4.2. Земельна рента в населених пунктах та несільськогос-подарських галузях

За умов як ринкової, так і адміністративно-командної системи господарювання, рентні платежі утворюються і вилучаються не тільки в сільському господарству, айв інших сферах проживання й праці людини, наприклад, у населених пунктах, промисловості і т.п. Закономірності утворення ренти тут такі ж, як і в сільському господарстві. Особливості пов'язані, в першу чергу, зі специфі­кою використання землі в несільськогосподарських галузях Якщо у видобувній промисловості земля -резервуар споживчих вартос­тей, то в населених пунктах вона виступає як простір, де розмі­щуються житло, або як умова виробництва, де розміщуються за­води, фабрики і т.п. При цьому враховується рельєф землі, щільність, вологість і інші властивості як грунтів, так грунто-утво-рюючих порід, розташування об'єктів по відношенню до шляхів сполучення, комунікацій і інше.

В населених пунктах земельна рента поділяється на три типи,

118

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки

            землекористування і землевпорядкування       

в залежності від трьох типів простору, врахування яких у містобу­дуванні є обов'язковим:

особливості господарсько-містобудівного освоєння регіону,

в якому розміщений населений пункт (наприклад, в районі

міст Києва, Чернівців чи Путили в Карпатах);

неоднорідність міського простору і планувальної структури

міста, селища чи села;

локальні умови притаманні кожній земельній ділянці, її інже­

нерне облаштування, підготовленість території до житлово­

го чи іншого, будівництва і тп.

Перший тип земельної ренти формується за рахунок регіо­нальної виробничої інфраструктури, адміністративного, науково-технічного і соціально-культурного потенціалу міської або сільської' системи, а також за рахунок різниці в суспільних витратах на відтворення основних фондів і трудових ресурсів у різних регіо­нальних умовах.

Другий тип земельної ренти встановлюється для кожного конкретного населеного пункту на основі аналізу структури його планування . Економічна суть земельної ренти другого типу поля­гає в тому, що неоднорідність плану території міста або села при­водить до різних умов організації діяльності виробництва і лю­дей. Більш сприятливі умови для землеволодільців і землекорис­тувачів у центрі міста (села), яке добре пов'язане з місцями при­кладання праці, центрами обслуговування, місцями масового відпочинку, менш сприятливі умови на периферії.

Третій тип земельної ренти пов'язаний з благоустроєм ло­кальної території землі в залежності від її освоєння, складності інженерно-технічного облаштування і т.п.

Саме ці види ренти обумовлюють величину земельної ренти, а, відповідно, і ціни на землю. Так, в цьому плані цікаві дослід­ження, проведені Д.І.Гнатковичем [41], встановлена функціональ-

119

 

Розділ 4 Оптимізація землекористування в умовах

                  ринкових земельних відносин        

на залежність між ціною землі і густотою населення, яке прожи­ває на відповідній території (рис. 4.2.). Дана функціональна за­лежність характеризується позитивною величиною коефіцієнта ко­реляції = 0,78. Про відносну величину земельної ренти першого й другого типів, в залежності від цінності міської земельної території, можна судити.з даних табл. 4.З.

Залежність величини земельної ренти третього типу від ло­кальних умов земельної ділянки приведений у табл. 4.4 .

Вартість доллари

 

10000

 

Бельгія

9000

 

 

8000

 

ФРН     /             \(

7000

 

 

6000

 

і уґ           Нідерлаї

5000

 

У]

4000

США

ДаніяyS        І

3000

 

•?т\    /

г 'Україна*^    І

2000 1000

 

\              ^

і                Італія і і 1                                                        Чол.

25 50 75 100 125 150 175 200 225 250 275 300 325 350

Рис. 4.2. Графік залежності вартості землі від кількості чоловік, що припадає на 1 км2 території

120

 

Третяк A.M., Другак В М. Наукові основи економіки

            землекористування і землевпорядкування       

Таблиця 4.3 Орієнтовні коефіцієнти цінності території міських земель

 

Групи населених пунктів (тисяч чоловік)

Зони містобудівної цінності'

 

І

II

Ill

IV

V

VI

VII

1. Найкрупніші

 

 

 

 

 

 

 

Більше 1000

2,2

1,75

1,25

0,87

0,62

0,37

0,2

2. Крупні

 

 

 

 

 

 

 

від 500 до 1000

-

1,75

1,25

0,87

0,62

0,37

-

від 250 до 500

-

1,75

1,25

0,87

0,62

-

-

3. Великі

 

 

 

 

 

 

 

від 100 до 250

-

-

1,25

0,87

0,62

-

-

4. Середні

 

 

 

 

 

 

 

від 50 до 100

-

-

1,25

0,87

0,62

-

-

5. Малі

 

 

 

 

 

 

 

від 20 до 50

-

-

1,25

-

0,62

-

-

*> Зони містобудівної цінності:

- ядро міського центру (для найкрупніших міст);

- центральна зона;

- центральна зона міст з населенням до 250 тис.чол.; перша

середня зона для найкрупніших і крупних міст;

- середня зона;

V, VI - перша та друга периферійні зони; VII - зона агломераційного розселення.

121

 

Розділ 4 Оптимізація землекористування в умовах

            ринкових земельних відносин  

Таблиця 4.4.

Локальні коефіцієнти, що враховують місцеположення та інженерно-геологічні умови земельної'ділянки

 

Умови місцеположення

Коефі­цієнт

1

2

ТЕРИТОРІАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНІ

1,05 1,04 1,04

1,04

0,90

0 95 0,94

0,93 0,93

0,90 1,02

1,08 1,07 1,06 1,06

Місцеположення земельної ділянки. - в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення - в зоні пішохідної доступності зупинок швидкісного транспорту /до 500 м/ - в зоні пішохідної доступності громадських центрів /до 500 м/ - в прирейковій зоні /ділянка знаходиться або примикає до смуги відводу залізниці, має під'їздну залізничну колію/ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ

 

Питома вага території земельної ділянки, що має: - схил поверхні більше 20 % - грунти з несучою спроможністю менше від 1,0 кг/кв.см при потужності більше 2-х метрів - глибину залягання ґрунтових вод менше 3-х метрів Місцеположення земельної ділянки - в зоні затоплення паводком більше 4 %. Шар затоплення більше 2-х метрів - в зоні значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується - в зоні небезпечних геологічних процесів /зсуви, карст, яружна ерозія - яри глибиною більше 10 метрів/ - на намивних /насипних/ територіях ІСТОРІКО-КУЛЬТУРНІ

 

Місцеположення земельної ділянки в зонах охорони історичного середовища: - в межах заповідної території - в межах регулювання забудови - в зоні історичного ландшафту, що охороняється - в зоні охорони культурного шару

 

122

 

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки

землекористування і землевпорядкування       

Продовження табл. 4 4

1

2

ПРИРОДНО-ЛАНДШАФТНІ

1,07

1,06 1,05

0,96*' 1,02 0,96**;

0,95

0,97 0,95

Місцеположення земельної ділянки: - в межах території природоохоронного призначення /національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи/ - в межах території оздоровчого призначення /курортів та округів зон санітарної охорони/ - в межах території рекреаційного призначення /земель туризму та відпочинку, парків та зелених зон/ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ

 

Місцеположення земельної ділянки: - в санітарно-захисній зоні - в водоохоронній зоні - в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - в зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля - в зоні перевищення допущеного рівня шуму - в ареалі забруднення грунтів Забезпеченість інженерною інфраструктурою /рівень впорядкування території/ Відсутність:

 

- твердого покриття вулиці - централізованого газопостачання - централізованого водопостачання - каналізації'

0,90 0,95 0,90 0,95

*> -для однієї ділянки сумарний локальний коефіцієнт повинен бути у межах від 0,5 до 2, що відповідає рекомендаціям ДБН 360-92 (табл. і, додаток 2.1);

"' - для житла та об'єктів соціально-побутової інфраструктури має бути зменшений до 0,80.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 44      Главы: <   17.  18.  19.  20.  21.  22.  23.  24.  25.  26.  27. >