3.1. Економічна ефективність і ціновий механізм

Пошук кращих форм територіальної організації суспільства такий же давній, як саме людське суспільство. Люди постійно докладають зусиль, щоб зробити все це невід'ємною частиною середовища свого проживання. Умови проживання людини пост­ійно пов'язані з певним простором і визначаються взаємодією з біосферою, звідки вона черпає все необхідне для підтримання життя. Проблеми організації землекористування зводяться до необхідності виробництва продовольства, облаштування сільської місцевості, міст і передмість, збереження дикої природи тощо. Оптимальне використання земельних і інших природних ресурсів, безумовно, буде головним питанням XXI століття. З міркувань, викладених у попередньому розділі випливає, що суспільство максимізує свій добробут, виробляючи визначену кількість оди­ниць зерна з використанням відповідної кількості одиниць землі та одиниць капіталу і визначену кількість одиниць добрив, вико­ристовуючи залишок наявних ресурсів Подібний економічно ефек­тивний розподіл ресурсів можна здійснити або шляхом прийнят­тя урядових рішень, або шляхом використання цінового механіз­му.

Цілком централізований розподіл ресурсів, хоча і може вирі­шувати деякі соціальні завдання суспільства, але на практиці важ­ко здійснюваний, тому що переваги всіх членів суспільства щодо задоволення їх товарами й послугами врахувати неможливо. Досвід створення математичних моделей розподілу ресурсів у плановій економіці колишніх країн соціалізму підтвердив немож­ливість збільшення економічного добробуту подібним шляхом.

62

Третяк A.M., ДругакВ.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Ціновий механізм, з іншого боку, припускає, що кожен член сус­пільства є єдиним, зацікавленим у своєму добробуті як споживач і як виробник. Тому він діє на ринку з єдиною метою - максимізу-вати свій добробут. При цьому економічна ефективність досягаєть­ся при виконанні багатьох обмежуючих припущень.

Наявний світовий досвід [57, 67, 69] свідчить про те, що роз­поділ ресурсів у суспільстві з застосуванням тільки одного з спо­собів, не дозволяє суспільству динамічно розвиватися в напрямку підвищення добробуту. Тому найбільш загальним явищем сьогодні є змішаний підхід до проблеми ефективного розподілу ресурсів, коли абсолютна більшість рішень в галузі ринкової економіки, як правило, приймається на теоретичній основі цінового механізму, а деякі рішення приймаються в централізованому порядку.

Розглянемо, яким чином формулюються умови оптимальності Парето в термінах цінового механізму. Як зазначалось вище, для того, щоб розподіл ресурсів був економічно ефективним, необхі­дно виконання трьох умов.

Перша умова - відсутність можливості збільшення добробуту за рахунок обміну товарами між споживачами або обмінна ефек­тивність.

На сформованому ринку (саме на такому ринку повною мірою може реалізовуватися ціновий механізм) встановлюється єдина ціна, по якій обмінюють один товар на іншій. Для споживача а (рис.З.іа), який має обмежений бюджет капіталу, нахил бюджет­ної лінії DB буде відповідати ринковій відносній ціні зерна і доб­рив. Максимізує свій добробут споживач а в точці С, де макси­мально висока крива байдужності для даних товарів стосується бюджетної лінії. Тобто максимізація добробуту споживача а відбу­деться, коли гранична норма заміни двох товарів буде дорівню­вати їх відносній ціні.

Але якщо на ринку встановлюється однакова ціна обміну зер-

63

Розділ 3. Механізми розподілу ресурсів та ціноутворення землі в ринковій економіці

на на добрива, то для кожного споживача гранична норма заміни цих товарів буде такою ж. Іншими словами, нахил бюджетної лінії для споживача б буде таким само (рис.3.1 б), але її відстань від початку координат буде відповідати величині бюджету споживача б. За таких умов, через обмін цих товарів з однаковою для спожи­вачів нормою заміни, жоден зі споживачів не збільшить свій доб­робут.

Зерно D

Зерно

(а)

Добрива

(б)

Є

Добрива

Рис. 3.1.Криві залежності ціни обміну товарів від граничної нор­ми їх заміни.

Друга умова оптимальності Парето — відсутність можливості збільшення добробуту за рахунок зміни сполучення факторів ви­робництва або технічна ефективність.

Індивідуальні виробники поєднують землю і капітал для одер­жання максимального обсягу продукції при обмеженому бюджеті. Попит та пропозиція на ринку факторів будуть встановлювати ціну, по якій будуть обмінюватися земля і капітал, а попит на кожен фактор буде залежати від ціни кінцевої продукції.

Аналогічно ситуації з кінцевими товарами, виробник зерна ви­користовує таке сполучення землі і капіталу, при якому гранична

64

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

норма їхнього технічного заміщення дорівнює їх відносній ціні. Оскільки відносна ціна землі і капіталу для всього ринку однако­ва, то і гранична норма технічного заміщення для усіх виробників на сформованому ринку однакова. Тобто жоден з виробників не збільшить свого добробуту за рахунок зміни сполучення факторів виробництва.

Третя умова оптимальності Парето- максимально можливе задоволення суспільства від того асортименту вироблених то­варів, який має місце при максимальному обсязі продукції та ефек­тивному сполученні ресурсів або економічна ефективність.

Ще раз повернемося до кривої виробничих можливостей, яка показує для будь-яких сполучень товарів норму, по якій зерно може бути технічно заміщено добривами. З іншого боку, при сформо­ваній конкуренції виробники випускають товар у такому обсязі, при якому ціна товару дорівнює граничним витратам виробницт­ва одиниці товару. Для нашого випадку ціна зерна Ц3буде дорів­нювати граничним витратам одиниці зерна ГВ3, а ціна добрива Цд - граничним витратам одиниці добрива ГВд. Розділивши першу рівність на другу, одержимо:

Ц3 _ ГВ

з

Тобто відносна ціна товарів, що встановилася на ринку в ре­зультаті випуску їх оптимального обсягу, дорівнює відношенню граничних затрат їх виробництва і відповідає нормі їх технічної заміни.

Таким чином, ціновий механізм регламентує випуск такого асор­тименту товарів, що є оптимальним для даних обмежених ресурсів їх виробництва.

Підсумовуючи розгляд результатів роботи цінового механізму з

65

Розділ 3.  Механізми розподілу ресурсів та ціноутворення землі в ринковій економіці

точки зору забезпечення ефективного розподілу ресурсів, можна зробити досить однозначний висновок- ціновий механізм сфор­мованого конкурентного ринку є економічним механізмом підвищення добробуту суспільства і забезпечує досягнення економічно ефективного розподілу його обмежених ресурсів. Однак слід пам'ятати, що застосування цінового механізму при розподілі ресурсів для досягнення максимального добробуту ви­магає таких визначених допущень, до яких відносять, у першу чергу, наявність наступних умов сформованої конкуренції:

ринок, на якому взаємодіють споживачі, які шукають макси­

мальну корисність, та виробники, які шукають максималь­

ний прибуток, є сформованим;

споживачі і виробники володіють повною ринковою інфор­

мацією, не несучи затрат на її одержання;

виробники максимізують прибуток, виробляючи такий обсяг

продукції, при якому граничний доход від реалізації продукції

дорівнює граничним затратам. Це буде відповідати еконо­

мічної ефективності лише тоді, коли граничний доход від ре­

алізації продукції дорівнює ціні, так як виробництво повинно

бути в точці, де задоволення, що одержує споживач від до­

даткової одиниці товару, дорівнює витратам суспільства на

виробництво цієї одиниці;

фактори виробництва зовсім мобільні і переміщаються відпо­

відно із зміною відносних цін.

Приведені міркування припускають, що ринкова економіка, ймовірно, є економічно ефективною, якщо розподіляє ресурси через ціновий механізм (хоч для повної реалізації економічної ефективності вимагаються досить ідеалізовані умови). З іншого боку, розподіл ресурсів урядом у командно-адміністративній еко­номіці представляє ще великі проблеми. Принаймні, ринкова си­стема дає ту перевагу, що економічні рішення ґрунтуються на

66

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

цінах, які відображають, хоча і не завжди, переваги споживачів та відносні затрати.

Змішана економіка використовує ціновий механізм для роз­поділу ресурсів, але коректує його недоліки урядовими рішеннями для забезпечення її найбільш ефективного функ­ціонування. Саме така модель має сьогодні складати основу прийняття економічних рішень на ринку землі.