4.5.Еколого-економічна класифікація придатності земель

У зв'язку з інтенсивними технічними, економічними і соці­альними змінами в земельних відносинах, необхідністю ведення моніторингу земель і раціонального землекористування виникла необхідність у відповідній інформації про земельні ресурси, про їх придатність для різних господарських потреб Отже виникає необхідність розробити класифікацію земель по ступеню їх при­датності для різних видів господарського використання, або інши­ми словами встановити критерії обмеження у використанні зе­мель з низькими можливостями для сільського господарства і використання їх для інших цілей - під ліс, рекреацію і тп

В основу класифікації земель по їх придатності для сільського господарства повинна бути покладена їх продуктивність /ро­дючість грунтів/ з врахуванням інших природних факторів, які впли­вають на сільське господарство Всі землі пропонується згрупувати у VII класів на основі їх придатності і обмежень для сільськогос­подарського використання [ЗО] Землі 1-го класу не мають обме­жень для сільськогосподарського використання Обмеження збільшується із 11-го по VI класи Класи діляться на 10 підкласів по характеру обмежень

Клас І. Землі, практично не мають обмежень для вирощуван­ня сільськогосподарських культур Рельєф рівнинний або на схи­лах до 4,5° Грунти незмиті, потужні, добре дреновані, з доброю водоутримуючою здатністю, структурні, високопродуктивні, доб­ре піддаються обробітку Бал бонітету в межах від 40 до 100

Клас II. Землі, які мають повні помірні обмеження (ерозійна небезпека, слабозмиті, слабе перезволоження, яке регулюється агротехнікою, слаба водопроникність, відносно менше сприятливі кліматичні умови, менше продуктивні і тп ) Розміщені на схилах до 4,5°  Придатні для вирощування всіх сільськогосподарських

166

 

Третяк А М Другак В М Наукові основи економіки

            землекористування і землевпорядкування

культур, але потребують застосування протиерозійних або інших заходів Порівняно з попереднім класом, потребують додаткових затрат праці і засобів на виробництво одиниці продукції Бал бо­нітету в межах від 40 до 60

Клас III. Землі цього класу мають відносно середні обмежен­ня, які призводять до скорочення набору можливих сільськогосподарських культур (низька водопроникність, продук­тивність, кам'янистість, перезволоженість, засушливість, затоп­лення і тп ) Розміщені на схилах до 5° Вимагають застосування спеціальних меліоративних або протиерозійних заходів При пра­вильній агротехніці дають добрі врожаї окремі культури Бал бон­ітету від 20 до 40

Клас IV. Землі мають знанні обмеження (схили до 7°, піддані ерозії середньозмиті, низька водоутримуюча здатність ґрунтів, ґрунти недостатньо потужні, з низькою родючістю) Придатні для вирощування небагатьох сільськогосподарських культур і потре­бують при цьому спеціальних протиерозійних заходів В залеж­ності від погодних умов року і при правильному дотриманні агро­техніки окремі культури на цих землях можуть мати низьку і се­редню продуктивність, із-за наявності декількох обмежуючих фак­торів Бал бонітету в межах від 20 до 40

Клас V. Землі цього класу мають сильні обмеження для вико­ристання в землеробстві (Інтенсивна ерозія, розміщені на схилах 7-10 і більше градусів, поганий дренаж, висока ступінь кам'янис­тості, низька водоутримуюча здатність, часті затоплення, нес­приятливі кліматичні умови і тп ) непридатні для вирощування польових культур При відповідному поліпшенні можуть використо­вуватись для вирощування багаторічних трав або для сінокосін­ня Бонітет у межах 20 - 40 балів

Клас VI. Землі мають сильні обмеження і можуть використо­вуватись тільки під пасовища або сінокоси Основні обмежуючі

167

 

Розділ 4 Оптимізація землекористування в умовах ринкових земельних відносин

фактори, складний рельєф, схили 7-10 і більше градусів, яри, промоїни, сильнозмиті або розмиті, кам'янисті, малопотужні грун­ти, непридатні для обробітку, часті затоплення Агротехнічні прийо­ми не поліпшують якість цих земель. Застосування різних меліо­ративних заходів на них теж неможливе. Бонітет цих земель в межах від 5 до 20 балів.

Клас VII. Землі цього класу непридатні для сільськогоспо­дарського використання. В цей клас включаються також невеликі по площі болота і водойми.

Перераховані класи земель по ступеню їх придатності для сільського господарства поділені на підкласи по типах обмежень1

- кліматичні фактори,

-ерозія;

- погана структура і водопроникність;

- низька родючість;

- піддаються затопленню;

- щільні підстилаючі породи;

- перезволоженість,

- сукупність обмежуючих факторів;

- несприятливий рельєф;

10         - заболоченість.

Фрагмент класифікації земель по їх придатності для сільського господарства, для прикладу в Чернівецькій області, приведений втабл.4.15 .

Головним завданням даної класифікації земель є створення таксономічних облікових одиниць по спільності і відмінностях у придатності для вирощування сільськогосподарських культур, нап­равленості прийомів поліпшення і меліорації земель, охорони і підвищення родючості грунтів, вирішення інших питань раціональ­ного використання земель

168

 

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки

            землекористування і землевпорядкування       

Таблиця 4.15

Класифікація земель по придатності для сільського господарства Чернівецької області

 

Підкласи

Класи

 

І

II

III

IV

V

VI

VII

1   Кліматичні фактори

113,4

0,2

-

-

-

-

-

2  Ерозія

-

66,4

12,1

12,0

48,0

10,5

8,7

3. Погана структура і водопроникність (глейові, оглеєні)

 

 

30,2

 

 

 

 

4  Низька родючість

-

-

6,7

-

-

10,5

-

5  Піддаються затопленню

-

-

-

-

1,5

-

-

6. Щільні підстилаючі породи

-

-

-

-

-

-

-

7  Перезволоженість

-

-

12,5

-

7,0

-

-

6. Сукупність обмежуючих факторів

4,5

3,9

 

1,9

1,9

19,2

 

9  Несприятливий рельєф

-

-

-

-

7,9

4,3

13,2

10  Заболоченість

-

-

-

-

6,8

-

5,5

Всього, тис га

117,9

70,3

61,7

13,9

73,1

44,5

27,4

%

28,8

17,2

15,1

3,4

17,9

10,9

6,7

У завдання класифікації входить:

п вдосконалення обліку якості земель з відображенням існую­чого і доцільного використання земель під окремі сільсько­господарські угіддя;

п характеристика земель як об'єкта придатності з господарсь­кої і екологічної точок зору для сільськогосподарського ви­робництва, сільськогосподарських меліорацій, охорони і підвищення родючості ґрунтів;

в обґрунтування зональних систем землеробства і їх уточнен­ня стосовно до природних і економічних умов зон, районів, господарств.

169

 

Розділ 4 Оптимізація землекористування в умовах ринкових земельних відносин

При класифікації слід додержуватись таких принципів: 1% класифікаційні системи розробляються по зональних типах земель згідно з внутріобласними природними областями (зо­нами);

2\ категорії придатності земель виділяються за ознаками якості і господарської доцільності з врахуванням можливих і потріб­них меліорацій та еколого-економічної ефективності викорис­тання під окремі види угідь;.

3)

класифікація будується на виробничо-генетичній основі в до­держанням максимально можливої спадкоємності матеріалів ґрунтових і інших обстежень земель; 4) визначальним у виборі класифікаційних ознак є створення

облікових одиниць по спільності і відмінностях; ^' найбільш загальні для всіх або більшості класів ознаки еро-

дованість, меліоративний стан - виділяються в підкласи; gx  класифікація повинна бути не громіздкою, зручною для

практичного використання.

Оцінку доцільності використання земель в лісовому господар­стві рекомендується визначати на основі їх класифікації по при­датності. Класифікація земель по їх придатності для лісового гос­подарства проводиться таким чином. Всі землі згруповані у 7 класів по ступеню їх придатності для росту деревини Кожному класу відповідає певна продуктивність видів або груп дерев, які найк­раще пристосовані до умов даного району, до досягнення ними експлуатаційного віку. Продуктивність виражена приростом нео-чищеної товарної деревини /м3/гв/ в рік. При класифікації викори­стовують рельєф, клімат, рослинність, ґрунтоутворюючі породи, ґрунтовий профіль, потужність, вологість, родючість грунтів. За основу приймають сучасний стан земель без проведення будь-яких меліоративних або інших заходів.

Землі 1 класу - не мають суттєвих обмежень для використай-

170

 

Третяк AM, Другак В.М. Наукові основи економіки

            землекористування і землевпорядкування       

ня в лісовому господарстві. Ґрунти потужні, добре дреновані, середнього механічного складу, з високим ступенем вологоємності, високопродуктивні (приріст більше 12 м3/га в рік).

Землі 2-го класу мають невеликі обмеження. Потужні, добре дреновані ґрунти середнього і важкого механічного складу з доб­рою водоутримуючою здатністю. Обмежуючим фактором є віднос­но несприятливі кліматичні умови, мала потужність кореневого шару, недостатня родючість або комплекс несприятливих фак­торів. Продуктивність - 10-12 м3/га в рік.

Третій клас земель має помірні обмеження. Обмежуючим фактором є несприятливі кліматичні умови і експозиція схилів, ускладнений дренаж мала коренезаселена зона, низька родючість фунтів, порівняно недостатня або зайва зволоженість. Ґрунти рівної потужності, середнього або важкого механічного складу. Продуктивність - 7,5-9,9 м3/га в рік.

Землі 4-го класу мають помірно суворі обмеження (недостатня потужність коренезаселеного шару, надлишок або недостаток фун­тової вологи, несприятливі кліматичні умови, несприятлива експо­зиція схилів, низька родючість). Продуктивність 5,5-7,4 м3/га в рік.

Землі 5-го класу мають сильні обмеження, які часто проявля­ються одночасно (місцеві або регіональні кліматичні умови, не­сприятлива експозиція схилів, недостатня потужність профілю, надлишкове або недостатнє зволоження, сильна кам'янистість, низька родючість). Продуктивність 3,5-5,4 м3/га в рік.

Землі 6-го класу мають сильні обмеження для використання в лісовому господарстві. Основними обмежуючими факторами є невелика потужність фунтового шару, недостатня або надмірна зволоженість, низька природна родючість, дуже великий вміст каміння (вихід скельних порід), несприятлива експозиція схилів. Ґрунти малопродуктивні, сильно кам'янисті, дуже легкого механічного складу. Продуктивність 1,1-3,4 м3/га а рік.

171

 

Розділ 4. Оптимізація землекористування в умовах ринкових земельних відносин

механічного складу. Продуктивність 1,1-3,4 м3/га а рік.

Сьомий клас земель має сильні обмеження, які майже вик­лючають лісівництво. Мінеральні малопотужні ґрунти з виходом скельних порід, сильно-еродовані, погано дреновані ґрунти і т.п , обмежуючими факторами є дуже мала потужність ґрунтового профілю, заболочення, часте затоплення, дуже сильно розвину­та, ерозія, дуже несприятливі кліматичні умови і експозиція схилів.

Продуктивність нижче 1,0 м3/га в рік.

В таблиці 4.16, для прикладу приведені дані класифікації земель по придатності для лісового господарства Горянського природного заповідника Івано-Франковської області. Як показують дані таблиці 4.16 на даній території в основному розміщені землі V, VI класів, які не придатні для інтенсивного ведення лісового господарства в зв'яз­ку з тим, що мають сильні і дуже сильні обмеження і рекоменду­ються для використання під природний заповідник.

Таблиця 4.16

Класифікація земель по придатності для лісового

господарства Горганського природного заповідника

Івано-Франківської області

 

№ кв.

Загальна площа кварталу, га

Переважаюча порода

Переважаючий тип умов місцезростання

Середньозважений поточний приріст 1 м3/га в рік

Клас придатності земель

Питома вага класу придатості земель

1

2

3

4

5

6

7

1

109,0

смерека

С3

3,1

IV

 

2

65,5

смерека

С3

3,0

-"-

 

5

66,0

смерека

Сз-В3

2,4

 

 

172

 

Третяк А М., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Продовження табл. 4.16.

1

2

3

4

5

6

7

6

40,0

смерека

Вз-Сз

2,4

-"-

 

8

114,0

смерека

Сз-Вз

3,2

-"-

 

9

109,0

смерека

В3

2,0

її

 

10

48,0

смерека

Сз-Вз

2,6

-"-

 

11

155,0

смерека

Сз-Вз

2,2

її

 

15

51,0

смерека

Вз-Сз

2,0

-"-

 

19

207,0

смерека

в3

1,5

-"-

 

20

79,0

смерека

Вз

1,9

-"-

 

21

110,0

смерека

Сз-Вз

2,5

її

 

22

132,0

смерека

С3-Вз

2,8

-"-

 

23

160,0

смерека

С3

3,0

-"-

 

26

91,0

смерека

С3-В3

3,3

-"-

 

27

150,0

смерека

Сз-Вз

3,2

-"-

 

28

43,0

смерека

С3

2,8

-"-

 

29

62,0

смерека

Сз-Вз

2,9

-"-

 

30

72,0

смерека

Сз-Вз

2,4

IV

 

32

110,0

смерека

В3-Сз

2,9

-"-

 

33

59,0

смерека

С3

2,5

-"-

 

34

117,0

смерека

Сз-Вз

2,6

-"-

 

35

135,0

смерека

С3-Вз

2,6

-"-

 

36

183,0

смерека

Сз-В3

2,2

-"-

 

37

145,0

смерека

Вз-Сз

3,3

-"-

 

39

71,0

смерека

В3-С3

3,4

-"-

 

41

128,0

смерека

Вз

2,6

-"-

 

42

185,0

смерека

Вз

2,6

-"-

 

43

58,0

смерека

Вз

2,6

її

 

46

31,0

смерека

в3

2,7

-"-

 

47

138,0

смерека

в3

2,7

-"-

 

48

93,0

смерека

Сз

2,7

-"-

 

Разом по IV класу приц. 3315,5

 

 

 

 

61,8

4     |47,0

смерека

с3

4,9

V

 

173

Розділ

4 Оптимізація землекористування в умовах ринкових земельних відносин

 

Продовження табл. 4 16

1

2

3

4

5

6

7

7

82,0

смерека

Сз-Вз

3,5

-"-

 

12

30,0

смерека

Сз

3,8

_'■_

 

13

55,2

смерека

Сз-Вз

4,2

-"-

 

14

144,1

смерека

В3-Сз

3,8

 

 

15

86,0

смерека

Сз-Вз

3,6

 

 

17

49,0

смерека

Вз-С3

3,6

 

 

18

103,0

смерека

Сз

4,7

V

 

31

48,0

смерека

Сз

3,6

 

 

40

83,0

смерека

Сз

4,5

 

 

44

36,0

смерека

Сз

3,7

-"-

 

45

81,0

смерека

Дз-Сз

5,1

-"-

 

52

74,0

смерека

Сз-Дз

5,4

-"-

 

Разом по V класу придат. 918,3

 

 

 

 

17,1

3

47,0

смерека

Дз-С3

7,1

IV

 

49

56,0

смерека

Сз-Дз

7,2

_"_

 

50

107,0

смерека

Сз-Дз

7,0

_"_

 

51

51,0

смерека

Дз-Сз

,6,9

_"_

 

53

111,0

смерека

Дз

5,5

_"_

 

54

46,0

смерека

Сз-Дз

6,9

[[

 

55

89,0

смерека

Сз-Дз

6,5

u

 

56_[77,0

смерека

Сз-Дз

5,8

-"-

 

Разом по IV класу лридат. 584,0

 

 

 

 

10,9

23

158,0

сосна гірська

А3

0,4

VII

 

24

136,0

сосна гірська

Аз

0,2

- -

 

38

254,0

сосна гірська

В3

0,8

 

Разом по VII класу прид 548,0

 

 

 

 

10,2

Всього

-

-

-

-

100

174

 

Третяк А М., Другак В М Наукові основи економіки

            землекористування і землевпорядкування       

Класифікація земель по можливості їх використання для цілей відпочинку населення і для відтворення природної фауни про-f водиться на землях придатних і непридатних для сільського та , лісового господарства. Вона дає можливість визначати, в якій мірі дані землі можна використовувати для відпочинку населення. Придатність земель для організації зон відпочинку визначається якістю певних видів рекреаційних ресурсів, використання яких не погіршує довкілля. Якість земель, які використовуються в рекреа­ційних цілях, можна виміряти числом днів, на протязі яких відпо­чиваючі використовують одиницю земельної площі для відпочин­ку. Звідсіля, придатність земель можна розрізнити по інтенсивних і екстенсивних формах відпочинку. При інтенсивних формах вщпо-1 чинку відносно більша кількість людей може знаходитись на оди­ниці території в той час як екстенсивна форма відпочинку вима­гає відносно більших територій на одну людину.

Метою класифікації є визначення якості і кількості земельних ресурсів, які можна використати в цілях відпочинку. В залежності від можливості інтенсивності використання в цілях відпочинку виділяється 7 класів земель.

Клас І. Землі можуть високоактивно використовуватись в рек­реаційних цілях на протязі року для одного або декількох інтен­сивних форм відпочинку (популярні ландшафти або схили гір, >       хвойні ліси).

Клас II. Землі можуть високоактивне використовуватись на протязі року для одно і або декількох форм відпочинку

Клас III. Землі можуть помірно активно використовуватись для відносно інтенсивних форм відпочинку.

Клас IV. Землі придатні для середньоактивного використання на протязі року при екстенсивних формах відпочинку.

Клас V. Землі придатні для середньонизького використання на протязі року при екстенсивних формах відпочинку.

175

 

Розділ 4 Оптимізація землекористування в умовах ринкових земельних відносин

Клас VI. Землі придатні для низького використання на протязі року при екстенсивних формах відпочинку.

Клас VII. Землі практично неможливо використовувати в рек­реаційних цілях.

Поряд з класами, в дану класифікацію введені підкласи, які характеризують вид можливого використання земель:

джерела лікувальних вод;

райони для створення сучасних гірськолижних центрів;

райони хвойних лісів для створення оздоровчих центрів,

землі, покриті привабливою рослинністю;

історичні місця і місця доісторичних розкопок;

території, придатні для організації кемпенгів в гірських райо­

нах;

райони, які можна використовувати для насолоди цікавими

формами рельєфу;

невеликі водойми і гірські ріки;

території1, підготовлені для відпочинку сімей або других видів

рекреаційного використання (туристичні або мисливські будиноч­

ки);

райони, які використовуються для спостережень в природ­

них умовах за гірськими тваринами;

райони різких культурних ландшафтів цікаві з соціальної,

лісогосподарської і сільськогосподарської точок зору;

райони з різновидним рельєфом, які можна використати

для пішохідного туризму, вивчення природи або представляють

інтерес з естетичної точки зору;

хороші місця спостереження за краєвидом;

різні фактори, які можна використати для цілей відпочинку;

береги рік, придатні для пляжів;

16)        постійні місця відпочинку в приміських зонах.

Наприклад, на основі проведеної інвентаризації земельних

176

 

Третяк А М., Другак В.М. Наукові основи економіки

            землекористування і землевпорядкування       

ресурсів на території Вижницького національного природного пар­ку на предмет їх придатності для цілей рекреації проведена кла­сифікація.

Придатність земель визначалась шляхом оцінки по бальній системі. Так землі І класу оцінюються в діапазоні від 81 до 100 балів, II - 61-80; III - 51-60; IV - 41-50; V - 31-40; VI - 21-30, VII -менше 20 балів. Сума оцінки підкласів утворює діапазон оцінки певного класу. Кожен із підкласів оцінюється максимальною оцін­кою в 10 балів. Оцінка проводиться експертами в кількості не менше 3-х чоловік. Оцінка земель рекреаційного призначення, наприклад національного природного парку "Вижницький" приве­дена в табл.4.17.

Дані таблиці 4.17 показують, що землі парку оцінюються у 83 бали, відносяться до І класу придатності і можуть високоактивно використовуватись в рекреаційних цілях на протязі року.

Таблиця 4.17

Оцінка земель рекреаційного призначення національного природного парку "Вижницький" Чернівецької області

 

Шифри підкласів

Критерії оцінки

Оцінка в балах

1

2

3

1.

Наявність джерел лікувальних вод (більше 2-х джерел з дебетом 4-5 м3/на добу)

5

2.

Можливість створення сучасних гірськолижних центрів (не більше одного)

2

3.

Наявність хвойних лісів для створення оздоровчих центрів на площі 58,5%

8

4.

Наявність земель покритих привабливою рослинністю (букові ліси з рідкісними лунарієвою та барвінковою асоціаціями, ялинково-букові ліси з рідкісним видом в асоціації - цибулі ведмежої, дубові ліси і т.д.)

4

177

 

Розділ 4. Оптимізація землекористування в умовах

            ринкових земельних відносин              

Продовження табл. 4.17.

 

1

2

3

5

Історичні місця

2

6.

Території, придатні для організації кемпінгів в гірських районах

4

7.

Наявність районів, які можна використати для насолоди від спостереження за цікавими формами рельєфу

6

8.

Наявність невеликих водойм і гірських рік

5

9.

Наявність територій, підготовлених для відпочинку сімей або інших видів рекреаційного використання (туристичні та мисливські будиночки)

5

10.

Можливість спостереження в природних умовах за гірськими тваринами

5

11.

Наявність культурних ландшафтів цікавих з лісогосподарської та сільськогосподарської точок зору

6

12.

Наявність районів з різновидним рельєфом, які можна використати для пішохідного туризму, вивчення природи та цікаві з естетичної точки зору

10

13.

Наявність хороших місць спостереження за краєвидом

10

14.

Інші рідкі фактори, які можна використати для цілей відпочинку, (кінний туристичний маршрут, чисті води і т.п.)

8

15.

Придатність берегів рік для пляжів

2

16.

Постійні місця відпочинку в приміській зоні

1

 

Всього:

83

178

 

Третяк AM, Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 44      Главы: <   20.  21.  22.  23.  24.  25.  26.  27.  28.  29.  30. >