Діна

< 

Р

М

-—-.

— D

Р,

N

~~            .

— о,

О

Кількість землі

Рис 3.2.Крива залежності величини доходу від кількості землі та її ціни.

У силу того, що дохід від землі цілком визначається попитом, а податок на "чисту" землю як природний ресурс, яким би високим він не був, не чинить стримуючого впливу на пропозицію. Це оз­начає, що економічна рента землі як природного ресурсу може бути цілком вилучена у вигляді податку.

Нульова альтернативна вартість землі як природного ресурсу в цілому не означає, що і плата за землю повинна бути нульова. Така ситуація могла б бути в тому випадку, коли вся земля вико­ристовувалася б за єдиним призначенням.

Очевидно, що використання суспільством землі за єдиним при­значенням є абстрактною гіпотезою. Об'єктивною реальністю є існування безлічі видів використання землі, що, як правило, кон­курують між собою. Іншими словами, на практиці існують різні види використання землі, яку як обмежений ресурс необхідно ефек­тивно розподілити відповідно до переваг кожного споживача і сус­пільства в цілому. Як ми вже з'ясували вище, подібний розподіл

68

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

може бути виконаним тільки на основі цінового механізму. При цьому ціна землі для конкретного використання є платою за одер­жання дефіцитного ресурсу.

Якщо ми вводимо припущення про можливість декількох аль­тернативних видів використання землі, то, з точки зору якого-не-будь одного використання, пропозиція не може розглядатися як стала величина, тому що завжди може бути доповнена за раху­нок землі іншого виду використання, якщо останній не є найбільш ефективним. Більше того, відповіддю на збільшення попиту може бути підвищення продуктивності землі за рахунок додаткових ка­піталовкладень, тобто підвищення інтенсивності її використання.

Розглянемо основні теоретичні положення, які визначають рин­кове ціноутворення землі для конкретного комерційного викорис­тання. При цьому, під ціною, вданому контексті, будемо розуміти орендну плату, тобто величину періодичного платежу за користу­вання землею.

Якщо існує ринкова конкуренція за право користування зем­лею, то ціна землі буде визначатися взаємодією попиту та пропо­зиції. При цьому будемо розглядати попит та пропозицію на типи землекористування як фактори виробництва.

Попит на землю як фактор виробництва, по своїй суті, є по­хідним від попиту на кінцевий продукт, вироблений з використан­ням землі в числі інших факторів виробництва — праці, капіталу та управління. Тому величина попиту на землю буде визначатися продуктивністю землі, ціною землі щодо цін на інші фактори ви­робництва і ціною кінцевого продукту.

Розглянемо основні моменти, які визначають положення кри­вої попиту на землю.

Припустимо, що кінцевим товаром є місця для паркування ав­томобілів. На рис. 3.3 представлена ізокванта Р100, яка показує всі можливі поєднання землі і капіталу, які забезпечують створен-

69

Розділ 3. Механізми розподілу ресурсів та ціноутворення землі в ринковій економіці

ня 100 паркувальних місць. Припустимо далі, що існує бюджетне обмеження, яке забезпечує придбання ОМ одиниць землі, або ОН одиниць капіталу. При цьому лінія МН буде бюджетною лінією, а нахил бюджетної лінії буде відповідати відносній ціні землі і ка­піталу. Комбінація двох факторів виробництва, яка забезпечує мінімальні затрати для створення 100 паркувальних місць, буде визначатися точкою дотику С ізокванти Р100 і бюджетної лінії МН, а будь-яка інша комбінація забезпечить створення меншої кількості продукції (паркувальних місць). Помітимо, що в точці С гранична норма заміщення факторів виробництва дорівнює відно­шенню цін на дані фактори.

Якщо ціна землі щодо ціни капіталу збільшиться, то в рамках обмеженого бюджету можна буде придбати тільки ON одиниць землі. При цьому зміниться нахил бюджетної лінії (NH), а ізокван-та, яка відповідає 100 одиницям продукції, буде проходити вище

Р80   Р„

(00

Капітал

М         Земля

Рис.3.3 Крива формування цін на землю і капітал в залежності від попиту

70

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

нової бюджетної лінії NH. Точка F буде відповідати новому сполу­ченню факторів виробництва, яке забезпечує мінімальні затрати при виробництві максимально можливої кількості продукції — 80 паркувальних місць (ізокванта Р80).

Таким чином, при збільшенні відносної ціни землі, як фактора виробництва, попит на землю при заданому бюджетному обме­женні буде зменшуватися так само, як і кількість виробленої про­дукції.

Розглянемо далі, яким чином впливає на попит зміна продук­тивності землі, рис. 3.4

100

О          М>        М         Земля

Рис. 3.4. Крива попиту на землю в залежності від її продуктив­ності

При постійному співвідношенні цін на фактори виробництва нахил бюджетної лінії не зміниться, але сама лінія, для задово­лення умови дотику ізокванта, зміститься вниз (М1Н1). Виробниц­тво 100 одиниць продукції потребує трохи більшої кількості землі і меншої кількості капіталу (крапка В), що буде сприяти збільшен-

71

Розділ 3. Механізми розподілу ресурсів та ціноутворення землі в ринковій економіці

ню попиту на землю.

Припустимо далі, що ціна на кінцевий продукт збільшилася. Тоді, при такому самому поєднанні цін факторів виробництва, дохід від виробничої діяльності збільшиться, що буде відповідати новій ізокванті (припустимо, еквівалентним 130 одиницям у ста­рих цінах). При цьому нова точка дотику бюджетної лінії і даної ізокванти L (рис. 3.5) покаже збільшення попиту як на землю, так і на капітал.

О

М

Земля

Рис. 3.5. Крива попиту на землю в залежності від ціни кінцево­го продукту

Що стосується пропозиції землі, то вона цілком адекватно описується стандартною кривою. Чим більша ціна землі, тим більша пропозиція, що формується, у тому числі і за рахунок зміни типів існуючого використання. Ринкова взаємодія сил попиту та пропозиції визначає крапку рівноваги, яка відповідає найкращо­му і найбільш ефективному використанню землі.

72

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Можна помітити, що зміна пропозиції землі фактично вимагає значного часу, у зв'язку з чим прийнято розрізняти пропозицію в короткостроковому, середньостроковому і довгостроковому пері­одах. Така ситуація на практиці зменшує дієвість цінового механ­ізму і приводить до того, що для землі (та землекористуванню в цілому) протягом істотного періоду часу пропозиція незмінна. Крім того, нерухомість, на відміну від інших споживчих товарів, має дуже тривалий термін використання. В результаті, типи землеко-ристувань з часу їх формування накопичуються та утворюють істотний "запас", який призводить до ослаблення впливу на ціни нової пропозиції, яка надходить на ринок. Тобто пропозиція існу­ючого типу земелкористування завжди переважає над пропози­цією нового типу землекористування, і ціни, як правило, визнача­ються попитом.

Приведені вище міркування відносилися до земельних діля­нок, на базі яких формується землекористування однакової якості. В реальному житті використання землі є не однорідним. У найбільш загальній постановці розрізняють землі, призначені для сільськогосподарського використання, і землі, призначені для міського будівництва. Всередині кожного виду використання існує велике розмаїття типів землекористування. Наприклад, сільсько­господарські землі можуть використовуватися для виробництва продукції рослинництва або тваринництва, а міські землі можуть використовуватися для розміщення на них офісної, комерційної, виробничої або житлової функцій.

Розглянемо дві земельні ділянки сільськогосподарського при­значення, які передбачені для вирощування зерна. Перша ділян­ка розташована в зоні Полісся України і дає, в середньому, 20 центнерів зерна з 1 гектара. Друга ділянка знаходиться, наприк­лад, в Лісостеповій зоні України, і дає, в середньому, 60 цент­нерів зерна з гектара. Очевидно, що розбіжності в продуктивності

73

Розділ 3. Механізми розподілу ресурсів та ціноутворення землі в ринковій економіці

викликані багатьма факторами - кліматом, ґрунтовим покривом, традиціями землеробства і т.д.

У першому випадку, на земельній ділянці вирощується така кількість продукції, яка відповідає мінімуму при існуючому вико­ристанні. В другому випадку, земля генерує економічну ренту вище мінімальної продуктивності за рахунок більшої врожайності зер­нових.

Аналогічна ситуація і з міськими землями. Різні характеристи­ки земельних ділянок в межах міст дозволяють одержувати різну економічну ренту. Для ділянок землі з відносно фіксованою про­позицією економічна рента буде виникати, в основному, за раху­нок попиту при незмінності пропозиції. Для ділянок землі з відносно гнучкою пропозицією економічна рента буде формуватися за ра­хунок фізичних характеристик, доступності, переліку обмежень і т.д. - у взаємодії змінних попиту та пропозиції.