1.2. Суть економіки землекористування та землевпоряд­кування

У спеціальній літературі зустрічаються поняття "економіка зем­леволодіння" та "економіка землекористування" Термін "еконо­міка землеволодіння" має фундаментальне, методологічне зна­чення, оскільки відноситься до сфери наукових знань, які розкри­вають суть, зміст, форми і механізм узгодження суспільних інте­ресів в системі земельної власності Досліджується політеконо-мічна природа цих відносин, встановлюються принципи і механізм

12

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

розподілу земельних ресурсів по формах власності, формуються концептуальні основи взаємодії конкретних власників із суспіль­ством в цілому Розкривається суть і зміст земельного ринку і різних ринкових операцій із землею, включаючи її купівлю-про-даж, оренду, заставу і т ін Аналізується ринковий механізм руху земельної власності, ґі розподіл і перерозподіл, виявляються за­кономірності ціноутворення на земельному ринку, вивчаються основи земельного оподаткування тощо

Економіка землекористування за своїм змістом має більш вузький, прикладний характер В Гі функції входить накопичення знань про принципи і способи економічної оптимізацп власне про­цесу господарської діяльності, яка здійснюється на конкурентній земельно-територіальній основі Встановлюються економічно обґрунтрваний склад і пропорції між факторами виробництва, включаючи земельні ресурси знаряддя і засоби праці, робочу силу, капітал Досліджуються умови і принципи раціонального розмі­щення, організації та управління виробничим процесом, у тому числі з врахуванням диференціації властивості земельного ре­сурсу і такої його суттєвої ознаки, як просторова протилежність і неоднорідність Суттєвим моментом є аналіз економічно обґрун­тованого рівня техніко-технолопчного оснащення виробництва, освоєння механізмів мотивації до високопродуктивної праці ре­сурсозберігаючих технологій і т ін

У період монополії державної власності на землю суть і зміст як економіки землеволодіння, так і економіки землекористуван­ня були значно деформовані та вихолощені, як і нормальні зе­мельні відносини, які також були виключені з економічного жит­тя, оскільки земля не мала ціни і, відповідно, властивостей това­ру Землеустрій як наука в умовах адміністративно-командної си­стеми міг дати відповідь лише на питання, як з найменшими за­тратами виконати ту чи іншу задачу, програму і, зовсім не відпо-

13

Розділ 1 Поняття і місце економіки землекористування та

            землевпорядкування в ринковій системі           

відав, як самостійно створити таку програму без попередньо вста­новлених директивних рамок і обмежень, виходячи із реальних умов кон'юктури споживчого ринку, його динамічності, еластич­ності, мінливості Відповідь на це питання,в умовах ринкової еко­номіки, стає майже стратегічною в забезпеченні ефективності господарської діяльності всіх суб'єктів економічного процесу Про­те дати відповідь на нього, не виходячи за межі системи знань про економіку відносин власності, практично неможливо Адже ефективність визначається вже не тільки програмою раціональ­ної організації виробничого процесу, але залежить і від того, в якій формі власності здійснюється те чи інше виробництво, які економічні відносини регулюють його фінансовий стан, в якій мірі діяльність адаптована до ринкової кон'юктури та її динаміки, до державної податкової, фінансово-кредитної та інвестиційної полі­тики, конкурентного середовища, зокрема і в міжнародному мас­штабі

У нових умовах поняття економіки землеволодіння і економіки землекористування окремо не відповідають практиці перехідної економіки В кращому випадку кожна з них характеризує ту чи іншу сторону проблеми В більшій мірі новому змісту даної про­блеми відповідає поняття "економіка землегосподарювання" [3], як поняття комплексне, системне, об'єднуюче в єдине ціле і сис­тему знань про сукупність суспільних інтересів і відносин, які ви­никають з приводу розподілу, використання і відновлення земель­них ресурсів та сукупність наукових уявлень про склад і зміст дій, які організують і координують виробничо-технологічне середови­ще, яке забезпечує ефективне освоєння і використання цих ре­сурсів

Економічна суть землеустрою (землевпорядкування) обумов­лена тим, що він (землеустрій) [6]

а   є складовою частиною суспільного способу виробництва і

14

Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки землекористування і землевпорядкування

знаходиться під впливом об'єктивних економічних законів суспільного розвитку, в відображає економічні інтереси різних категорій населення і

суспільства,

в організує землю не як просте фізичне тіло, а~як предмет і знаряддя праці, головний засіб виробництва в сільському господарстві, впливає на економічну родючість ґрунтів, в  є фактором інтенсифікації та росту економічної ефективності

сільськогосподарського виробництва,

в є інформаційною основою для створення економічного ме­ханізму регулювання земельних відносин, в  входить в систему управління земельними ресурсами різних рівнів, планується, фінансується, організується і функціонує в реальній економічній ситуації

Таким чином, суть економіки землекористування і землевпо­рядкування можна сформулювати, як ефективність організації сукупності всіх видів суспільної життєдіяльності, які здійснюють­ся на конкретній території з залученням земельного фактора в тій чи іншій формі, в різних масштабах і з різним функціональним змістом у виробничо-технологічний процес суспільного життєза­безпечення їх рівень визначається ступенем розвитку виробни­чих сил, станом земельного фактора і характером суспільних відносин, в тому числі і земельних