§1. Поняття тлумачення правових норм

Тлумачення правових норм являється складовою части­ною процесу застосування права. Це складне явище, яке має інтелектуально-вольовий характер і направлене на пізнання і пояснення змісту права.

Термін «тлумачення» (ігиегргеіаііо) латинського походження і має багато значень. В нашій мові і літературі ми зустрічає­мо також терміни інтерпретація, інтерпретаційні акти. Тлу­мачення в самому широкому значенні розуміють, як пізна­вальний процес, який направлений на пояснення явищ при­роди або суспільного життя. Більш точніше тлумачення ро­зуміють як пояснення виразів, формул, символів тощо.

В правознавстві тлумачення розуміється як певний процес мислення, направлений на пізнання змісту правових норм, і як результат цього процесу, який виражається в усній або письмовій формі і має певне значення. Цей процес направ­лений на з'ясування значення і змісту термінів і виразів, які викладені в нормативно-правових актах. Без правильного розуміння значення і змісту норм права і нормативно-пра­вових актів неможливе правильне застосування правових норм. Це обумовлено тим, що право має абстрактний ха­рактер і його норми викладні оптимально.

Необхідність тлумачення норм права обумовлена також особливостями зовнішнього оформлення норм права, їх мовно-логічною і юридичною формою. Оскільки норматив­но-правові акти викладені на літературній мові народу, в різних сферах суспільних відносин і знань, то з'ясування їх змісту потребує іноді великих зусиль від суб'єктів правоза-стосування, знання правової, літературної і спеціальної тер­мінології. Мова є загальним засобом спілкування, право­відносин між людьми, виконує комунікативну, інформацій­ну функцію, при її допомозі встановлюються ділові стосун­ки і взаємозв'язки. Законодавець при оформленні норм права використовує також формальну, діалектичну й інші види логік, що також вимагає роз'яснення змісту правових норм.

і

Законодавець, формулюючи нормативно-правові акти, вихо­дить не з того, які існують місцеві діалекти і значення тих чи інших слів, а з того, як вони використовуються в спеціальних галузях знань, як вони склались в правозастосовчій практиці і в міжнародно-правових документах. Надзвичайно велике зна­чення в даному процесі має правильне розуміння понять, оскільки в літературній мові слово і поняття не співпадають. Поняття складаються із декількох суджень, слів і термінів. Наприклад, в поняття «право власності» входить право воло­діння, право користування і право розпорядження.

Необхідність тлумачення норм права обумовлена і тим, що норми права взаємопов'язані. Це означає, що норми права діють не ізольовано одна від одної, а в певній системі. Вони регулюють певну систему однорідних суспільних відносин, якщо брати певні правові інститути. Наприклад, в трудово­му праві в інститут «трудовий договір» входить поняття тру­дового договору, сторони трудового договору, підстави при­пинення трудового договору, розірвання трудового догово­ру. Тлумачення норм права обумовлено двома факторами По-перше, необхідністю і потребами правозастосувальної діяльності державних і інших суб'єктів суспільних відносин По-друге, потребами навчального процесу в юридичних ву­зах і юридичною наукою, яка аналізує і узагальнює правові поняття.

В процесі тлумачення нормативно-правових актів встанов­люється значення нормативних приписів, основна мета, ціль і соціальна направленість, місце в системі правового регу­лювання.

Тлумачення права служить правильному, точному і одно­значному розумінню і застосуванню нормативно-правових актів, що в свою чергу впливає на стан законності і право­порядку. Тлумачення не повинно вносити поправок в діючі нормативно-правові акти. Воно не повинно підміняти пра-вотворчий процес.

Тлумачення пов'язано з необхідністю з'ясувати загальні і спеціальні юридичні терміни. Такі роз'яснення можуть да­ватись в офіційних нормативно-правових актах. Так, в ст.32 Кримінально-процесуального кодексу України дається роз­'яснення значення термінів: «суд», «суд першої інстанції»

182

«касаційна інстанція», «наглядна інстанція», «головуючий», «суддя», «прокурор», «учасники процесу», «обвинувач», «за­конні представники» тощо1.

Правильне тлумачення норм права необхідне для всіх форм реалізації правових норм — при дотриманні, використанні, виконанні і особливо при застосуванні норм права. Особли­ве значення тлумачення правових норм набуває в процесі правового виховання і правової пропаганди.

В юридичній науці склалось три підходи до розуміння і визначення тлумачення правових норм. По-перше, тлумачення — це є з'ясування значення і змісту правових норм для себе; по-друге, це є роз'яснення правових норм для інших; по-третє, це є одночасний процес — з'ясувати і роз'яснити зміст і значення правових норм, понять і термінів як для себе, так і для інших2.

Тлумачення норм права може бути виражено в усній і пись­мовій формі. Воно може мати офіційний і неофіційний ха­рактер. Офіційний характер має таке тлумачення, яке дається офіційними державними органами і виражається в спеціаль­них актах тлумачення. Наприклад, Постанови Пленуму Вер­ховного Суду України в кримінальних та цивільних справах.

Таким чином, тлумачення правових норм — це спеціальна діяльність офіційних і неофіційних суб'єктів суспільних відно­син, яка направлена на з'ясування і роз'яснення змісту і зна­чення нормативно-правових актів, понять, термінів і може бути виражена в інтерпретаційних актах.