§ 2. Районний (міський) суд

Районний (міський) суд діє в сільських і міських ра-

йонах, а також містах обласного підпорядкування, що не

мають районного поділу; Ці суди складають першу ланку

судової системи загальних судів, їх також прийнято іме-

нувати основною ланкою судової системи, оскільки вони

складають більшість усіх судових органів1, а також розгля-

дають більшу частину цивільних і кримінальних справ.

Порядок формування районного (міського) суду ре-

гулюється Конституцією України, законами України

«Про судоустрій України» та «Про статус суддів».

Кількість суддів у кожному районному (міському)

суді визначається Президентом України за поданням Мі-

ністра юстиції України. Вона залежить від обсягу роботи

суду, соціально-економічних умов району (міста). Районні

(міські) суди формуються у складі декількох або одного

судді. Останнім часом у зв'язку з введенням колегіально-

го розгляду справ судом першої інстанції у складі трьох

професійних суддів намітилася тенденція до формування

судів у складі не менше трьох суддів. Порядок заняття по-

сади суддею залежить від того, вперше чи повторно він ре-

комендується на посаду. Якщо вперше, то призначення на

посаду професійного судді здійснюється Президентом

1 В Україні діє понад 740 районних (міських) судів. Загальна

кількість суддів, що працює в цих судах, — близько 4000.

Розділ IV. Судова система

України строком на п'ять років. Якщо суддя вже працю-

вав на цій посаді, то він обирається Верховною Радою

України безстроково.

На посаду голови районного (міського) суду призна-

чають найбільш кваліфікованого суддю, який має органі-

заційні здібності, великий професійний досвід, користу-

ється авторитетом. Голова суду призначається Президен-

том України. Якщо ж до районного (міського) суду обра-

но лише одного суддю, він здійснює повноваження голо-

ви цього суду.

Повноваження районного (міського) суду закріплені в

ст. 25 Закону «Про судоустрій України». Районний (місь-

кий) суд розглядає всі цивільні та кримінальні справи, за

винятком справ, віднесених до відання інших судів.

У випадках, передбачених законодавством України,

районний (міський) суд (суддя) розглядає справи про ад-

міністративні правопорушення.

Отже, суди першої ланки здійснюють правосуддя шля-

хом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних,

кримінальних та адміністративних справ і застосування

встановлених законом заходів покарання до осіб, винник у

вчиненні злочинів, або адміністративних стягнень до осіб,

які вчинили правопорушення. Крім цього, районний (мі-

ський) суд вивчає і узагальнює судову практику, а також

здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Районному (міському) суду підсудні всі кримінальні

справи, за винятком справ про злочини, які підсудні ви-

щим або військовим судам. Справи, підсудні вищим су-

дам, перелічені у ст. 34 КПК. До них належать справи: 1)

про особливо небезпечні державні злочини, наприклад,

державна зрада, диверсія, посягання на життя державно-

го діяча або представника іноземної держави тощо; 2) про

інші державні злочини, наприклад, розголошення держав-

ної таємниці, бандитизм, масові безпорядки тощо; в) про

навмисні вбивства при обтяжуючих обставинах, про отри-

мання хабара посадовою особою, яка займає відповідаль-

не становище. Крім того, вищим судам підсудні всі спра-

ви про злочини, у вчиненні яких обвинувачується суддя.

Організація судових та правоохоронних органів

Районний (міський) суд розглядає в порядку цивіль-

ного судочинства всі цивільні справи. До них належать:'!)

справи по спорах, які виникають із цивільних, сімейних,

трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б

однією із сторін у спорі є громадянин, наприклад, житлові

справи, справи про розірвання шлюбу, розділ майна, стяг-

нення аліментів, про відшкодування збитків, поновлення

на роботі та ін. Ці справи складають позовне проваджен-

ня; 2) справи, що виникають з адмщістративно-праг.ових

відносин, визначених у ст. 236 ЦПК. До них належать

справи по скаргах на неправильності в списках виборців,

на рішення і дії виборчої Комісії про реєстрацію кандидата

в депутати; на дії органів і посадових осіб у зв'язку з на-

кладенням адміністративних стягнень; на рішення, дії або

бездіяльність державних осіб, що зачіпають права грома-

дян; за заявами прокурора про визнання правового акта

незаконним та ін. Особливістю цього виду справ є те, що

в них немає спору про право цивільне, тобто немає позо-

ву. Предметом судового розгляду є визначення законності

дій адміністративних органів і посадових осіб; 3) справи

окремого провадження, перелічені у ст. 254 ЦПК: 1) про

визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздат-

ним; 2) про визнання громадянина безвісно відсутнім чи

про оголошення громадянина померлим; 3) про встано-

влення неправильності запису в актах громадянського

стану; 4) про встановлення фактів, які мають юридичне

значення; 5) про відновлення прав на втрачені цінні па-

пери на пред'явника; 6) про оскарження нотаріальних дій

або відмови в їх вчиненні. Ці справи відрізняються від

позовних справ і справ, що виникають з адміністративно-

правових відносин, тим, що в них немає спору про право,

їх метою є встановлення юридичного факту або стану.

Крім розгляду справ у порядку кримінального і

цивільного судочинства, у випадках, передбачених зако-

нодавством України, районний суд розглядає справи про

адміністративні правопорушення. Перелік цих правопо-

рушень міститься у ст. 221 КпАП. До них належать спра-

Розділ IV. Судова система

ви про дрібне розкрадання, дрібне хуліганство, ухилення

від відшкодування збитків, заподіяних злочином, злісну

непокору законному розпорядженню або вимозі праців-

ника міліції, порушення порядку організації і проведен-

ня зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, про-

яв неповаги до суду, ухилення від виконання законних ви-

мог прокурора та ін. Судця одноособове здійснює розгляд

справ про адміністративні правопорушення. Рішення

судді по цих справах називається постановою.

Районний суд поряд із здійсненням правосуддя про-

водить також роботу, спрямовану на вивчення і узагаль-

нення судової практики. Узагальнення судової практики

є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяль-

ності суду, в якій виділяються напрямки аналізу: а) стати-

стичних даних, що характеризують злочинність і суди-

мість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб

життя та особу засудженого, встановлення причин і умов,

що сприяли вчиненню злочину; б) справ, повернених на

додаткове розслідування, і процесуальних підстав повер-

нення; справ, рішення з яких скасовано вищим судом, і

процесуальних підстав для скасування; в) ефективності

організації роботи в цілому суду, суддів і апарату суду.

Результати узагальнення судової практики спрямо-

вані на розробку пропозицій щодо вдосконалення робо-

ти по попередженню правопорушень, правозастосовної

діяльності суддів даного суду і організації роботи суду.

Останнє залежить від двох обставин: 1) організації робо-

ти суддів і 2) організації роботи апарату суду.

На практиці існує декілька принципів розподілу

справ між суддями. В районних судах, де призначено од-

ного суддю, суддя розглядає всі цивільні справи, а також

кримінальні справи, розгляд яких можна здійснювати

одноособове. В районних (міських) судах, де кількісний

склад суддів більше одного, а у великих районах іноді біль-

ше десяти, можлива спеціалізація суддів. Звичайно судді

спеціалізуються на розгляді кримінальних і цивільних

справ, але можлива й більш детальна спеціалізація з пев-

них категорій цивільних і кримінальних справ. Спеціалі-

?0|       Організація судових та правоохоронних органів

зація дозволяє краще вивчити законодавство, судову

практику, методику вирішення справ. Цей принцип роз-

поділу називається функціональним, або предметним.

Концепція судово-правової реформи визнає спеціаліза-

цію суддів важливим етапом переходу до спеціалізації су-

дів. На початковому етапі судово-правової реформи пе-

редбачається введення в районних (міських) судах поса-

ди судді з адміністративних справ, а на наступних етапах

— створення адміністративних судів як спеціалізованих.

Районний (міський) суд як державна установа скла-

дається також з апарату суду. «З метою забезпечення ро-

боти суддів по здійсненню правосуддя, узагальненню

судової практики та іншої діяльності в Україні існують

апарати судів. Структура і штатна чисельність апарату

районного (міського) суду затверджується начальника-

ми Головного управління Міністерства юстиції в Авто-

номній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях,

містах Києві та Севастополі в межах штатної чисель-

ності та фонду заробітної плати» (ст. 67 Закону «Про

судоустрій України»).

Апарат суду складається з секретарів суду, секретарів

судових,засідань, дйоводів-машиністок, кур'єрів. Залеж-

но від обсягу роботи в суді можуть бути введені додаткові

посади завідувача канцелярії, консультанта, архіваріуса.

Діяльність апарату суду полягає у створенні належних

умов для його чіткої роботи.

На канцелярію районного (міського) суду поклада-

ється ведення діловодства. Його організація в суді визна-

чається відповідною інструкцією Міністерства юстиції

України.

Оформлення документів і справ, що надходять до суду

і виходять з нього, їх реєстрація, облік руху, контроль за

виконанням складають сутність діловодства суду. Завіду-

вач канцелярії (секретар суду) організовує роботу канце-

лярії, керує секретарями суду, експедицією та архівом.

Секретарі судових засідань беруть участь у підготовці до

слухання кримінальних і цивільних справ: оформлюють

виклики учасників процесу, ведуть протокол судового за-

Розділ IV. Судова система

сідання, оформлюють справи після їх огляду, готують

копії вироків, рішень, ухвал, постанов, під керівництвом

суддів готують запити до різних установ і організацій, ви-

моги про надання необхідних документів, оформлюють

повістки.

Керівництво роботою канцелярії суду здійснює голо-

ва районного (міського) суду.

Повноваження голови районного суду закріплені у

ст. 25 Закону «Про судоустрій України», їх можна розділи-

ти на дві групи: перша обумовлена його статусом судді,

друга — статусом керівника судової установи.

• Голова районного (міського) суду:

1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як

головуючих у судових засіданнях, розподіляє обов'язки

між суддями;  ' ,

2) веде особистий прийом, організовує роботу суду

щодо прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв та

скарг;

3) керує вивченням та узагальненням судової практи-

ки і веденням судової статистики; вносить подання до

державних органів, громадських організацій про усунен-

ня порушень закону, причин і умов, що сприяли вчинен-

ню правопорушень;

4) керує роботою канцелярії суду;

5) організовує роботу по підвищенню кваліфікації

працівників суду.

Голова районного (міського) суду може здійснювати

інші повноваження, надані йому законодавством.

У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка

тошо) голови суду та його заступника виконання обов'я-

зків голови покладається начальником Головного управ-

ління Міністерства юстиції України в АРК, управлінь

юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за узго-

дженням з головою Верховного суду АРК, обласного,

Київського та Севастопольського міських судів на одно-

го з суддів цього суду.

Організація судових та правоохоронних органів

Контрольні   запитання

І. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду кри-

мінальних справ?

2. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду

цивільних справ?

3. Які види діяльності, крім відправлення правосуддя, здійсню-

ються районними судами?

4. Чим займається апарат суду? -,.