§ 3. Звернення громадян

Відповідно до ст. 40 Конституції України всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення й дати обґрун­товану відповідь у встановлений законом строк.

Через звернення громадян втілюється в життя один із кон­ституційних принципів — участі громадян в управлінні дер­жавними та громадськими справами. Звернення є також важ­ливою формою контролю за законністю діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування, забезпечення прав і свобод громадян.

Питання практичної реалізації права на звернення врегульо­вано Законом України «Про звернення громадян»1. Забезпе­чуючи громадянам України можливість на звернення, цей За-

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 47. - Ст. 256.

62

ГЛАВА 5

ГРОМАДЯНИ

63

кон деталізує та розвиває конституційні положення, надаючи громадянам право звертатися не тільки в органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а й у об'єднання громадян, установи, організації, незалежно від форм власності, на підприємства, в засоби масової інформації, до посадових осіб згідно з їх функціональними обов'язками щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних і особистих прав та закон­них інтересів чи їх порушення.

Звернення громадян стосуються різних напрямів діяльності суспільства й держави, але, здебільшого, вони мають єдину мету — звернути увагу відповідних органів і посадових осіб на необхідність розв'язання проблем, що зачіпають суспільні інте­реси або інтереси конкретної особи. Загальними ознаками звер­нень є те, що вони відбивають стан справ у відповідній сфері діяльності й несуть у собі інформацію, яка направляється в дер­жавні органи чи органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, на підприємства, в установи, організації.

Розгляд звернень громадян, безумовно, породжує правові наслідки, однак слід пам'ятати, що інформація громадян но­сить емоційний, певною мірою суб'єктивний характер.

Звернення громадян як носії інформації мають важливе зна­чення для вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням прав і свобод людини й громадянина, державного та господарсько­го будівництва, управління різними галузями й сферами еко­номіки, соціально-культурного будівництва і адміністративно-політичної діяльності. Взагалі можна сказати, що звернення надходять у зв'язку з: а) реалізацією конкретних суб'єктивних прав; б) необхідністю виконання обов'язків; в) бажанням прид­бати відповідне суб'єктивне право, якого особа не має, але яке вона згідно із законодавством може мати; г) необхідністю спри­яння в реалізації суб'єктивного права.

Пропозиції громадян переважно спрямовані на вдоскона­лення різних сторін діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. У скаргах обов'язковим елементом передбачено вказівку на конкретний факт порушен­ня прав і свобод громадян.

Закон (ст. 3) називає три види звернень громадян: пропо­зиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги.

Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де вислов­люються поради, рекомендації щодо діяльності органів державної

влади й органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин і умов життя громадян, удосконалення пра­вової основи державного і громадського життя, соціально-куль­турної та інших сфер діяльності держави й суспільства.

Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією і чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про по­рушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм влас­ності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядуван­ня, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, по­садових осіб.

Згідно зі ст. 4 Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі в сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права й законні інтереси чи свободи громадяни­на (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина будь-які обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресують суб'єктам, до повноважень яких на­лежить розв'язання порушених у зверненнях питань.

У зверненнях має бути зазначено прізвище, ім'я, по бать­кові, місце проживання громадянина, викладено суть поруше­ного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, про­хання чи вимоги. Письмове звернення повинен підписати за­явник (заявники) із зазначенням дати. При недотриманні цих вимог звернення повертають заявникові з відповідними роз'яс­неннями не пізніш як через десять днів від дня його надход­ження (ст. 5).

Звернення, оформлені належним чином і подані в установле­ному порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

64

ГЛАВА 5

ГРОМАДЯНИ

65

Якщо порушені в зверненні питання не входять до повно­важень відповідних суб'єктів, його в термін не більше п'яти днів пересилають за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляють заявника (ст. 7).

Заборонено розголошувати відомості, що містяться в звер­неннях. Анонімні звернення не розглядаються. Не розглядає повторні звернення один і той же орган від одного й того ж громадянина з одного й того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також звернення (скарги), направлені з порушенням термінів подачі — протягом одного року з моменту його прий­няття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення гро­мадянина з прийнятим рішенням, та звернення осіб, що визнані судом недієздатними (ст. 8).

Про наслідки розгляду звернень повідомляють заявників. Рі­шення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (кло­потанні), доводять до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням причин відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Звернення Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістич­ної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядають перші керівники державних органів, органів місцевого самовря­дування, підприємств, установ і організацій особисто (ст. 15).

Скарги подають у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права зверну­тися до суду згідно з чинним законодавством. У разі відсут­ності вищого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням він може звернутися безпосередньо до суду.

Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішують у су­довому порядку (ст. 16).

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скаргу в інтересах громадя­нина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подано іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність. У інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб скар­гу подають їх законні представники.

До скарги додають наявні в громадянина рішення або копії рішень, якщо громадянин раніше звертався за розв'язанням порушених ним питань, а також інші документи, які після роз­гляду скарги громадянину повертають.

Пропущений з поважної причини термін подання скарги може бути поновлений органом чи посадовою особою, що роз­глядає скаргу (ст. 17).

Права громадянина під час розгляду заяви чи скарги та обо­в'язки суб'єктів, що їх розглядають, закріплені відповідно у стат­тях 18 і 19 Закону. Звернення громадян розглядають безоплатно.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до відпо­відних суб'єктів, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, офор­мивши це уповноваження в установленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду зая­ви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо забезпечен­ня дотримання таємниці розгляду заяви чи карги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали резуль­татом порушення встановленого порядку розгляду звернень.

Органи державної влади й органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно й вчасно перевіряти заяви чи скарги;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати рішення, які оскаржуються, у випадках, передбачених законодавством України;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне вико­нання прийнятих у зв'язку із заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати пере­вірки заяви чи скарги й суть прийнятого рішення;

5 — 5-1757

66

ГЛАВА5

ГРОМАДЯНИ

67

вживати заходів щодо припинення неправомірних дій; ви­являти та ліквідовувати причини й умови, що сприяли пору­шенням; вживати заходів щодо відшкодування матеріальних збитків і здійснювати інші заходи, передбачені Законом «Про звернення громадян» та іншими законами України.

Звернення розглядають і вирішують у термін не більше одно­го місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додатко­вого вивчення, — невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін розв'язати пору­шені в зверненні питання неможливо, то він може бути подовже­ний. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ст. 20).

Особи, винні в порушенні Закону «Про звернення грома­дян», несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України (ст. 24).

Матеріальні збитки, завдані громадянинові в зв'язку з по­рушенням вимог закону під час розгляду скарги, підлягають відшкодуванню.

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадяни­на, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені в зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідно­го органу, й втрачений за цей час заробіток. Спори з цього пи­тання розглядають у судовому порядку.

Громадянинові на його вимогу й у порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи під час розгляду скарги. Розмір відшкоду­вання моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначає суд (ст. 25).

Звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відпо­відальність, передбачену чинним законодавством (ст. 26).

За рішенням суду з громадянина можуть бути стягнуті вит­рати по перевірці звернень, які містять завідомо неправдиві відомості (ст. 27).

Діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України1 відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення кон­ституційних прав громадян на звернення» від 19 березня 1997 р.2.

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян покладається на органи державної влади й органи місцевого самоврядування. Нагляд за дотриманням законодав­ства про звернення громадян здійснюють органи прокуратури (статті 28, 29).

Дію Закону України «Про звернення громадян» не поши­рено на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінально-процесуальним, цивільним процесуальним і тру­довим законодавством.

Особи, що не є громадянами України й законно перебувають на її території, мають право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

25 жовтня 1991 р. для України набув чинності Перший факультативний протокол до Міжнародного пакту про грома­дянські й політичні права. Згідно зі ст. 1 цього протоколу Ук­раїна визнає компетенцію Комітету з прав людини, створено­го на підставі частини IV цього Пакту, приймати й розглядати повідомлення від окремих осіб, які стверджують, що вони є жертвами порушень якогось із прав, викладених у Міжнарод­ному пакті про громадянські та політичні права. Відповідно до цього протоколу Комітет може визнати неприйнятним по­відомлення, яке є анонімним або яке, на його думку, являє со­бою зловживання правом.