§4. Акти офіційного тлумачення правових норм

В процесі тлумачення правових норм можуть видаватися акти по правильному роз'ясненню норм права. Це стосуєть­ся, перш за все, актів офіційного тлумачення, оскільки в процесі неофіційного тлумачення такі акти, як правило, не видаються. Акти тлумачення норм права — це інтерпретаці-йно-правові акти. Обидва терміни вживаються в літературі і мають одне і те ж значення.

Всі акти поділяються на дві великі групи залежно від того, який вид офіційного тлумачення здійснюється — норматив­ний чи казуальний. Обидва види інтерпретаційних актів мають свої ознаки, за якими вони відрізняються один від одного і від інших правових актів.

1) Інтерпретаційно-правові акти, які мають нормативний характер, є загальнообов'язковими для всіх суб'єктів суспіль­них відносин, оскільки вони виходять від імені держави. Акти

194

 казуального тлумачення мають обов'язковий характер тільки для даної конкретної ситуації або справи.

Ці акти мають певну форму, як і інші правові акти:

Постанови, Укази, накази, розпорядження, листи, положен­

ня, інструкції.

Такі акти мають певну систему і ієрархічність. Вони

мають різну юридичну силу, яка визначається юридичною

силою суб'єктів правотворчості.

Ці акти не заміняють нормативно-правові акти, а явля­

ються лише допоміжними правовими актами, направлени­

ми на розуміння змісту норм права при їх застосуванні.

Такі акти діють на протязі часу, поки діє нормативно-

правовий акт. Вони можуть відмінятись і змінюватись за­

лежно від конкретних ситуацій, в тому числі без зміни нор­

мативно-правових актів.

Інтерпретаційно-правові акти мають письмову форму і

виражаються як юридичні документи. В них повинно бути

вказано: хто (який орган) приймав його, дата прийняття,

які норми права він роз'яснює, підписаний відповідно упов­

новаженими особами.

Таким чином, інтерпретаційно-правовий акт — це юридич­ний документ, який прийнятий відповідними компетентними органами у встановленому порядку, має формально обов'язко­вий характер для всіх суб'єктів суспільних відносин або для вирішення конкретної справи і направлений на роз'яснення дію­чих законодавчих і інших підзаконних нормативних актів.

Практика знає досить багато видів інтерпретаційно-пра-вових актів. їх класифікація може здійснюватись по різним критеріям1.

1) Виходячи із загального поняття тлумачення права, всі акти можна поділити на: акти-дії і акти-документи. Перші виражаються в усній формі і реалізуються в інтерпретаційній діяльності в процесі застосування правових норм. Другі ви­ражаються в письмовій формі.

'Див.: Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права. С. 60-67; Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та дер­жави. - К.-1994.-С.123-124.

195

По суб'єктам їх прийняття можуть бути: акти тлумачен­

ня органів державної влади, управління, судових органів,

органів прокуратури, громадських об'єднань і організацій.

За видами і сферою дії тлумачення — акти аутентично­

го, делегованого, нормативного і казуального тлумачення.

За галузевою приналежністю норми, яка тлумачиться:

акти тлумачення норм конституційного, адміністративного,

цивільного права тощо.

За структурним елементом норми, яка тлумачиться: акти

тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції і комплексні акти

тлумачення.

За юридичною формою: постанови, інструкції, накази.

Залежно від сфери дії: можуть діяти на території всієї

держави і можуть мати локальний характер.

Залежно від об'єму тлумачення: акти буквального, роз­

ширеного і обмеженого тлумачення.

І

196