§ 5. Нагляд прокурора за законністю та обгрунтованістю зупинення попереднього слідства

У відповідності зі ст. 4 КПКУкраїни суд, прокурор, слідчий, орган дізнання у кожному випадку виявлення ознак злочину зобов'язані в межахсвоєїкомпетенції порушити кримінальну справу, вжити всіх передбаченихзаконом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, ідо їх покарання.

Кожна кримінальна справа повинна закінчитися винесенням законного і обгрунтованого вироку (ст. ст. 321—341 КПК України); постанови чи ухвали про її закриття (ст. 6—10, 213 КПК України); ухвали чи постанови про застосування примусових заходів медичного характеру або про закриття справи та незастосування таких заходів {ст. 421 КПК України).

Відсутність у кримінальній справі обвинуваченого (підсудного) або особи, що вчинила злочин і підлягає притягненню до відповідальності, є тією обставиною, що перешкоджає здійсненню мети правосуддя. Якщо ці особи у процесі не беруть участь, завдання кримінального судочинства в повній мірі досягнуті бути не можуть. У зв'язку з цим суд, прокурор, слідчий і орган дізнання мають право і зобов'язані зупинити провадження у справі (ст.ст. 206, 249, 280 КПК України).

{"Попереднє слідство по кримінальній справі зупиняється в

| таких випадках:

1) коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме;

2) коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі;

3) коли не встановлено особу, яка вчинила злочин (ч. 1 ст. 206 КПК України).

Сукупність норм, регулюючих зупинення провадження по кримінальній справі, дає можливість розглядати його як самостійний кримінально-процесуальний інститут, притама-ний кожній стадії кримінального судочинства. По своїй правовій природі зупинення попереднього слідства являє собою лише перерву в кримінально-процесуальному провадженні, викликану обставинами, передбаченими кримінально-процесу-

181

альним законом. Ця перерва триває до тих пір, поки зусиллями слідчого органу дані обставини не будуть усунені або не відпадуть внаслідок об'єктивних причин.

Процесуальну суть інституту зупинення попереднього слідства визначають такі положення:

1) неможливість на підставі передбачених законом обставин закінчити провадження у відповідній стадії кримінального процесу;

2} перерва у перебігу процесуальних термінів попереднього розслідування (ч. 2 ст. 103, ст. 120 КПК України);

3} активна діяльність суб'єктів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність, і слідчого (прокурора) по встановленню місцезнаходження обвинуваченого або особи, що вчинила злочин;

4) обов'язкове подальше поновлення попереднього розслідування.

Завдання, якіпокладені на прокурора в стадії попереднього розслідування (ст. ст. 29, ЗО Закону України «Про прокуратуру»), зобов'язують його при здійсненні нагляду за законністю та обгрунтованістю зупинення провадження по кримінальній справі:

— вчасно.попереджати, виявляти та усувати порушення закону під час розслідування злочинів і розшуку обвинувачених або встановлення осіб, які вчинили злочини;

— вчасно усувати причини, які можуть викликати настання підстав зупинення провадження у справі (якщо це є можливим);

— перевіряти законність і обгрунтованість прийнятого слідчим рішення про зупинення попереднього розслідування;

— приймати заходи до розкриття злочинів і розшуку обвинувачених або встановлення осіб, які вчинили злочин, після зупинення провадження по кримінальним справам.

Наказом Генерального прокурора України № 4 від 18 жовтня 1996 року «Про організацію роботи слідчого апарату органів прокуратури і прокурорського нагляду за додержанням законів органами попереднього слідства та дізнання» прокурори зобов'язані вивчати у десятиденний термін справи після зупинення попереднього слідства у зв'язку з невста-новленням особи, що вчинила злочин, і у разі згоди з прийнятим рішенням надсилати їх до вищих прокуратур (п. З наказу).

Предметом прокурорського нагляду за дотриманням законів при зупиненні попереднього слідства є законність і обгрунтованість рішення слідчого про зупинення попереднього слідства, дотримання умов його зупинення і забезпечення

182

прав і законних інтересів обвинуваченого, його захисника, потерпілого та інших учасників процесу, а також дотримання законів органами дізнання в їх діяльності по розшуку обвинувачених або встановленню осіб, які вчинили злочин.

Зупинення попереднього слідства можливе при виконанні ряду умов. Деякі з нихє загальними для всіх підстав зупинення попереднього слідства: наявність достовірних даних, які свідчать про вчинення злочину; виконання до зупинення попереднього слідства всіх необхідних! можливих слідчих дій у відсутності обвинуваченого; необхідність застосування всіх заходів по збереженню доказів, забезпеченню цивільного позову і конфіскації майна. Інші умови стосуються окремих обставин: обов'язковість оголошення розшуку обвинуваченого, якщо місце його знаходження невідоме (п. 1 ст. 206 КПК України); встановлення факту тимчасового тяжкого захворювання обвинуваченого (п. 2 ст. 206 КПК України); виконання всіх необхідних і можливих слідчих дій для встановлення особи, що вчинила злочин (п. З ст. 206 КПК України).

Попереднє слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої направляється прокурору (ч. 4 ст. 206 КПК України).

При вивченні зупиненої провадженням кримінальної справи прокурор повинен, передусім, з'ясувати достовірність доведеності події злочину (місця, часу, засобу його вчинення), обгрунтованість та юридичну правильність пред'явленого обвинувачення і відсутність обставин, які виключають згідно з п.п. 3-5 ст. 6 КПК України провадження по справі.

Діяльність прокурора по нагляду за законністю та обгрунтованістю зупинення попереднього розслідування здійснюється на підставі застосування як загальної методики перевірки прокурором цих дій незалежно від підстав зупинення попереднього слідства, так і методики перевірки законності та обгрунтованості його зупинення, зумовленої обставинами кожної з підстав, передбачених ч. 1 ст. 206 КПК України.

Перевірка законності і обгрунтованості зупинення попереднього слідства передбачає: 1) особисте вивчення прокурором кожної зупиненої провадженням кримінальної справи і заведеної у випадках її зупинення за п. п. 1, 3 ст. 206 КПК України оперативно-розшукової справи; 2) систематичне узагальнення прокурором спільно з начальником слідчого відділу практики зупинення попереднього слідства і провадження оперативно-розшукових заходів за цими справами з метою виявлення помилок, що припускаються слідчими, та недоліків в діяльності підрозділів, здійснюючих оператив-

183

но-розшукову діяльність за зупиненими провадженням кримінальними справами; 3) регулярне витребування від відповідного органу дізнання інформації про результати виконання плану оперативно-розшукових заходів щодо розшуку обвинуваченого або встановленню особи, яка вчинила злочин; 4) періодичне доручення органами попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підпорядкованих ним підрозділах перевірок ви конання доручень слідчого і вказівок прокурора про розшук обвинувачених або встановлення осіб, які вчинили злочин (ч. З ст. ЗО Закону України «Про прокуратуру»).

Методика вивчення прокурором зупинених провадженням кримінальних справ у зв'язку з невстановленням місця-знаходження обвинуваченого (ст. 207 КПК України) містить в собі з'ясування питань, пов'язаних зі своєчасністю та обгрунтованістю оголошення слідчим розшуку обвинуваченого, який переховується від слідства, обрання щодо розшукуваного запобіжного заходу взяття під варту та наявністю по справі даних, підтверджуючих, що вході попереднього слідства застосовувались всі можливі слідчі та оперативно-розшукові заходи для встановлення місцязнаходження обвинуваченого. За відсутності таких даних слідчий повинен ставити перед прокурором питання про продовження термінів попереднього слідства.

Яксвідчить практика прокурорського нагляду за законністю та обгрунтованістю зупинення попереднього слідства у справах, по яких не встановлене місцезнаходження обвинуваченого або не встановлена особа, яка вчинила злочин (ст. ст. 207, 209 КПК України), одним з істотних недоліків, який зумовлює низьке розкриття злочинів, є незадовільне використання слідчими та співробітниками органів дізнання можливостей криміналістичних обліків, несвоєчасне проведення слідчих дій, слабке знання методик розслідування справ. У зв'язку з цим, прокурорам, здійснюючим нагляд за законністю та обгрунтованістю зупинення попереднього слідства необхідно перевіряти ці питання.

Зупинення попереднього розслідування не звільняє слідчого від обов'язку продовжувати активну роботу по встановленню місцязнаходження обвинуваченого, приймати необхідні оперативно-розшукові і слідчі заходи по встановленню особи, яка вчинила злочин.

Особливістю методики нагляду прокурора за законністю та обгрунтованістю зупинення попереднього слідства з урахуванням психічного або іншого тяжкого захворювання обвинуваченого (ст. 208 КПК України) є з'ясування обставин, які дають підставу вважати, що обвинувачений, по-перше, справді хворий на таке захворювання і, по-друге, що саме через його

184

хворобу попереднє слідство не може бути закінчене, тобто відсутня об'єктивна можливість для виконання слідчих дій з участю обвинуваченого.

Зупинення попереднього слідства у зв'язку з психічним або іншим тяжким захворюванням обвинуваченого може мати місце лише в тих випадках, коли факт такого захворювання підтверджується довідкою лікаря, або висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи.

Зметоюусунення припущенихпорушеньзаконувдіяльності органів дізнання і попереднього слідства по зупиненню провадження по кримінальних справах прокурор зобов'язаний використовувати всі надані йому законом засоби прокурорського нагляду. Зокрема, прокурор забов'язаний скасувати незаконну і необгрунтовану постанову слідчого про зупинення попереднього розслідування (п. 2 ст. 227 КПК України) і дати вказівку слідчому про поновлення провадження у справі. Скасовуючи постанову слідчого, прокурор повинен у кожному конкретному випадку дати слідчому письмову вказівку про усунення виявлених порушень закону і про провадження слідчих дій або встановлення певних обставин в ході попереднього слідства.

Кримінально-процесуальний закон не містить підстав поновлення зупиненого попереднього слідства (ст. 210 КПК України). Проте, прокурор повинен скасувати постанову слідчого про зупинення провадження по справі у всіх випадках, якщо:

1) відпали обставини, передбачені ч. 1 ст. 206 КПК України для зупинення попереднього слідства; 2) не виконані всі слідчі дії, провадження яких можливо у відсутності обвинуваченого, або виникла необхідність в проведенні окремих слідчих дій по збиранню і перевірці доказів; 3) до зупинення провадження у справі не винесена постанова про притягнення особи як обвинуваченого; 4) по справі є достатні докази для пред'явлення обвинувачення; 5) можливо відокремлення матеріалів в окреме провадження у відношенні одного або декількох обвинувачених і направлення справи до суду; 6) обставини кримінальної справи досліджені з порушенням вимоги закону про всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин кримінальної справи; 7) слідчі дії проведені з порушенням закону.

Як свідчить практика прокурорського нагляду, нерідкі випадки зупинення кримінальних справ без проведення всіх можливих слідчих дій у відсутності обвинуваченого. Одне із завдань прокурора у цій ситуації — не допустити положення, при якому недосліджені обставини за закінченням певного часу втратять своє доказове значення.

185