§2. Поняття правопорядку

Законність безпосередньо пов'язана з правопорядком. Ці поняття дуже близькі і їх часто ототожнюють. Наприклад, виступаючи перед виборцями м.Москви, Л.І.Брежнєв, ко­лишній Генеральний секретар ЦК КПРС сказав, що добре продумана система законів плюс їх неухильне дотримання і виконання — це і є законність і правопорядок. Але це різні поняття, хоча і вживаються вони паралельно і дуже тісно взаємозв'язані. Наприклад, правоохоронні органи система­тично аналізують стан законності і правопорядку.

Правопорядок є складовою частиною громадського поряд­ку. Громадський порядок є результат регулювання або реа­лізації всіх соціальних норм — моралі, релігійних норм, норм громадських організацій, звичаїв тощо. Правопорядок же на відміну від громадського порядку, виникає і створюється в результаті реалізації правових норм.

Любий порядок взагалі зводиться до певної системи відно­син. Тому правопорядок — це не що інше, як система право­відносин, які встановлені в результаті реалізації норм позив­ного права, права створеного державою. Проф. Рабінович П.М. пише, що правопорядок — це режим (стан) упорядко­ваності, організованості суспільних відносин, який складаєть­ся за умов законності.

їх відмінність полягає в тому, що законність — це режим або процес дотримання і виконання діючого законодавства, а правопорядок — це уже результат дії, реалізації самого процесу законності. Тому логічно правопорядок включає в свій зміст режим (процес) законності і її результат — систе-"иу правовідносин, які склались в результаті реалізації норм права. Правопорядок більш широке поняття. Воно включає систему правових демократичних законів, функціональні пРава і обов'язкі (правовий статус) державних органів, органі­зацій і громадян, процес (режим) точного і неухильного до-ТІІ

тримання і виконання діючих нормативно-правових актів (права) і систему правовідносин, які склались в результаті такої реалізації.

Громадський порядок виник в період первісно-общинно­го ладу. Правопорядок же виник значно пізніше, з появою держави і законодавства. З відмиранням держави відповідно не буде існувати правопорядку. Громадський же порядок, заснований на реалізації соціальних норм, залишатиметься поки буде існувати суспільство.

Правопорядок — це не необхідна або можлива поведінка чи діяльність, яка закріплена в правових нормах, не абст­рактні права і обов'язки, а фактична реалізація людьми суб'єктивних прав і обов'язків. Саме поведінка людей, яка пов'язана з дією права, утворює правопорядок. Таким чи­ном, правопорядок — це результат дії права і умов його реалізації.

Забезпечення бажаного правопорядку починається з ви­значення відносин, які підлягають правовому регулюванню, з видання законів. їх видання обумовлено переходом до рин­кової системи господарства, до нової політичної системи.

Необхідно відрізняти реальний правопорядок і правовий порядок як ідеал — кінцевий результат, на досягнення яко­го направлена діяльність держави і громадянського суспіль­ства на певному етапі свого розвитку. Показником стану правопорядку є дотримання і виконання правових норм, правильне їх застосування. Чим менше здійснюється в суспільстві правопорушень, тим міцніший правопорядок. Правопорядок складається із реалізації не тільки принципу законності, але і всіх інших принципів правової держави і громадянського суспільства.

В історичному плані існували різні типи правопорядку в залежності від типів держави і права: рабовласницький, фео­дальний, буржуазний, соціалістичний та інші перехідні або змішані типи.

Правопорядок — це система правовідносин, яка складаєть­ся в результаті реалізації режиму законності, правових прин­ципів, системи права і законодавства всіма суб'єктами суспі­льних відносин і характеризується станом правопорушень і злочинності в суспільстві.

112

Соціальна цінність і роль правопорядку полягає в тому,

що:

він виражає і закріплює структуру управління народним

господарством;

в ньому поєднується планова дисципліна державних

підприємств і автономна самостійність  приватних

підприємств;

виражає і закріплює систему політичних та інших со­

ціальних відносин;

в ньому відображаються всі форми власності — загаль­

нодержавна, комунальна, колективна і приватна;

він закріплює політичну, економічну та ідеологічну ба­

гатоманітність;

забезпечує розвиток кооперативних,  приватних

підприємств, змішаних підприємств і організацій;

гарантує і закріплює систему юридичних прав і обо­

в'язків громадян;

забезпечує громадянський мир, злагоду, спокій в Ук­

раїні та створює умови для гідного життя і праці людини,

консолідації всіх здорових сил суспільства;

створює умови для подолання економічної, соціальної

та конституційної кризи.