§ 4. Нагляд прокурора за законністю і обгрунтованістю продовження термінів попереднього розслідування і тримання під вартою

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру», прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і попереднього слідства додержували передбачені законом терміни провадження попереднього слідства і тримання під вартою (п. 1 ч. 1 ст. ЗО Закону). Кримінально-процесуальне законодавство покладає на прокурора обов'язок продовжувати терміни розслідування і тримання під вартою як запобіжного заходу у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. ст. 120, 156, п. 7 ч. 1 ст. 227 КПК України).

Вчасне і швидке провадження попереднього слідства є однією з найважливіших умов успішного розкриття злочинів, забезпечення прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у справі. У зв'язку з цим закон встановлює терміни попереднього слідства. Нагляд за дотриманням термінів проведення слідства призваний забезпечити провадження по кримінальній справі в межах двох місяців. Цей термін обчислюється з моменту порушення кримінальної справи ідо направлення її прокурору з обвинувальним висновком або постановою про передачу справи до суду для застосування примусових заходів медичногохарактеру чи для її припинення (зупинення). При неможливості закінчити слідство в цей термін, він може бути продовжений міським, районним і прирівняним до них прокурором до трьох місяців, а в особливо складних справах — прокурором Автономної Республіки Крим, прокурорами областей і прирівняним до них, прокурорами міст Києва і Севастополя або їх заступниками — до шести місяців.

У винятковихвипадкахтермін попереднього розслідування може бути продовжений Генеральним прокурором України або його заступниками.

На відміну від терміну тримання під вартою під час розслідування кримінальної справи, який в цілому не може перевищувати 18 місяців (ст. 156 КПК України), межі продовження термінів слідства законом не встановлені (ст. 120 КПК України).

При поверненні судом справи для провадження додаткового розслідування, а також при поновленні припиненої справи термін додаткового розслідування встановлюється прокурором, здійснюючим нагляд за слідством, у межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження.

.177

12. 692

Подальше продовження зазначеного терміну проводиться на загальних підставах (ч. 4 ст. 120 КПК України).

Тримання під вартою з моменту фактичного затримання підозрюваного або арешту обвинуваченого до припинення справи або направлення його до суду не повинно тривати понад двох місяців. При неможливості закінчити розслідування у зазначений термін і відсутності підстав до зміни запобіжних заходів, термін тримання під вартою може бути продовжений міським, районним і прирівняним до них прокурором до трьох місяців. Подальше продовження строку тримання під вартою може бути здійснене лише в зв'язку з особливою складністю справи1 прокурором Автономної Республіки Крим, прокурорами областей і прирівняними до них, прокурорами міст Києва і Севастополя—до шести місяців з дня взяття під варту.

Термінтримання під вартою понад шість місяців може бути продовжений заступником Генерального прокурора України до одного року і Генеральним прокурором України — до півтора року. Подальше продовження строку тримання під вартою не припускається, і обвинувачений підлягає негайному звільненню (ч. 1-3 ст. 156 КПК України).

При здійсненні нагляду прокурору важливо запобігти порушенням норм закону, регулюючих терміни слідства і тримання об винувачених під вартою. Порушення термінів слідства і тримання під вартою можуть бути встановлені шляхом ознайомлення з наглядовим провадженням у справі, визначення дати арешту за книгою обліку заарештованих, вивчення постанови слідчого про порушення клопотання про продовження термінів попереднього слідства і тримання під вартою, а також матеріалів кримінальної справи, по якій порушуються такі клопотання, перевірки скарг про порушення термінів тримання під вартою, перевірок термінів тримання під вартою у слідчому ізоляторі та изоляторі тимчасового утримання іт. п.

Виявивши порушення вимог закону про терміни слідства ітримання під вартою, прокурор може прийняти одне з таких рішень: винести постанову про звільнення обвинуваченого (підозрюваного) з-під варти (п. З ч. 2 ст. 44 Закону України «Про прокуратуру»), яка підлягає негайному виконанню адміністрацією місця ув'язнення (ст. 45 Закону «Про прокуратуру»); санкціонувати продовження строку слідства і тримай -

1 Особливо складними можуть бути справи про злочини, які вчинили організовані злочинні угрупування; за обвинуваченням багатьох осіб; про вчинені злочини, які розслідуються з проведенням слідчих дій в різних районах; за якими проводяться складні експер- ' тизи і таке інше.

178

ня під вартою або відмовити в цьому (ст. ст. 120, 156 КПК України); дати письмову вказівку слідчому про провадження необхідних слідчих дій (ч. 2 ст. 227 КПК України); прийняти заходи до притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні закону (п. З ч. 2ст. 20 Закону «Про прокуратуру»).

Клопотання про продовженнятермінів слідства і тримання під вартою повинно порушуватися слідчим зтаким розрахунком, щоб дане питання було вирішене прокурором до закінчення поточних термінів слідства або тримання під вартою. Так, в відповідності з п. 8 наказу Генерального прокурора України № 4 від 18 жовтня 1996 року «Про організацію роботи слідчого апарату органів прокуратури і прокурорського нагляду за додержанням законів органами попереднього слідства та дізнання» клопотання (подання) слідчих про продовження термінів слідства і тримання під вартою повинні направлятися не пізніше ніж за десять днів до закінчення двох або трьох місяців, за двадцять днів — шестимісячного і більш тривалихтермінів. Про продовження строку утримання обвинуваченого під вартою слід негайно письмово інформувати адміністрацію слідчого ізолятору з наступним надсиланням копії відповідної постанови.

Клопотання слідчого про продовження термінів слідства і тримання під вартою оформлюється умотивованою постановою. Розглядаючи клопотання слідчого, прокурор зобов'язаний з'ясувати причини, внаслідок яких розслідування необхідно продовжити, критично оцінити зібрані докази, обгрунтованість тримання обвинуваченого під вартою і застосування означеного запобіжного заходу. У клопотанні слідчого, крім реквізитів, означенихуст. 130 КПК України, повинні вказуватися, зокрема, стисла фабула обвинувачення у відношенні кожного обвинуваченого і його роз'яснення по суті пред'явленого звинувачення; посилання на докази вини по кожному осудному епізоду злочинної діяльності; обставини, що підлягають з'ясуваннюу ході подальшого розслідування по справі; слідчі дії, необхідні для встановлення цих обставин, їх очікуваний результат; календарні терміни їх виконання (якщо проводяться ревізії і експертизи — то й час їх призначення, терміни закінчення, причини їх несвоєчасного призначення); обставини, в зв'язку з якими слідство не вдалося закінчити у встановлені законом терміни. В постанові необхідно вказати також обставини, що зумовлюють необхідність продовження строку утримання обвинуваченого під вартою. В резолютивній .частині постанови слідчий формулює висновок про необхідність продовження термінів слідства або утримання під вартою на певний період.

179

Клопотання Має бути підтримано прокурором, який безпосередньо здійснює нагляд за слідством у справі. Вона заздалегідь, до закінчення строку слідства, повинна бути направлена прокурору, котрий вирішує питання про продовження строку. Якщо на час порушення клопотання про про-довженнятермінів попереднього слідства закінчується і строк утримання обвинуваченого під вартою {а рішення цих двох питань відноситься до компетенції одного і того ж прокурора), то клопотання про продовження цих термінів може бути порушено в одній постанові.

Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи повинні бути пред'явлені для ознайомлення обвинуваченому і його захиснику не пізніше як за місяць річного (при продовженні заступником Генерального прокурора) або піврічного (при продовженні Генерал ьним прокурором) терміну тримання під вартою. Час ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи в термін тримання під вартою не зараховується (ч. 5 ст. 156 КПК України).

При поверненні судом першої, касаційної або наглядової інстанції на нове розслідування справи, по якій обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, питання про необхідність залишення даного запобіжного заходу без зміни і продовження строку тримання під вартою вирішує прокурор, який безпосередньо здійснює нагляд за розслідуванням даної справи. Він має право продовжити термін тримання під вартою в межах одного місяця з моменту надходження до нього справи. Своє рішення про скасування або заміну запобіжного заходу чи продовження строку тримання під вартою в межах одного місяця від дня надходження до нього справи прокурор оформлює постановою. Подальше продовження означеного терміну проводиться на загальних підставах з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду (ч. 6 ст. 156 КПК України).

Закінчення терміну тримання під вартою, якщо він не продовжений в встановленому законом порядку, є підставою для звільнення обвинуваченого з-під варти.

У випадках, коли максимальний термін тримання під вартою, передбачений ч. 2 ст. 156 КПК України, закінчився, обвинувачений підлягає негайному звільненню в перший день після закінчення цього терміну, якщо адміністрацією установи не отримане повідомлення слідчого або прокурора про закінчення попереднього розслідування і пред'явлення матеріалів слідства обвинуваченому для ознайомлення.

КПК України встановлює, що у разі неможливості закінчити розслідування в повному обсязі у наданий законом строк тримання під вартою і при відсутності підстав для зміни

180

запобіжного заходу Генеральний прокурор України або його заступник дають згоду про направлення справи до суду в частині доказаного обвинувачення. Відносно нерозслідуваних злочинів справа виділяється в окреме провадження і закінчується загальним порядком (ч. 4 ст. 156 КПК України).