Обставини для визнання громадянина зайнятим

Громадянин здійснює діяльність

Діяльність громадянина пов'язана із задоволенням особистих чи суспільних потреб

Діяльність громадянина не суперечить законодавству України

Діяльність громадянина, як правило, приносить дохід

Рис. 7.1. Обставини, за яких громадянин визнається зайнятим

Зайнятість означає фактичну реалізацію права на працю. Громадя­ни України вільно обирають види діяльності, не заборонені законо­давством, у тому числі й не пов'язані з виконанням оплачуваної робо­ти, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного на­вчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспіль­них потреб2.

Примус до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Не вважається

1          Див.: ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р.

2          Див.: ст. 43 Конституції України, прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України

28 червня 1996 р.

11

примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, що виконується особою за виро­ком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, яка дає можливість заробляти йому на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а добровільна не­зайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністра­тивної або кримінальної відповідальності.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які про­живають на території держави на законних підставах:

ті, хто працює за наймом на умовах повного або неповного робо­

чого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, не­

залежно від форм власності, у міжнародних та іноземних органі­

заціях в Україні і за кордоном;

громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаю­

чи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльні­

стю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени

їх сімей, які беруть участь у виробництві;

обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в орга­

нах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

особи, які проходять службу в Збройних Силах України, Службі

безпеки України, Прикордонних військах України, військах внут­

рішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, орга­

нах внутрішніх справ, інших військових формуваннях, створених

відповідно до законодавства України, альтернативну (невійсько­

ву) службу;

особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і під­

вищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в

денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

громадяни інших країн, які працюють, тимчасово перебуваючи в

Україні, і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяль­

ності посольств і місій;

законодавством України можуть передбачатися й інші категорії

зайнятого населення.

Отже, зайнятість означає реалізацію права на працю; громадяни реалізують своє право на працю у різних формах зайнятості. Термін "зайняті" значно ширший від терміна "працівники", позаяк зайня­тість на умовах трудового договору — лише одна із форм зайнятості.

12

Поняття "безробітні". Поряд з терміном "зайняте населення" за­конодавством визначається поняття "безробітні", а також зміст його правового статусу. Правовий статус безробітного включає основні права й обов'язки та їх гарантії. Безробітними визнаються:

тільки працездатні за віком і станом здоров'я громадяни, які не

мають роботи й заробітку, інших передбачених законодавством

доходів;

зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають

роботу;

готові й здатні приступити до підходящої роботи1.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи й організації або скороченням чисельності (штату)

які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), у тому числі випускники загальноосвітніх шкіл у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки

які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, що шукають роботу

які мають право на пенсію відповідно до законодавства України

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання гро­мадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєст­рації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шука­ють роботу.

Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби — військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові й здатні приступити до підходящої роботи2

1          Бомжі не вважаються безробітними.

2          Див.: ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р.

13

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України1.

Громадянам, зареєстрованим у державній службі зайнятості, про­тягом семи календарних днів з моменту реєстрації добирається підхо­дяща робота.

Зауважимо, що за неможливості надати підходящу роботу безро­бітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготов­ку або підвищити свою кваліфікацію.

Якщо такої роботи не було надано, громадянинові згідно з його заявою встановлюється статус безробітного і призначається допомо­га по безробіттю.

Поняття "підходяща робота". Поняття "підходяща робота" для різних категорій громадян, які звертаються щодо працевлаштування до державної служби зайнятості, неоднозначне2.

Для громадян, які втратили роботу і заробіток (трудовий дохід), підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеці­альності), кваліфікації працівника і надається в тій місцевості, де він проживає.

Зауважимо, що заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала на попередній роботі, з урахуванням середнього рівня за­робітної плати, що склався у відповідній галузі за минулий місяць.

При пропонуванні підходящої роботи враховується трудовий стаж громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.

Вимоги щодо надання підходящої роботи знижено: • для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує по­передньої професійної підготовки, або оплачувана робота (вклю­чаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребує професій­ної підготовки;

1          Див.: ст. 28-30 Законом України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р.;

"Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які

шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови

подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготов­

ки", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.

2          Див.: ст. 7 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р.

14

для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після пе­

рерви тривалістю понад шість місяців, підходящою вважається

робота за спеціальністю, що потребує попередньої перепідготов­

ки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання —

інша оплачувана робота за спорідненою професією (спеціальні­

стю);

для громадян, які працювали не за професією (спеціальністю) по­

над шість місяців, підходящою вважається робота, яку вони вико­

нували за останнім місцем роботи, а робота за основною профе­

сією (спеціальністю) може бути підходящою за умови попередньої

перепідготовки чи підвищення кваліфікації з урахуванням потреб

ринку праці у цій професії (спеціальності);

у разі неможливості надати громадянинові роботу за професією

(спеціальністю) протягом шести місяців безробіття підходящою

вважається робота, що потребує зміни професії (спеціальності) з

урахуванням здібностей, здоров'я громадянина та минулого дос­

віду, доступних для нього видів навчання й потреб ринку праці у

цій професії (спеціальності);

при зміні громадянами професії (спеціальності) за направленням

державної служби зайнятості підходящою вважається робота як

за новим, так і за попереднім фахом (спеціальністю) за останнім

місцем роботи.

Зазначимо, що рішенням місцевих державних адміністрацій, вико­навчих органів відповідних рад може встановлюватися транспортна доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють соці­альний захист населення.