2.2.  Раціоналізація розподілу ресурсів

Проблеми, пов'язані з ефективністю раціонального розподілу земельних ресурсів, є основою державної земельної політики. Вкладаючи ресурси, учасники ринку одержують результати, які, в значній мірі, залежать від того, яким чином ринок визначає їх цінність. Наприклад, результат ефективності вкладення капіталу в земельну ділянку, яка використовується для комерційних інте­ресів (комерційний тип землекористування), буде, в кінцевому підсумку, визначатися орендними ставками, які складаються на ринку землі.

Кожен окремий інвестор при прогнозуванні своєї діяльності, в першу чергу, повинен не просто мати на увазі перспективи ринко­вої кон'юнктури, а розуміти механізми взаємодії ринкових сил по­питу та пропозиції на товари або послуги.

33

Розділ 2. Наукові основи раціоналізації' землекористування.

Однієї з основних передумов теорії ринкової економіки є тверд­ження про те, що вищою метою суспільства є досягнення макси­мального добробуту. В свою чергу, до основних факторів, які впли­вають на добробут, відносять спосіб використання суспільством обмежених ресурсів і характер розподілу доходу між членами сус­пільства.

Спосіб використання суспільством обмежених ресурсів є об'­єктом економічної науки, який може бути проаналізований із зас­тосуванням вимірів і точних наукових підходів. При цьому можуть бути сформульовані умови максимізації добробуту суспільства за рахунок оптимального або економічно ефективного розподілу будь-яких ресурсів, в т.ч. земельних.

Розподіл доходу між членами суспільства сам по собі не є об'­єктом наукового аналізу, тому що задоволення розподілом до­ходів є чисто суб'єктивним поняттям та залежить від індивідуаль­них уявлень кожного члена суспільства і не може бути виваже­ним. Саме тому ефективний розподіл доходу для досягнення максимального добробуту є предметом неточного наукового ана­лізу, а швидше політики. Подібна постановка питання не виклю­чає необхідності участі економістів у вирішенні проблем розпо­ділу доходів, тому що тільки економісти можуть спрогнозу-вати наслідки політичних рішень у сфері оподатковування, контролю над цінами, виділення субсидій і т.д.

В даному підрозділі розглядаються питання економічної ефек­тивності розподілу одного з ресурсів суспільства - землі. При цьо­му під економічно ефективним розуміється найкращий роз­поділ обмежених земельних ресурсів з точки зору досягнен­ня максимального задоволення потреб членів суспільства.

Італійський економіст Вільфредо Парето (1848 - 1923) сформу­лював наступну умову максимізації добробуту за рахунок оптималь­ного розподілу ресурсів: добробут максимізується, коли ніхто

34

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

не може стати багатшим без того, щоб хтось не став біднішим.

Іншими словами, будь-яка зміна розподілу ресурсів, яка нікого не змушує втрачати, буде збільшувати добробут суспільства і, відповідно, буде економічно ефективною. При такому допущенні можна сформулювати три умови, які повинні виконуватися при досягненні економічної ефективності розподілу ресурсів:

обмін товарами між споживачами не може привести до по­

ліпшення добробуту;

виробник не може збільшити обсяг продукції за рахунок за­

міни факторів виробництва;

з максимального загального обсягу товарів, який випускаєть­

ся і який може бути отриманий при ефективному сполученні

обмежених ресурсів суспільства, виробляється такий асорти­

мент, який дає суспільству найбільш можливе задоволення.

Розглянемо більш докладно вищезгадані умови, для спрощен­ня додавши припущення про те, що ресурси складаються з обме­женої кількості землі і капіталу, а товари, які можна виробляти з використанням цих ресурсів-зерно (сільськогосподарське вико­ристання) і добрива (промислове використання).

Перша умова, коли обмін товарами між споживачами не може привести до поліпшення добробуту. На рис. 2.1 представ­лені криві байдужості відповідно для двох споживачів а і б. При цьому кожна крива байдужості показує поєднання зерна і доб­рив, яке забезпечує однакове задоволення товарами для кожно­го із споживачів.

Чим далі крива байдужості від початку координат, тим більше задоволення споживачів досягається. Увігнутість кривої байдужості в бік початку координат означає зменшення граничної норми замі­щення товарів. Іншими словами, при індивідуальних рівнях надан­ня переваги споживачі хотіли б обміняти різну кількість одного про­дукту на інший при постійному рівні корисності їх поєднання.

35

Розділ 2 Наукові основи раціоналізації землекористування

Зерно

Зерно

О£

Ол

добрива

добрива

(а)        (б)

Рис. 2.1. Криві обміну товарами між споживачами а і б.

Сполучимо криві байдужості для двох споживачів, розвернувши карту споживача б на 180° (рис 2.2).

Зерно

у

тл т*  тА   добрива

Рис. 2.2. Криві обміну різних товарів між споживачами.

36

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

В отриманому прямокутнику висота буде відповідати максимально можливій для обміну кількості зерна, а основа - максимальна мож­ливій для обміну кількості добрив.

Розглянемо на рис. 2.2 три точки N, М і L, які відповідають різним розподілам товарів (зерна і добрив) для кожного споживача (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Розподіл зерна і добрив між споживачами (рис.2.2.)