§ 5. Касаційні та окремі подання прокурора на вироки, ухвали та постанови судів

Вище зазначалося, що одним із основних показників якості і ефективності підтримання державного обвинувачення є принциповість прокурора, який приймає участь у судовому розгляді кримінальної справи, у відстоюванні своєї позиції, якщо він переконаний в її правильності. Яким же шляхом, в якій формі прокурор може відстоювати свою позицію по справі, яка вирішена судом? Відповідь міститься в ст. 347 КПК України і ст. 37 Закону України «Про прокуратуру»2.

1 Саме на це спрямовує Наказ Генерального прокурора України № 5від4квітня 1996 року. Н.С.Трубин вірно пише, що організувати на високому рівні роботу по підтриманню державного обвинувачення не просто. Але завдання це можна вирішити, як свідчить досвід багатьох прокуратур, див.: Соц. законность. 1989, № 1, с. 14.

2 Абстрагуємося від термінологічноїрізниці «касаційний протест» (ст. 347 КПК), «касаційне подання» (ст. 373акону «Про прокуратуру»). Це пов'язано з більш глибокою проблемою наглядових функцій прокуратури, яка вимагає самостійного розгляду. Відзначимо, що прокурор, який позбавлений функції нагляду за виконанням законів в ході судового розгляду, продовжує здійснювати нагляд за кінцевим результатом діяльності суду (законність вироку, постанови, ухвали). Пудтверджує це надане прокурору і його заступнику право внесення касаційного подання незалежно від їх участі у розгляді справи в суді першої інстанції.

Помічники прокурора, прокурори управлінь, відділів можуть вносити касаційні і окремі подання тільки по справах, у розгляді яких вони приймали участь.

221

Найважливішою особливістю кримінального процесу є те, що у нього, крім стадії, яка готує справу до розгляду в суді, і стадії, яка вирішує -справу по суті, передбачені також контрольні стадії, в яких перевіряються законність і обгрунтованість рішень, прийнятих по справі. Однією з контрольних стадій є перегляд вироків, ухвал і постанов у касаційному порядку, сутність якого полягає в тому, що вищий суд перевіряє законність і обгрунтованість вироків, які не вступили в законну силу, забезпечуючи виконання завдань кримінального судочинства'.

Істотні судові помилки, як правило, порушують права і охоронювані законом інтереси громадян. Одні судові помилки породжуються неповним з'ясуванням обставин справи, інші е наслідком порушення матеріального і процесуального закону.

V Касаційне подання дає можливість усунути допущені при розглядТкримінал ьної справи помилки І порушення "закону ;ш,е до того, як вирок і інші судові рішення вступають у законну силу. Завдання, які постають перед стадією касаційного провадження, полягають у наступному: 1) не допустити виконання незаконного і необгрунтованого вироку, швидко виправити допущені судами першої інстанції помилки і порушення закону; б) забезпечити охорону прав і законних інтересів учасників процессу; в) встановити єдине розуміння закону і проведення його в життя судами першої інстанції. Вони виконуються шляхом перевірки судами касаційної інстанції законності і обгрунтованості вироків, відміни та зміни тих, які протирічать чи не відповідають закону2.

Як відомо, кримінально-процесуальне законодавство передбачає обов'язковість розгляду в касаційному порядку усіх справ, які розглянуті судами першої інстанції. Предметом перевірки касаційної інстанції є лише вироки (ухвали, постанови), законність яких оспорюється прокурором і іншими учасниками процесу, вказаними в законі.^асаційне провадження може бути розпочате лише за наявнппті и-агяційцпї

скарги чи касаційного (окремд^д^^^одан^^я^ Справи, пп неА1а?^л^^ска4ЭРг- ні касаційних подань, зал йшаютьсялоаа ООДЁМ зору суду касаційної інстанції Вироки по ним набува- ' ють^аконної сили по закінченні касаційного строку. Така законодавча регламентація касаційногд_пронялжйннд

1 Більше детально див.: Советский уголовний процесе / Под ред. М. ... Баженова и Ю. М. Грошевого. — Киев, 1983. — С. 322.

2 Див.: Басков В. И. Прокурорский надзор при рассмотрении судами уголовных дел. М., 1980. — С. 136.

222

дбачає необхідність активізації, підвищення якості і ефективності прокурорського нагляду за законністю і обгрунтованістю вироків (ухвал, постанов), які виносяться судами першої інстанції.

Завдання прокурорського нагляду в цій стадії кримінального суд^чинств^дшшхають у тому^щоб не ДОПУСТИТИ вступу-в силу незаконних і необгрунтованих актів. Кожен незаконний вирок (ухвала, постаыдва) повинен бути скасований чи змінений в касдцій"°му порядку І про це повинен, насамперед, потурбуватися прокурор. В плані питання, що розглядається, певний інтерес представляє законодавча регламентація повноваженьучасників процесу по касаційному оскарженнюнеправосуднихсудовихактів. Ст. 347КПКУкраїни надає цивільному позивачу, цивільному відповідачу і їх представникам в частині, яка відноситься до вільного позову, право касаційного оскарження вироків, ухвал, постанов. Особі, яка виправдана судом, надане право оскаржити в касаційному порядку виправдовувальний вирок в частині мотивів і підстав виправдання. Природньо, що перелічені особи користуються наданим їм правом, якщо принесені касаційні скарги відповідають їх процесуальному інтересу. Прокурор відповідно до ч. 2 ст. 347 КПК України зобов 'язанийвнести касаційне подання на кожен незаконний^а Необгрунтований §йШ1с. ухвалу, прстанову^ПрокуРор^ рівній мірі зобов'язаний при-нестігк?ісаційїїепощння_як1йа незаконний "

ггЗкУзанадто суворого покаран-

ня та Інш.       ——————'

Необхідністю залишається підвищення рівня прокурорської діяльності щодо сприяння винесенню судом законих і обгрунтованих вироків, ухвал і постанов суду першої інстанції, подальша активізація діяльності прокурорів по касаційному опротестуванню неправосудних судових актів. Для цього, як нам здається, необхідно, насамперед, чітко з'ясувати поняття «законний і обгрунтований вирок», межі вимог закону про опротестування кожного незаконного і необгрунтованого вироку, шляхи активізації діяльності прокурорів по принесенню касаційних подань на неправосудні судові рішення, критерії оцінки ефективності прокурорської діяльності в судових інстанціях.

Кримінально-процесуальне законодавство (ст. 323 КПК України) вимагає, щоб вирок суду був законним, обгрунто-аним і мотивованим, Суд обґрунтовує вирок лише тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні. Основна властивість судового вироку полягає в тому, що тільки ним обвинувачений може бути визнаний винним, і тільки особі, яка визнана винною, може бути призначено кримінальне покарання.

223

Перелік підстав відміни або зміни вироку наведений в ст. 367 КПК України. До них відносяться: а) неповнота чи однобічність дізнання, попереднього або судового слідства; 6} невідповідність викладених у вироку висновків суду фактичним обставинам справи; в) допущені в процесі дізнання, попереднього чи судового слідства істотні порушення кримінально-процесуального закону; г) неправильне застосування кримінального закону; д) призначення судом покарання, яке не відповідає тяжкості злочину і особі засудженого1.

Як вже відзначалось, касаційне провадження починається лише за наявності касаційної скарги учасників процесу або касаційного подання прокурора.

Перші вправі принести касаційні скаргу, а прокурор зобов'язаний реагувати в касаційному порядку на кожен незаконний або необгрунтований вирок. Які ж межі цих обов'язків, чи означає це, що скасування і зміна вироків в усіх випадках повинні бути за поданням прокурорів?

Уявляється, що скасування неправосудних вироків повинне бути повністю за поданнями прокурорів, бо якщо вирок відміняється, значить він «порочний» в своїй основі, значить при його винесенні припущені такі порушення процесуального чи матеріального закону, які неминуче тягнуть за собою його скасування. На такі порушення закону прокурор не вправі не реагувати, зобов'язанийз приводу таких порушень принести касаційне подання. Зміни вироків повинні аналізуватись з урахуванням їх характеру, мотивів.

Відомо, що касаційна інстанція у випадку, якщо судом першої інстанції невірно застосований кримінальний закон чи призначено покарання, яке не відповідає тяжкості злочину або особі засудженого, може, не передаючи справу на новий розгляд, внести необхідні зміни у вирок з тим, однак, щоб покарання по зміненому вироку не перевищувало по карання, призначеного вперше, а рівно не був застосований закон про більш тяжкий злочин {ст. 365 КПК України). Аналіз цієї норми дозволяє виділити ці зміни, які мають, на наш погляд, істотне значення. До них слід віднести зміну юридичної кваліфікації злочину; застосування виду покарання і режиму його відсування. Гадаємо, що таке невірне застосування судом першої інстанції кримінального закону обов'язково повинно тягти за собою принесення прокурором касаційного подання. Зустрічаються, однак, в практиці випадки незначного зниження покарання у межах санкції статті кримінального кодек-

'. Більш детально про суть кожної підстави див.: Басков В. Й., Темушкин О. П. Прокурор в суде второй инстанции по уголовным делам. М., — 1972. — Гл. 4.

224

су, з якої підсудний визнаний винним і засуджений. Наприклад, суд першої інстанції визначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, а касаційна інстанція, враховуючи якісь додаткові доводи засудженого про стан здоров'я його або членів його сім'ї, матеріального становища та інше, знизила покарання на 1 рік. Чи можливо в цій ситуації вважати, що вирок був незаконним чи необгрунтованим? Думається, що ні, і лише у цьому єдиному випадку зміну вироку у відсутності касаційного подання не можна розглядати як невиконання прокурором обов'язку, покладеного на нього ст. 347 КПК України.

Касаційне подання — не самоціль, а засіб прокурорського реагування на припущені судові помилки, виявлені порушення закону. Однак, не в усіх прокуратурах організована належна перевірка в касаційні строки законності і обгрунтованості винесених судами вироків, ухвал і постанов, подання в касаційному порядку ще не стало засобом реагування на судові помилки. Необхідно активізувати діяльність прокурорів по внесенню касаційних подань на незаконні і необгрунтовані вироки (ухвали, постанови) з тим, щоб вони стали основним засобом реагуваня на судові помилки.

.Генеральний прокурор України в наказі № 5 від 4.04.1996р. вимагаєзабезпечити якісну підготовку касаційного і окремого подання. В цих документах повинно бути мотивовано вказано, яке порушення матеріального чи процесуального закону допущено, викладено обгрунтування пропозиції прокурора про відміну чи зміну судового рішення.1

Внесення касаційного подання на вирок має важливе юридичне значення. В цих випадках: 1) припиняється приведення вироку у виконання (ст. 352 КПК України); 2) суд зобов'язаний повідомити про внесення подання засудженого, виправданого і інших учасників процесу, чиї інтереси зачіпає подання (ст. 341 КПК України); 3) направити кримінальну справу разом з поданням в суд касаційної інстанції; 4) на касаційну інстанцію покладається обов'язок у визначений строк розглянути справу, що поступила разом з поданням. 2

Касаційне (окреме) подання, що внесено, до початку його

' Про правові властивості касаційного подання (за попередньою термінологією «протеста» прокурора), зміст і роль його мотивування, а також особливості обгрунтування, що вноситься з різних підстав див. Грошевой Ю. М., ПономаренкоЛ. Г., ХотенецВ. М. Кассационный протест прокурора по уголовным делам.

2. Див.: Там же. Про це ж див.: Протест прокурора по уголовным делам. БажановМ. И., Басков В. И., ГинцбургВ. Г., КоршикМ. Г.,М., 1966, с. 6.

15. 692

225

розгляду в касаційній інстанції може бути відкликано прокурором, який вніс подання, або вищим у процесуальному відношенні прокурором (ст. 353 КПК України).

Серйозні вимоги пред'являються до прокурора з Іщиводу покращення якості подань, які вносяться, так як^начнаЛх кількість всеІ щеЛзІдхиляється касаційнимиїнстанціями або відкліТтавться вищими прокурорами за^е^грунтоваНІсТТО:^Ґ зв^язку з цим, слід зноіу нагадати, щд^^а^з]^не|ра^ль^^5^о прокурора № 5 від 4.04.1996 р. орієнтує прокурорів на те, щоб вимоги, які в них висуваються, відповідали закону, матеріалам справи і були ретельно аргументовані.

Відомо, що кримінально-процесуальний закон не встановлює обов'язкової форми касаційної скарги і касаційного подання. Однак процесуальний документ, який складено прокурором (юристом-фахівцем), звичайно повинен бути юридичне грамотним і відповідати певним вимогам, що розроблені практикою.

Вірно визначається в літературі, що неповне відбиття в процесуальних документах —касаційних і окремих поданнях обов'язкових реквізитів, непослідовна і не зовсім чітка їх побудова, а головне — схематичне, неясне викладення суті правопорушення, недостатньо переконливе і суперечливе-обгрунтування його фактичної і юридичної сторони ускладнюють їх розгляд і вірне вирішення, тягнуть за собою їх відхилення.

За формою і змістом подання складається з трьох частин.

Вступна частина: а) вказується адресат — назва суду, в який вноситься подання, прізвище, ім'я, по батькові, дата народження особи, відносно якої розглядається справа; назва суду, який виніс вирок, дата його постановління і короткий зміст.

Описово-мотивувальна частина: б) викладається фабула справи, у чому визнаний винним чи невинним підсудний. Потім дається детальне мотивування і аналіз обставин, які за думкою прокурора, тягнуть відміну чи зміну вироку, з посиланням на конкретні процесуальні документи і сторінки справи. В поданні прокурор оперує нетільки матеріалами судового, але й попереднього слідства. Однак останні повинні аналізуватися обов'язково із зіставленням з даними судового слідства. Ігнорувати їх, а тим більш замовчувати, звичайно, неприпустимо. В описовій частині подання викладаються підстави до відміни чи зміни вироку: які порушення матеріального чи процесуального закону припущені судом,

226

невідповідність його висновків матеріалам справи, помилки при застосуванні покарання та інше. Але" робити це треба об'єктивно і юридичне грамотно.

Резолютивна частина: в) формулюються пропозиції прокурора щодо скасування чи зміни вироку. У випадку вимоги про скасування вироку в резолютивній частині протеста прокурор викладає свою думку про те, як належить далі поступити з кримінальною справою (повернути на новий розгляд зі стадії віддання до суду, судового розгляду, попереднього розслідування чи зовсім закрити провадження). Справа, у випадку скасування вироку, підлягає поверненню на новий розгляд з тієї стадії судочинства, де були припущені порушення закону, які потягли скасування вироку.

Пропозиція про зміну вироку у межах, які припускаються законом, тобто не погіршують становище засудженого, можуть торкатися кваліфікації злочину, міри покарання, режиму його відбуття, застосування амністії та інше.

Всі подання можуть бути класифіковані за видами, виходячи з процесуальних підстав відміни ізміни вироків: у зв'язку з неповнотою чи однобічністю проведеного дізнання, попереднього чи судового слідства; на вирок, який не відповідає фактичним обставинам справи; у зв'язку із істотними порушеннями кримінально-процесуального закону; у зв'язку з невірним застосуванням кримінального закону; на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину! особи засудженого.

Нерідко прокурорами приносяться подання з підстав, які не тільки не відповідають закону, але по суті своїй невірні. Природньо, що такі подання відхиляються, так як міра покарання не може носити кон'юнктурный характер і залежати від оперативної обстановки в місті чи районі. Покарання завжди повинно бути справедливим і призначатися з урахуванням тяжкості скоєного злочину і особи підсудного. .Подання на незаконний вирок само по собі повинно бути законним і обгрунтованим, тобто засновано на законі, в ньому повинні бути викладені всі порушення закону, припущені судом при розгляді і вирішенні справи; аргументовано матеріалами, які досліджені на попередньому і судовому слідстві.

Активізація діяльності прокурорів по касаційному реагуванню на неправосудні вироки, ухвали і постанови, подальше підвищення якості подань, які вносяться, сприяє зміцненню законності в правосудді.

227