5. Вивчення взаємовідносин міліції і населення: методологія дослідження.

Важливим чинником підвищення ефективності роботи органів внутрішніх справ є налагодження відносин співпраці міліції з населенням на основі взаємодовіри і порозуміння.

Співпраця між міліцією і населенням має три рівні соціальних зв'язків: взаєморозуміння, взаємодія і взаємовідносини.

Взаєморозуміння партнерів передбачає осмислення, оцінку інтересів і цілей одне одного і прийняття їх як своїх. Згідно теорії Ю.Хабермаса у випадку, коли мета кожного з партнерів егоцентрична (егоїстична), координація цілей включає лише намір використання іншого для вирішення власних цілей. Якщо метою виступає згода з проблемних питань, то координація дій залежить від прийняття пропозицій (усних чи письмових) про участь у взаємодіях і взаємовідносинах.

Взаємодія являє собою процес обміну видами діяльності (наприклад, щодо охорони громадського порядку, обміну інформацією та інше). Взаємодія може бути одноразовою (партнер не задовольнив свій інтерес, мету тощо) і постійною.

Взаємодії, які постійно відновлюються, формують і забезпечують систему відносин між партнерами. Це можуть бути відносини співпраці, взаємодопомоги або конфлікту, конфронтації.

Взаємовідносини міліції і населення можуть впливати на рівень ефективності діяльності міліції по охороні громадського порядку, профілактиці і попередженню злочинів, боротьбі зі злочинністю в цілому. Важливим кроком на шляху оптимізації взаємовідносин міліції з населенням є вивчення цих стосунків об'єктивними й адекватними методами. Нижче пропонується стисла характеристика методів дослідження і формування вибірки  конкретного соціологічного дослідження, спрямованого на вивчення різноманітних чинників взаємодії міліції і населення, що було проведено в 1999-2000 рр. науково-дослідною лабораторією “Соціальна і психологічна робота в ОВС”. Воно може служити моделлю побудови аналогічних досліджень, а його результати можуть враховуватися в практичній роботі. 

Стисла характеристика основних методів дослідження:

                Анкетне опитування – традиційний метод соціологічних досліджень, що полягає в заповненні  спеціально вибраними людьми опитувальника, який містить  головним чином закриті питання  з готовими варіантами відповідей. Серед питань можуть бути і відкриті, на котрі респонденти дають довільну відповідь. Логіка опитувальника будується відповідно до  програми дослідження й уточнюється в процесі пілотажного дослідження. Використовувана в дослідженні анкета додається.

                Характеристика вибіркової сукупності:

                Для проведення анкетування була сформована багатоступінчаста квотна вибірка, що склала 428 чоловік. Основними соціально-демографічними ознаками, за якими формувалася вибіркова сукупність були стать, вік, освіта. Усього було опитано 239 жінок (56%) і 188 чоловіків (44%). Розподіл респондентів за різними віковими категоріями був таким:

16-19 років – 27 чол (6%),

20-24 – 47 чол. (11%),

25-34 – 79 чол. (18%),

35-44 – 79 чол. (18%),

45-54 – 66 чол. (15%),

55-64 – 62 чол. (14%),

понад 65 – 67 чол. (16%).

                Респонденти з вищою освітою склали 134 чол. (31%), із середньою -спеціальною – 109 чол. (25%), середньою – 122 чел. (29%), незакінченою середньою – 62 чол. (14%).

                Метод фокус-груп  –

Фокус – група – один із якісних методів соціально – психологічних досліджень, який являє собою групове напівстандартизоване інтерв'ю, що проходить у формі групової дискусії і спрямоване на одержання від її учасників "суб'єктивної інформації" про те, як вони сприймають різноманітні види практичної діяльності (у даному випадку процес і результат взаємодії працівників міліції і населення).

У процесі дослідження було проведено 12 фокус – груп (6 із працівниками міліції і 6 із представниками різноманітних соціально-демографічних груп населення). Учасниками фокусів-груп із міліцією виступили дільничні інспектори міліції, слідчі й оперуповноважені карного розшуку із стажем роботи 3 і більш років (усього 72 респонденти).

Фокус – групи проводилося за таким сценарієм:

Стисле знайомство учасників, під час якого модератор створював атмосферу невимушеності за допомогою застосування "розігріву" (у термінах тренінгових груп) на початковому етапі, коли учасники в силу фахової специфіки були закриті .

Обговорення учасниками груп, ряду проблем, поставлених модератором.

Набір основних питань у фокусах-групах із працівниками міліції був таким:

Яка думка сформувалася зараз у суспільстві про міліцію?

Як формується ця думка, що цьому сприяє? За якими каналами населення одержує інформацію про роботу міліції?

Який образ міліції постає із засобів масової інформації? Наскільки він об'єктивний і реалістичний? Як ви ставитеся до цієї інформації?

Які типові труднощі виникають при роботі з населенням? З якими категоріями громадян важко працювати?

Як населення ставиться до роботи міліції і до Вас особисто? Як ви ставитеся до населення?

Які типові труднощі у Вашій роботі, ступінь задоволеності роботою, особливості фахової адаптації?

Основні питання фокус-груп із населенням:

Звідкіля населення бере інформацію про роботу міліції?

Який образ міліції подається в засобах масової інформації?

У газетах?

У документальних телепрограмах?

У художніх фільмах?

По радіо?

Як Ви ставитеся до цієї інформації: вірите чи ні?

Які почуття вона викликає?

Чи відомі  Вам які-небудь чутки про міліцію, про міліцейське начальство, про способи роботи в міліції, про корупцію в міліції?

Чи відомі Вам конкретні приклади роботи міліції?

Чи відомі Вам анекдоти про міліцію? Розкажіть.

Чи взаємодіяли Ви особисто з працівниками міліції? З якого приводу?

Чи були трудності у Вашій взаємодії з міліцією?

Як до Вас віднеслися?

Як ви особисто ставитеся до міліції ?

Що б ви хотіли змінити в міліції ?

                Контент-аналіз – метод фіксації і квантифікації одиниць змісту в досліджуваному документальному матеріалі. Широко застосовується в соціальній психології і соціології для аналізу засобів масової комунікації і соціально-психологічних явищ у великих групах. Для проведення контент-анализу виділяють категорії аналізу, одиниці аналізу, одиниці квантифікації (частота появи аналізованих одиниць у визначеному обсязі інформації). Аналіз отриманих за допомогою контент-анализу даних включає їхню статистичну обробку. У дослідженні використовувався  контент-анализ відкритих питань анкети,  результатів проведення фокусів-груп.

                У дослідженні, крім вищевказаного застосування, він використовувався і як самостійний метод для аналізу  звернень громадян в органи внутрішніх справ, інструкцій і наказів, що регламентують взаємодію працівників ОВС із населенням тощо), а також для аналізу засобів масової комунікації на предмет виявлення специфіки іміджу міліції, сформованого з їхньою допомогою. Бланки контент-анализу скарг і заяв громадян, а також засобів масової інформації (загальнонаціональних і регіональних газет) додаються.

                Для контент-анализу газет були обрані 15 загальнонаціональних і регіональних газет, які найбільше читаються (відбір робився за результатами опитування респондетів). Періодичні видання аналізувалися за друге півріччя 1999 р.

Колірний тест відношень дозволяє виявити неусвідомлене відношення  людини (учасника дискусії в процесі проведення фокуса-групи) до тематичних понять (прокуратура, міліція як міська організація, армія, міліціонер як людина, працівник, рівень безпеки в місті),  обминаючи при цьому спотворювальні,  захисні механізми вербальної системи свідомості.

Процедура проведення цього тесту полягає в тому, що респонденту пропонується підібрати з розкладених на білому фоні в довільному порядку кольорів тесту Люшера (сірого, синього, зелений, червоний, жовтий, фіолетовий, коричневий і чорного) колір для зазначених вище понять. Потім усі запропоновані кольори респонденти ранжують у порядку переваги, починаючи із самого "гарного, приємного для ока" і закінчуючи "самим некрасивим, неприємним".

Інтерпретація результатів засновувалася, насамперед, на зіставленні кольорів, що асоціюються з певними поняттями, із їхнім місцем (рангом) у розкладці кольорів за перевагою. Якщо з деяким поняттям асоціюються кольори, що займають перші місця в розкладці кольорів за перевагою, це означає, що респондент ставиться до нього позитивно, емоційно приймає його. І навпаки, якщо з поняттям асоціюються кольори, що займають останні місця в розкладці за перевагою, це означає, що людина емоційно його відхиляє, у нього спостерігається проблемне відношення до поняття.

Крім того, досліджувалося трактування кожної позиції при розкладці кольорів за перевагою, а також значення кожної колірної асоціації (за допомогою інтерпретації, даної Люшером), на основі чого було отримане уявлення про змістовну наповненість для респондентів кожного з понять.

При інтерпретації результатів ми враховували такі значення рангових позицій колірних асоціацій щодо місця, що займає колір у розкладці кольорів за перевагою:

1-ше місце посідає колір, який має найбільшу перевагу, що означає основний засіб дії людини; виражає засоби, які людина прагне використовувати для досягнення своєї головної мети.

2-е місце означає мету суб'єкта.

3-е і 4-е місця вказують на актуальний стан людини.

5-е і 6-е місця позначають спосіб дії, неактуальний у даний час.

7-е і 8-е місця відбивають те, які потреби людина в собі придушує, який спосіб дії вона вважає для себе шкідливим.

Психологічна характеристика основних кольорів, використовувана нами при інтерпретації отриманих результатів:

1. Темно – синій означає потреба в задоволеності й уподобанні, спокій, врівноваженість, прагнення до гармонії.

2. Синьо – зелений виявляє потреба в самоствердженні, наполегливість, самовпевненість, упертість, прагнення до влади.

3. Оранжево – червоний трактується як потреба діяти і домагатися успіху, домінувати, як збуджуваність, владність, сексуальність.

4. Світло – жовтий означає потреба в надії й оптимізмі, мінливість настроїв, надій, очікувань.

Чотири основні кольори (синій, зелений, червоний, жовтий) символізують основні психологічні потреби: у задоволеності й уподобанні, самоствердженні, активності й успіху, надії на сприятливе майбутнє.  Тому у випадку, якщо ці кольори займають 6 – 8 позиції, це означає придушення описаних потреб.  У нормі ці кольори повинні займати 1 – 5 позиції.

Психологічна характеристика додаткових кольорів, використовувана нами при інтерпретації результатів:

5. Фіолетовий означає чуттєвість, егоцентризм, прагнення подобатися навколишнім.  Будучи розташованим на 1-2 позиціях виявляє деяку несерйозність і безвідповідальність.

6. Коричневий символізує тілесні потреби і відчуття фізичного стану організму.  Якщо цей колір пересувається до початку ряду, то мають місце фізичний дискомфорт або хвороба.

7. Чорний символізує відмову, повне зречення і неприйняття ситуації. У тих випадках, коли чорний стоїть на 1-4 місцях спостерігається компенсуюча  поведінка екстремального типу, протест проти існуючого стану речей.

Репертуарні решітки (Дж.Келлі):

Оцінні репертуарні решітки були підготовлені нами на основі методу діад для виявлення полюсів порівняння в семантичному просторі респондентів при сприйнятті представників влади, у тому числі і працівників правоохоронної сфери: міліціонер, працівник СБУ (див. Таблицю 5.1).

Таблиця 5.1