7.6. Економічне обгрунтування надання земель для не-сільськогоспоарських потреб.

Вилучення і відведення земель для несільськогосподарських підприємств, організацій і установ, впорядкування їхнього земле-

270

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

користування проводяться на основі проекту територіального зем­левпорядкування. При підготовці матеріалів на вилучення земель для будівництва великих об'єктів до початку їх проектування роз­робляється техніко-економічне обґрунтування доцільності відво­ду земель з врахуванням економічних і екологічних факторів, ви­бору місця розміщення об'єктів і його розмірів.

Проект вилучення і надання земель для несільськогосподарсь-ких потреб включає:

а)         обґрунтування розміщення, розмірів і меж наданої земель­

ної ділянки;

б)         визначення складу і цінності земель, які вилучаються;

в)         вибір заходів щодо усунення негативних наслідків відводу

земель на розвиток виробництва, розселення, організацію

території, охорону земель і довкілля;

г)          розрахунок і обґрунтування розмірів збитків, які відшкодову­

ються землевласникам і землекористувачам, втрат сільсько­

господарського і лісогосподарського виробництва, визначен­

ня способів їх відшкодування;

ґ) технічні умови рекультивації земель, які підлягають пору­шенню, а також зняття, збереження і використання родючо­го шару ґрунту з ділянки, що вилучається;

д)         встановлення охоронних зон створюваних підприємств;

є)   пропозиції по режиму і умовах користування землею;

є)   вихідні дані для встановлення розмірів земельного податку; ж) черговість здійснення заходів, намічених проектом, порядок

переходу до користування наданими ділянками. При вилученні для несільськогосподарських потреб значних площ, в складі проекту розробляються пропозиції по реорганізації існуючих землеволодінь і землекористувань.

Затверджений проект переноситься в натуру. На його основі підготовлюються і видаються документи, які підтверджують пра-

271

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

во власності або користування землею.

Збитки, заподіяні вилученням або тимчасовим зайняттям зе­мельних ділянок (стаття 156 Земельного кодексу України), а та­кож обмеженням прав користувачів землі (крім випадків встанов­лення охоронних зон або зон санітарної охорони навколо земель природоохоронного, природно-заповідного й оздоровчого призна­чення) або погіршенням якості їх земель в результаті діяльності підприємств, установ, організацій та громадян, підлягають відшко­дуванню в повному обсязі (включаючи упущену вигоду в розра­хунку на період, необхідний для відновлення порушеного вироб­ництва) користувачам землі, які понесли ці збитки.

При викупі або продажі земельних ділянок збитки власників землі, включаючи упущену вигоду, враховуються у вартості (ціні) ділянки, яка викуповується або продається.

Відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, проводиться підприємствами, установами й організаціями, яким відведені зе­мельні ділянки, а також підприємствами і громадянами, діяльність яких викликає обмеження прав користувачів землі або погіршен­ня якості їх земель. Відшкодуванню підлягають:

вартість житлових будинків, об'єктів культурно-побутового

призначення, виробничих або інших будинків і споруд або

витрат по їх переносу на нове місце;

вартість плодово-ягідних, захисних і інших багаторічних на­

саджень, незавершеного виробництва;

збитки (затрати), викликані незручностями, які виникли зем­

леволодіння або землекористування;

збитки (затрати), необхідні для відновлення погіршеної якості

земель;

збитки (затрати), пов'язані з обмеженням права користуван­

ня землею;

упущена вигода.

272

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Оцінка житлових будинків, об'єктів культурно-побутового при­значення, виробничих і інших будинків і споруджень, розташова­них на землях, що вилучається або тимчасово використовуються а також знаходяться за межами цієї ділянки, якщо подальше їх використання виявиться неможливим, здійснюється по кошто­рисній вартості будівництва нових будинків, об'єктів і споруд, рівних існуючим по корисній площі, місткості, ємності і рівню механізації (по типових проектах).

У випадку, якщо при будівництві нових будинків, об'єктів і спо­руджень передбачається їх модернізація або розширення, додат­кові затрати оплачуються користувачем землі, для якого ведеть­ся будівництво.

Вартість меліоративних об'єктів, побудованих за рахунок бюд­жетних коштів до 1 травня 1992 р. і не переданих у власність юридичних осіб, на землях яких вони розташовані, при вилученні або тимчасовому зайнятті земельних ділянок відшкодовується но­вими користувачами землі органами місцевого самоврядування, на території яких розташовані ці об'єкти. Відшкодування здійснюється по діючим на момент вилучення земель розцінках на меліоративне будівництво. Вартість зазначених об'єктів, побу­дованих після 1 травня 1992 р. за рахунок бюджетних засобів, відшкодовується відповідним органам виконавчої влади, за раху­нок коштів яких вони були побудовані.

У випадку якщо користувачі землі в процесі експлуатації меліо­ративних об'єктів несли затрати на їх реконструкцію або розши­рення, то при вилученні чи тимчасовому зайнятті ділянок зазна­чені затрати підлягають відшкодуванню користувачам, які понес­ли збитки.

При вилученні землі або тимчасовому зайнятті в оренду, в ре­зультаті якого частково або цілком порушується робота зрошу­вальних, осушувальних, протиерозійних і протисельових об'єктів

273

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

і споруд (систем), збитки визначаються виходячи з кошторисної вартості робіт на будівництво нових або реконструкцію існуючих об'єктів і споруд (систем), включаючи вартість проектно-вишуку-вальких робіт, по нормах, розцінками і цінам, які діють на час ви­лучення.

Оцінка водних джерел (криниць, ставків, і т.п.) здійснюється по кошторисній вартості робіт на будівництво нових водних джерел рівного дебіту і якості води, включаючи вартість проектно-дослід­них робіт.

Оцінка плодоносних плодово-ягідних насаджень, а також захис­них і інших багаторічних насаджень здійснюється по вартості сад­жанців і затратах на посадку та вирощування їх до початку плодо­носіння або змикання крон (у цінах на час вилучення земель).

Незавершене будівництво і неплодоносні плодово-ягідні насад­ження оцінюються виходячи з фактично зроблених користувачем землі робіт і здійснених затрат в цінах на час вилучення земель.

Збитки (затрати), викликані незручностями, які виникли в вико­ристанні землі (утворення островів при наповненні водоймищ, порушення транспортних зв'язків, роз'єднання території комуні­каціями і т.п.), визначаються сумою одноразових затрат на будів­ництво дамб, мостів, доріг, під'їздів, інших споруд, а також на прид­бання човнів, катерів, і інших транспортних засобів.

Збитки (затрати), необхідні для відновлення погіршеної якості землі, включають витрати на проведення фунтових, агрохімічних і інших спеціальних обстежень і вишукувань, а також заходів, що забезпечують відновлення якості землі, і визначаються проект­ною документацією.

Збитки (затрати), зв'язані з обмеженням права користувачів землі, включають затрати на виконання будівельних, меліоратив­них і інших робіт, придбання матеріалів і устаткування, необхід­них для відновлення обсягу виробництва, що знизився.

274

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Упущена вигода є частиною збитків користувачів землі, запо­діяних вилученням або тимчасовим зайняттям в оренду земель­них ділянок. Вона пов'язана з припиненням щорічних доходів ко­ристувачів із ділянок, які вилучаються, на період, необхідний для відновлення порушеного виробництва.

Відшкодування упущеної вигоди здійснюється підприємствами, установами й організаціями, яким відведені ділянки, що вилуча­ються, в розмірі одноразової виплати, рівної доходу, що втрачаєть­ся протягом періоду відновлення порушеного виробництва.

Щорічний доход обчислюється по фактичних обсягах вироб­ництва в натуральному вираженні в середньому за 5 років і за цінами, що діє на час вилучення земель. Розмір щорічного дохо­ду розраховується з залученням даних податкових інспекцій і в необхідних випадках коректується в розрахунку на майбутній пе­ріод у відповідності з існуючими темпами інфляції.

Упущена вигода обчислюється шляхом множення величини щорічного доходу на коефіцієнт, що відповідає періоду відновлення порушеного виробництва:

 

Тривалість періоду відновлення порушеного виробництва

Коефіцієнт перерахування щорічного недоодержаного доходу

1 рік

0,9

2 роки

1,7

3 роки

2,5

4 роки

3,2

5 років

3,8

6-7 років

4,6

8-Ю років

5,6

11-15 років

7,0

16-20 років

8,2

21-25 років

8,9

26-30 років

9,3

31 і більше років

10,0

275

 

Розділ 7. Економка організації' (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Періоди відновлення порушеного виробництва встановлюють­ся при землевпорядному проектуванні по окремих видах вироб­ництва, яке порушення і відновлюється.

Приведений порядок розрахунку упущеної вигоди використо­вується також і для її врахування у випадках обмеження права користувачів землею або погіршення якості їх земель, якщо дані обмеження (погіршення якості) приводять до зниження щорічно­го доходу за період, після якого права користувачів і якість зе­мель відновлюються.

У випадках, коли вилучаються землі, зайняті плодоносними плодово-ягідними насадженнями, упущена вигода відшкодовуєть­ся за весь термін (включаючи рік вилучення земель і рік одержан­ня врожаю плодово-ягідними насадженями на нових землях), рівний досягнутому на землях, що вилучаються.

Упущена вигода, викликана незручностями які виникли у вико­ристанні земель (утворення островів при наповненні водоймищ, порушення транспортних зв'язків, роз'єднання території комуні­каціями і т.п.), обчислюється як десятикратна різниця щорічних витрат на експлуатацію транспортних засобів після вилучення земель (з утворенням незручностей) і до їх вилучення.

Втрати відшкодовуються підприємствами, організаціями й ус­тановами, яким надаються сільськогосподарські угіддя для не-сільськогосподарських потреб або чия діяльність приводить до обмеження використання, погіршення якості сільськогосподарсь­ких угідь, а також підприємствами, установами й організаціями, навколо об'єктів яких встановлюються охоронні, санітарні і за­хисні зони (за винятком випадків, коли ці зони встановлюються на землях природоохоронного, природно-заповідного й оздоров­чого призначення).

Втрати сільськогосподарського виробництва - це втрати, викликані вилученням сільськогосподарських угідь для цілей, не

276

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

зв'язаних з веденням сільського господарства, а також обмежен­ням їх використання в результаті діяльності підприємств, органі­зацій і установ. Вони виражаються у виведенні з обороту продук­тивних угідь або зниженні їх продуктивності і відшкодовуються з метою збереження сільськогосподарського потенціалу окремих територій, регіонів, країни в цілому.

Втрати відшкодовуються в розмірі вартості освоєння рівнове­ликої площі нових земель з урахуванням проведення на них за­ходів щодо окультурення і підвищення родючості ґрунтів до рівня родючості земель, що вилучаються, (по грошовій оцінці земель). Розмір вартості освоєння нових земель замість тих які вилуча­ються для несільськогосподарських потреб визначається вихо­дячи з нормативів, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Втрати, викликані обмеженням використання або погіршенням якості сільськогосподарських угідь під впливом діяльності підприємств, установ, організацій, визначаються у відсотках від нормативу вартості освоєння нових земель пропорційно знижен­ню якості сільськогосподарських угідь (по грошовій оцінці земель).

Для визначення розміру втрат використовуються гіланово-кар-тографічні матеріали, дані ґрунтових обстежень, земельного ка­дастру і моніторингу земель.

Втрати сільськогосподарського виробництва не відшкодовують­ся у випадках:

ф надання земельних ділянок для будівництва меліоративних систем на землях сільськогосподарського призначення;

Ф надання природних кормових угідь під будівництво ставків рибних господарств, риборозплідників, нерестово-виросних господарств і рибоводських підприємств;

Ф відводу земель під індивідуальне житлове будівництво в межах населених пунктів;

Ф   вилучення земель при віднесенні їх у встановленому поряд-

277

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

ку до земель природоохоронного, природно-заповідного, оз­доровчого, рекреаційного й історико-культурного призначен­ня;

ф консервації деградованих сільськогосподарських угідь і зе­мель, забруднених токсичними промисловими відходами і радіоактивними речовинами.

Кошти, що надходять в бюджет у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, використовуються виключ­но на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогоспо­дарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою (ст. 209 Земельного кодексу України):

Виявлення негативних наслідків будівництва і експлуатації не-сільськогосподарського об'єкта для сільськогосподарського ви­робництва - одне із самих складних питань при територіальному землеустрої.

Насамперед це пов'язано з різноманіттям типів відводів. Землі у власність, користування або оренду можуть надаватися для роз­міщення різні об'єктів і технологічних ділянок — промислових площадок, свердловин різного призначення, лінійних споруд (елек­тромереж, трубопроводів, автодоріг, залізниць і т.п.), об'єктів вод­ного транспорту, аеродромів і злітно-посадочних смуг, об'єктів видобувної промисловості, шлаконакопичувачів і золовідвалів, смітників і поховань, атомних і теплових електростанцій, водой­мищ і т.д. Названі об'єкти можуть розміщуватися в різних регіо­нах і зонах зі специфічними природними умовами і напрямами сільськогосподарського виробництва.

Крім того, будь-який відвод земель для несільськогосподарсь-ких потреб варто розглядати як такий що постійно змінюється в просторі і в часі процес впливу на агроландшафт, маючи на увазі, що масштаби техногенних порушень можуть в десятки разів пе-

278

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

ревищувати площі відводів, а сам процес повинен розтягуватися на багато років і проходити з різним ступенем інтенсивності. Так, відвод земель під водоймища фактично завершується його на­повненням до нормального підпірного рівня, а процеси берегопе-реробки, підтоплення і засолення земель з цього часу лише по­чинаються і поступово підсилюються. Забруднення ґрунтового покриву промисловими викидами в атмосферу має своїм почат­ком термін введення в експлуатацію несільськогосподарського об'єкта, а потім може продовжуватися з різним ступенем інтен­сивності протягом усього терміну служби об'єкта або припинити­ся після впровадження безвідхідних технологій.

Таким чином, під негативними наслідками надання земель для несільськогосподарських потреб слід розглядати всі наслідки, в результаті яких відбуваються несприятливі кількісні і якісні зміни в умовах сільськогосподарського використання земель, почина­ючи з дослідних робіт і кінчаючи періодом експлуатації об'єкта. В даний час такий комплексний підхід практично не ведеться, хоч проблема ця вже давно назріла.

Земельним кодексом України передбачена організація земель­ного моніторингу (стаття 191 Земельного кодексу України), який повинен представляти чітко функціонуючу систему спостережень за станом земель з метою своєчасного, виявлення змін, їх оцін­ки, відведення та ліквідації наслідків негативних процесів. На базі цих даних повинні розроблятися відповідні прогнози і прак­тичні рекомендації з розміщення несільськогосподарських об'єктів.

Організація моніторингу повинна передувати розробці так зва­ного "дерева наслідків" впливу кожного типу відводів на агро-ландшафт стосовно до конкретних природно-сільськогосподарсь­ких зон і умов.

279

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

7. 7. Оцінка збитків нанесених встановленням земельних сервітутів.

Статистика країн з розвинутою ринковою економікою свідчить проте, що в загальній вартості землі на землі сільськогосподарсь­кого призначення припадає порівняно невелика частина (в США приблизно 17%). Отже, відповідна більша частина доходів від рин­кового обороту земель реалізується не в сільській місцевості, а від їх використання підприємствами промисловості, транспорту, комунального господарства. Враховуючи світовий досвід, фор­мування ринку землі в Україні необхідно починати з наведення елементарного порядку в частині розрахунків за користування самими цінними в народному господарстві землями сільськогоспо­дарського призначення на яких розміщені лінії електропередач та зв'язку, автомобільні дороги та залізниці, трубопроводи, АЗС і т.д.

В цьому зв'язку особливої уваги заслуговує такий факт, що си­стема розрахунків за користування землею для більшості земле­користувачів не тільки не враховує такі складові ціни землі та орен­дної плати, як абсолютна рента і диференціальна рента першого виду (особливо в тому, що стосується ренти за місце розміщен­ня), але і практично ігнорує диференціальну ренту другого виду, яка пов'язана з інтенсифікацією виробництва; монопольну ренту, яка формується із монопольної ціни на деякі види товарів і по­слуг, вартість меліорацій, споруд, комунікацій та інше; екологічні збитки і негативний вплив даного землекористування на госпо­дарську діяльність сусідніх суб'єктів земельних відносин.

Таким чином, розвиток економіки землекористування і ринку землі необхідно починати з впорядкування системи розрахунків за користування землею - шляхом науково-обґрунтованого стяг­нення платежів за землі несільськогосподарського використан­ня, особливо там де існують реальні умови утворення диференці-

280

 

Третяк A.M., ДругакВ.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

альної ренти II і монопольної ренти: паливно-енергетичний комп­лекс, зв'язок, переробні підприємства, оптові бази, банки і інші.

При цьому варто виходити з того, що диференціальна рента II може бути встановлена по нормативному рівні надлишкового до­ходу з одиниці площі, отримана завдяки додатковим вкладенням. Отже, якщо ми будемо мати дані про нормативні обсяги валового доходу з площі сільськогосподарських (С) і несільськогосподарсь-ких (Н) підприємств та скористаємося даними про нормативні затрати на одиницю площі землекористування сільськогоспо­дарських (Зс) і несільськогосподарських (Зн) підприємств, то диференційна рента другого виду/ДР II/буде встановлена як різни­ця показників: Н/Зн - С/Зс = ДР II

Оскільки нормативні показники валового доходу і затрат на одиницю площі істотно відрізняються по різних видах несільсько­господарських підприємств (борошнокомбінати, елеватори, заво­ди з виробництва добрив, бензоколонки і т.д.), то сума диферен­ціальної ренти II для кожного типу землекористування підприємств в розрахунку на одиницю площі, яка використовується виявиться різною -для бензоколонок вище ніж для елеваторів і т.п.

Очевидно, якщо при виконанні даних розрахунків обсяг норма­тивного валового доходу буде встановлюватися по тих цінам на продукцію та послуги, які самі підприємства визначать для розра­хунків за свою продукцію, яка реалізовується всередині області. Відмічене відноситься не тільки до заводів і комерційних підприємств, але і до ліній зв'язку, електропередач, до дорожньої мережі, які функціонують на комерційній основі.

Монопольна рента легко виявляється при використанні земель для потреб трубопровідного транспорту. її можна розраховувати, приймаючи за основу різницю між двома внутрішніми й експорт­ними цінами на енергоносії. Так, якщо експорт нафти рентабель­ний, незважаючи на велику відстань транспортування, то весь

281

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

надлишок її внутрішньої ціни над експортною правомірно розгля­дати як монопольний прибуток, частину якого варто вилучити у формі плати за землю під трубопроводами.

Методика розрахунків може бути наступною:

Визначаємо обсяг нафтопродуктів спожитих в області (М), та різницю між ціною придбання нафтопродуктів вітчизняними і за­рубіжними покупцями яка склалася в країні (Ц) і довжину на­фтопроводів по території області (П).

 

Монопольна рента = М *

 

Ц

п

 

Приймаючи за основу дизпаливо, де перевищення внутрішніх цін над експортними в 1997 р. склало 157 $ на тонну (по мазуту -25 $, по автобензину АИ-93 - 255 $), можна порушувати питання про пропорцію, у якій це перевищення повинно розподілятися між державним і місцевим бюджетами. При цьому область вправі претендувати на відсоток, який дорівнює частці експорту в загаль­ному обсязі видобутку нафти. У будь-якому випадку це буде оз­начати здешевлення енергоресурсів приблизно на одну чверть. Щоб попередити постачальників від бажання нового підвищення цін на енергоносії, потрібно передбачити наступне:

Натуралізацію їхніх фінансових зобов'язань на базі експортних цін.

Одночасного запровадження в дію відповідних обласних пра­

вил в більшій частині прикордонних областей, територія яких

є заключною ланкою експорту нафтопродуктів і газу.

Розглянемо приведені методичні підходи розрахунку сервітутних платежів на прикладі земельних ділянок під нафтопроводом з вико­ристанням диференціальних рент І й II, абсолютної і монопольної ренти і компенсаційних виплат за недоліки у землекористуванні.

Розрахунок диференціальної ренти І і абсолютної ренти вико-

282

 

Третяк A.M., ДругакВ.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

нується на базі діючої методики економічної оцінки земель в Ук­раїні з коректуванням, яке забезпечує більш повне врахування місця розташування (утому числі соціальних аспектів місця роз­ташування), а також інших характеристик якості землі.

Дифрента II - економічна реалізація монополії господарства на найбільш інтенсивно використовуваних ділянках. При такому трактуванні ДР II підлягає взаємовигідному розподілу між земле­власником і сервітутним користувачем.

Розрахунок ДР II здійснюється шляхом визначення додатково­го ефекту вкладення засобів в організацію транспортування на­фти з використанням даної сервітутної ділянки, порівняно з вкла­деннями в сільськогосподарське виробництво на тій же ділянці землі. Розрахунок виконується нормативно, щоб зняти можливий вплив організаційно-господарських негараздів в окремих сільсько­господарських підприємствах, у наступній послідовності:

визначається площа сервітутного масиву, з урахуванням зони

потенційного впливу нафтопроводу на поточну виробничу

діяльність сільськогосподарських виробників;

оцінюється вартість майна, яке обслуговує дану ділянку

підприємства, і сума його нормативних затрат, матеріальні

затрати, податкові і прирівняні до них платежі;

вимірюється нормативний обсяг валового доходу від транс­

портування по нафтопроводу в розрахунку на 1 км пере­

міщення продукту, для цього:

знаходимо різницю між експортною ціною нафти і ціною

виробника даного продукту, і, виходячи з загального обся­

гу прокачування нафти, встановлюємо нормативну виручку

від транспортування, в розрахунку на 1 км довжини тру­

бопроводу;

віднімаємо матеріальні затрати по транспортуванню на 1

км, використовуючи дані конкретної ділянки, з підвищу-

283

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

вальним коефіцієнтом на загальвиробничі затрати; ♦   віднімаємо нормативний обсяг податкових і інших пла­тежів, у розрахунку на 1 км прокачування нафти.

оцінюємо нормативний обсяг валового доходу на 1 га серві­

тутних земельних ділянок і на 1 гривню вартості майна;

встановлюємо нормативний обсяг валового доходу (за ви­

нятком податків і т.п. платежів) у сільськогосподарських

підприємствах області в розрахунку на 1 га сільськогоспо­

дарських земель і 1 гривню вартості майна;

визначаємо різницю нормативного валового доходу на 1 грив­

ню затрат з транспортування нафти і виробництва сільсько­

господарської продукції в розрахунку на 1 га земель під сер­

вітутами.

Монопольна рента утворюється з монопольної ціни продукції і послуг, вироблених при використанні землі як засобу виробницт­ва, просторового базису для труби, та рекреаційного ресурсу. Для розрахунку монопольної ренти, реалізованої в процесі транспор­тування нафти, насамперед необхідно установити розмір моно­польного прибутку в ціні кінцевої реалізації даного продукту. Для цього пропонується зіставити рівень цін на нафту для вітчизня­них і закордонних покупців. Враховуючи, що на світовому ринку продавець знаходиться в умовах більш-менш добросовісної кон­куренції, тоді як на вітчизняному ринку є можливість установлю­вати монопольну ціну, тому надлишок внутрішніх цін (без ПДВ) над світовими може бути прийнятий як монопольний прибуток.

Кожне господарство незалежне від форм власності здійснює процес виробництва на визначеній території, що характеризуєть­ся складом земельних угідь, їх якісним станом і просторовим роз­міщенням засобів виробництва, нерозривно пов'язаних із землею, включаючи сторонніх користувачів і сервітути: газопроводів, на­фтопроводів, залізниць, шосейних доріг тощо.

284

 

Третяк A.M., Другак В.М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Розміщення лінійних несільськогосподарських об'єктів на зем­лях сільськогосподарських підприємств (незважаючи на те, що займана ними площа відносно невелика) істотно порушує раціо­нальну організацію території і негативно позначається на вироб­ничій діяльності колективних і фермерських господарств, тобто створює недоліки в землекористуванні.

Основні обмеження визначені відповідними ДБНіП. Так, обме­ження в санітарно-захисній зоні нафтопроводів (50 м по обох сто­рони від осі нафтопроводу), зокрема , забороняється:

м  проводити будь-які земляні роботи;

розташовувати тимчасові будівлі будь-якого призначення,

літні табори для тварин на відстані ближче 300 м з кожної

сторони від осі нафтопроводу;

допускати на відстані до 1 км у кожну сторону від осей на­

фтопроводу масовий відпочинок людей, організацію колек­

тивних садів з житловими будинками, будівництво будь-яких

промислових, сільськогосподарських житлових і комуналь­

но-побутових об'єктів.

Перераховані обмеження негативно позначаються на процесі сільськогосподарського виробництва і його результатах, виклика­ючи додаткові затрати виробництва, обумовлені порушенням цілісності землекористування, (перешкодами, погіршенням кон­фігурацій полів і робочих ділянок).

Несільськогосподарські землекористувачі, яким надані землі зобов'язані компенсувати втрати і збитки сільськогосподарського виробництва.

Компенсаційні виплати повинні містити в собі: а  втрати сільськогосподарського виробництва як галузі народ­ного господарства, що повинні відшкодовуватися в розмірі вартості освоєння рівновеликої площі земель з урахуванням проведення на освоюваних землях меліоративних робіт з

285

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

підвищення родючості;

а втрати на збільшення транспортних затрат з перевезення вантажів, робочої сили, переїзду машинно-тракторних агре­гатів з ділянки на ділянку;

ж втрати за рахунок зниження продуктивності машинно-трак­торних агрегатів через погіршення конфігурацій полів і тех­нологічних ділянок;

а втрати за рахунок погіршення розвитку окремих галузей і їхнього сполучення;

а втрати за рахунок збільшення термінів виконання агротех­нічних робіт;

а втрати за рахунок додаткових капіталовкладень і збитки, обу­мовлені неможливістю використання плодово-ягідних, захис­них і ін. багаторічних насаджень.

Попередні розрахунки по усереднених і укрупнених показни­ках втрат і збитків складали 86,0 тис. гривень на 1 км нафтопро­воду.

Розрахунок втрат у наслідок розміщення для нафтопроводу виконаний з врахуванням наступних факторів:

1.         В 50м зоні від нафтопроводу орні землі виключаються з площі

сівозмін. Це складе на 1 км нафтопроводу 10 га (50x2x1000). По

нормативах, затверджених Кабінетом Міністрів України 1997 p.,

вартість освоєння нових земель замість вилучених для несільсько-

господарських потреб складає 291 тис. грн. у розрахунку на 1 га.

У зерновому еквіваленті в розрахунку на 1 км нафтопроводу по закупівельним цінам того періоду складе 970 т: (2*291000) / 600

Ціну реалізації приймемо в сучасних цінах - 450 грн. за 1 т. Втрати складуть 436500 (970*450). Нехай банківський депозит -16%, тоді втрати на 1 км нафтопроводу складуть 436500*0,16=69840грн.

2.         Залежність тарифної вартості перевезення 1 т вантажів пер-

286

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

шого класу від дальності перевезень автомобільним транспор­том по відповідному прейскуранту визначається по формулі:

С= 0,28 + 0,06 R,

де С - затрати на перевезення однієї тонни вантажів першого класу;

R - відстань перевезень

Якщо прийняти, що 70% вантажів перевозиться автомобіль­ним транспортом, а 30% тракторно-транснортними агрегатами, то формула прийме вид: С= 0,27 + 0,84 R.

Якщо прийняти, що середня відстань перевезень у господарстві збільшується на 0,5 км у розрахунку на 1 км трубопроводу через перешкоди, викликані трубопроводом, то додаткові затрати на внутрішньогосподарський транспорт у сільгосппідприємстві пло­щею S=3000 га складе при вантажопідйомності 15 т з 1 гектара 16200грн. або 27 т у зерновому еквіваленті.

У сучасних цінах це складе 12150 грн. на 1 км нафтопроводу.

3. Основними елементами, які впливають на продуктивність машинно-транспортних агрегатів, є довжина гону поля і робочої ділянки.

У результаті прокладки трубопроводу, як правило, погіршуєть­ся конфігурація полів.

Для розрахунку сумарних щорічних втрат від холостих пово­ротів і заїздів можна визначити середньозважені втрати на 100 м чи 1 000 м поворотної смуги.

Виконані розрахунки на основі типових технологічних карт для обласної структури посівних площ показали, що сумарні затрати часу на 100 м поворотної смуги складають 1,8 години. На 1 км вони будуть рівні 18 годин. При вартості 1 машинно-тракторної

287

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

години 225 грн. (зерновий еквівалент 0,5) ці додаткові затрати складуть 4050 грн. на 1 км нафтопроводу.

Таким чином, тільки врахування трьох вищевикладених фак­торів показує, що втрати і збитки сільськогосподарського вироб­ництва складуть 86040 грн. на 1 км нафтопроводу (69840+12150+4050).

Сервітутні відносини регулюються Договорами чотирьох сторін: власники земельних ділянок, користувачі земельних сервітутів, повноважних представників територіального органа державного управління та органів місцевого самоврядування.

Право земельного сервітуту виникає після його державної реє­страції в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельні ділянки (ст.ЮО Земельного кодексу України). Влас­ник земельної ділянки щодо якої встановлений земельний серві­тут має право після державної реєстрації договору на безспірне відшкодування збитків, завданих встановлення земельного серві­туту (ст. 101 Земельного кодексу України). Таким чином, законо­давчо питання відшкодування втрат визначено, необхідно тільки вирішити його з точки зору методики оцінки збитків.

7.8. Підходи до оцінки збитків (недоодержаних доходів), які спричинені внаслідок обмежень прав власників землі та землекористувачів

Недоодержаний доход (НД) власників землі та землекористувачів складає сума: недоодержаного доходу від тимчасового несільсько-господарського використання ділянки (НД^; недоодержаного дохо­ду за рахунок зниження якості ґрунтів на ділянці на час повернення її землевласнику (землекористувачу) (7-//IJ; недоодержаний доход від земель, прилеглих до відведеної ділянки, викликаний впливом діяльності на тимчасово відведеній ділянці (НД^, [22] тобто:

288

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

НД = НД1+НД2 + НД3   (1)

Основним показником недоодержаного доходу є доход, який втрачається при тимчасовому вилученні з сільськогосподарсько­го виробництва земельної ділянки. Його величина розраховуєть­ся:

ГОЗ.

(2)

33

 

де ГОЗД- нормативна грошова оцінка земельної ділянки;

33 роки - період капіталізації диференційного доходу, прий­нятий для обчислення грошової оцінки земель;

/ - індекс підвищення грошової оцінки . Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається, використуючи дані:

грошової оцінки і загального балу бонітету сільськогоспо­

дарського угіддя в господарстві, з якого вилучається ділянка;

балу загального бонітету земельної ділянки.

Бал загального бонітету сільськогосподарського угіддя в гос­подарстві (коли такий бал не розраховується) визначається за формулою середньозваженої величини на підставі площ агрогруп в складі угіддя і балів бонітету в шкалі. Бал бонітету земельної ділянки розраховується таким же чином, користуючись площами агрогруп на ділянці і відповідних їм балів у шкалі бонітетів.

Отже, нормативна грошова оцінка ділянки обчислюється за формулою:

Б..

(3)

■хГОЗ хПл

3d,

'с/гу-

де Бзб - бал бонітету земельної ділянки;

289

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

БЫгу - бал бонітету сільськогосподарського угіддя; ГОЗг- нормативна грошова оцінка 1 га угіддя в господарстві; /7лзд- площа земельної ділянки.

Недоодержаний доход (НД^ з ділянки розраховується за фор­мулою (2).

Недоодержаний доход від погіршення якості земельної ділян­ки розраховується:

(4)

де НДГ- недоодержаний доход з ділянки;

Кзб - коефіцієнт зниження балу бонітету (зниження продук­тивності угіддя).

Недоодержаний доход на прилеглих землях, спричинений діяльністю на відведеній ділянці, обчислюється за формулою:

 

нд =■

 

НД,

 

■х(1-Кзб)хПля

 

(5)

 

Пл

де К зб = Кзб, при умові, що ґрунтовий покрив прилеглих земель пошкоджений на рівні відведеної земельної ділянки; в інших ви­падках застосовується коефіцієнт (KJ, визначений по відповідній ситуації вихідних даних, як це зазначено вище;

Пл'зд - площа прилеглих пошкоджених земель.

Загальна сума недоодержаного доходу, при необхідності, виз­начається за формулою (1).

В межах охоронних зон навколо споруд ЛЕП в смугах проход­ження газопроводів на території Савинцівської сільської ради виникають збитки внаслідок:

d   необхідності проведення додаткових заїздів і розворотів;

290

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

а ущільнення ґрунту;

п пошкодження рослин при додаткових заїздах і розворотах;

п зниження урожаю, пов'язаного із зміною теплового і водного режиму в смузі проходження підземних газопроводів.

Недоодержані доходи сільськогосподарського виробництва землевласників і землекористувачів внаслідок вилучення земель визначені в  таблиці 7.14.

Таблиця 7.14.

Оцінка збитків (недоодержаних доходів НД^ внаслідок вилучення земель( на 1 га)

 

Назва угідь

Нормативна грошова оцінка, грн.

Б*

Б с/г у

Коефіцієнт індексації грошової оцінки

Термін капіталі­зації, роки

Середній розмір збитків, грн.

Рілля

4 450

1.02

2.07

33

265

Сіножаті

2 000

1.00

2.07

33

125

Пасовища

1 200

1.00

2.07

33

75

Розміри збитків у нашому прикладі визначаються комісією, ство­реною Миргородською районною державною адміністрацією, до якої включені представники місцевих рад, власники та користу­вачі землі, представники Миргородської філії ВАТ "Полтаваобле-нерго", Полтавського лінійно-виробничого управління магістраль­них газопроводів, представників районного відділу земельних ресурсів та районного відділу у справах будівництва та архітекту­ри.

Результати роботи комісії оформляються відповідним актом, який затверджується Миргородською райдержадміністрацією.

Збитки відшкодовуються власникам землі та землекористува­чам Миргородською філією ВАТ "Полтаваобленерго", Полтавсь­ким лінійно-виробничим управлінням магістральних газопроводів не пізніше одного місяця після затвердження акту комісії.

291

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Вартість збитків (недоодержаних доходів) сільськогосподарсь­ких підприємств в межах охоронних зон навколо споруд ЛЕП та в смугах проходження газопроводів визначена в таблиці 7.15.

Таблиця 7.15.

Визначення розміру збитків сільськогосподарського виробництва

 

Витрати

го

і

шт.

2

 

Збитки,

Збитки,

сільськогос-

І 2

о.

s

£ о  ■

грн./га

грн.

подарського

 

о

с

(£ 'О

 

(НДі)

(НД2)

виробництва

оща дії опор}

ькість с

ft

о

Коефіі /іження гивност

 

 

 

 

ц

 

Е

 

 

 

1=

і*:

с

(О

 

 

1

2

3

4

5

6

7

Приватно-орендне підприємство "

Нива"

 

Внаслідок

ЮкВ-

8

0,160

0,1

265

4,24

проведення

0,020

 

 

 

 

 

додаткових

 

 

 

 

 

 

заїздів та

110кВ-

5

0,115

0,1

265

3,05

розворотів

0,023

 

 

 

 

 

Внаслідок

ЮкВ-

8

0,96

0,08

265

6,28

ущільнення

0,37

 

 

 

 

 

ґрунту в зоні

 

 

 

 

 

 

розміщення

110кВ-

5

0,205

0,08

265

4,35

ЛЕП

0,041

 

 

 

 

 

Внаслідок

 

 

 

 

 

 

зміни теп-

 

 

0,090

0,20

265

4,77

лового і

 

 

 

 

 

 

водного

 

 

0,097

0,20

265

5,14

режиму в смузі

 

 

 

 

 

 

проход-ження

 

 

 

 

 

 

трубопроводу

 

 

 

 

 

 

Внаслідок

 

 

 

 

 

 

пошкодження

ЮкВ-

8

0,160

0,20

265

8,8

рослин при

0,020

 

 

 

 

 

додаткових

 

 

 

 

 

 

заїздах і

110кВ-

5

0,008

0,20

65

0,42

розворотах

0,023

 

 

 

 

 

ВСЬОГО

 

 

 

 

 

36,73

292

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Продовження табл. 7.15

 

1

2

3

4

5

6

7

Фермерське господарство гр. Приходька О.С.

Внаслідок про­ведення додат­кових заїздів та розворотів

110кВ-0,023

3

0,069

0,1

265

1,83

Внаслідок ущільнення ґрунту в зоні розміщеня ЛЕП

110кВ-0,041

3

0.123

0.08

265

2,61

Внаслідок пошкодження рослин при додаткових заїздах і роз­воротах

110кВ-0,023

3

0,069

0,20

265

3,66

ВСЬОГО

 

 

 

 

 

8.10

Фермерське господарство гр. Дубенка І.О.

Внаслідок про­ведення додат­кових заїздів та розворотів

ЮкВ-0,020

19

0,380

0,1

265

10,07

Внаслідок ущільнення ґрунту в зоні розміщеня ЛЕП

ЮкВ-0,037

19

0,703

0,08

265

14,90

Внаслідок пошкодження рослин при додаткових заїздах і роз­воротах

ЮкВ-0,020

19

0,380

0,20

265

20,14

Внаслідок зміни тепло­вого і водного режиму в смузі проходження трубопроводу

 

 

0,083

0,20

265

4,40

ВСЬОГО

 

 

 

 

 

49,51

293

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Коефіцієнти зниження продуктивності сільськогосподарських угідь приведені нижче.

Розмір щорічних збитків, які підлягають відшкодуванню приват­но-орендному підприємству "Нива", складає 36,73 грн., в тому числі:

о   в зонах проходження ЛЕП - 26,82 грн.;

о   в смугах проходження газопроводу - 9,91 грн.

Розмір щорічних збитків, які підлягають відшкодуванню наприк­лад фермерському господарству гр. ПриходькаО.С, складає 8.10 грн., втому числі: s   в зонах проходження ЛЕП-8,10 грн.;

Розмір щорічних збитків, які підлягають відшкодуванню фер­мерському господарству гр. Дубенка І.О., складає 49.51 грн., в тому числі:

©   в зонах проходження ЛЕП -45,11 грн.; а   в смугах проходження газопроводу - 4,40 грн.

Таблиця 7.16.

Коефіцієнти зниження продуктивності угідь, пов'язаних з до­датковими заїздами та розворотами в зоні розміщення опор ЛЕП та об'єктів обслуговування трубопроводів

 

Коефіцієнт зниження продуктивності сільськогоспо­дарських угідь

Типи опор та об'єктів обслуговування підземних трубопроводів

 

об'єкти обслуговування трубопроводів, опори ЛЕП 0,4кВ, 6кВ

опори ЛЕП ЮкВ, 35кВ

опори ЛЕП 110кВ, 150кВ

опори ЛЕП ЗЗОкВ

 

площа дії на 1 об'єкт, га

0,90

0,018

0,020

0,023

0,027

294

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Таблиця 7.17.

Коефіцієнти зниження продуктивності угідь, пов'язаних з ущіль­ненням грунту в зоні розміщення опор ЛЕП та об'єктів обслугову­вання трубопроводів

 

Механічний склад ґрунтів

Типи опор та об'єктів обслуговування підземних трубопроводів

Піщані та супіщані

легко- та середньо-суглинкові

важко-суглинкові

об'єкти обслу­говування трубопро­водів, опори ЛЕП 0,4кВ, 6кВ

опори ЛЕП ЮкВ, 35кВ

опори ЛЕП 110кВ, 150кВ

опори ЛЕП ЗЗОкВ

Коефіцієнт зниження урожайності

площа ущільнення на 1 об'єкт, га

0,95

0,92

0,85

0,033

0,037

0,041

0,048

Таблиця 7.18.

Коефіцієнти зниження продуктивності угідь в зоні проходження газопроводів

 

Коефіцієнт

 

 

 

<лас газопроводу

 

 

зниження

І

II

продуктив-

 

Умовний

діаметр газопроводу,

мм

 

ності угіддя

ДО 300

300-600

600-800

800-1000

1000-1200

1200-1400

ДО 300

більше 300

 

ширина   дії,   м

0,80

0,9

0,9-1,8

1,8-2,4

2,4-3,0

3,0-1 3,6

3,6-4,2

0,9

>0,9

Таблиця 7.19.

Коефіцієнти зниження продуктивності угідь внаслідок пошкод­ження рослин при додаткових заїздах і розворотах

 

Середньозважений коефіцієнт зниження продуктивності

Типи опор та об'єктів обслуговування підземних трубопроводів

 

0,4, 6   |   10-35  | 110- 150

330

0,80

Площа пошкодження рослин, га

 

0,018    |    0,020    |     0,023

0,027

295

 

Розділ 7. Економка організації' (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Коефіцієнт зниження продуктивності угідь внаслідок обмежен­ня застосування гербіцидів принімається згідно експеременталь-них даних на рівні - К = 0,95.

Коефіцієнт зниження продуктивності угідь внаслідок обмежен­ня застосування пестицидів принімається згідно експеременталь-них даних на рівні - К = 0,95.

Коефіцієнт зниження продуктивності угідь внаслідок забруднен­ня ґрунтів промисловими відходами гірничо-збагачувальних, ме­талургійних, хімічних, нафтопереробних, целюлозно-паперових підприємств визначається по формулі:

К = 0,7-0,5

Радіус випадання основної маси пилогазових відходів від дже­рела забруднення - 2 км.

Коефіцієнт зниження продуктивності угідь внаслідок обмежен­ня проведення зрошувальних меліорацій визначається по фор­мулі :

Дб

К =

Дзр

де Дб- диференційований рентний доход на богарних землях (ріллі, багаторічних насадженнях, сіножатях, пасовищах) в ме­жах землеоціночного району;

Дзр - диференційний рентний доход на зрошуваних землях (ріллі, багаторічних насадженнях, сіножатях, пасовищах) в ме­жах землеоціночного району.

Коефіцієнт зниження продуктивності угідь внаслідок обмежен­ня створення багаторічних насаджень визначається по формулі:

296

 

Третяк A.M., ДругакВ.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

ДР

К =

Дбн

де Др - диференційний рентний доход на ріллі в межах земле-оціночного району;

Дбн - диференційний рентний доход на багаторічних насад­женнях в межах землеоціночного району.

До сервітутів,вартість яких визначається за наведеним підхо­дом від носятся:

Право доступу, під'їзду до об'єктів електричних мереж,

об'єктів трубопровідного транспорту інших режимоутворюючих

об'єктів для їх ремонту, технологічного обслуговування, опера­

тивних переключень та інших робіт пов'язаних з їх експлуатацією.

Вартість сервітуту обумовлюється договором.

Право проїзду по земельній ділянці шляхами землевлас­

ника, землекористувача в тому числі орендаря. Вартість сервіту­

ту залежить від кількості необхідних поїздок і встановлюється

пропорційно вартості робіт по ремонту та обслуговуванню шляхів

і обумовлюється договором.

Право забору води для своїх потреб з чужої водойми.

Вартість сервітуту залежить від об'єму водоспоживання і обумов­

люється договором .

Право вилову риби з берега водного об'єкта. Вартість сер­

вітуту встановлюється від розміру улову та цінами на рибопро-

дукцію і обумовлюється договором.

Право сінокосу та випасу худоби. Вартість сервітуту вста­

новлюється в залежності від площі угідь, їх продуктивності та по­

голів'я худоби і обумовлюється договором.

297

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

7.9. Економіне обґрунтування землевпорядних рішень в проектах внутрішньогосподарського землевпорядкуваня

У зв'язку з тим, що проекти внутрішньогосподарського земле­впорядкування сільськогосподарських підприємств носять комп­лексний характер, їх обґрунтування є досить складною справою. При цьому економічна оцінка обов'язково повинна бути погодже­на з екологічною і соціальною, оскільки будь-які порушення в заз­начених сферах неминуче вплинуть і на економічні результати. Крім того, розробка проектів землевпорядкування неможлива без вирішення інженерних (технічних) і виробничих (технологічних) питань.

Таким чином, економічне обґрунтування проектних рішень в проектах внутрішньогосподарського землевпорядкування сільськогосподарських підприємств включає наступні частини:

інженерно-технологічну (техніко-економічну);

виробничо-технологічну (агроекономічну);

економічну;

соціально-економічну.

Техніко-економічне обґрунтування служить, головним чином, для оцінки створених проектом просторових умов організації те­риторії й характеристики технологічних властивостей землі (рель­єфу місцевості, механічного складу ґрунтів, наявності перешкод, культуртехнічного стану, величини контурів і т.д.).

У процесі землевпорядного проектування техніко-економічне обґрунтування зводиться до застосування науково обґрунтова­них нормативів з допустимих ухилів руху агрегатів в робочому напрямі; граничної ширини міжсмужних ділянок; рекомендованих розмірів земельних масивів, які закріплюються за виробничими підрозділами; оптимальними площами сівозмін, полів, робочих ділянок; допустимих відстаней перегону худоби. Технічні показ-

298

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

ники проекту дозволяють судити про те, як витримані норми зем­левпорядного проектування, як поліпшено просторові умови зем­лекористування в порівнянні з існуючим станом, які недоліки і переваги можливих варіантів.

Агроекономічне обґрунтування необхідне, щоб забезпечити відповідність наміченої організації території вимогам розширен­ня виробництва. Відповідні показники являють собою в остаточ­ному підсумку систему різного роду балансів: робочої сили, кормів, добрив, сільськогосподарської продукції, річного обороту тварин. Вирішується також питання розміщення виробництва і його галу­зей, організаційно-виробничої структури господарства, введення сівозмін, що теж фіксується в певних показниках.

Мета економічного і соціально-економічного обґрунтувань -виявити найкращий варіант організації території, розрахувати ефективність намічених проектних рішень, дати зведені вартісні показники, які характеризують ефективність проекту.

Після цього очікувані результати, які пов'язані зі зростанням виробництва і його раціональною організацією, зіставляються з необхідними затратами.

З урахуванням структури проектів внутрішньогосподарського землевпорядкування та викладених вище теоретичних переду­мов можна сформувати систему показників економічної оцінки складових частин проекту внутрішньогосподарського землевпо­рядкування сільськогосподарських підприємств (табл. 7.20).

Подальша деталізація приведених показників і їх практичне за­стосування розглядатимуться окремо.

299

 

Розділ 7 Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Таблиця 7 20

Основні показники оцінки складових частин проекту внутріш­ньогосподарського землевпорядкування

 

Техніко-економічні показники

Агроекономі­чні показники

Економічні показники

Соціально-економічні показники

1

2

3

4

І   Розміщення земельних масивів, виробничих підрозділів і виробничих центрів

1 Кількість земе­льних масивів і виробничих центрів

1 Спеціаліза­ція і концент­рація вироб­ництва в гос­подарстві і його підрозді­лах

1 Капітальні вкладення на будівництво і реконструкцію тваринницьких будівель, складських приміщень, схо­вищ, силосних споруджень і т п з врахуванням залишко­вої і ліквідаційної вартості

1 Поліпшен­ня виробни­чих і побуто­вих умов працівників та сім'ї власника підприємства

2 Відстань між пунктами здачі сільгосппродукції

2 Структура

ПОСІВНИХ

площ у госпо­дарстві І ЙОГО підрозділах

2 Амортизаційні й експлуа­таційні затрати

2 Поліпшен­ня організації і управління виробницт­вом

3 Виробнича структура госпо­дарства, число виробничих пщ-розділів

3 Річні обо­роти худоби

3 Втрати продукції з площі зайнятої під виробничим бу­дівництвом

3 Поліпшен­ня естетич­них, санітар-

НО-ГІГІЄНІЧНИХ І

будівельно-планувальних рішень

4 Експлікація зе­мель по виробни­чих підрозділах

4 Потреба в кормах

4 Економія щорічних затрат по об'єктах виробничого бу­дівництва за рахунок зни­ження собівартості продукцп, запобігання збитків (по схо­вищах, складських примі­щеннях), зменшення транс­портних затрат на переве­зення кормів вивіз добрив, перевезення робочої сили, по заходах, не пов'язаних з капітальними вкладеннями, за рахунок зниження прямих затрат на обробіток культур, скорочення заробітної плати адміністративно-управлінсь­кого персоналу

4 Поліпшен­ня умов праці на фермах та інших госпо­дарських об'єктах

300

 

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Продовження табл 7 20

 

1

2

3

4

5 Поголів'я ху­доби породи тварин і птиці, система їх утри­мання

5 Продуктив­ність худоби і

ПТИЦІ

5 Приріст продукції у зв'язку з концентрацією худоби на фермах і посівів ведучих культур в виробничих під­розділах

5 Період окупності ка­пітальних вкладень

6 Розміщення по­голів'я худоби і

ПТИЦІ

6 Нагромадж ення органіч­них добрив

6 Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень

 

7 Характеристи­ка розміщення виробничих центрів (кількість, місце розташу­вання розміщен­ня стосовно па­нуючих вітрів, рельєфу, площа)

7 Затрати праці і забез­печеність ро­бочою силою в тваринниц­тві

 

 

II Розміщення магістральних доріг і інших інженерних об'єктів загальногос­подарського призначення

1 Види (катего­рії) площі і дов­жина магістраль­них доріг, макси­мальні ухили в напрямку доріг

1  Ширина і конструктивні особливості доріг, тип до­рожнього по­криття, матеріал дорожніх

1 Капітальні вкладення на будівництво доріг дорожніх споруд, водних джерел

1 Поліпшення транспортних зв'язків

2 Характеристи­ка дорожніх спо-РУД

2 Середньорі чна вантажо­напруженість на магістра­льних доро­гах

2 Амортизаційні й експлуа­таційні затрати

2 Економія часу робітни­ків на пере­міщення сіль­госптехніки, машин, інвен­тарю, пере­везення про­дукції дос­тавку води

3 Види, кількість джерел водопо­стачання, витра­ти (запас) води

3 Баланс во­доспоживан­ня

3 Втрати продукції з площі, зайнятої під дорогами

3 Період окупності ка­пітальних вкладень

 

 

4 Скорочення транспортних затрат на перевезення ван­тажів і робгшиків

 

 

 

5 Втрати продукції через бездоріжжя

 

301

 

Розділ 7 Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і земпекористувань

Продовження табл 7 20

 

III Організації угідь

 

 

1 Експлікація

1 Трансфор-

1 Капітальні вкладення на

1 Збільшен-

земель по угіддях

мація угідь

трансформацію, поліп-

ня валового

 

 

шення угідь, закладку ба-

доходу в га-

 

 

гаторічних насаджень

лузях рос-

 

 

 

линництва

2 Характеристи-

2 Баланс площ

2 Приріст валової продук-

2 Ріст фонду

ка якості і розмі-

угідь

ції внаслідок освоєння зе-

споживання

щення угідь, їх

 

мель

на одного

контурність

 

 

працівника

3 Види, обсяги і

3 Баланс зе-

3 Поточні виробничі за-

3 Поліпшен-

черговість,

лених кормів

трати

ня умов орга-

трансформації і

(схема зелено-

 

нізації праці і

поліпшення угідь

го конвеєра)

 

управління в

 

 

 

галузі

4 Експлікація

4 Розрахунок

4 Приріст чистого доходу

4 Поліпшен-

угідь по виробни-

площ кормових

за рахунок трансформації,

ня природних

чих бригадах

культур

поліпшення угідь і заклад-

ландшафтів і

 

 

ки багаторічних насаджень

охорона на-

 

 

 

вколишнього

 

 

 

середовища

 

 

5 Інші прирости і втрати чи-

5 Період

 

 

стого доходу (внаслщок по-

окупності ка-

 

 

ліпшення використання сіль-

пітальних

 

 

госптехніки, вщволікання

вкладень

 

 

угщь із с -г обороту, заморо-

 

 

 

жування капіталовкладень)

 

 

 

6 Коефіцієнт ефективності

 

 

 

капітальних вкладень

 

IV Організація сівозмін

1 Типи, види, чи-

1 Обґрунтува-

1 Приріст продукцп, пов'я-

1  Збільшен-

сло І ПЛОЩІ СІВО-

ння планованої

заний із кращим розміщен-

ня валового

ЗМІН

врожайності

ням культур по ґрунтах го-

доходу ріль-

 

культур

сподарства, забезпечен-

ництва

 

 

ням культур найкращими

 

 

 

попередниками, концент-

 

 

 

рацією ПОСІВІВ

 

2 Характеристика

2 Схеми чергу-

2 Нормативні прямі затра-

2 Ріст фонду

розміщення сіво-

вання культур

ти на додаткову продукцію

споживання

змін по класах

 

 

на одного

придатності зе-

 

 

працівника

мель, ґрунтах, ре-

 

 

 

льєфу, віддалено-

 

 

 

сті ви господарсь-

 

 

 

ких центрів

 

 

 

302

 

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

 

Продовження табл 7 20

1

2

3

4

3   Закріплення сі­возмін за  вироб­ничими    підрозді­лами

3   Баланс про­дукції     рослин­ництва

3 Економія прямих затрат за рахунок наближення тру­домістких і вантажомістких культур до господарських центрів, врахування якості і контурності ріллі, пщтримка бездефіцитного балансу гу­мусу

3 Поліпшен­ня умов орга­нізації праці і управління в рільництві

 

4 Баланс кор­мів

4 Економія фонду заробі­тної плати

4 Поліпшен­ня ЯКОСТІ

продукцй рі­льництва

 

5 Баланс гуму­су в фунті

5 Приріст чистого доходу

 

 

6 Потреба в мі­неральних доб­ривах, вапні, гіп­сі, внесенні ор­ганічних добрив

 

 

 

7 Затрати пра­ці забезпече­ність робочою силою в рос­линництві

 

 

V Впорядкування території сівозмін а) розміщення полів сівозмін і робочих ділянок

1   Площі полів сі­возмін   і  робочих

ДІЛЯНОК

1 Рівновеликіст

Ь ПОЛІВ СІВОЗМІН ПО ПЛОЩІ 1 3

урахуванням якості землі

1 Економія затрат на меха­нізований обробіток полів внаслщок росту продуктив­ності сільськогосподарської техніки за рахунок а) зниження ухилів по робо­чих напрямках, б) збільшення довжини гону, скорочення втрат на холості повороти і заїзди при поліп­шенні конфігурації масивів, в) скорочення простоїв тех­ніки з організаційних і техні­чних причин, г)зменшення всерединь змінних переїздів сільсько­господарської техніки при виконанні виробничих про­цесів

1     Поліпшен­ня умов праці при виконанні виробничих операцій

303

 

Розділ 7 Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Продовження табл 7 20

 

1

2

3

4

2 Експлікація по

2    План   пере-

2 Приріст продукцй (запо-

2 Поліпшен-

ПОЛЯХ СІВОЗМІН,

ходу до запро-

бігання збитків) за рахунок

ня культурно-

робочих, запіль-

ектованих   СІВО-

а)скорочення площ недо-

побутового

них і інших ділян-

ЗМІН

ораних і недосіяних діля-

обслугову-

ках

 

нок, зайвих доріг, прогонів,

вання В ПОЛІ,

 

 

меж, канав,

правильна

 

 

б)проведення польових

організація

 

 

робгг в кращі агростроки,

харчування

 

 

в)здійснення агротехнічних

 

 

 

заходів, зниження робочих

 

 

 

ухилів

 

3 Характеристи-

3 Обсяги агро-

3 Додаткові поточні затра-

3 Поліпшен-

ка якісного стану

технічних про-

ти на здійснення агротех-

ня умов опе-

полів сівозмін а

тиерозійних за-

нічних заходів

ративного

також робочих

ходів

 

управління

ділянок, запіль-

 

 

польовими

них 1 ІНШИХ ДІЛЯ-

 

 

роботами,

НОК по ґрунтах,

 

 

маневруван-

ступеню еродо-

 

 

ня сільсько-

ваності, засоле-

 

 

господарсь-

ності, солонцю-

 

 

кою технікою

ватості,

 

 

 

кам'янистості, ки-

 

 

 

слотності, умовах

 

 

 

зволоження, ме-

 

 

 

ханічному скла-

 

 

 

ду, крутизні схи-

 

 

 

лів

 

 

 

4 Характеристи-

4 Технологічні

4 Додаткові капіталовкла-

4 Збільшен-

ка конфігурацм

карти обробітку

дення на придбання про-

ня продукти-

ПОЛІВ СІВОЗМІН,

сільськогоспо-

тиерозійної і іншої техніки

вного часу

робочих ділянок,

дарських куль-

 

зміни, норм

запільних і інших

тур

 

виробітку,

ділянок і їх від-

 

 

підвищення

даленості від го-

 

 

оплати праці

сподарських

 

 

 

центрів

 

 

 

 

5 Операційно-

 

 

 

технологічні

 

 

 

карти з вико-

 

 

 

ристання сіль-

 

 

 

ськогосподар-

 

 

 

ської техніки

 

 

304

 

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Продовження табл 7 20

1

2

3

4

б) розміщення польових доріг, лісосмуг, польових станів, джерел польового водопостачання і гідротехнічних споруджень

1 Види площі і довжина польо­вих доріг макси­мальні ухили в напрямку доріг

1 Ширина польових доріг, тип дорожнього покриття, ма­теріал виготов­лення дорожніх споруд

1 Капггальні вкладення на будівництво польових до­ріг, дорожніх споруд, польових станів, джерел польового водопостачан­ня, гідротехнічних споруд, закладку лісосмуг

1  Поліпшен­ня умов руху транспорту

2 Характеристи­ка дорожніх спо-РУД

2 Конструкція і ширина лісо­смуг, схема змішування по­рід, площа, за­хищена лісо­смугами

2 Амортизаційні й експлу­атаційні витрати

2 Поліпшен­ня природних ландшафтів і охорона до­вкілля

3 Види, площа і довжина лісо­смуг, максималь­ні ухили в напря­мку лісосмуг

3 Баланс ро­бочої сили в рі­льництві

3 Втрати продукції з пло­щі, зайнятої елементами інфраструктури

3 Поліпшен­ня умов збе­реження сіль­госптехніки І культурно-побутового обслугову­вання праців­ників

4 Кількість, місце розташування і площа польових станів

4 Баланс польового во­доспоживання

4 Економія затрат і запобі­гання втрат а)по дорогах за рахунок скорочення транспортних затрат на перевезення вантажів і ро­бітників, б)зменшення втрат через бездоріжжя, в)по лісосмугах за рахунок приросту продукцй з захи­щеної площі г)по польових станах за рахунок знижен­ня затрат на перевезення робочої сили, ґ)по джере­лах польового водопоста­чання за рахунок скоро­чення вартості доставки води д)по гідротехнічних спору­да за рахунок запобігання збитків

4 Економія часу на пере­ходи і переїз­ди до МІСЦЯ

роботи і на­зад

305

 

Розділ 7 Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Продовження табл 7 20

 

1

2

3

4

5 Види і кількість джерел польово­го водопостачан­ня витрата (за­пас) води в них

5 Баланс гідро­технічних хара­ктеристик інже­нерних споруд

 

5 Економія часу на до­ставку води

6   Призначення і характеристика гідротехнічних споруд

 

 

6 Період   оку­пності   капіта­льних     вкла­день

VI Впорядкування території сінокосів і пасовищ

1 Площа гурто­вих і отарних ді­лянок характери­стика їх розмі­щення

1 Схеми па­совищезмін і

СІНОКОСОЗМІН

1 Капітальні вкладення на огородження пасовищ і бу­дівництво худобопрогонів

1  Поліпшен­ня пасовищ­ного утри­мання худоби

2 Кількість і пло­щі загонів черго­вого випасу

2 Баланс зеле­них кормів по фермах

2 Амортизаційні й експлу­атаційні затрати

2 Закріплен­ня СІНОКОСІВ

за бригадами і їх раціональ­не викорис­тання

3 Площі бригад­них 1 СІНОКОСОЗ-МІННИХ ДІЛЯНОК

3 Розрахунок

КІЛЬКОСТІ І ПЛОЩ

загонів черго­вого випасу

3 Вартість додаткової про-дукцй за рахунок виве­дення сінокосо-1 пасови­щезмін, б)запобігання ви­топтуванню травостою і випасу посівів в)скорочен-ня відстаней перегону ху­доби

3 Економія часу на пере­гін тварин на пасовища

4 Площі, довжи­на і ширина ху-добопрогонів і доріг

 

4 Втрати продукцм з площ зайнятих худобопрогона-ми, літніми таборами, до­рогам

 

5 Кількість місце розташування і площі літніх табо­рів

 

5 Коефіцієнт ефективності капіталовкладень

 

VII Впорядкування території багаторічних насаджень (садів виноградників

1 ІН )

1  Площа кварта­лів І КЛГГОК

1 Схеми розмі­щення порід і сортів багаторі­чних насаджень

1  Капітальні вкладення на створення і реконструкцію насаджень

1  Поліпшен­ня природних ландшафтів і охорони до­вкілля

306

 

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Продовження табл 7 20

 

1

2

3

4

2 Площа бригад­них ДІЛЯНОК

2 Виробництво і розподіл про­дукції

2 Щорічні затрати вироб­ництва пов'язані з доглядом за насадження­ми, здійсненням протиеро­зійних заходів

2 Поліпшен­ня умов праці при догляді за багаторіч­ними наса­дженнями

3 Площі зайняті різними порода­ми і сортами

3 Баланс робо­чої сили

3 Втрати продукції з пло­щі, зайнятої і міжкварталь-ними дорогами, лісосмуга­ми, тарувальними пакува­льними і сортувальними пунктами бригадними дво­рами

3 Економія часу на зби­рання вро­жаю

4 Площі і довжи­на доріг макси­мальні ухили в напрямку доріг і рядів насаджень

4 Ширина польових доріг

4 Коефіцієнт ефективності капіталовкладень

 

5 Кількість і пло­щі бригадних дворів

 

 

 

7.10. Особливості оцінки відшкодування збитків сільсько­господарського виробництва власникам землі та землекори­стувачам при вилученні (викупі) або тимчасовому зайнятті сільськогосподарських угідь

Збитки, що заподіяні внаслідок вилучення (викупу) або тимча­сового зайняття сільськогосподарських угідь для будівництва або капітальний ремонтів газопроводів, відшкодовуються згідно з положеннями, встановленими

ст 156, 157 Земельного кодексу України,

"Порядком визначення та відшкодування збитків власникам

землі та землекористувачам", затвердженим постановою Кабіне­

ту Міністрів України від 19 квітня 1993 № 284,

ст 16 Закону України "Про трубопровідний транспорт",

307

 

Розділ 7 Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

• постановою Пленуму Верховного суду України від 25 грудня 1996р "Про практику застосування судами земельного законо­давства при розгляді цивільних справ",

У відповідності з діючим Порядком визначення та відшкоду­вання збитків власникам землі та землекористувачам, затверд­женим постановою Кабінетом Міністрів України від 19 квітня 1993 № 284, відшкодуванню підлягають

а)         вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і

споруд, включаючи незавершене будівництво, в повному обсязі,

б)         вартість плодово-ягідних та інших багаторічних насаджень,

в)         вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень,

г)          вартість водних джерел (криниць, ставків, водоймищ, сверд­

ловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозій­

них і протиселевих споруд,

ґ) понесені витрати на поліпшення якості земель за період ви­користання земельних ділянок з урахуванням кадастрової оцінки на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, вне­сення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та про­ектні роботи,

д)         інші збитки власників землі і землекористувачів, утому числі

орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунто­

вані

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі і орендар, із земельної ділян­ки і який він не одержав внаслідок й вилучення (викупу) або тим­часового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення м у непридатність для використання за цільовим при­значенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяль­ністю підприємств, установ, організацій та громадян

ж) розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, прове-

308

 

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

дених витрат на поліпшення якості земель з урахуванням ринко­вої або відновної вартості, згідно затверджених нормативів в ус­тановленому порядку за згодою сторін, оформленою відповідною угодою, з визначенням умов відшкодування

Розміри збитків базуються на номенклатурі ґрунтів, що най­більше поширені у районах будівництва і ремонту газопроводів

Збитки, що пов'язані з незавершеним сільськогосподарським виробництвом в межах одного вегетаційного періоду, визначають­ся з урахуванням вартості

а)         невикористаних затрат (обробіток ґрунту, внесення добрив і

заходів захисту рослин, вологозарядкових поливів, посівів, на­

сіння, обробіток посівів), проведених платежів,

б)         врожаю сільськогосподарських культур, якщо на земельних

ділянках, що вилучаються під будівництво або ремонт газопрово­

ду, проведено комплекс агротехнічних заходів і в наявності є по­

сіви сільськогосподарських культур, виходячи з природної родю­

чості ґрунтів встановлені за середньорічною врожайністю сільсько­

господарських культур за даними багаторічних дослідів науково-

дослідних установ і сільськогосподарських вузів України на не

удобрених ґрунтах з додержанням необхідної агротехніки для

кожної агрокліматичної зони,

в)         затрат на збір врожаю і його реалізацію,

г)          долі плати за землю і накладних витрат виробництва та долі

понесених витрат на страхові платежі

Розміри вщшкодувань збитків сільськогосподарського вироб­ництва базуються на базових показниках, визначених з урахуван­ням номенклатури ґрунтів, які поширені у районах будівництва і наявних трас газопроводів

Оцінка розмірів збитків сільськогосподарського виробництва здійснюється для випадків

♦ будівництво чи реконструкція газопроводу терміном в межах

309

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

одного вегетаційного періоду: при наявності посівів, при про­веденому передпосівному обробітку фунту, внесенні добрив, без проведення посіву культур;

♦   будівництво чи реконструкція газопроводу проводиться в ме­жах декількох вегетаційних періодів.

Основні підходи до проведення оцінки розмірів збитків заклю-чаються в наступному.

Розрахунок розмірів збитків сільськогосподарського виробниц­тва при вилученні (викупі) земельної ділянки під будівництво чи реконструкцію газопроводу у випадку наявності посівів проводить­ся за формулою:

 

Зс    +д   +д    +д

збур,     "п.з     мн в.     мс.п.

 

(1)

 

де:

Рзби - повний розмір збитків сільськогосподарського виробниц­тва, в гривнях;

Уб   - урожайність культури на не удобреному фунті, ц з 1 га;

Ц3 - ціна закупівельна за 1 ц відповідної культури;

У - прибавка урожаю за рахунок внесених добрив;

Взб    - витрати на збір урожаю культури з 1га, грн.;

Дпз -доля плати за землю, грн.;

Дн в - доля накладних витрат виробництва, грн.;

Дсп - доля страхових платежів за посіви, грн.

Прибавка урожаю за рахунок внесених добрив визначається за формулою:

(2)

де:

П   - внесено поживних речовин (NPK), кг на 1 га;

310

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

0NPK- окупність 1 кг поживних речовин (NPK) приростом уро­жаю, кг зернових одиниць.

Розрахунок розмірів збитків сільськогосподарського виробниц­тва при вилученні (викупі) земельної ділянки під будівництво чи реконструкцію газопроводу у випадку проведеного попереднього обробітку ґрунту та внесення добрив, але не проведено посів куль­тури згідно діючої сівозміни, проводиться за формулою:

де:

Рзб 2 - розмір збитків без посіву культур; Рзб_і - повний розмір збитків сільськогосподарського вироб­ництва;

Зпк- не проведені затрати на посів культур; Дсп -доля страхових платежів за посіви, грн.

Розрахунок розмірів збитків сільськогосподарського виробниц­тва при вилученні (викупі) земельної ділянки під будівництво чи реконструкцію газопроводу у випадку проведеної підготовки ґрун­ту без внесення добрив і відсутності посівів культур, проводиться за формулою:

 (4)

де:

Рзб 3 - розмір збитків без внесення добрив і відсутності посівів;

Убд- урожайність культури на не удобреному ґрунті, ц з 1 га;

Цз- ціна закупівельна за 1 ц відповідної культури;

Взб ур - витрати на збір урожаю культури;

Д3 - доля плати за землю, грн.;

311

 

Розділ 7 Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Д    - доля накладних витрат виробництва, грн

Н В

З    - не проведені затрати на посів культур

ПК

Розрахунок розміру збитків сільськогосподарського виробниц­тва (не отриманих доходів) при вилученні (викупі) земельної ділян­ки під будівництво чи реконструкцію газопроводу у випадку про­тягом декількох вегетаційних періодів проводиться на послідуючі роки за формулою

 (5)

ДЄ

Рзб 4 - розмір збитків (неодержаних доходів) за кожний посліду-ючий рік,

Рзбз- розмір збитків без внесення добрив і відсутності посівів, Зпг - розмір затрат на підготовку ґрунту, Квп - кількість вегетаційних періодів

Вартість виконаних робіт визначається згідно технологічних карт та існуючих розцінок на виконані роботи

Основні технології вирощування сільськогосподарських куль­тур були розроблені філіями Інституту землеустрою УААН у 1986 - 1987 роках для господарств усіх адміністративних районів і об­ластей України згідно агровиробничих груп ґрунтів (Рабочие про­екты организации возделывания сельскохозяйственных культур в севооборотах) При розробці технологій були використані "Тех­нологічні карти по розробці укрупнених нормативів виробничих витрат в рослинництві для внутрігосподарського планування в господарствах України", 1980, УкрНДІ економіки та організації сільського господарства їм О ГШліхтера, а також рекомендації інших науково-дослідних установ

312

 

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Розрахунок вартості основних витрат на вирощування сільсько­господарських культур (наведено в цінах 1984 р ) робиться вихо­дячи з цін поточного року на вартість насіння, мінеральних доб­рив, пестицидів, заробітну плату і ті

Витрати на технічну та біологічну рекультивацію розраховуються окремо на підставі діючих нормативних документів і в склад да­них базових показників не включені

У разі, якщо обчислені збитки сільськогосподарського вироб­ництва виявляться меншими суми витрат на вирощування куль­тур та збирання урожаю, то збитки приймаються в розмірі фак­тично понесених витрат, збільшених на відсоток рентабельності продукції рослинництва чи окремої культури на рівні відповідного регіону в середньому за останні п'ять років на підставі довідки статистичних органів

Розмір збитків сільськогосподарського виробництва у випадку проходження магістральних газопроводів по кормових угіддях (сінокоси, пасовища) приймається із розрахунку вартості одер­жуваної продукції рослинництва (зелена маса, сіно, сінаж) за вик­люченням затрат на їх збирання, транспортування та зберігання

Проходження магістральних газопроводів по багаторічних на­садженнях проводиться у виключних випадках і розмір збитків сільськогосподарського виробництва приймається із розрахунку затрат на їх закладку та догляд за молодим садом У разі проход­ження магістрального газопроводу через плодоносячий сад та ягідники обчислюєтся їх неодержаний дохід в залежності від віку насаджень на підставі висновку відповідної спеціалізованої струк­тури або наукової установи

Розрахунок розмірів вказаних збитків проводиться землекори­стувачем на підставі наявних звітних даних землекористувача, а у разі їх відсутності - на підставі середньостатистичних даних по регіону

313

 

Розділ 7 Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Приведемо приклад оцінки розміру збитків сільськогосподарсь­кого виробництва у випадку наявності посівів Зокрема, виникла необхідність капітального ремонту газопроводу на ділянці, де ро­сте озима пшениця у Чортківському районі Тернопільської області Згідно ґрунтової карти ділянка розташована на чорноземі опідзо-леному з вмістом фізичної глини 36-40%, гумусу 3,9-4,3% За при­родно-кліматичним районуванням місце можливого ремонту вхо­дить в Лісостепову сильно зволожену зону з ГТК 1,40-1,48 Попе­редник озимої пшениці на даній ділянці кукурудза на силос у мо­лочно восковій стиглості Згідно багаторічних досліджень урожай озимої пшениці по цьому попереднику на не удобреному ґрунті дорівнює 33 ц/га Це максимальний рівень урожайності даної куль­тури, який можна одержати без добрив і який відповідає природній родючості ґрунту Для розрахунку використовують ціни на зерно озимої пшениці у конкретному році і регіоні Згідно «Переліку цін на 2000» ціна 1 ц складає 43 грн , помножимо урожай на ціну та одержуємо 1419 грн/га

Якщо під озиму пшеницю вносили мінеральні добрива, наприк­лад по 40 кг/га поживних речовин азоту, фосфору і калію, (всього 120 кг МРК), то необхідно враховувати їх окупність урожаєм ози­мої пшениці Для західного Лісостепу окупність одиниці добрив складає 5,9, в нашому випадку це 120x5,9=7,1ц Вартість додат­кового одержаного зерна складає 305 грн (7,1x43) Загальна сума складає 1724 грн (1419+305) Від цієї суми віднімаємо вартість витрат на збір врожаю з 1 га озимої пшениці згідно фактичних витрат за минулий рік У даному випадку вартість витрат складає 767 грн Отже сума, що підлягає виплаті землекористувачу за вилучення для капітального ремонту газопроводу 1 га ріллі, на якій росте озима пшениця складає 957 грн (1724-767) до якої додається доля плати за землю, накладних витрат та страхових платежів, згідно довідки яка подається землекористувачем

314

 

I

 

Третяк А М  Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Подібні розрахунки проводяться і по інших сільськогосподарсь­ких культурах, на посівах яких передбачається проводити будів­ництво чи капітальні ремонти газопроводів

Вартість одиниці урожаю встановлюється згідно «Переліку по­рівняльних цін на сільськогосподарську продукцію», що встанов­люється Кабінетом Міністрів України

Таким чином оцінка збитків сільськогосподарського виробниц­тва проводиться землекористувачами на підставі даних місце­вих землевпорядних органів щодо площ, передбачуваних до ви­лучення (викупу), або тимчасовому зайняттю сільськогосподарсь­ких угідь для будівництва та капітального ремонту магістральних нафтопроводів, даних методичних рекомендацій з урахуванням номенклатури фунтів, переліку порівняних цін на сільськогоспо­дарську продукцію, окупності одиниці внесених мінеральних та органічних добрив, розрахунку основних витрат на вирощу­вання сільськогосподарських та плодоягідних культур та відпові­дних звітних даних землекористувача, а при їх відсутності - на підставі середньостатистичних даних по регіону

Між повноважним представником замовника і землекористу­вача складається угода щодо встановлення обсягів збитків сільськогосподарського виробництва та умов їх відшкодування, штрафних санкцій за порушення угоди сторонами

У разі наявних розбіжностей при встановленні обсягів збитків сільськогосподарського виробництва використовуються консуль­тації та висновки місцевих сільськогосподарських установ, органів статистики, проектних землевпорядних організацій та наукових установ Української академії аграрних наук

У виключних випадках при недосягненні згоди щодо встанов­лення розміру збитків сільськогосподарського виробництва та невиконання угоди щодо їх відшкодування, сторони звертаються до суду

 

315

 

Розділ 7 Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

7.11. Оцінка компенсаційних виплат при наданні (продажі) земельних ділянок в населених пунктах

Для оцінки компенсаційних виплат пр наданні (продажі) земель­них ділянок в населених пунктах, особливо в містах , необхідно спочатку обґрунтувати величину їх вартості шляхом проведення оцінки відповідних рентоутворюючих факторів по кадастрових оціночних зонах

Наприклад, проводиться комплексна оцінка території міста по основних категоріях земель з урахуванням наступних факторів

місця розташування оціночних зон населеного пункту щодо

його центру,

соціальних умов проживання (забезпеченість житлом з ура­

хуванням його зносу, культурно-побутовими установами, інже­

нерної інфраструктури),

наявності пам'ятників історії, культури, архітектури,

наявності природних факторів,

умов будівництва,

екологічної оцінки

1. Розрахунок ренти за місцем розташування

Розрахунок ренти за місцем розташування зон міста щодо цен­тра розраховуємо по формулі

р    285-Ах2х(Нх(Ттах-Г,)) 0.14x1000

Де

285 - кількість робочих днів у році,

А - показник маятникової міграції (люд /га),

Н- середня годинна продуктивність праці (грн /люд у годину),

316

 

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Тиах - максимальний час у дорозі,

Т- фактичний час у дорозі до центра від відповідної зони,

0,14 - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень

2. Розрахунок соціальної ренти

Розрахунок соціальної ренти проводиться з урахуванням зістав­лення фактичною забезпеченістю об'єктів соціальної, інженерної, транспортної інфраструктури з нормативною, яка передбачена генеральним планом розвитку населеного пункту

Оцінка по забезпеченості житлом

При розрахунку нормативної забезпеченості житлом прийма­лася норма ЗО м2 на одного мешканця Вартість житла, з ураху­ванням нормативної щільності, 200 чол /га, дорівнює 9400 грн при 100% капітальності житлового фонду Для порівняння оцінки земель під капітальною та індивідуальною одноповерховою за­будовою приймалася єдина щільність населення Наприклад, у центрі міста розташовані земельні ділянки з капітальною багато­поверховою та індивідуальною одноповерховою забудовою, що прилягають у безпосередній близькості один до одного, повинні мати різні оцінки У випадку оцінки земель під різною забудовою (капітальною та індивідуальною одноповерховою) з врахуван­ням їх різної щільності населення, можуть розрізнятися, приблиз­но в 6 разів Принцип будь-якої оцінки, у тому числі й оцінки зе­мель, припускає нівелювання факторів, що впливають на оціню­ваний об'єкт

При оцінці земель з урахуванням забезпеченості житлом відбу­вається розрахунок забезпеченості житлом по оцінюваних зонах У випадку відсутності житла в оцінюваній зоні, оцінка земель відбу­вається з урахуванням середньомісцевої забезпеченості житлом

З огляду на те, що даних у БТІ, що характеризують забезпе-

317

 

Розділ 7. Економка організації' (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

ченість житлом по зонах міста нема, пропонується застосувати цей середньомісцевий показник на всі території, що знаходяться як під капітальної, так і індивідуальною забудовою.

Розраховується середньомісцевий показник оцінки земель з урахуванням забезпеченості житлом по формулі:

р   =В,шхЗФхРзж

ЗНх\00%

де:

Рж- оцінка земель з урахуванням забезпеченості житлом (тис. грн./га);

Внж - витрати нормативні на забезпечення населення житлом відповідно до норм, наприклад 9400 грн.;

ЗФ - забезпеченість фактична житлом (кв2);

ЗН- забезпеченість нормативна житлом (ЗО кв2);

Рзж - відсоток зносу житла.

За даними інвентаризації розраховують відсоток зносу житла:

де:

Рзж - відсоток зносу житла; ВЦ - вартість дійсна житла; ВВ - вартість відбудовна.

Розрахунок оцінки забезпеченості житлом, а відповідно, і оцін­ки земель розраховується за матеріалами БТІ як по індивідуаль­ному, так і капітальному житловому фонді.

318

 

Третяк A.M., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Оцінка земель по забезпеченості об'єктами культурно-побутового обслуговування

Розрахунок величини ринкової оцінки земель розраховується з урахуванням забезпеченості оцінних зон міста об'єктами культур­но-побутового обслуговування по всьому переліку (дитячі сади, школи, лікарні, поліклініки, кінотеатри, клуби, магазини, музичні школи, бібліотеки, підприємства побутового обслуговування, Ощадбанки, бані, готелі).

При оцінці закладений принцип, чим вище оціночна зона забез­печена об'єктами культурно-побутового обслуговування, тим вища цінність даної території. Нижче наведена формула для оцінки зе­мель по забезпеченості відповідним об'єктом культпобуту.

ЗНк6 х КФ КНхШ

де:

Р - оцінка земель з урахуванням забезпеченості культпобуту (тис. грн.);

ЗНк6- витрати нормативні на забезпечення населення відпо­відним об'єктом обслуговування (тис. грн.)

КФ - забезпеченість фактична об'єктом культпобуту;

КН- забезпеченість нормативна об'єктом культпобуту.

Якщо відсоток зносу будинку об'єкта культурно-побутового об­слуговування складає більш 70% його в розрахунки не слід прий­мати.

Шляхом підсумовування оцінок по кожному об'єкті культпобуту буде складатися комплексна оцінка по забезпеченості установа­ми культурно-побутового обслуговування по оцінних зонах. При цьому треба мати на увазі, що в кожного об'єкта культпобуту є визначена зона обслуговування.

319

 

Розділ 7. Економка організації (реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

Оцінка земель по забезпеченості об'єктами інженерною інфраструктурою

При оцінці земель враховується забезпеченість оцінних зон населеного пункту такими складовими інженерної інфраструкту­ри, як водопостачання, газопостачання, теплопостачання, каналі­зація, енергопостачання.

Наявність в оцінюваній зоні всіх перерахованих складових інже­нерної інфраструктури дає оцінку земель у 7 - 50 тис. грн.

Відсутність будь-якого із складових буде зменшувати оцінку відповідно:

водопостачання - 144 тис. грн.;

газопостачання - 124 тис. грн.;

теплопостачання - 175 тис. грн.;

каналізація - 155 тис. грн.;

енергопостачання - 47 тис. грн.

3. Оцінка земель з урахуванням наявності пам'ятників історії, культури, архітектури

При оцінці земель по наявності пам'ятників історії, культури, архітектури враховується їх стан, значення (міжнародне, держав­не, місцеве), сформовані зони охорони, зони регулювання забу­дови.

За 100 балів були оцінені зони міста, де є великі і значимі па­м'ятники історії, культури та архітектури. Доход від туристичної діяльності по центральних зонах, де є такі об'єкти, складав 2 млн. гривень при 100 бальній оцінці. За основу при оцінці земель з урахуванням наявності пам'ятників історії, культури, архітектури по інших зонах міста приймається наступна формулу:

г>               max            І_

' ~     100

320

 

Третяк A.M., ДругакВ.М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

де:

Р- оцінка земель по наявності пам'ятників історії, культури, архітектури;

Риах - максимальний доход від наявності пам'ятників;

Б,-бал відповідного міста по наявності пам'ятників.

Отриману оцінку поширимо на всю територію міста, крім зон охорони пам'ятників і зон регулювання забудови.

До історичних зон відносяться також виділені на плані міста зони охоронюваного ландшафту. Так як режим використання зе­мель зон охоронного ландшафту аналогічний зонам регулюван­ня забудови, то величину оцінки з урахуванням історичного фак­тора тут також варто збільшити в 1,5 рази.

4.         Оцінка земель з урахуванням наявності елементів ланд­

шафту

До елементів ландшафту варто віднести: водні об'єкти (ріки, озера, водоймища, ставки), лісові території, парки. Причому, вра­ховуються ці об'єкти не тільки усередині міської межі, але і за її межами, тому що вплив на місто перерахованих об'єктів дуже великий і має великий вплив на цінність внутріміських територій. Вплив зазначених об'єктів на цінність навколишньої території поширюється в межах пішохідної доступності і складає відстань у 1,5-2 км.

При визначенні величини оцінки території, з урахуванням впливу лісів, береться 15% від величини оцінки, даного лісу. При оцінці території з урахуванням впливу великих водних об'єктів можна прийняти оцінку земель, що знаходяться в зонах охоронного лан­дшафту.

5.         Оцінка земель за умовами будівництва

Для територій із кращими умовами будівництва оцінка розра-

321

 

Розділ 7. Економка організації {реорганізації) сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань

хована і складає величину 2,8 млн. руб./га.

Разом з тим, на території населеного пункту можуть знаходять­ся ділянки з менш сприятливими умовами будівництва, що буде знижувати цінність даної ділянки. Може спостерігатися накладен­ня декількох несприятливих факторів, що впливають на цінність території. Нижче дана таблиця, що дозволяє вводити коефіцієнти при оцінці конкретних земельних ділянок за умовами будівництва.

Розрахунок величини оцінки земельної ділянки в даному ви­падку варто робити по наступній формулі:

Р =Г -В

де:

Р — оцінка земельної ділянки за умовами будівництва;

Са - оцінка земельної ділянки для кращих умов будівництва;

В- витрати на інженерну підготовку території конкретної ділянки.

Таблиця 7.21 Нормативи для розрахунку будівельної ренти

 

Нормативи, що впливають на вартість будівництва

Коефіцієнт подорожчання будівництва

Коефіцієнт зниження ДОЗ (Кі)

1

2

3

Природні умови

 

 

1. Залягання ґрунтів із щільністю, що забезпечує норми для будівництва на глибині 2-1 Ом

1,03

0,92

2. Алювіальні ґрунти

1,03

0,97

3. Скельні ґрунти

1,08

0,92

4. Освоєння закарстованих територій

1,03

0,97

5. Вироблені береги

1,03

0,97

322

 

Третяк А М., Другак В М. Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

Продовження табл. 7.21

 

1

2

3

6. Рівень стояння ґрунтових вод менш 2м

1,03

0,97

7. Заторфованість території

1,05

0,95

8. Заплавні землі

1,05

0,95

9. Ухил місцевості 15%

1,09

0,91

10. Засипання трасованих укосів

1,09

0,91

11. Гірські райони

1,15

0,85

12. Розчленованість території

1,03

0,97

13. Сейсмічність

1,16

0,84

14. Зсуви

1,10

0,90

323

 

Зміст

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 44      Главы: <   36.  37.  38.  39.  40.  41.  42.  43.  44.