style='margin-left:0cm'>1. Поняття кризи, типологія криз

У житті будь-якого соціального інституту або окремої людини виникають різні критичні ситуації. Винятком не є і органи внутрішніх справ. Інколи трапляються й кризи загального, надзвичайно руйнівного, катастрофічного характеру. Але, якими б вони не були за своєю гостротою та масштабами, щоб їх приборкати або принаймні скоротити руйнівні наслідки, завжди потрібно вдаватися до відповідних дій.

Кризи бувають найрізноманітнішими за своїм змістом та формами, проте піермени мають справу переважно з соціальними наслідками природних криз та з кризами соціального походження. Завдання піерменів – запобігати цим кризам, розв’язувати або усувати найбільш небезпечні їх громадські наслідки. На відміну від усіх інших соціальні кризи у більшості випадків піддаються певному передбаченню та управлінню їх протіканням. Оскільки соціальні кризи є, як правило, такі, що спричиняються діяльністю людського фактора, вони мають багато спільного. Кажуть, що такі кризи всеодно, що драми, тільки з більшою кількістю варіацій основних сюжетних ліній та розв’язок.

Типологія криз

У літературі з паблік рілейшнз представлена велика гама підходів до класифікації криз. Автори книги “Це ПР”- однієї з найпопулярніших в США з даного фаху – Д.Ньюсом, А.Скотт та Дж.Турк, наприклад, пропонують наступну типологізацію криз:

 

Типи криз

Руйнівні:

Катастрофічні – раптові людські жертви або руйнування

Неруйнівні:

Несподівані загрози, але втрати, якщо трапляються, відстрочуються

Природні

Землетруси, лісові пожежі, тощо

Засухи, епідемії, тощо

Навмисні

Акти тероризму, у тому числі навмисне псування продуктів, що призводить до людських жертв або руйнації власності

Погрози використання вибухівки, отруєння продуктів, насильницьких захоплень, розкриття таємниць, навмисні чутки та інші зловмисні дії

Ненавмисні

Вибухи, пожежі, отруєння, інші аварії

Проблеми на виробництві з відстроченими наслідками, біржові крахи, банкрутства.

 

Наведена типологія, особливо виділення тих криз, що виходять за межі природного походження, передбачає різноманітну стратегію і тактику ставлення до них та застосування певних методів кризового управління. Інакше кажучи, в залежності від причин виникнення кризових ситуацій, факторів, що впливають на динаміку їх розгортання, кожна організація здатна передбачити найбільш вірогідні типи криз суспільного походження, в яких вона може опинитися. А це вже означає, що запобігання їм можливо певним чином заздалегідь планувати.

Дещо інший підхід до типологізації криз пропонують С.Катліп, А.Сентер та Г.Брум. За основу вони беруть тривалість розгортання криз, виділяючи наступні можливі сценарії:

• Несподівані кризи. Це найжахливіший тип криз, які трапляються так раптово і неочікувано, що залишається мало або зовсім не буває часу для підготовки і планування. Сюди можна віднести авіакатастрофи, псування продуктів, смерть ключового керівника, землетрус, паніку. Такі кризи вимагають завчасного узгодження між провідними керівниками плану дій, який дозволив би уникнути непорозуміння, суперечки та неоперативності в реагуванні.

• Назріваючі кризи. Вони дають більше часу для дослідження і планування, але можуть миттєво вибухнути після тривалого бродіння. До таких криз можна віднести незадоволення працівників і несприятливий моральний клімат в колективі, істотні зловживання і образи під час роботи, надмірні сподівання на державні замовлення. У даному випадку завдання полягає в тому, щоб переконати вище керівництво вдатися до коригуючих кроків, перш ніж криза досягне руйнівної фази.

• Безперервні кризи. Це ті, що здатні тривати місяцями або роками, незважаючи на зусилля керівництва їх зупинити. Поза межами контролю паблік рілейшнз, наприклад, можуть знаходитися плітки або спекуляції, що повідомляються через засоби інформації чи поширюються із уст в уста. Ніякі спростування або протидії, здається, неспроможні зупинити чутки або очистити канали новин від перекручених даних, оскільки журналісти, ганяючись за новинами, завжди будуть наражатися на попередні публікації, знову і знову відтворювати дезінформацію.

Спроба підійти до типологізації криз з точки зору їх тривалості дає піерменам додаткові можливості готуватися до різних сценаріїв їх розгортання та більш цілеспрямовано й грунтовно діяти з метою нейтралізації небезпечних для організації наслідків. В умовах будь-якої кризи фактор часу завжди залишається ключовим. Тому класифікація кризових ситуацій саме за такою ознакою переводить кризове управління з стану шоку перед обвальним розвитком подій у площину певної можливості розробки плану послідовних логічних дій піерменів з урахуванням криз різної тривалості.

Англійський фахівець з паблік рілейшнз Сем Блек пропонує іде один підхід до типологізації криз з урахуванням тих неприємностей, які вони можуть завдати конкретній організації. Він певною мірою робить спробу перейти від загальної типологізації криз за родовою ознакою до такої їх класифікації, яка безпосередньо наближена до змісту та сфери діяльності організації. С.Блек розмежовує кризи на “відоме невідоме” та “невідоме невідоме”.

Ведучи мову про перший тип криз, він наголошує, що в багатьох випадках організації відомо, що аварія може трапитися, але невідомо, чи трапиться вона, і якщо так, то коли.

Щодо другого типу криз, то трапляються катастрофи і аварії, які ніхто не спроможний передбачити. Але в основному “наша робота,- пише С.Блек, передбачувана, і піддається плануванню. Екстремальні ПР-явища досить рідкісні, і більшість з нас з такими ситуаціями ніколи не зустрінеться, але якщо ви працюєте в потенційно небезпечній галузі, вам потрібно мати план заходів на такий випадок”.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 32      Главы: <   19.  20.  21.  22.  23.  24.  25.  26.  27.  28.  29. >