ПЕРЕДМОВА

Активний розвиток світової фінансової системи, постійне удосконален­ня існуючих та поява нових технологій дозволяє все швидше проводити фінансові операції. У зв'язку з цим проблема відмиваная коштів набула глобальних масштабів. Саме тому в розвинутих країнах боротьба з відми­ванням коштів виділена в окремий напрямок діяльності в рамках загальної концепції заходів з протидії міжнародній організованій злочинності.

Процес легалізації брудних коштів являє собою складну схему послі­довних дій, спрямованих на заплутування істинних джерел кримінальних капіталів завдяки трансформації одних активів в інші шляхом численних та різноманітних фінансових операцій. Варто зазначити, що власне операції з відмивання — це, як правило, легальні фінансові операції, але злочин­ним є походження коштів, що в них використовуються.

Для кожної держави питання боротьби з відмиванням є питанням на­ціональної безпеки. Відмивання коштів — не лише кримінально карне діяння, але й системна загроза для фінансових ринків і в цілому для корпо­ративного сектора.

Сучасні масштаби можливостей тих, хто професійно займається відми­ванням грошей, необмежені. Саме тому непросте завдання з протистоян­ня небезпеці, пов'язаній з відмиванням, постає як перед правоохоронними та іншими контролюючими органами, так і перед фінансовими установами.

Ефективність проведення фінансового моніторингу напряму залежить від знання всіма учасниками фінансових процесів загальних засад бороть­би з відмиванням коштів і відповідного законодавства, обізнаності з типо­вими схемами відмивання та методами їх виявлення та протидії.

Не секрет, що організована злочинність, а відповідно і власне процес відмивання коштів, є міжнародним "бізнесом" з відпрацьованими техно­логіями. Тому протидія легалізації доходів не може бути справою лише од­нієї країни і повинна бути методологічно обґрунтованою і міжнаціональною.

Загальна типологія способів і прийомів відмивання коштів була сфор­мована па основі багаторічних досліджень, проведених у країнах — членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Автори ж пропонують читачеві типології, що є узагальненням дос­віду учасників української системи протидії відмиванню коштів та врахову­ють міжнародну практику.

Авторський колектив вдячний колегам з Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної податкової адміністрації України за допомогу у створенні цієї книги.

Авторський колектив