право на повну компенсацію всіх затрат під урожай, на поліпшення якості землі за час користування земельною ділянкою відповідно до підвищення кадастрової оцінки, коли земельна ділянка, що перебуває в користуванні, в тому числі й на Умовах оренди, передається за рішенням місцевої ради іншому громадянину, підприємству або організації (ст. 54 ЗК України).

Права землекористувачів охороняються законом. Вони можуть 1 обмежені в інтересах держави або інших природокористувачів .   е у випадках, передбачених Земельним кодексом. Це найважли-ВІШа гарантія здійснення прав землекористувачами. Правозастосов-ЛИм органам не надано права встановлювати підстави для обмежен-пРав землекористувачів.

Обмеження земельних прав суб'єктів можливе у встановленому порядку з метою створення необхідних умов для розвитку галузей господарства, забезпечення безпеки населення, охо-

""Рови

Довкілля. Це може бути заборона оранки земель і використання

213

Особлива частина

Розділ X Право землекористування

60.

хімічних добрив, засобів захисту рослин поблизу водоймищ, І лення особливого обмежувального режиму використання межах зон, виділених з метою створення умов для експлуатаї: мислових, транспортних та інших об'єктів, а також охорон* заповідників, інших природно-заповідних територій тощо (с 69,72, 75 ЗК України).

Поряд з правами щодо використання земельних ділянок на; ристувачів покладаються і відповідні обов'язки. Такий перелї в'язків закріплено ст. 40 ЗК України. Він включає обов'язки: заб вати використання землі відповідно до цільового призначення • її надання; ефективно використовувати землі відповідно до І рішньогосподарського землеустрою, підвищувати її родючість,: вати природоохоронні технології виробництва, не допускати поґ ня екологічної обстановки на території в результаті своєї господ діяльності; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель; І но вносити земельний податок або орендну плату за землю, не І вати права власників інших земельних ділянок і землекористуй тому числі орендарів; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні І ди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; дотримуватись му Санітарних зон і територій, що особливо охороняються; та іі

Серед названих обов'язків землекористувачів особливо шується на обов'язку використання землі відповідно до ції призначення й умов її надання. Нецільова експлуатація землі | дається як правопорушення з усіма правовими наслідками.

Обов'язок ефективно використовувати землю припускає II ристання за цільовим призначенням і з найкращою господі віддачею. Тобто землекористувач зобов'язаний під ви Іду в$ дючість ґрунту, запроваджувати прогресивні технології при І станні земель тощо.

Недотримування правил добросусідства, які після вклх до ст. 40 ЗК України набули загальнообов'язкового характер) них умов тягне за собою для винної особи негативні правові І Суть розглянутого обов'язку повинна зводитися до невчине» лекористувачами на наданих земельних ділянках дій, які б вали інтереси суміжних землекористувачів, незаподіяння; суміжному чи іншому землекористувачеві.

У процесі здійснення суб 'єктивного права землекорисп можливе його припинення, яке може настати за бажань користувача або в примусовому порядку.

Підстави припинення права користування земельною або її частиною передбачені в ст. 27 ЗК України. Вказана І

• пює вичерпний перелік підстав припинення права землекористу-Р1 ня але деякі підстави обтяжуються окремими умовами. Разом з л значна більшість підстав, закріплених у цій статті, є безумовни-Т1* тому що при їх наявності право землекористування припиняєть-' Проте в реальній дійсності деякі з них утворюють лише саму С («кливіс'алприпинення права землекористування. Так, використання І7Ілі не заІШ'ЕоІвйм їїризначеннямдоераціональне використання земельної ділянки абоНастосування стюсобів, що призводять до зниження родючості груіггівДвабрудненняЛІистематичне невнесення платежів за землю ще^н^тягнуть за собпіб безумовного припинення земельних прав. Стаття 29 ЗК України встановлюєя/собливий поря-

лише

правопорушень у кожному окремому випадку право користування земельною ділянкою може бути припинено. При цьому припиненню вказаного права передує ди?ьмове попередження органів державного контролю за використШПтГГохороноІсГземель або фінансових органів землекористувачів про необхідність усунення виявлених порушень у місячний термін. Якщо за^ией час порушення не будуть усунуті, на винних осіб накладаєтьстг^м^істоахивнестащенняи^ встановленому порядку і надається додатково місячїи^ГгермпТЙля усунення порушень. Коли ж порушення і в\ией термін не будуть усунуті, вказані органи передають відповідніикпсцевій раді аю власни-і, який надав земельну ділянку в

/ .І

висно-

,    про необхідність припинення права на земельну ділянку. !! Самостійною підставою припинення права землекористування є ^ацюнальне використання земельноїділянки (п. 5 ст. 27 ЗКУкраї-ииТ~Ал>тдяТтід?т)ївЗІЇє'пМш^                                                  землею

Чймадянами, що ведутьгселянське (фермерське) господарство, протягом трьоз?>років з часу надання земельної ділянки.

До специфічних підстав припинення права користування землею Иалежатьфикористання земельної ділянки способами, що призводять * Зниження родючості грунтівжс хімічного і радіоактивного забруднен-'гірщення екологічної обстановкиотевикористання протягом одно-'Ку земельної ділянки, наданої для'сільськогосподарського вироб- ~~ ^

і протягом двохроків^.для несільськогосподарськихгіотреб: Чинення діяльності селянського (фермерського) господарства. Неправомірні способи експлуатації землі, які впливають на стан ~~   (зниження родючості або їх забруднення), погіршують еко-Іну обстановку, можуть бути різними.

Невикористання земельної ділянки протягом відповідного стро-Підставою для"примусового припинення правй кбрйстування зем-• аке правопорушення — це фактичне залишення земельної

р ) о

214

215

Особлива частина

Розділ X. Право землекористування

/їГв

ділянки без експлуатації. Тривалість невикористання залежно від цільового призначення земельних ділянок: одні для сільськогосподарського виробництва і два роки — , сільськогосподарських потреб. Перебіг цього строку може І ся як з моменту надання земельної ділянки, так і з будь-я* го моменту. Важливо лише, щоб цей термін був безперервк

^дину умовну підставу припинення права користування ! передбачаєстТї/ ЗК України — - укладення землі. До, таких угод згідно зіет. 1 14 ЗК України нале продаж^ларування^йастава (-самовільний обмін земельні землекористувачами; в тому числі орендарями. Перелік назв

вичерпним^Всі вони порушують право власності на землю^І це у встановленому порядку повинні визнаватися недійсні' ма правовими наслідками. У кожному конкретному випадку] ня про припинення права користування земельною ділянк виступала об'єктом угпдіч<_ігргпіідпгтіігіт-гіті.пппміі пргпіігщі хуванням всіх фактичних обставин.

Право користування орендованою землею припиняється при розірванні договору оренди. Розірвання такого договору м< прКНаШно?т\ згоди орендаря і орендодавця. Розірвання до одностоЬтшьбму порядку не допускається, воно можливе , судовому порядку.

Припинення права користування землею в більшості ви передбачених ст. 27 ЗК України, провадиться в межах най пунктів відповідноющдош^за межами населених пунктів — - 1 кою, селищною, районною, міською, в адміністративному під куванні якої є район, радою, а у разі вилучення земель — за| ням ради, що має право вилучати земельні ділянки.

Припинення права користування землею за вчинене щ. шення, передбачене ст. 27 ЗК України, при вилученні земел| незгоди землекористувача провадиться в судовому прг

Правх>,шмчасового_користування землею припиняє розірвання договору.