1.3. НЕГАТИВНІ ПРОЯВИ У КАДРОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Розгляд питання про кадрове забезпечення ОВС тільки за зовнішніми ознаками (вік, освіта, стать, загальні відомості про оборот кадрів і т.п.) не дає повного уявлення про нього. Необхідним є також урахування внутрішніх домінант, які характеризують самопочуття працівників, їх ставлення до виконання службових обов'язків,

32 Див.: Травин В.В., Дятлов В.А. ОсиовьІ кадрового менеджмента. М. ,1997. С. 104.

66            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

цінносіі, що подіїшшіься ними тощо. Серед чинників, що зумовлюють "внутрішнє обличчя" кадрів ОВС суттєве місце займають, безумовно, загальні соціально-економічні та психологічні проблеми, які характеризують стан нашого суспільства. Загальна криза суспільства, наявність негативних соціальних явищ, загострення економічних проблем і т.п. викликають відповідні зміни у настрої, відчуттях та поведінці працівників ОВС. Разом з цими чинниками, важливе значення для характеристики кадрів ОВС мають особливості їх трудової діяльності, бо яку б посаду не займав той чи інший працівник, його першою і по суті єдиною функцією є праця, яка спрямована на реалізацію певної мети та завдань.

З метою визначення основних рис службової діяльності працівників ОВС, розглянемо деякі з властивостей праці як узагальнюючого поняття.

Відомо, що праця може бути розумовою або фізичною. Розумова праця має форму нервово-психічних зусиль, фізична зводиться переважно до затрат мускульної енергії. Розумову працю складають такі елементарні дії, як слухання, читання, говоріння, розумова діяльність, контактування, нагляд за роботою управляючих пристроїв та писання. Всі вони розрізняються за цільовим призначенням, формами та методами існування, ступенем складності. До ознак ступеня складності розумової праці можна віднести такі:

• Масштаб та структура завдань, що вирішуються, кількість окремих частин та зв'язків між ними, різноманітність тих технологій та організаційних принципів, що використовуються при цьому.

» Ступінь новизни завдання, необхідність пошуку нетрадиційних підходів до рішень.

• Вимоги до оперативності, самостійності, відповідальності у підході до рішення завдання, ризик цього процесу.

До видів розумової праці відносять педагогічну, інженерну, конструкторську, дослідницьку, управлінську тощо.

Фізична праця також має свої особливості і розрізняється за ступенем важкості та за умовами, в яких вона відбувається. В залежності від цих ознак всі трудові процеси або роботи поділяють на шість груп.

Перша група - найбільш легка. До неї відносять ті трудові процеси, що виконуються в оптимальних умовах зовнішнього виробни-

67

Негативні прояви у кадровому забезпеченні ОВС

чого середовища і при фізичних, нервово-емоційних та розумових навантаженнях на працівника, що відповідають стану та можливостям його організму. Це дозволяє зберігати високу трудову активність протягом багатьох десятиріч.

До другої групи відносяться роботи, що виконуються в умовах, коли перевантаження на організм людини не перевищують допустимих значень, визначених санітарними та іншими медично - біологічними стандартами. Тут також не виникає відхилень у стані здоров'я людини, його нормальні функціональні можливості зберігаються протягом всього життя.

Третю групу складають трудові процеси, які виконуються у не досить сприятливих умовах, при підвищених або занижених фізичних, психічних та нервово-емоційних перевантаженнях, що призводять до погіршення фізіологічних та виробничих показників навіть у майже здорових людей. Разом з тим, покращання умов або режиму праці та відпочинку може подолати або компенсувати вплив цих несприятливих обставин на організм людини.

Трудові процеси, які віднесені до четвертої групи, виконуються у несприятливих умовах, внаслідок чого у практично здорових людей можуть виникнути реакції, що близькі до патологічних станів. Це може викликати зростання захворюваності, виробничого травматизму, погіршення показників роботи.

Для трудових процесів п'ятої групи характерні екстремальні умови виконання, що рано чи пізно приводить організм до патологічних станів. Втрата працездатності вже не компенсується перенапруженням організму та мобілізацією його ресурсів.

Трудові процеси шостої групи відбуваються у надекстремальних умовах, що призводять до бистрого розвитку різного роду патоло-гій, стресовим станам і т.п., які мають повністю або частково необоротний характер.33

Діяльність кадрів ОВС надзвичайно різноманітна і передбачає органічне поєднання розумових та фізичних зусиль, тобто їм властива переважно комбінована праця, їй притаманна вся палітра дій розумової праці. Завдання, що вирішують працівники ОВС, вимагають активної розумової діяльності, використання нетрадиційних

33 Див.: Веснин В.Р. Основи менеджмента. М., 1996. С.108-109.

68            Розділ І. Кадри ОВС України.' сучасний стан та тенденції розвитку

підходів тощо. Оперативність, самостійність, відповідальність у підході до вирішення завдань - одна з умов досягнення потрібного результату. Однак, зрозуміло, що для кожного виду робіт комбінація ознак ступеня складності розумової прані буде різною.

Діяльність багатьох служб ОВС пов'язана з ризиком для життя, характеризується постійним виникненням екстремальних ситуацій, відбувається в напружених мінливих умовах, пов'язана з можливим використанням зброї, передбачає значні фізичні навантаження працівників, непоодинокі випадки перевантаженості особового складу. Так, є випадки, коли на одного слідчого припадає в рік 150 кримінальних справ, коли за наказом МВС України (№ 745 - 1993 р.) визначено всього 35; дільничний інспектор повинен працювати з трьохтисячним населенням на своїй дільниці, але на практиці - це 10-12 тисяч осіб.34

Не вистачає, як про це свідчать дані про некомплект кадрів, працівників карного розшуку, патрульно-постової служби та ін. У середньому на одного працівника оперативних служб міліції припадає 1,2 тис. населення, а на працівника служб громадської безпеки -600 громадян. Загалом показники навантаження на одного працівника міліцейських структур, що безпосередньо ведуть боротьбу зі злочинністю, перевищують інтенсивність навантажень зарубіжних поліцейських структур і досягають 400 громадян.

Для порівняння: на одного поліцейського Великої Британії при-ходиться 397 громадян, США - 357, ФРН - 333, Франції - 263, Іспанії - 250, Австралії - 238 громадян і тощо.35

В залежності від умов протікання трудових процесів та ступеня їх тяжкості, трудова діяльність працівників ОВС знаходиться здебільше у межах 4-6 групи вищенаведеної класифікації. Несприятливі умови праці, їх складність, значні фізичні та психічні перевантаження призводять до появи та розвитку у працівників негативних психічних станів та відхилень, погіршення здоров'я, байдужого ставлення до професійних обов'язків, а іноді і життя в цілому.

34 Див.: Сливка СС.Професійна культура працівника міліції. Львів, 1995. 95с.

35   Див.:   ВопросьІ   борьбьі   с  преступностью   за   рубежом:   Реф.сб. Вьш.ЗІ.М.,1995. С.54.

69

Негативні прояви у кадровому забезпеченні ОВС

Так, за даними МВС України, кожний п'ятий працівник ОВС після десяти років служби має професійні захворювання» а після двадцяти років - кожний третій; порівняно з 19?! р. у два рази збільшилась кількість самогубств. За статистикою, у середньому на 10 тис. працівників приходиться 2 самогубства на рік, За результатами щорічних медичних оглядів у лікаря-психіатра в середньому у 20% працівників оперативних підрозділів МВС України виявляються стани соціальної-психологічної дезадаптації, явдие е хворобою, аЛе в подальшому можуть призвести до психічних розладів або загострення соматичних захворювань. У працівників карного розшуку цей показник складає 27,7%. При виході на пенсію працівники карного розшуку частіше за інших страждають на серцево-судинні захворювання. У порівнянні з 1997 р. кількість хворих працівників цієї служби збільшилася на 7%.

Показовими у цьому відношення є і дослідження зарубіжних фахівців. Так, за свідченням американських дослідників, тривалість життя поліцейського на 8 років коротша ніж пересічного громадянина.36 Австралійські фахівці, досліджуючи проблему небезпечності діяльності поліцейських з точки зору її впливу на здоров'я, психічний стан та інші показники життєдіяльності працівників правоохоронних органів, підіймають проблему передчасного зносу організму у поліцейських або інакше кажучи * його "перегорання". Воно, за їх даними, відбувається через 10-15 років активної служби. Причину цього явища дослідники бачать у динамічній, емоційно насиченій і небезпечній діяльності поліцейських, Особливо це стосується пра1-цівників, які відрізняються більшою відповідальністю та високим рівнем професіоналізму. Дослідники виділяють три стадії процесу "перегорання".

Перша стадія продовжується тижні або навіть місяці і розглядається як поступове зменшення здібності організму справлятися з навантаженнями. Первісними її симптомами є: відсутність енергії та мотивації, загальний стан втомленості, підвищення схильності до простуд, грипу, різним болям; приступи нудоти; збільшення вживання алкоголю, тютюнових виробів та медикаментів.

36 Див.: ВопросьІ борьбьі с преступностью за рубежом: Реф.сб. Внп.35. М.,1996. С.46-49.

70            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

На другій стадії з'являється відчуття ненадійності, самотності та Відчуження. Крім того, виникають різки перепади настрою: підвищена роздратованість або чутливість змінюється приступами депресії. Наступає невдоволеність роботою, яка проявляється у вигляді нудьги та підвищеного цинізму, відсутності довіри до колег та друзів.

Третя і остання стадія - психічне або духовне виснаження -проявляється тоді, коли поліцейський починає страждати від почуття власної неповноцінності, обвинувачуючи у тому, що відбувається, переважно себе одного. Часом обурення спрямовується на керівництво або "службу" в цілому. На цьому етапі життям людини починає управляти гнів, обурення та відчай.

На думку фахівців соціально-психологічних підрозділів поліції Австралії, 20% їх клієнтів - це поліцейські, що "перегоріли" на роботі. Однак це не означає, що вони страждають психічними розладами. Просто в якійсь момент часу їх організм не витримав перевантажень і потребує відпочинку та лікування.37

Питанню "перегорання" працівників у процесі професійної діяльності багато уваги приділяється на сторінках зарубіжних видань з управління персоналом і майже не розглядається воно на сторінках вітчизняних видань. Профілактика цього явища серед працівників вважається зарубіжними фахівцями важливим напрямком забезпечення здоров'я та безпеки персоналу. На їх думку, сьогодні велика кількість людей можуть стати жертвами "перегорання" - виснаження фізичних та розумових ресурсів, що є результатом надто сильного напруження від роботи.38

Знання стадій прояву процесу "перегорання", що виявлені австралійськими фахівцями, є корисним для всіх, хто працює з кадрами j ОВС, вони можуть пролити світло на причини проблемної пове-Іінки працівників, їх негаразди із станом здоров'я та психічним ;таном, але, зрозуміло, вони потребують подальшого дослідження "а відповідного методичного забезпечення. Разом з тим наведені Іідомості у своїй сукупності підтверджують факт залежності фізич-

37 Див.: ВопросьІ борьбн с пресгупностью за рубежом: Реф.сб. ВьпІ. 34. 1,1996. С.39-41.

38 Див.: Дессяер Г. Управление персоналом /Пер. с англ. М., 1997. '.403-404

71

Негативні прояви у кадровому забезпеченні ОВС

ного та психічного стану Працівників ОВС, їх ставлення до роботи від умов її виконання, ступеня тяжкості та складності завдань, що вирішуються.

Крім загальних характеристик трудової діяльності працівників ОВС, їй властиві і специфічні риси, які відрізняють її від всіх інших:

•     особливі вимоги до особового складу;

•     спеціальна регламентація умов праці;

•    спеціальна регламентація прав, обов'язків та пільг; .     наявність спеціальних звань;

•     використання елементів військової дисципігіни;39

Головним видом діяльності працівників ОБС є правоохоронна діяльність. Вона будується на основі строгого Виконання наказів та розпоряджень, субординації та координації правоохоронних відносин. Всі важливі питання, які стосуються діяльності ОВС регулюються Конституцією та Законами України, Дисциплінарним статутом, настановами ті відомчими інструкціями. В них викладені основні положення, виконання яких є обов'язковим для кожного працівника. Стосовно конкретних ситуацій, їх вимоги доповнюються наказами та розпорядженнями командирів та начальників.

Ллє регулювання правоохоронної діяльності не обмежується тшьки правовими нормами. Важливого значеная набуває професійна мораль. Вона визначає моральну свідомість працівників ОВС, Ьс моральні стосунки, поведінку, а також оціночні акценти громадської думки щодо діяльності ОВС, яка ускладнюється у перехідний період стереотипами минулих часів.

Правоохоронна діяльність пов'язана з реалізацією працівниками ОВС владних повноважень, з необхідністю використання у певних випадках примусових заходів. Влада, яку отримали працівники, накладає на них підвищену відповідальність за наслідки їх рішень та дій.

Працівникам ОВС у процесі виконання своїх професійних обов'язків доводиться стикатися з різними формами протидії їх службовій діяльності як з боку окремих осіб, так і установ й організацій. Для успішного подолання такої протидії важливим є уміння діяти в екстремальних умовах, протистояти різного роду негатив-

39 Діда.: Административная деятельность органов внутренних дел: Альбом схем / Под ред. В.Е. Помаскина. М, 1996.С47.

72            Розділ І, Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

ним впливам» тверда переконаність у соціальній значущості обра нрї професії і т. ін.

Правоохоронна діяльність, як справедливо зазначають І.А.Лат-кова та І.Ф.Колонтаєвська, є комунікативною за змістом та гуманістичною за своєю сутністю,40 Комунікативність правоохоронної діяльності проявляється в тому, що працівники ОВС, виконуючи свої' службові обов'язки, постійно мають справу з різними людьми (за віком, статтю, освітою, соціальним статусом, ставленням до закону тощо). Це вимагає від них високого рівня загального розвитку, широкого світогляду, рівнобічних знань, комунікабельності. Перебуваючи на передньому краю боротьби зі злочинністю, працівники ОВС повинні виконувати роль морального еталону, бути зразком для наслідування у додержанні соціальних та етичних норм.

Поряд із вищезазначеними особливостями правоохоронної діяльності, вона містить у собі і великий елемент деформації, що зумовлено як її змістом, так і умовами існування. Прояви професійної деформації відмічаються як мінімум на трьох рівнях: потребно-мотиваційному, функціональному та комунікативному. У першому випадку мова йде про зниження емоційної стійкості, у другому -про зниження рівня працездатності, а у третьому - про втрату уміння цілеспрямованої взаємодії з оточуючими.

Цікаві в цьому відношенні висновки були зроблені Н.С.Гук, яка досліджувала особливості прояву негативних емоційно-вольових станів співробітників органів виконання покарань, що пов'язані із специфікою службової діяльності. Такими негативними психологічними станами, на її думку, є роздратованість, розчарування, хвилювання, втома, байдужість, очікування, агресивність, апатія, нерішучість, невпевненість, пригніченість, безнадія, депресія та деякі інші.41 Ці психічні стани тією чи іншою мірою зачіпляють всі рівні прояву професійної деформації і їх на різних етапах своєї службової діяльності відчуває значна частина працівників ОВС.

До показників професійної деформації відносять порушення чинного законодавства і службової дисципліни, терплячість до по-

40 Див.: Латкова И.А, Колонтаевская И.Ф. Профессиональная педаго-гика в работе с персоналом ОВД. М., 1995. С.9.

41 Гук Н.С Оцінка та корекція психічних станів співробітників органів виконання покарань: Автореф. дис.... канд. псих.наук: К, 1996.16с.

73

Негативні іїраяви у кадровому забезпеченні/ Q$C

рушників, скоєння надзвичайних подій, зловживання службовим становищем, халатне ставлення до функціональних обов'язків» пияцтво, грубість у відносинах з громадянами і т.п.

Розглядаючи негативні фактори, Ідо притаманні правоохоронній діяльності, і які можуть призвести до різних проявів професійної деформації, деякі автори обмежуються тільки так би мовити "внутрішніми факторами", тобто факторами, Які породжені специ-фіюю служби. Так, АН.Роша йиділяє такі негативні фактори:

• невпорядкованість робочого дня, неможливість планувати дозвілля;

•     невисокий престиж служби серед оточуючих;

•     значні переробки у часі;

•     недиференційованість оплати за різні види праці;

•     несталість посадового положення;

•     великі навантаження під час роботи;

•     характер самої роботи;

•     ризик та небезпека в процесі роботи;

•    необхідність прийняття самостійних рішень по всім питанням;

• соціально-побутові фактори (заробітна плата, можливість отримати житло тощо).42

Інші автори, доповнюючи цей перелік, звертають увагу ще на такі фактори: негативний приклад керівництва; низька моральна та правова культура працівників; низький рівень виховної роботи та інші.

Разом з цим вважаємо цілком справедливою думку російських авторів (Г.В. Дубова, А.В. Опалева та ін.) за якою проблема професійної деформації пов'язана не лише із внутрішніми, але й із зовнішніми факторами, що визначаються умовами суспільного життя. До таких факторів вони віднесли соціальну нестабільність; кризу соціальних, ідейних та моральних ідеалів; корумпованість чиновництва; невиконання законів; переважаючу установку у суспільстві на прагматичні пріоритети; низьку соціально-правову захищеність правоохоронної діяльності; негативне висвітлення діяльності ОВС у засобах масової інформації; виконання працівниками непритаманних їм функцій. Особливо підкреслюється значення економіч-

42 Див.: Роша А.Н. Професшональная ориентация й профессиональ-ний отбор в органах внутренних дел. М., 1989. С.28.

74            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

ного фактору. У цьому факторі вони бачать не тільки причину відтоку кадрів та їх внутрішньої капітуляції. Він, на їх думку, полегшує ангажування криміналістом працівників внутрішніх справ, їх ко-румпування і створює передумови для інших форм службової зради.43 Всі ці фактори визначають також і сучасні умови функціонування ОВС України.

Крім того, важливо враховувати той факт, що кадри ОВС не є якоюсь відірваною від суспільства елітою, а його невід'ємною частиною, тому їм притаманні як позитивні, так і негативні явища, що мають місце серед населення в цілому.

Проблема негативних явищ, професійної деформації актуальна не тільки для вітчизняних ОВС, але й для правоохоронних організацій різних країн світу. В одному із розділів книги "ФБР: погляд зсередини на найбільш могутнє у світі правоохоронне агентство" констатується, що не дивлячись на достатньо прискіпливий професійний відбір, у відомстві далеко не все добре з дисципліною співробітників, їх ставленням до служби, моральністю. Як найбільш розповсюджені та типові проступки співробітників відмічаються: прогули; вживання спиртних напоїв на службі; використання з корисною метою інформації справ, що розслідуються; крадіжки службової техніки та майна; надання доповідей про неіснуючі розслідування; приписки до витрат; вживання наркотиків; встановлення "ділових" стосунків з торговцями наркотиками; аморальна поведінка у побуті та інші.

За оцінками керівництва ФБР тільки 20% оперативного складу працює з ініціативою та повною віддачею, 60% - категорія " середняків", а останні 20% - просто кадровий баласт.44

Кадровий баласт, за існуючими тлумаченнями - це найменш продуктивна та перспективна частина персоналу, яка за своїми професійними та кваліфікаційними характеристиками відстає від потреб розвитку організації. Саме із складу кадрового баласту, за даними фахівців ФБР, і "рекрутується" найбільша частина порушників.

43 Див.: Профессиональная зтика сотрудников органов внутренних дел: Учебн. пособие / Под ред. АВ. Опалева й Г.В. Дубова. М., 1997. С. 178.

44 Див.: Профессиональная зтика сотрудников органов внутренних дел. С.178.

Негативні прояви у кадровому забезпеченні ОВС     75

Приблизно такі ж параметри "кадрового баласту" в МРВВС України визначають і вітчизняні дослідження, що були проведені у 1996-1997 pp. Головним штабом МВС України: 25-30% - ініціативні працівники, 25-30% - "баласт".

Підрозділами по роботі з особовим складом ГУ-УМВС сумісно з галузевими службами проводиться певна робота щодо оптиміза-ції чисельних та якісних показників особового складу за рахунок очищення органів та підрозділів ОВС від "баласту", тобто працівників, які не забезпечують доручену ділянку роботи та мають низькі показники у службово-оперативній діяльності, безвідповідально ставляться до виконання своїх службових обов'язків, порушують дисципліну та законність, пиячать, іншими діями компрометують ОВС. Про це, зокрема, свідчать дані про кількість звільнених працівників ОВС. Так, за статистичними даними МВС України, протягом 1998 р. з ОВС було звільнено 40169 працівників, 5273 з них, або 13,1% - за негативними мотивами, 986 (?,5%) - на першому році службі.

Але, зрозуміло, що тільки за допомогою звільнень цю справу вирішити не можливо. Діяльність у цьому напрямку повинна маги комплексний характер і охоплювати різні сфери роботи з кадрами. Визволення кадрового складу ОВС від "баласту" може йти шляхом використання методів перепідготовки та підвищення кваліфікації, шляхом використання нових методів скорочення персоналу, таких як метод "селективного скорочення", "відкритого вікна" та ін.

Цікавими і корисними для кадрових структур ОВС України є матеріали, пов'язані з результатами дослідження Національного інституту правосуддя США, що присвячене проблемі надмірного використання поліцейськими своєї сили. Головним запитанням, на яке дослідники намагалися знайти відповіді, було: "Які особисті якості або] обставини змушують американських поліцейських надмірно використовувати силу і як з цим боротися?".

За результатами дослідження виявлено декілька груп "битливих" поліцейських.

Поліцейські з характерними особистими якостями, завдяки яким вони постійно опиняються у групі ризику. Ці люди можуть мати схильність до антисоціальної поведінки, зловживання владою.

76            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

Вони не вчаться на помилках І не відповідають за свою поведінку. На них можуть постійно надходити скарги від громадян.

Поліцейські, що потрапили до групи ризику внаслідок обставині пов'язаних з роботою. Для цих поліцейських не характерна антисоціальна поведінка, егоцентризм або схильність до насилля. Однак який-небудь випадок у минулому, наприклад, пов'язаний із застосуванням вогнепальної зброї, може змінити їх ставлення до використання сили. На думку фахівців, цим поліцейським на відміну від першої групи можна допомогти негайним розбором інциденту, який мав місце.

Поліцейські, які мали певні проблеми на самому початку служби у поліції. Це, насамперед, імпульсивна молодь, яка пишається своєю належністю до поліції, але легко "зривається", їх поведінка може змінитися перед керівництвом досвідчених начальників, які вимагають строгого виконання дисципліни та звітності.

Поліцейські, які користуються неправильними методами поліцейської роботи. Вони застосовують силу, щоб показати, що розпоряджаються тут вони, їх поведінку важко змінити за допомогою бесід, а краще контролювати за допомогою програм нагляду або ситуативного втручання.

Поліцейські з особистими проблемами (розлучення, втрата статусу і т.п.). Це найбільша із п'яти груп, їм властива трохи безладна поведінка під час патрулювання, яка свідчить про можливість втрати ними контролю над собою у випадку конфронтації. Саме тому поліцейським керівникам важливо уміти вчасно виявляти і правильно реагувати на подібні ознаки.

Дослідники роблять висновки, що оскільки є різні причини використання поліцейськими надмірної сили, то потрібні і різноманітні засоби втручання, які розраховані на ті чи інші типи поліцейських. Крім того, необхідним є перегляд кожним поліцейським агентством своєї власної політики з метою визначення, чи не створює воно умов, які сприяють надмірному використанню сили поліцейськими, розробка та впровадження найбільш ефективних засобів реагування.45 В ОВС України найбільш розповсюдженими засобами

45 Див.: ВопросьІ борьбьі с преступностью за рубежом: Реф.сб. Вьш.35. М.,1996. С.17-18.

Негативні прояви у кадровому забезпеченні ОВС     77

попередження подібних явищ вважається створення професійного ядра, селекція та відбір при прийомі у спеціальні вищі навчальні заклади, на службу, тестування та деякі інші.

Проблема негативних явищ у середовищі співробітників поліції широко висвітлюється на сторінках професійних видань: обговорюються питання відповідальності поліцейських за недбалість або неправомочні дії; відбору кандидатів на службу, укріплення та підтримки високої чесності співробітників, контролю за їх діяльністю; публікуються описи програм перевірки співробітників окремих поліцейських служб на предмет вживання наркотиків, наводяться різні доводи щодо їх використання та багато інших матеріалів.

Профілактика, попередження та своєчасне подолання негативних явищ серед працівників, виховання у них почуття честі, службового обов'язку, професійної гідності - одна із найважливіших умов ефективної діяльності ОВС України і саме тому ця проблема привертає постійну і пильну увагу з боку всіх їх керівних структур. Про це свідчать рішення колегій МВС України, накази МВС України та інші матеріали (Наказ МВС України № 538 від 12.09.92 р. "Про підвищення рівня загальної та професійної культури, службової етики працівників ОВС та ролі керівників в організації виховної роботи"; Наказ МВС України №552 від 06.12.91 р. "Про заходи по зміцненню законності в діяльності ОВС України"; Наказ МВС України № 338 від 28.06.93 р. "Про надзвичайні події в ОВС України та покаранні винних" та ін.).    

Зокрема, в наказі МВС України від 28.06.93 р. "Про надзвичайні події в ОВС України та покаранні винних" зверталась увага на необхідність виховання "співробітників в дусі поважного ставлення до закону, норм моралі, гострого та принципового реагування на будь-які прояви недисциплінованості, хамства, розхлябаності, факти неправильної поведінки на службі та в побуті."

Значна увага цьому питанню приділяється в Законі України "Про міліцію". Так, ст. 20 вимагає від працівника ОВС при виконанні службових дій керуватися законом; ст. 17 - мати високі особисті, ділові та моральні якості; ст. 5 - високу культуру та тактовність у взаємодії з громадянами. В Концепції розвитку системи МВС України діяльність по забезпеченню попередження, виявлення та припинення фактів зловживань посадовими особами свого

78            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

службового сісшиьища І а корупції серед особового складу розглядається у переліку конкретних заходів, що необхідні для досягнення мети Концепції.

Важливу роль у профілактиці негативних явищ у середовищі працівників ОВС, посиленні їх службової дисципліни відіграють встановлені дисциплінарні стягнення.

За об'єктивними показниками дисциплінарний проступок є протиправною дією, яка здійснюється шляхом активної дії або бездіяльності. В залежності від сукупності факторів, що зумовили дисциплінарний проступок та його наслідки, накладаються дисциплінарні стягнення різної тяжкості. Дисциплінарним Статутом ОВС України визначаються стягнення, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу:

•     зауваження;

•     догана;

•     сувора догана;

• затримка у присвоєнні чергового спеціального звання або подання до його присвоєння на строк до І року;

•     попередження про неповну посадову відповідальність;

•     пониження в посаді;

•     пониження в спеціальному званні на один ступінь;

•     звільнення з ОВС.

За Статутом накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі начальники. Кожне стягнення повинно відповідати тяжкості вчиненого проступку і ступеня провини. При визначенні виду і міри покарання беруться до уваги характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації.

Крайнім заходом дисциплінарного стягнення є звільнення осіб рядового і начальницького складу з ОВС. Воно може вживатись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в ОВС. Статистика МВС України свідчить разом з тим про досить високу інтенсивність застосування цього виду дисциплінарного стягнення. З одного боку, це свідчить про очищення рядів працівників ОВС від осіб, що не відповідають вимогам цієї професії, компрометують її, а з другого -

79

Негативні прояви у кадровому забезпеченні ОВС

висвітлює недоліки в організації відбору кадрів та подальшої роботи з ними.

Порівняння показників щодо кількості звільнених з ОВС за негативними мотивами за п'ять років дає певне уявлення про динаміку цього процесу. Так, з 1992 по 1995 рік включно спостерігається зростання більш ніж у два рази (з 3,5 до 8,3 тис.) кількості звільнених працівників за негативними мотивами. З 1996 р. намітилася тенденція до деякого зменшення цих показників. Число звільнених за негативними мотивами за 1996 р. склало 8190 працівників (28,7% від загальної кількості звільнених), а за 1997 р. - 7041 (20,1%). Що стосується складу порушень, то за період 1994-1996 pp. відбувся значний приріст таких порушень, як посадові злочини, крадіжки, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, хабарництво.

Аналіз показників звільнення за негативними мотивами по окремим регіонам України показує найбільш вразливі місця у загальній системі ОВС з точки зору міцності їх кадрового складу. У 1992 р. найбільший процент звільнених за негативними мотивами прийшовся на Дніпропетровську (34%), Донецьку (33,2%), Закарпатську (34,4%) та Одеську (30,1%) області. Найнижчими ці показники були у м. Севастополь (11,7%). У 1993 р. загальна картина дещо змінилася, але лідерами в цьому процесі залишилися Дніпропетровська (42,3%) та Одеська (41,9%) області. Не змінився показник і кількості звільнених за негативними мотивами у Донецькій області (33,2%). Разом з цим цей показник збільшився в Автономній Республіці Крим (30,9%), у м. Севастополі (33,9%), Кіровоградській (30,4%), Луганській (29,8%) та Львівській (31,8%) областях. У 1994 р. ця ситуація збереглася, але звертає на себе увагу різке^зростання кількості звільнених за негативними мотивами у м. Севастополі -55%. (найвищий показник поміж всіх регіонів України).

Така ж тенденція спостерігалась і у наступні роки. Так, у 1996 р. у м. Севастополі 59,0% звільнених працівників були позбавлені їх посад саме за негативними мотивами. Друге місце за цим показником посідає Дніпропетровська область (50,1%). У межах 30-39% ці показники коливаються у Кіровоградській, Луганській, Львівській, Запорізькій та Одеській областях. Можна сказати, що з точки зору кадрового складу ОВС - це своєрідні "зони ризику".

80            Розділ L Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

Вельми значущим для кожного працівника ОВС є перший рік його правоохоронної діяльності. Це період ознайомлення з професією і спеціальністю, пристосування до умов праці. Молодий працівник повинен засвоїти основні нормативні акти, посадові інструкції, отримати інформацію стосовно всіх елементів своєї діяльності і зробити перші самостійні практичні кроки у професії. Поряд із "входженням" у професію відбувається і соціальна адаптація, тобто "входження" у колектив з його морально-психологічним кліматом, традиціями, нормами і т.п. Саме тому перший рік служби вважається у певній мірі критичним, тобто таким, що визначає професійну стійкість працівника.

З багатьох причин цей період не для всіх молодих працівників закінчується успішно. Часом незадоволеність роботою або інші фактори (умови праці, характер завдань, що вирішуються, соціально-психологічні або социально-побутові та інші проблеми) приводять їх до розчарування, бажання змінити місце роботи і навіть звільнитися з ОВС.

Викликають занепокоєння факти звільнення молодих працівників на першому році їх служби за негативними мотивами. За п'ять років (1992-1996 pp.) їх кількість збільшилась майже у три рази. Так, у 1992 р. на першому році служби за негативними мотивами було звільнено 853 працівника, або 6,4% від кількості звільнених. У 1993 р. відбувається різкий стрибок цього показника у бік зростання: звільнено 2007 молодих працівників, що становило 12,0% від кількості звільнених. У 1994 р. цей показник зберігається майже на тому ж рівні (12,2%) і з 1995 р. він поступово починає зменшуватися: 1995 р. -10,0%; 1996 р. - 8,6%. Однак загальна кількість звільнених за негативними мотивами працівників на першому році служби залишається ще значною. Так, за 1996 р. серед атестованого складу ОВС процент звільнених на першому році служби становив 8,6% від загальної кількості звільнених (у 1995 р. -10,0%), за негативними мотивами - 3,6% (у 1995 р. - 4,7%). Окремо серед начальницького складу за цей же період на першому році служби було звільнено 556 працівників, з них - 195 за негативними мотивами, що становило 35% (у 1995 р. - 33%) і серед рядового складу за негативними мотивами звільнено 44% працівників з числа звільнених на першому році служби. Такий же процент (44%) характеризує процес звіль-

81

Негативні проявну кадровому забезпеченні ОВС

нення за негативними мотивами на першому році служби старших дільничних та дільничних інспекторів міліції.

Показовим є той факт, що найбільша кількість звільнених за негативними мотивами на першому році служби припадає на виявлені раніше "зони ризику", тобто на м. Севастополь, Дніпропетровську, Донецьку, Одеську та деякі інші області. Наприклад, за 1996 р. у м. Севастополі із 10 звільнених за негативними мотивами на першому році служби старших дільничних та дільничних інспекторів міліції - 10 звільнено за негативними мотивами, у Дніпропетровській області всі 7 звільнених на першому році працівників також було звільнено за негативними мотивами. Така ж ситуація спостерігається і серед осіб рядового складу: з 50 звільнених на першому році працівників у м. Севастополі 50 було звільнено за негативними мотивами, у Дніпропетровській області це співвідношення має вигляд: 120 - 95. Не є винятком з цього правила і начальницький склад ОВС. Так, у м. Севастополі за 1996 р. було звільнено на першому році служби 28 працівників - всі за негативними мотивами. У Дніпропетровській області негативні мотиви - це також єдина причина звільнення цієї категорії працівників на першому році служби: всі звільнені звільнено 33 працівника за негативними мотивами. Все це ще раз підтверджує складність ситуації із кадровим складом ОВС, що склалася у цих регіонах, а також необхідність розробки ефективних методів селекції особового складу.

Дослідження, що були проведені у різні роки, виявили ряд закономірностей, які за певних умов можуть сприяти порушенням працівниками трудової дисципліни. Вони свідчать, зокрема, що дисципліна праці - це здебільше проблема молодіжна. У віці старше 29 років інтенсивність порушень дисципліни значно скорочується. Безумовно, не можна розглядати вік працівників як причину порушень службової дисципліни, але в той же час, вступаючи у взаємодію з іншими факторами економічного, організаційно-технічного, соціального плану, він може мати вплив на різні аспекти дисципліни, на ефективність діяльності працівників у цілому.

Процес формування молодих працівників як складової частини кадрів ОВС - це процес формування дисципліни праці, який починається ще до вступу у трудову діяльність. Сильний вплив на цей процес мають професійна орієнтація, правильний вибір професії,

82            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

відповідність її особистим мотивам, що в подальшому сприяє досягненню задоволення працею і закінчується він вже на початку робочого шляху, в процесі професійної адаптації. В подальшому вплив дисципліни праці формується загальними для всіх працюючих факторами, змістом праці, її умовами. Звідси, актуальність проблем підвищення якості профорієнтаційної роботи в ОВС, відбіркових заходів, професійного та соціально-психологічного супроводження працівників на першому році їх служби, розробки професіограм основних спеціальностей і. т. ін.

Згідно з Дисциплінарним Статутом ОВС, якщо в діях осіб рядового і начальницького складу є ознаки злочину, то вони притягаються до кримінальної відповідальності. Це - надзвичайні події в ОВС, але, за даними МВС України, вони мають місце. Так, протягом 1996 р. 2409 працівників ОВС скоїли злочини та правопорушення (у 1995 р. - 2801 працівників), було засуджено 523 особи (у 1995 р. -550 осіб); протягом 1997 р. скоїли злочини і правопорушення 2605 чоловік, із них засуджено - 453. В 1998 р. за вчинені злочини засуджено 350 працівників, у тому числі за перевищення посадових повноважень та зловживання владою -133, хабарництво - 56, крадіжки -21, умисні вбивства -17.

Статистика свідчить про поступове зменшення випадків порушень дисципліни і законності, а також кількості працівників ОВС, притягнутих до кримінальної відповідальності. Але, незважаючи на зменшення цих випадків, даная проблема залишається досить гострою і суттєво впливає на діяльність ОВС, їх авторитет у суспільстві. Особливого занепокоєння викликають факти засудження за вчинення злочинів працівників, що прослужили в ОВС менш одного року. Це свідчить про складність і відповідальність процесів добору, прийому та професійної адаптації працівників.

Злочини, що вчинені працівниками ОВС, несуть в собі подвійну руйнуючу силу для суспільства: як злочини вони є вкрай небезпечним явищем для держави та її громадян самі по собі і, крім того, підривають основи держави, віру громадян у можливість держави захистити їх права та свободи, власність та життя. Вони породжують у населення почуття зневіри до ОВС, формують негативне ставлення до їх працівників в цілому. Це, зокрема, підтверджують і

83

Негативні проявну кадровому забезпеченні ОВС

висновки дослідження "Криміногенна ситуація у місті Харкові та взаємодія населення та міліції".

Як вже зазначалося раніше, дослідження зафіксувало досить низький рівень довіри населення до органів правопорядку, в тому числі до міліції. На думку респондентів, головними недоліками в діяльності міліції є факти корупції, небажання захищати населення, низький професіоналізм, незаконні зв'язки з кримінальним світом, мафією, невисока культура працівників тощо.

Вивченню громадської думки щодо корупції в органах правопорядку було спеціально присвячене дослідження аналітичного центру ГУБОЗ МВС України. На розповсюдження в органах міліції хабарництва вказали 62% респондентів, що брали участь у цьому дослідженні; 25% респондентів не визначилися щодо цього питання. Серед причин цього явища названі: недостатня оплата праці (вважає 56% респондентів), поганий відбір кадрів (48%), відчуття безкарності (47%), затримки з виплатою заробітної плати (25%), слабкий відомчий нагляд і контроль (17%), традиція (14%), попускання з боку безпосередніх керівників (13%) та деякі інші. До речи, респонденти запропонували певні заходи, котрі, на їх думку, здатні забезпечити зменшення хабарництва у міліції: забезпечення міліції новітніми технічними засобами, підвищення їм заробітної плати, підвищення престижу правоохоронних органів, радикальне посилення кримінальної відповідальності, введення довічного ув'язнення, оплата анонімних телефонних повідомлень громадян про злочини працівників міліції і т. ін.

Показовими, з точки зору співставлення з висновками попередніх досліджень, є також висновки дослідження масової свідомості дорослого населення Росії, проведеного проектною групою з прав людини (1996 p.). Думки респондентів щодо коруміїованості міліції розподілились таким чином: тільки 5,5% респондентів зазначили, що від міліції неможливо відкупитися; 34,9% з них вважають, що від міліції можна відкупитися у випадку вчинення будь-якого злочину. На думку ще 10,8% респондентів, це може бути можливим тільки за умовою вчинення незначного проступку і 25,8% респондентів - у будь-яких випадках, крім вчинення дуже тяжких злочинів. 23,0% респондентів не змогли відповісти на це запитання.

84            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

Крім корумпованості міліції, значна кількість респондентів досить розповсюдженим явищем вважає незаконне використання працівниками міліції фізичного та психічного насилля (22,1% - у міліції б'ють кожного, кого затримали; 21,3% - насилля використовують тільки стосовно тих, хто не дає потрібних свідчень). Ставлення респондентів до працівників міліції проявляється і у думках щодо обов'язковості підкорятися вимогам працівника міліції. На думку 20,4% респондентів, громадянин може не підкорятися вимогам працівника міліції; 33,7% - громадянин забов'язаний підкорятися і 34,2% респондентів - громадянин, як правило, забов'язаний підкорятися, але в деяких випадках людина не може стримувати себе і її не можна за це звинувачувати, тобто допускається можливість непідкоряння вимогам працівника міліції.46

Опитування, що були проведені у Парижі, Римі, Відні, Мадриді та в деяких інших європейських столицях, показали декілька інше ставлення населення до поліції. Так, більш 60% опитаних відповіли, що поліція має право діяти суворо, якщо її співробітники вважають це за необхідне, на думку більше ніж 50% - поліції необхідно надати більше влади, а майже 40% впевнені, що співробітники поліції скоріше повинні ризикувати під час арешту невинного, ніж наражатися на ризик упустити злочинця.47

Основою морального стану будь-якого трудового колективу і в той же час ключем до професіоналізму працівників є дисципліна. Вважається, що ефективно працююча організація - це дисциплінована організація, а здібний результативний працівник - це насамперед дисциплінований працівник. На думку зарубіжних фахівців, дисципліна грає важливу роль в успішній діяльності кожного поліцейського управління. Вона визначає долі окремих працівників і всього колективу в цілому.48 Ця думка не викликає заперечень з боку українських фахівців, для яких службова дисципліна та професійно правомірна поведінка в ОВС є тією силою, що, з одного боку, забезпечує подолання негативних тенденцій, а, з другого, стимулює

46 Див.: Михайловская И.Б., Кузьминский Е.Ф., Мазаев Ю.Н. Права человека и социально-политические процессы в посткоммунистической России. М.,1997. С.39-41.

47 Див.: Губанов АВ. Полиция государств Западной Европы. М.Д990. С12.

48 Див.: Некоторые проблемы служебной дисциплины: ЭЙ. - МД988.9с.

Негативні прояви у кадровому забезпеченні ОВС     85

гуманізм та соціальну справедливість в службовій діяльності особового складу.49

Згідно з Дисциплінарним статутом ОВС України, дисципліна осіб рядового і начальницького складу полягає в додержанні порядку і правил, що визначені законодавством України, присягою, статутами, нормативними актами МВС України і наказами начальників ОВС, що видаються в межах їх повноважень.50

Об'єктивна статистика МВС України щодо тих чи інших порушень працівників, звільнення за негативними мотивами, скоєння злочинів дозволяє зробити висновок про наявність негативних тенденцій у сфері дотримання дисципліни та законності в ОВС. Суттєво доповнюють ці дані результати соціологічного дослідження "Дисципліна та дотримання законності в системі МВС України", проведеного фахівцями Університету внутрішніх справ у 1996р.51 Дослідники ставили собі на меті:

• вивчити ступінь занепокоєності працівників ОВС ростом кількості порушень дисципліни та законності;

•     вивчити ступінь латентності деяких видів порушень;

• вимірити поширеність порушень дисципліни та законності в ОВС України.

Висновки дослідження свідчать про досить високу занепокоєність працівників ОВС загальною кількістю порушень дисципліни і законності за останні роки та їх впливом на діяльність ОВС, їх авторитет у суспільстві. Разом з тим аналіз відповідей показує залежність ставлення працівників до цієї проблеми від їх віку, вислуги років та офіційного статусу. Більш високу занепокоєність висловлюють працівники, що належать до старшого начальницького складу та більш старшого віку.

Певне уявлення щодо поширення тих або інших видів порушень в ОВС дають відповіді респондентів на запитання: "Як часто Ви

49 Див.: Сливка С.С. Професійна етика працівника міліції: Монографія -Львів, 1995. 95 с.

50 Див.: Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. С.464.

51 Див.: Научный отчет по результатам социологического исследования «Дисциплина и соблюдение законности в системе МВД Украины» / Ун-т внутр. дел. X., 1997.

86            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

з іим або іншим видом порушень'/" та "Якій службі це найбільш властиве?" Опитування респондентів проводилося за 13 видами порушень, які умовно поділені на три групи: порушення у службовій сфері, "фактори ризику", порушення законності. За даними проведеного дослідження, всі ці порушення мають місце в ОВС. Але особливого поширення набули порушення в службовій сфері (халатне ставлення до служби, невиконання наказів начальників, ухилення від виконання прямих службових обов'язків, погане володіння зброєю, ухилення від допомоги громадянам) та фактори "ризику" (пияцтво у службовий час, прихована підприємницька діяльність; алкоголізм, наркоманія як захворювання; конфлікти в колективі, аморальна поведінка у побуті).

Офіційні матеріали також виділяють ці види порушень в першу чергу. В наказах МВС України ( № 656 від 29 серпня 1995 p.; № 504 від 19 липня 1996 р. та ін.) неодноразово вказувалось на зростання порушень саме в службовій сфері. Вони у багатьох випадках є підставою для більш серйозних проступків і в цілому значно знижують ефективність діяльності ОВС.

Високою є, як вже зазначалося вище, і частота стрічання респондентів з порушеннями, що складають групу факторів "ризику". Так, наявність конфліктів у колективі, аморальну поведінку працівників ОВС на службі та в побуті відмічають 65,4% респондентів. У свого роду негативну традицію у багатьох підрозділах ОВС перетворилося пияцтво у службовий час. Це підтверджують відповіді респондентів: 55,6% вказали на поширеність пияцтва у службовий час, 38,9% - оцінили алкоголізм як професійне захворювання. Алкогольне сп'яніння, знімаючи внутрішні психологічні "бар'єри", зумовлює Ілюзію вседозволеності, гальмує провідні пізнавальні процеси (увагу, пам'ять і т.ін.), що тією чи іншою мірою позбавляє людину дієздатності, може призвести до тяжких наслідків (перевищення повноважень, неправомірне використання зброї і т.п.).

Третя група порушень - порушення законності. До цієї групи відносять:

•     хабарництво, вимагання;

•     зв'язок з тіньовою економікою;

•     невиправдане насилля, порушення прав громадян;

•     зв'язки з кримінальним колом.

Негативні прояви у кадровому забезпеченні ОВС     87

Так, 58,3% респондентів вказали на факти невиправданого насилля з боку працівників ОВС, порушення прав громадян, що є вкрай небезпечним, бо може призвести до ситуації протистояння між населенням та ОВС, їх відособлення у суспільстві. В даному випадку можуть стати у нагоді висновки дослідження Національного інституту правосуддя США щодо надмірного використання сили представниками поліції. Зв'язок працівників ОВС з тіньовою економікою, з криміналістом відмітили понад 40,0% респондентів; із випадками хабарництва, вимагання стикалися 44,8% респондентів.

Результати дослідження свідчать не тільки про поширення тих чи інших видів порушень, але й які з них більш характерні для різних служб ОВС. Респонденти у першу чергу відмічають високий рівень порушень в патрульно-постовій службі, ДАІ, карному розшуку, СБЕЗ, поміж дільничних інспекторів.

Аналіз отриманих даних показує, що порушення, які пов'язані з поганою службовою дисципліною, найчастіше допускаються працівниками патрульно-постової служби та дільничними інспекторами; особливості поведінки, що складають "фактор ризику" для дотримання дисципліни та законності більш притаманні працівникам карного розшуку, патрульно-постової служби, дільничним інспекторам; безпосередні порушення законності - працівникам СБЕЗ, ДАІ, карного розшуку, патрульно-постової служби.

У статистиці МВС України службові порушення і "фактори ризику" мають подібне співвідношення по службам: серед порушників переважають також працівники карного розшуку, ДАІ, охорони громадського порядку. Викликає занепокоєння поширення цих видів порушень серед дільничних інспекторів. Вони за характером своєї служби ближче за інших працівників знаходяться до населення, перебувають у зоні постійного бачення. Часто саме їх діяльність, поведінка, зовнішній вигляд зумовлює загальне ставлення населення до ОВС.

Наведені дані щодо поширення порушень дисципліни та законності, наявності інших негативних явищ ще раз підтверджують всю гостроту проблем, які встають перед ОВС і необхідність їх скорішого вирішення.

Результати дослідження "Дисципліна та дотримання законності в системі МВС України" дозволяють зробити певні висновки щодо

88            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

впливу різних факторів (як внутрішніх, так і зовнішніх) на стан дисципліни та законності в ОВС.

Найбільш впливовими зовнішніми факторами, тобто факторами, що пов'язані із станом суспільства, респонденти вважають "загальну економічну кризу" та "загальне послаблення законності".

Внутрішні фактори відображають проблеми власно ОВС: затримка заробітної плати; слабкі матеріальні стимули; низький престиж роботи в міліції; плинність кадрів, прихід випадкових людей; відсутність моральних стимулів до бездоганної служби; слабке управління в ОВС; байдужість до порушень з боку колег; погані особисті якості певної частини працівників; неефективність покарань; слабка виховна робота тощо.

Серед цієї групи факторів найбільший вплив на стан дисципліни та законності в ОВС мають, на думку респондентів, насамперед економічні фактори: "затримка заробітної плати" та "слабкі матеріальні стимули в роботі". Значущими є також фактори, що пов'язані із професійною придатністю працівників, статусом ОВС у суспільстві.

Таким чином, більшість респондентів причини росту порушень бачать, в першу чергу, у слабкій соціальній підтримці працівників ОВС. Недостатня матеріальна забезпеченість внаслідок затримок заробітної плати, відсутність матеріальних стимулів, низький престиж роботи формують підстави для негативних тенденцій в ОВС. Пристосовуючись до оточуючого середовища, їх працівники намагаються "пластично інтегруватися" іноді не найкращим чином у соціально-економічні зміни, що диктуються ринковими стосунками.

ОВС України опинилися у ситуації гострої конкуренції з недержавними структурами. Вони не спроможні забезпечити своїм працівникам конкурентновисокий рівень грошового утримання, реалізувати повною мірою надані законодавством соціальні гарантії та пільги. Результатом чого є високий рівень плинності кадрів, причиною якої є не тільки звільнення за негативними мотивами, але й за власним бажанням. Як показує аналіз якісного складу окремих груп працівників, звільнених з ОВС, переважаюча їх кількість звільняється за власним бажанням. Статистика МВС України за 1997 р. свідчить, що за власним бажанням було звільнено 52,6% (у 1996 р. -48, 6%, у 1995 р. - 44,0%) осіб. Для порівняння: за цей період за ві-

Негативні прояви у кадровому забезпеченні ОВС     89

ком було звільнено 13,4% працівників, за станом здоров'я - 10,4% , у зв'язку з переходом на іншу роботу - 1,0%, за скороченням штату -1,9% і за негативними мотивами 20,1% працівників.

Найчастіше за власним бажанням службу залишають професійно підготовлені, дієздатні працівники, тим самим руйнується професійне ядро ОВС. Некомплект кадрів, що притаманний майже всім структурам ОВС, відновлюється часто випадковими людьми, які за своїми професійними та моральними якостями не відповідають вимогам служби.

Показовими є думки респондентів, котрі брали участь у дослідженні, щодо ефективності заходів, які використовуються для підтримання дисципліни в ОВС. Серед таких заходів, як дисциплінарні стягнення, загроза звільнення, моральні стимули, матеріальні стимули та можливість позачергового звання, більшість респондентів виділила "матеріальні стимули" (94,0%) та "можливість позачергового звання"(83,6%). Високий ранг, а отже і ступінь впливу має загроза звільнення як крайній захід дисциплінарного стягнення . Що стосується загального ставлення до дисциплінарних стягнень як заходу покращання дисципліни, то вони займають передостаннє місце.

Серед заходів, що спроможні, на думку респондентів, зміцнити дисципліну також виділені заходи, які пов'язані з покращанням матеріального становища та посиленням престижу професії. Крім того, значна кількість респондентів вказала на необхідність більш ретельного відбору кадрів до ОВС. Використання більш жорстких стягнень підтримує у середньому десята частина опитаних працівників.

Наведені дані доповнюють загальну картину уявлення працівників ОВС щодо причин порушення дисципліни та заходів її укріплення. Подібний погляд "із середини", порівняння його з даними офіційних джерел, дає можливість більш об'єктивно оцінити ситуацію, що склалася в ОВС із станом дисципліни працівників та порушенням ними законності, виявити певні закономірності та тенденції і врахувати їх в організації подальшої роботи з кадрами.

Негативні явища, що мають місце у середовищі працівників ОВС, падіння дисципліни й порушення законності серед окремих працівників призводять до помітного зниження їх професійної активності, можливості виконувати професійні обов'язки. Це також

90            Розділ І. Кадри ОВС України: сучасний стан та тенденції розвитку

спріїлс зІІїБсчсккіи uupd-iy ирадшника ОБС як надійного захисника громадян, помічника у складних та екстремальних обставинах.

Надзвичайно важливою є ще одна проблема, яка потребує спеціального розгляду і, яка також пов'язана з питаннями, що розглядаються. Це проблема поранень та загибелі працівників ОВС. Разом з іншими причинами, поширення різних проявів професійної деформації потягли за собою ріст числа загиблих, травмованих і померлих працівників від професійних захворювань та самогубств. Так, за період 1992-1996 pp. під час виконання службових обов'язків загинуло 159 та поранено 1842 працівників ОВС. Але це не тільки проблема власного життя працівників. Це також доля їх рідних та близьких. За зазначений період 850 неповнолітніх дітей залишилися сирітами.

Таким чином, існує тісна зумовленість між всіма характеристиками кадрів ОВС, тими процесами, що відбуваються в них. Недоліки або негативні прояві одних викликають відповідні зміни інших, часто з наслідками, які виходять за межі безпосередньо ОВС. Приведення цих характеристик у позитивну відповідність вимагає пошуку принципово нових підходів до роботи з кадрами ОВС та впровадження їх у практичну діяльність.