7. Поінформованість населення про діяльність міліції як чинник відношення до ОВС
У цивілізованому суспільстві кожна доросла людина повинна знати права й обов'язки міліції (поліції), порядок звертання в правоохоронні органи, свої права й обов'язки як громадянина. Органи внутрішніх справ часто недооцінюють важливість систематичного інформування населення про свою повсякденну діяльність, проте саме така інформація, що відбиває реальну діяльність органів внутрішніх справ, створює сприятливу основу для зміни громадської думки, підвищує довіру громадян до цього органу. Серед жителів м. Харкова в повному обсязі знають права міліції 11%, обов'язки – 12%, права й обов'язки дільничного інспектора – 8 %, знайомі з порядком звернення в міліцію – 14%, із структурою міліції – 8%, із статистичними даними, що відбивають роботу міліції – 8%. Населення не тільки мало знає про роботу органів внутрішніх справ, але і практично не цікавиться інформацією, що стосується їхньої діяльності. Постійний інтерес до подібних питань відзначили тільки 15% респондентів.
Що стосується поінформованості різних статево-вікових і освітніх груп про права, обов'язки, структуру міліції, порядок звертання в ОВС, то жінки менше поінформовані, ніж чоловіки. Так права міліції не знають 49% жінок і 28% чоловіків, обов'язки міліції – 40% жінок і 28% чоловіків; структуру міліції – 66% жінок і 34% чоловіків; порядок звертання в міліцію – 55% жінок і 48% чоловіків.
Серед різних вікових груп найбільшу поінформованість проявили люди активного працездатного віку від 20 до 60 років і меншу, відповідно, респонденти молодші 20 і старші 60 років. При цьому великий рівень поінформованості спостерігається стосовно обов'язків міліції в порівнянні з її правами. Стосовно знання прав і обов'язків дільничного розходження між віковими групами виявлені не були.
У підгрупах із різним рівнем освіти найбільше не компетентні респонденти з неповною середньою освітою. В інших підгрупах рівні компетентності приблизно однакові.
Порівняння рівня поінформованості про права й обов'язки міліції взагалі з поінформованістю про права й обов'язки дільничних за самооцінками самих респондентів показало, що поінформованість респондентів про права міліції взагалі і дільничних зокрема щодо цих питань приблизно однакова (40% не знають прав міліції і 50% прав дільничного). Що стосується обов'язків, то про обов'язки міліції поінформовані 65%, а про обов'язки дільничного – 51%, тобто обов'язки дільничного для населення є менш ясними.
Всіх респондентів за суб'єктивною оцінкою рівня поінформованості про права, обов'язки і порядок звертання в міліцію можна розділити на декілька груп: від незнання до повної поінформованості. Не знають прав, обов'язків міліції, порядку звертання в ОВС – 23% респондентів, скоріше не знають – 36%, скоріше знають – 35% і цілком поінформовані – 6%.
Якщо порівняти групи, що знаходяться на крайніх позиціях цієї шкали, тобто цілком поінформованих і необізнаних про діяльність міліції респондентів, можна з'ясувати чинники, що впливають на поінформованість населення у цих питаннях, з одного боку, і вплив, який має поінформованість на відношення до міліції – з іншого.
Так, до чинників, що впливають на поінформованість, можна віднести наявність безпосередніх контактів із міліцією; родичів, що працюють у міліції; інтересу до інформації про діяльність міліції; соціально-демографічні ознаки. Відмінність виділених підгруп з більшості цих чинників відбито в таблиці, наведеній нижче.
Таблиця 7.1
Особливості респондентів у залежності від рівня їхньої поінформованості про ОВС.
Фактори
«Поінформовані»
«Непоінформовані»
Наявність безпосередніх контактів з міліцією
50%
23%
Наявність родичів або друзів, що працюють у міліції
73%
19%
Наявність постійного інтересу до інформації про діяльність міліції
27%
12%
Що стосується соціально-демографічних ознак, то серед «поінформованих» більше чоловіків – (70%), тоді як серед необізнаних – жінок – (66%). Перша група, в основному складається з людей активного працездатного віку – 25-54 року (70%), тоді як у другий однаковою мірою представлені усі вікові групи. У респондентів першої групи рівень освіти є вищим. Так, серед них неповна середня і середня освіти мають 26%, тоді як у другій групі цей показник досягає 51%. У респондентів першої групи дещо вищим є матеріальний стан, серед них середній статок і вище мають 48%, у порівнянні з 31% у другій групі.
Соціально-демографічні характеристики першої групи є типовими характеристиками людей, що займаються активною діяльністю, пов'язаною з бізнесом. Мабуть це і є причиною інтересу до правоохоронних органів, знання їхніх прав і обов'язків.
Високий рівень поінформованості щодо даних питань впливає на рівень довіри до правоохоронних органів (див. табл. 7.2)
Таблиця 7.2
Відмінність респондентів із різним рівнем поінформованості про ОВС за рівнем їхньої довіри до цього інституту.
Рівень довіри
«Поінформовані»
«Необізнані»
Низький
23%
64%
Середній
15%
19%
Високий
63%
16%
У той же час респонденти з першої групи здебільшого (70%) висловилися за необхідність реформування ОВС (у порівнянні з 39% респондентів першої групи). На їхню думку, необхідно провести чистку кадрів (68%), змінити порядок прийому на службу і права міліції (по 47%), її обов'язки (32%). Респонденти другої групи зосередили свою увагу, в основному, на чистку кадрів (71%), порядок прийому пропонують змінити 32% і права – 22%. Респонденти обох груп, в основному, розділяють існуючі стереотипи щодо працівників ОВС.
Що стосується можливої допомоги міліції, то перша група виявила велику готовність надавати інформаційну допомогу, а саме: виступити в ролі понятого, дати показання свідків, заявити про злочин, що готується. Проте до більш «активних» видів допомоги (посприяти при затримці злочинця, взяти участь в охороні громадського порядку) респонденти менше схильні в обох групах. У таблиці наводиться число респондентів (у %) в обох групах, що висловилися позитивно щодо можливості надання міліції різних видів допомоги.
Таблиця 7.3
Відмінність респондентів із різним рівнем поінформованості про ОВС щодо їхніх установок із приводу допомоги міліції.
Види допомоги
Безумовно погодяться надати допомогу
Безумовно відмовляться надати допомогу
«Поінформовані»
«Непоінформовані»
«Поінформовані»
«Непоінформовані»
Виступить в ролі понятого
30%
12%
22%
36%
Дати показання свідка
37%
13%
26%
35%
Заявити про злочин, що готується,
37%
29%
19%
30%
Заявити про злочин, що готується, якщо до нього мають відношення
26%
13%
52%
46%
Надати допомогу при затриманні злочинця
19%
20%
54%
53%
Взяти участь в ОГП
19%
13%
63%
68%
Недивлячись, у цілому, на низьку поінформованість щодо роботи міліції в громадськості сформувалося досить стійке негативне уявлення про її працівників. Таке відношення побічно проявилося у відповіді на питання про причини відмови звертання людей в міліцію навіть при виникненні такої необхідності. Серед причин небажання зайвий разом контактувати з працівниками ОВС респонденти відзначили невіру в можливості міліції – 55%, острах помсти з боку злочинців -32%, надію на власні сили – 15%, грубість і здирство з боку працівників правоохоронної системи – 10%, витрату часу – 9%. Посилання на такі причини як надія на власні сили і витрата часу також побічно вказують на недовіру до міліції. Причому, як респонденти, що мали контакти із міліцією, так і ті, хто не мав контактів із нею, однаковою мірою відзначають у якості основної причини незвернення в міліцію невіру в її можливості. Єдина відмінність між цими двома підгрупами полягає в тому, що респонденти, що не мали контактів із міліцією, частіше вказують острах помсти з боку злочинців (35% у порівнянні з 25% у тих, хто мали).
На думку самих працівників міліції, основними причинами відмови жертв злочинних зазіхань від звертання в міліцію є незначність збитку, нанесеного жертві (83%) або відшкодування збитку (53%), острах помсти злочинця (43%), власні активні дії (40%), небажання виносити «сміття з хати» (41%), острах бюрократичної тяганини (38%). Таким чином, працівники ОВС відзначають існування стратегії поведінки, при якій громадяни прагнуть самостійно розв'язати ситуацію без допомоги міліції, оскільки міліція уявляється їм громіздким бюрократичним інститутом, не спроможним допомогти.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 16 Главы: < 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. >