§ 5. Прокурорський нагляд за законністю й дисципліною в державному управлінні

Конституція України покладає на прокуратуру: 1) підтри­мання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначе­них законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які

1              Див.: Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 6. - Ст. 56. (Наз­

ва Кодексу в редакції Закону України від 21 червня 2001 р. // Відомості Вер­

ховної Ради України. - 2001. - № 36. - Ст. 188.).

2              Див.: Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 27-28. — Ст. 180.

264

ГЛАВА 19

КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ      265

проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досу-дове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосу­ванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних із об­меженням особистої свободи громадян (ст. 121).

Закон України «Про прокуратуру» надає прокуратурі та­кож право здійснювати нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністер­ствами, державними комітетами, відомствами, іншими органа­ми державного й господарського управління та контролю, уря­дом АРК, місцевими радами та їх виконавчими й розпорядчи­ми органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.

Під час здійснення нагляду прокурори не можуть втручати­ся в діяльність піднаглядних їм органів, не наділені безпосе­реднім правом застосовувати заходи примусового впливу, ска­совувати протизаконні акти управління та змінювати їх. Вони також не можуть притягати винних до правової відповідальності.

Здійснюючи нагляд, прокурори застосовують певні методи й форми.

До методів діяльності прокурорів слід віднести їх право: зажадати подання їм документів і відомостей; безперешкодно входити в приміщення; здійснювати на місцях перевірку за­конів; вимагати від відповідних органів і посадових осіб про­ведення перевірок і ревізій підпорядкованих об'єктів; вимага­ти від посадових осіб і громадян письмових чи усних пояснень з приводу порушень закону.

Підставою для цих дій з боку прокурорів є інформація про порушення законності, яку прокурори можуть одержувати будь-якими законними способами: із засобів масової інфор­мації (телебачення, радіо, преса), звернень громадян, громадсь­ких об'єднань, оперативним шляхом тощо.

У разі підтвердження інформації прокурор реагує на пору­шення законності й дисципліни шляхом видання актів проку­рорського реагування. Закон України «Про прокуратуру» на­зиває чотири форми прокурорського реагування: протест, пись­мовий припис, подання й постанова.

Протест на акт, що суперечить закону, приносить проку­рор, його заступник до органу, який його видав, або до органу вищого рангу. В такому ж порядку приносять протест на неза­конні рішення чи дії посадової особи (ст. 21).

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його відповідно до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта й підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або по­садовою особою в десятиденний строк після його надходжен­ня. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомля­ють прокурора.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Подача такої заяви, так само як і протест, зупи­няє дію правового акта.

Письмовий припис про усунення порушень закону вносить прокурор, його заступник органу чи посадовій особі, які допус­тили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення (ст. 22).

Припис вносять у випадках, коли порушення закону оче­видне й може завдати суттєвої шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо воно не буде негайно усунуте. Припис підлягає негайному ви­конанню, про що повідомляють прокурора.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом де­сяти днів. Рішення вищого за посадою прокурора є остаточним.

Подання з вимогами усунути порушення закону, причини цих порушень і умови, що їм сприяють, вносить прокурор, його заступник у державний орган, громадську організацію або по­садовій особі, яких наділено повноваженням усунути порушен­ня закону, й підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів щодо усу­нення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору (ст. 23).

Залежно від характеру порушення закону, прокурор (його заступник) виносить вмотивовану постанову про дисциплінар-

266

ГЛАВА 19

КОНТРОЛЬІ НАГЛЯД У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ       267

не провадження, провадження про адміністративне правопо­рушення або порушення кримінальної справи щодо винних осіб (ст. 24).

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підля­гає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження. Про ре­зультати розгляду повідомляють прокурора.

Невиконання посадовими особами законних вимог проку­рора (його заступника) тягне за собою застосування адмініст­ративної відповідальності.