§ 2. Підготовка прокурора до участі в судовому розгляді кримінальної справи

Успішній участі прокурора в судовому розгляді сприяє попередня іспеціальна підготовка до процесу. Вона озброює прокурора необхідною інформацією, твердим знанням матеріалів справи, що повинно забезпечити його активну та вмілу участь у дослідженні доказів.

Процесуальна регламентація судового розгляду зобов 'язує прокурора відразу активно включатись у вирішення ряду важливих питань. Так, вже у підготовчій частині судового засідання він повинен висловити думку про можливість слухання справи у відсутності осіб, що не з'явилися, з приводу заявлених клопотань підсудних та їх захисників, за необхідності самому заявляти клопотання, висловлювати свою думку про порядок дослідження доказів та ін. Цього прокурор не зможе зробити, якщо він не буде підготовлений до процесу. Тому участь прокурора в суді без попередньої та ретельної підготовки повинна розцінюватись як невиконання завдань державного обвинувачення, порушення посадових обов'язків.

195

Немаєтаких об'єктивних причин, з яких можна було б виправдати участь прокурора в суді без підготовки. Виключити подібні факти покликана правильна організація роботи по підтриманнюдержавного обвинувачення. Суть організаційної роботи полягає у створенні державним обвинувачам такої робочої обстановки, щоб вони мали можливість підготуватись до кожного судового процесу і активно приймати у ньому участь1.

/     В судовий розгляд може бути винесена лише така кримінальна справа, яка розслідувана з вичерпною повнотою, а зібрані докази дають достатньо підстав для достовірного вирішення питання про винність обвинуваченого у скоєнні злочину. Прокурор, який готується дручасті у розгляді справи в суді, перевіряє законність проведеного розслідування і обгрунтованість обвинувального висновку, що покликано забезпечити належне проходження справи в стадії віддання суду, а також повний і правильний розгляд і вирішення її по суті в судовому засіданні.

В тих випадках, коли до підтримання державного обвинувачення готується прокурор, який здійснює нагляд за розслідуванням справи і затвердив обвинувальний висновок, процес його підготовки до участі в судовому розгляді декілька полегшується. Однак, як свідчить практика, за значною кількістю кримінальнихсправ, що розглядаються судом, державне обвинувачення підтримують заступники і помічники міських і районних прокурорів.

Коло питань, що вирішуються в процесі підготовки до судового розгляду, визначено в ст. 228 КПК України. При цьому слід мати на увазі, що майбутній державний обвинувач вже з моменту підготовки є процесуальне незалежним у вирішенні основних питань від позиції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок і направив справу до суду. Тому в процесі підготовки до участі у судовому розгляді справи'прокурор повинен з'ясувати такі питання:

1 .)Чи з достатньою повнотою та об'єктивністю проведено попереднє розслідування, чи не припущена така неповнота та необ'єктивність^якізроблять неможливим розгляд справи в суді.

Виявивши недоліки попереднього розслідування, прокурору необхідно визначити до них своє відношення, свою позицію по справі. Якщо припущені слідчими органами недоліки є істотними, виключають можливість розгляду спра-

1 Див.: Наказ Генерального прокурора України № 5 від 4.04.96 р. «Про організацію діяльності прокурорів в кримінальному судочинстві».

196

ви судом, прокурор зобов'язаний прийняти заходи до опро-тестування ухвали розпорядчого засідання (постанови судді) про віддання до суду або підготуватися до порушення клопотання перед судом у судовому засіданні про повернення справи на додаткове розслідування.

Якщо ж недоліки слідчого провадження не так істотні і можуть бути усунені у ході судового розгляду, прокурору необхідно продумати і розробити заходи подолання прогалин попереднього слідства (викликдо суду для допиту додаткових свідків, витребування і подання суду додаткових документів та ін).

/2~. Чи додержані при розслідуванні інші (крім забезпечення повноти та об'єктивності) вимоги кримінально-процесуального закону, чи не припущені такі порушення, які роблять неможливим розгляд справи по суті.

Відомо, що вплив порушень кримінально-процесуального закону на результат слідства залежить від характеру припущених порушень. Невиконання деяких процесуальних вимог неминучо тягне за собою повернення справи на доснідування: непред'явлення обвинувачення з окремих епізодів, що інкримінуються, неознайомлення обвинувачених по закінченні слідства з матеріалами справи та ін. Інші порушення можуть бути усунені в ході судового "слідства. Скажемо, деякі свідки, що були допитані на попередньому слідстві, не були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. При допиті цих свідків у судовому засіданні, суд, попередивши їх про відповідальність за це, зможе перевірити достовірність свідчень, що повідомляються.

Зустрічаються порушення кримінально-процесуального закону, які, хоча і не можуть бути усунуті, але не обов'язково тягнуть за собою повернення справи на доснідування. Уявимо, що слідчий провів огляд місця події у відсутності понятих або обшук без винесення спеціальної на те постанови, прилучив до справи речові докази без попереднього їх огляду. Такі порушення практично усунути неможливо і тому повертати справу на дослідування безглуздо. Суд повинен розглянути справу по суті, а з приводу припущених слідчим порушень кримінально-процесуального закону може винести окрему ухвалу.

В практиці зустрічаються і інші порушення вимог процесуального закону. Важливо, щоб при підготовці підтримання державного обвинувачення прокурор виявив ці порушення і визначив заходи щодо їх усунення.

С~§) Чи розглянуті і чи правильно вирішені на попередньому слідстві клопотання обвинувачених та їх, захисників.

Ст.221 КПК України встановлює, що обвинувачений і його

197

захисник можуть заявити клопотання про доповнення попереднього слідства. Клопотання, що заявлено, обов'язково повинно бути розглянуто і задовільнено, якщо воно обгрунтовано. У випадку, якщо слідчий відмовляє повністю або частково у задоволенні клопотань, що заявлені, він про це виносить мотивовану постанову, яку оголошує заявнику. ^Відмова слідчого у задоволенні клопотань може бути оскаржена у загальному порядку прокурору.

Залишення клопотань, що заявлені, без розгляду або неправильне відхилення обгрунтованих клопотань може потягнути за собою повернення справи на дослідування. Прокурору, який готується до участі у судовому розгляді, слід оцінити відповідність дій слідчого вимогам закону і продумати можл ивість задоволення обгрунтованих клопотань у судовому засіданні.

4. Чи прийняті заходи щодо забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і можливої конфіскації майна обвинуваченого.

5. Чи правильно складений обвинувальний висновок, чи відповідає він матеріалам справи і пред'явленому обвинуваченню, чи вірно визначена юридична кваліфікація злочинних дій обвинуваченого.

Обвинувальний висновок, як свідчить практика, страждає такими недоліками, як неповнота аналіза доказів, що зібрані по справі, невідповідність обвинувального висновку пред'явленому обвинуваченню або описовій та резолютивній його частинам. Прокурору, який готується до підтримання державного обвинувачення, не слід залишати без уваги список осіб, що додається до обвинувал ьного висновку, які підля гають виклику в судове засідання, якщо їхні свідчення мають важливе значення з точки зору обвинувачення. Прокурору необхідно прийняти передбачені законом заходи до виклику їх до суду.

Неправильная юридична кваліфікація злочину, що інкримінується обвинуваченому, у ряді випадків тягне безумовне повернення справи на дослідування. Тому державному обвинувачу слід заздалегідь продумати і оцінити правильність визначеної слідчими органами кваліфікації злочину.

Під гото вка прокурор_а,.до_„участі, у судовОМУ_ДО| СДяДі кримінальної справи складається ізряду елементів^ а);вивчення і конспектування матеріалів справи; б) ознайомлення із законодавством, судовою практикою, стосовно кримінальної справи, що повинна бути розглянутаГв))п(дготовка пропозицій, клопотань, висновків з питань, які розТлядаються у підготовчій частині судового засідання;ґгТ)підготовка пропозицій про порядок дослідження доказів^Гї-д^розробка плану участі в

1Э8

судовому засіданні; є) попередня підготовка до участі в судових дебатах:

а) Методика вивчення кримінальної справи

Добре знання матеріалів справи — вимога успішного підтримання державного обвинувачення, тому вивчати справу треба уважно, всебічно, повно.     І

У кожного практичного працівника з часом виробляється свій метод вивчення справи, і, звичайно, не можна не визнати за прокурором права керуватися в цьому своїм особистим досвідом. Висловлені пропозиції про те, як вивчати справу, носять, природньо, рекомендаційний характер. Однак, доцільно їх розглянути.

На основі узагальнення практики і передового досвіду запропоновано два методи вивчення справи:

1. Ознайомлення з усіма матеріалами і документами

процесуальтчихдійуттйтюслідовності, в якій вони виконува-

<   лися, а потім з обвинувальним висновком. Перевагу цього

\ метода деякі автори бачать у тому, що державний обвинувач

і ідетимже шляхом дослідження обставин справи, якіслідчий.

\ У цьому випадку йому зрозуміло, чому слідчий прийняв одну

І версію, відкинув іншу, чому він притягнув осіб, вказаних в

(обвинувальному висновку,  і припинив  провадження у

відношенні інших.

Висловлена і інша думка: якщо починати читати справу з першої сторінки, не ознайомившись попередньо з обвинувальним висновком, то це неминучо потягне затрату зайвого /часу на вивчення справи, бо прокурор, знайомлячись зі справою, не буде знати, на чому зупинити свою увагу, яке надавати значення тієї чи іншій обставині, документам та інше. Ті, хто дотримується цієї точки зору, вважають, що доцільніше попередньо ознайомитися з обвинувальним висновком, отримати уяву про суть обвинувачення, позицію слідчого, систему його аргументації, а потім вже вивчати справу, маючи при цьому весь час на увазі конструкцію обвинувачення, і по ходу ознайомлення зі справою перекону-ватись у вірності чи невірності її.

Треба сказати, що цей метод вивчення кримінальної справи поряд з названими перевагами наділений і рядом недоліків. Попереднє ознайомлення з обвинувальним висновком психічно впливає на наступне сприйняття матеріалів справи. Прийнявши версію, викладену у обвинувальному висновку, прокурор вільно чи невільно прагне до підборки матеріалів, що підтверджують саме цю версію, що у визначній мірі відбивається на перевірці об'єктивності та повноти матеріалів попереднього слідства. Сумнівне ствердження

-     '        .       . '                                                                                 199

про неминучу затрату зайвого часу, бо, знайомлячись попередньо з обвинувальним висновком, прокурор після вивчення матеріалів справи повинен знову читати обвинувальний висновок для зіставлення його відповідності з матеріалами справи і обвинувачення, що пред'явлено.

Крім того, на практиці все ще розповсюджений так названий метод вибіркового вивчення матеріалів справи. Сутність його складається в тому, що деякі прокурори, ознайомившись з обвинувальним висновком, обмежуються аналізом і вивченням тільки тих документів, на які посилається сл ідчий, тобто вивчають матеріал и справи тільки у межах обвинувального висновку. Такий метод є хибним і неприйнятним. Прокурор повинен знати всі матеріали, які є у кримінальній справі, що дозволяє йому правильно оцінити повноту і об'єктивність проведеного розслідування, піддати аналізу версії, які перевірялися на попередньому слідстві, переконатися у достовірності висновків слідчого. Крім матеріалів справи і обвинувального висновку, прокурору необхідно ознайомитись і з додатками до обвинувального висновку, особливо зі списком осіб, які викликаються до суду. Нерідко захисники заявляють у суді клопотання про виклик додаткових свідків, які допитані на попередньому слідстві, але не вказані у 'списку, що додається до обвинувального висновку. Якщо прокурор ознайомиться зі справою тільки у межах обвинувального висновку/він не зможе дати за клопотанням захисника повного і переконливого висновку.

Таким чином, слід підкреслити, що при будь-якому методі важливо, щоб кримінальна справа була вивчена у повному обсязі, щоб прокурор знав усе, що є у кримінальній справі.

б) Техніка конспектування матеріалів справи

Важливим, обов'язковим елементом підготовки прокурора до судового слідства є конспектування матеріалів кримінальної справи незалежно від ЇЇ складності, обсягу, кількості обвинувачених та інше. Слід мати на увазі, що конспект покликаний забезпечити прокурору можливість вільно орієнтуватися в матеріалах справи в ході судового розгляду. В практиці нерідко бувають випадки, коли підсудний, потерпілий чи свідок змінюють в суді свідчення, і прокурору, який не має конспекта матеріалів справи, буде важко перевірити, в якій мірі змінені попередні свідченнята з'ясувати причину такої зміни. Без конспекта прокурору неможливо правильно орієнтуватися в судовому процесі і займати правильну позицію при проведенні судового слідства.

Конспект матеріалів кримінальної справи повинен містити такі розділи:

200

1) короткий зміст (фабула) справи;

2) аналіз версій, що перевірялися на попередньому слідстві;

3) аналіз доказів, що підтверджують вину обвинуваченого (підсудного);         ' ~ 4) план участі прокурора в судовому слідстві.

Перші два розділи додаткових роз'яснень не потребують. . Аналіз доказів — це не кількісна сума фактів, що доказуються, а логічна система. Зібрані, перевірені докази, оцінені в їх взаємозв'язку і взаємообумовленості повинні являти собою таку якісну визначеність, яка відбивала би подію злочину і виключала би інші пояснення «механізму» злочинної поведінки і її наслідків. Саме така система дозволяє визначити достатність доказів з точки зору того, що належить встановити у кримінальній справі і яку відповідь (позитивну чи негативну) дати на питання, що вирішуються вироком. Об'єктивний аналіз доказів — основа формування позиції державного обвинувача, яка витікає з матеріалів справи і відповідає закону1.

Як вже відзначалось, судовий розгляд є центральною стадією кримінального судочинства. Важливішою же частиною судового розгляду є судове слідство, в процесі якого суд у встановленому законом порядку перевіряє обгрунтованість пред'явленого підсудному обвинувачення, ретел ьно досл іджує всі докази його винності у скоєнні злочину. Немалу роль у цьому покликаний відіграти прокурор своєю активною та вмілою участю у судовому слідстві.

По кожній кримінальній справі, готуючись до участі у судовому розгляді, прокурору необхідно визначити предмет доказування (щотребадоказати) і правові засоби доказування (яким шляхом доказувати). Все це фіксується в плані участі прокурора у судовому слідстві. Значення такого плану міститься в тому, що він забезпечує всебічну перевірку матеріалів попереднього розслідування, своєчасне висування судових версій, підвищує цілеспрямованість матеріалів кримінальної справи. Відсутність такого плана призводить до того, що багато важливих для справи обставин не досліджується. Звичайно, план участі прокурора в судовому слідстві носить попередній характер. Він може і навіть неминуче буде змінюватись в ході судового слідства.

Особливої уваги потребує планування допиту підсудного. Повинно бути визначено коло обставин, з яких намічається отримати його свідчення, послідовність їх з'ясування. Це

1 Детальніше про це див.: Грошевой Ю. М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. — Харьков: Вища шк. при Харьковск. ун-те, 1975, с. 76.

201

передбачає творче осмислення, підготовку і формулювання окремих питань.

До обставин, які підлягають з'ясуванню при долиті підсудного, відносяться як ті, з приводу яких він вже давав пояснення на попередньому слідстві, так і ті, про які його свідчень у матеріалах справи немає.

Якщо це диктується особливостями конкретної справи, то попередньо визначається і послідовність пред'явлення доказів підсудному. І незалежно від того, що план допиту при реалізації підлягає змінам, необхідність його складання в усіх випадках виправдовує себе.

Для того, щоб свідчення підсудного давали повну уяву з питання, що цікавить, треба по можливості деталізувати їх, зупинитися на істотніх моментах. Найбільш надійним спосо-бомуцихвипадкахєвідомийтактичний прийом: від простого — до складного, від другочергового — до головного. Слід прагнути того, щоб були з'ясовані всі обставини, які підлягають доказуванню.

Деякі прокурори планують з'ясування лише тих питань, які не отримали достатньо повного чи ясного вирішення на попередньому слідстві, тобто вони спрямовують свої сили лише на поповнення прогалин попереднього слідства. У зв'язку з цим доречно нагадати, що судове слідство — не просто перевірка і доповнення матеріалів попереднього слідства, це самостійне дослідження, засноване на даних попереднього слідства, а не тільки перевірка. Відомо, що прокурор в обвинувальній промові і суд у ви році можуть посилатисьлише на ті обстави ни і фактичні дані, які досліджені і достовірно відомі у суді. Тому, плануючи свою участь в судовому слідстві, прокурор повинен передбачити розгляд всіх питань, які мають значення для встановлення істини.

Техніка конспектування, тобто форма, схема конспекту •залежать від характеру, складності, обсягу кримінальної справи, кількості притягнутих по справі обвинувачених. У кожному конкретному випадку необхідно відшукати самий оптимальний варіант конспектування.

Найбільше розповсюдження отримала така форма: свідчення підсудного, свідків, потерпілого записуються окре-моз посиланням на сторінки справи; сторінки аркушу діляться навпіл, на одну сторону заносяться коротко свідчення цих осіб, інша — залишається чистою, щоб у суді відобразити зміни в їх свідченнях, даних на попередньому слідстві. Така форма конспектування застосовується за порівняльне нескладними справами. Стосовно таких справ зустрічається і інша форма конспекта, яка уявляється більш переважною: сторінка аркушу поділяється на три частини: крайня колонка ліворуч фіксує дані попереднього слідства, у середині — що 202

необхідно з'ясувати у суді; у крайній праворуч—дані судового слідства.

Середня колонка практично і є планом участі у судовому слідстві. Тут прокурор формулює питання, які підлягають з'ясуванню, черговість їх постановки та ін., що звичайно диктується тактикою ведення судового слідства.

Якщо протокол допиту великий за обсягом, то по мірі викладання його змісту слід за текстом вказувати сторінки справи. У судовому засіданні може виникнути необхідність звернутись до свідчень підсудного або свідків відносно будь-якого факта. Якщо прокурор не знає точно, на якій сторінці викладені ці свідчення, звичайно наступає вимушена пауза, а головуючому треба читати весь протокол з початку до кінця.

Якщо обвинувачений або потерпілий допитані неодноразово, то матеріали першого допиту слід законспектувати детально, а у наступному можна відзначати внесені зміни та доповнення. При цьому в конспекті необхідно зазначати дату, час допиту і ким допитана особа — слідчим УВС чи слідчим прокуратури. Коли в суді підсудний змінює свої попередні свідчення чи відмовляється від них, це допомагає з'ясувати дійсну причину відмови.

Зміст процесуальних документів (постанова про порушення кримінальної справи, постанова про пред'явлення обвинувачення, протокол обшуку, затримання, висновок експертизи та інше) фіксується окремо з посиланням на сторінки справи (с. с.).

По групових та багатоепізодних справах можлива подвійна система конспектування: записи на кожного підсудного (тобто особовий рахунок на підсудного) і записи з кожного епізоду.

У записах на підсудного робляться помітки про свідчення обвинуваченого на попередньому слідстві, про докази, що підтверджують чи спростовують обвинувачення з посиланням на сторінки справи.

Особовий рахунок на обвинуваченого К.

Корот-            Дока-  Сто-    Пока-  Сто-    Що      Що

кий      зи        рінка   зання  рінка   необ-  з'ясо-

ЗМІСТ                        справи            обви-  справи            хідно   вано

епізоду                                   нува-              з'ясу-   в суді

                                   ченого                        вати   

203

В практиці зустрічається і така схема конспекту свідчень обвинуваченого, свідка, потерпілого:

Підсудний...                                     

(короткіанкетні дані) Допитаний (0.0.) І    ___ (дата) слідчим УВС Івановим (дата) слідчим Сидоровим (с. с.)                       

У чому звинувачується (короткий зміст епізоду)  Чим доказано обвинувачення (с. с.)          Пояснення обвинуваченого (с. с.)          Чим спростовується Що з'ясовано в

                                   це        судово-

                                   пояс-   му засі-

                                   нення  данні

                                   (с. с.)  

У записахепізодів робляться помітки проасі докази, що стосуються даного епізоду:

Короткий зміст епізоду        Приймали участь (прізвища обвинувач.)  Докази            Сторінка справи       Шо необхідно з'ясувати в суді    Що з'ясовано в суді

Запропонована система записів на перший погляд здається ускладненою, але в складній справі вона необхідна і себе виправдовує. Склавши таким чином свої нотатки по справі, державний обвинувач має можливість вході судового слідства заносити до них свідчення про дані судового слідства. В результаті все, що відноситься до підсудного, свідка, потерпілого, експерта, а також і до епізода, групується на одній сторінці. Це полегшує підведення підсумків судового слідства.

Крім конспекта прокурору за результатами вивчення справи рекомендується скласти так звану довідкову сторінку, у якій вказується з посиланням на сторінки справи розміщення основних процесуальних документів і доказів, які підтверджують обгрунтованість пред'явленого обвинувачення (протокол огляду місця події, протокол обшуку: постанова про пред'явлення обвинувачення, свідчення обвинуваченого, висновки експерта та інше).

Вивчивши і законспектувавши справу, прокурор, який готується до участі в процесі, повинен з'ясувати питання:

1) чи не є вузьким коло свідків, вказаних у додатку до обвинувального висновку, і чи не слід розширити це коло;

2) чи слід викликати до суду експертів, які давали висновки 204

на попередньому слідстві, якщо вони не вказані у списку до обвинувального висновку;

3) чи істотні свідчення потерпілих і свідків для того, щоб дати висновок про можливість слухати справу у випадку нез'явлення будь-кого з них;

4) який порядок судового слідства прокурор повинен запропонувати суду.

Готуючись до участі в суді, прокурор повинен ще раз спеціально вивчити законодавчий та нормативний матеріал. Насамперед, це стосується питань кваліфікації скоєного. Прокурору слід вдуматись у зміст відповідних кримінальних законів, проаналізувати їх, ознайомитися із суміжними складами злочинів, маючи на увазі, що підсудний і його захисник можуть наполягати на іншій кваліфікації злочину. Цестосується і міри покарання.

Прокурор повинен ще раз ознайомитись з керівними роз'ясненнями і вказівками Пленуму Верховного Суду України, а також вивчити судову практику з аналогічних справ.

Така підготовка дозволить прокурору успішно виконати свої важливі функції підтримання державного обвинувачення.

У підсумок треба нагадати, що ніякими «об'єктивними» причинами не можна виправдати випадки участі прокурора в судовому розгляді без підготовки, які ще зустрічаються на практиці. Такі факти слід розцінювати якпорушення прокурором своїх посадових обов'язків, вони дискредитують державне обвинувачення і нерідко завдають значну шкоду інтересам громадян та держави.