§ 5. Військові суди

До судової системи загальних судів, поряд із судами,

що створюються за адміністративно-територіальним

принципом, включено і військові суди регіонів, Військо-

ве-Морських Сил України та гарнізонів. Таким чином, як

частка єдиної системи загальних судів України військові

суди являють собою підсистему, що пристосована до ор-

ганізаційної структури Збройних Сил України. Однак таке

становище існувало не завжди, оскільки військова юсти-

ція за часів СРСР ніколи не входила до судової системи

України.

Першим законодавчим актом про суд в Україні була

постанова Секретаріату Української Народної Республіки

від 4 січня 1918р. «Про введення народного суду»1, якою

поряд з дільничними, повітовими та міськими судами

передбачалося створення робочих і селянських револю-

ційних трибуналів. У розвиток постанови Секретаріату

УНР від 23 січня 1918р. було затверджено положення про

революційні трибунали, що регламентувало їх організа-

цію і діяльність. Постанови, які приймалися потім, не

вплинули на найважливішу особливість судової системи

України періоду 1918-1921 рр. — організаційне роздвоєн-

ня, яке проявилося в існуванні двох видів судів — народ-

них судів і революційних трибуналів.

У 1922 р. необхідність окремого функціонування цих

органів відпала, тому було поставлене завдання щодо ство-

рення єдиної системи судів, які розглядали б усі справи, в

тому числі й ті, що розглядалися революційними трибуна-

лами. Це завдання вирішило Положення про судоустрій

УРСР, прийняте ВУЦВК 16 грудня 1922 р. Але після утво-

рення у 1922 р. Союзу РСР, а у 1924 р. — Верховного Суду

СРСР було покладено початок формуванню двох судових

систем: союзної та республіканської. Так, у Положенні про

військові трибунали та військову прокуратуру від 20 серп-

ня 1926 р. передбачалося, що касаційною інстанцією для

військових трибуналів є військова колегія Верховного Суду

1 Вісник Української Народної Республіки. — 1918. — 10 січ.

Організація судових та правоохоронних органів

СРСР. Отже, військові трибунали були повністю перетво-

рені на союзні суди, які ні в організаційному, ні в функці-

ональному, ні в матеріально-технічному відношенні не

були пов'язані з судовою системою України. Такий порядок

існував до кінця 1991 р., коли військові трибунали, що дія-

ли на території України, було включено до загальної судової

системи. Відтоді розпочався процес законодавчого оформ-

лення організації та діяльності військових трибуналів.

Насамперед Верховному Суду України було надано

повноваження суду касаційної інстанції щодо справ, які

розглядаються у першій інстанції військовими трибунала-

ми1. Наступним кроком стало перейменування військових

трибуналів на військові суди з новою назвою і продовжен-

ням повноважень суддів військових судів, оскільки у зако-

нодавстві ще не були врегульовані питання статусу суддів

цих судів і порядку формування суддівського корпусу2.

Так, військовий трибунал Київського військового

округу було перетворено на військовий суд Центрально-

го регіону України, Одеського — на військовий суд Пів-

денного регіону України, Прикарпатського — на військо-

вий суд Західного регіону України, військовий трибунал

Чорноморського флоту — на військовий суд Військово-

Морських Сил України, військові трибунали армій (з'єд-

нань) — на військові суди гарнізонів за місцем їх дисло-

кації. Таким чином, в Україні створено 26 військових су-

дів, у тому числі військових судів регіонів — З, військовий

суд Військово-Морських Сил України — 1, військових

судів гарнізонів — 22, в яких проходять військову службу

179 військових суддів3. Завершальним етапом побудови

підсистеми військових судів стало створення у структурі

Верховного Суду України військової колегії ускладі голо-

ви колегії, його заступника та восьми суддів4. Одночасно

' Указ Президії Верховної Ради від 15.01.1992 р. //Відомості Вер-

хов. Ради України. — 1992. — № 17. — Ст. 219.

2 Указ Президії Верхов. Ради України від 15.01.1992р.//Відомості

Верхов. Ради України. — 1992. — № 17. — Ст. 135.

3 Відомості Верхов. Ради України. — 1993. — № 46. — Ст. 431.

4 Там само. - 1993. - № 26. - Ст. 207.

Розділ IV. Судова система

Закон «Про судоустрій України» був доповнений розділом

З-1 «Військові суди», який детально регламентує порядок

створення, склад, завдання та повноваження військових

судів1. Необхідні зміни і доповнення були внесені у КПК.

і ЦПК. Військові суди, як і всі суди системи загальних

судів, виконують єдині завдання, закріплені в ст. З Зако-

ну «Про судоустрій України». Однак з огляду на те, що вій-

ськові суди діють у Збройних Силах, вони вирішують і

специфічні завдання, виконання яких не притаманне

іншим судам. Діяльність військових судів спрямована на

охорону від будь-яких посягань на безпеку України, боє-

здатність та боєготовність її Збройних Сил та інших вій-

ськових формувань, захист прав і свобод військовослуж-

бовців та інших громадян, а також прав і законних інте-

ресів військових частин, військових установ, організацій

(ч. 2 ст. 38і Закону «Про судоустрій України»).

Суддями військових судів можуть бути громадяни

України, які відповідають тим же вимогам, що й судді за-

гальних судів, перебувають на військовій службі і мають

військове звання офіцерського складу. Народними засі-

дателями військових судів можуть бути громадяни Укра-

їни, які перебувають на військовій службі та досягли 25-

річного віку. Вони обираються відкритим голосуванням

на зборах військовослужбовців військових частин стро-

ком на п'ять років. При здійсненні правосуддя народні

засідателі військових судів користуються всіма правами

судді. Ті, що не виправдали висловленої їм довіри, мо-

жуть бути відкликані зборами військовослужбовців, що

їх обрали.

Військовослужбовці військових судів перебувають на

військовій службі та входять до штатної чисельності

Збройних Сил України. На них поширюються права, піль-

ги та привілеї, встановлені законодавством України для

військовослужбовців.

Кількісний склад суддів у військових судах гарнізонів,

регіонів та Військово-Морських Сил України встановлю-

1 Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 26. — Ст. 204.

Організація судових та правоохоронних органів

ється Президентом України за поданням Міністра юстиції

України та Голови Верховного Суду України.

Перелік штатних посад суддів військових судів, війсь-

кової колегії Верховного Суду України та відповідних цим

посадам військових звань також затверджується Президен-

том України.

Під час створення системи військових судів всі наве-

дені повноваження по формуванню військових судів на-

лежали Верховній Раді України або її Президії. Саме тоді

Верховна Рада постановила, що військова колегія Верхов-

ного Суду діє у складі голови колегії, його заступників та

восьми суддів, а Президія Верховної Ради у цьому зв'яз-

ку прийняла постанову такого змісту: «Відповідно до штат-

ного розкладу встановити суддям військової колегії Вер-

ховного Суду України такі військові звання: голова колегії

— генерал-полковник; заступник голови колегії — гене-

рал-лейтенант; суддя колегії — генерал-майор»1.

Повноваження військових судів закріплені у ст. 38і

Закону «Про судоустрій України». Відповідно до неї вій-

ськові суди розглядають:

1) справи про всі злочини, вчинені військовослужбовця-

ми Збройних Сил, Прикордонних військ, Служби безпеки

України та інших військових формувань, що створюються

Верховною Радою України і Президентом України, а також

військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;

2) всі справи про шпигунство;

3) справи про злочини проти встановленого порядку

несення служби, вчинені особами начальницького скла-

ду виправно-трудових установ;

4) справи про злочини, вчинені певними категоріями

осіб, що визначаються законодавством України;

5) справи про адміністративні правопорушення війсь-

ковослужбовців;

6) справи по скаргах військовослужбовців на непра-

вомірні дії військових службових осіб і органів військово-

го управління;

1 Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 24. — Ст. 192.

Розділ IV. Судова система

7) справи про захист честі і гідності, сторонами у яких

є військовослужбовці або військові організації;

8) інші справи, пов'язані з захистом прав і свобод вій-

ськовослужбовців та інших громадян, а також прав і за-

хонних інтересів військових частин, установ, організацій.

У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчи-

ненні кількох злочинів, коли справа хоча б про один із зло-

чинів підсудна військовому суду, а про інші — загальному

суду, справа про всі злочини розглядається військовим су-

дом. У разі обвинувачення групи осіб, серед яких є і війсь-

ковослужбовці, і цивільні особи, у вчиненні одного або

кількох злочинів, що не є військовими злочинами, справа

щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом. ;

Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними в п. 1

і 3 ч. 1 цієї статті, в період проходження ними військової

служби, розглядаються військовими судами і в тому разі,

коли на момент розгляду справи вони звільнилися з війсь-

кової служби. Справи про злочини, вчинені особами до їх

призову чи вступу на військову службу, розглядаються за-

гальними судами. Військові суди разом з кримінальними

справами розглядають цивільні позови про відшкодуван-

ня майнової шкода, заподіяної внаслідок злочину.

Слід дещо докладніше зупинитися на понятті «війсь-

ковослужбовець», щоб зрозуміти підсудність справ, пе-

редбачених ч. 1 ст. 38і Закону «Про судоустрій України».

Військова служба складається з дійсної служби та служ-

би в запасі. Особи, що перебувають на дійсній військовій

службі, є військовослужбовцями, а у запасі — військово-

зобов'язаними. Громадяни України, прийняті до військо-

вого навчального закладу, іменуються курсантами. Вони

також перебувають на дійсній військовій службі, тому в

разі вчинення злочину курсанти притягаються до кримі-

нальної відповідальності на тих же підставах, що і війсь-

ковослужбовці строкової служби. Дійсна військова служ-

ба осіб молодшого складу обмежена визначеним тер-

міном, а осіб офіцерського складу — граничним віком

перебування на службі. Після вислуги строку служби або

досягнення граничного віку військовослужбовці звільня-

Організація судових та правоохоронних органи

ються в запас, де перебувають до досягнення визначено-

го віку. Під час перебування у запасі військовозобов'язані

періодично призиваються на збори на певний строк. При

проходженні зборів військовозобов'язані за своїм право-

вим становищем прирівнюються до військовослужбовців

і несуть відповідальність нарівні з ними.

До підсудності військових судів належать також спра-

ви про злочини осіб, які є військовослужбовцями Служ-

би безпеки України. «Служба безпеки — державний пра-

воохоронний орган спеціального призначення, який за-

безпечує державну безпеку України» (ч. 1 ст. 1 Закону

України «Про Службу безпеки»).

Кадри Служби безпеки складають:

а) співробітники-військовослужбовці;

б) працівники, що уклали трудовий договір зі Служ-

бою безпеки;

в) військовослужбовці строкової служби.

Умови і порядок виконання своїх обов'язків співробіт-

никами-військовослужбовцями Служби безпеки визнача-

ються укладеним договором (контрактом). На них, а також

на військовослужбовців строкової служби поширюється

порядок проходження військової служби у Збройних Си-

лах України, що визначається законодавством.

Трудові відносини працівників, що уклали трудовий

договір зі Службою безпеки України, регулюються зако-

нодавством України. Тому в разі вчинення ними злочину

справи, на відміну від двох названих категорій, розгляда-

тимуться не військовими, а загальними судами.

Військовим судам підсудні всі справи про шпигунст-

во незалежно від того, ким здійснено шпигунство: грома-

дянином України, іноземцем чи особою без громадянст-

ва, військовослужбовцем чи цивільною особою. Справи

про шпигунство підсудні військовим судам незалежно від

того, як кваліфіковано діяння: державна зрада у формі

шпигунства або шпигунство.

Військовими судами розглядаються всі справи про

злочини проти встановленого порядку несення служби,

вчинені особами начальницького складу виправно-трудо-

Розділ IV. Судова система

вих установ. Оскільки особам, що перебувають на службі

в органах внутрішніх справ, установлені спеціальні зван-

ня, то особами начальницького складу належить вважати

всіх, кому такі звання присвоєні (від молодшого сержанта

до генерал-полковника міліції та від молодшого сержанта

до генерала внутрішньої служби)1.

Від осіб начальницького складу виправно-трудових

установ слід відрізняти осіб, які перебувають на службі у

внутрішніх військах. Перші не є військовослужбовцями,

другі ж — військовослужбовці з усіма правовими наслід-

ками, що з цього випливають2.

Військовим судам підсудні лише справи відносно де-

яких категорій осіб, що визначаються законодавством

України. Аналізуючи такі закони з точки зору підсудності,

слід враховувати, чи встановлюють вони підсудність вій-

ськовим судам справ про всі злочини зазначених осіб або

тільки про певні злочини.

Послідовна реалізація принципу права громадян на су-

довий захист у сфері військової юстиції тягне за собою й

посилення судового захисту прав та інтересів військовослуж-

бовців. Після прийняття законів про соціальний та правовий

захист військовослужбовців і введення в ЦПК глави 31-А

«Скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність держав-

них органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлін-

ської діяльності» розгляд скарг на дії органів військового

управління став звичайною практикою військових судів3.

Для військових судів, як і для територіальних, перед-

бачена підсудність справ різним ланкам військових судів

і військової колегії Верховного Суду України. В основу

цього поділу покладені військове звання або посадове ста-

новище підсудного і вид можливого покарання.

1 Див.: Положення про проходження служби в органах

внутрішніх справ: Затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР

від 29 липня 1991р. № 114.

2 Див.: Про війська внутрішньої та конвойної охорони: Закон

України від 26 березня 1992 р. //Відомості Верхов. Ради України. —

1992.-№29.-Ст. 397.

3 Денисенко В. Феміда в погонах //Урядовий кур'єр. — 1995. — № 58.

Так, військовим судам гарнізонів як судам першої

інстанції підсудні справи про злочини осіб, що мають вій-

ськове звання до підполковника, капітана 2-го рангу

включно, крім справ, які підсудні військовим судам ви-

щого рівня.

Військовим судам регіонів, Військове-Морських Сил

як судам першої інстанції підсудні: 1) справи про злочи-

ни осіб, які мають військове звання полковника, капіта-

на 1-го рангу; 2) справи про злочини осіб, які обіймають

посаду від командира полку, командира корабля 1 -го ран-

гу і вище, а також осіб, рівних їм за службовим станови-

щем; 3) справи про всі злочини, за які в умовах мирного

часу законом передбачена можливість призначення пока-

рання у вигляді довічного ув'язнення.

Військовій колегії Верховного Суду України підсудні

справи виняткової важливості, а також справи про злочи-

ни військовослужбовців, які мають військове звання гене-

рала (адмірала) або обіймають посади від командира з'єд-

нання і вище та рівні їм. Військовий суд регіону, Військо-

во-Морських Сил, військова колегія Верховного Суду

України мають право прийняти до свого провадження як

суд першої інстанції будь-яку справу, підсудну військово-

му суду гарнізону.

Що стосується підсудності цивільних справ, то це

питання вирішується таким чином: військовим судам гар-

нізонів як судам першої інстанції підсудні цивільні спра-

ви по скаргах військовослужбовців на неправомірні дії

і рішення службових осіб та органів військового управ-

ління, крім тих, що підсудні військовим судам регіонів

і Військове-Морських Сил; справи про захист честі та

гідності, сторонами у яких є, військовослужбовці або

військові організації; інші справи, пов'язані з захистом

прав і свобод військовослужбовців та інших громадян,

прав і законних інтересів військових частин, установ,

організацій.

Військовим судам регіонів, Військове-Морських

Сил як судам першої інстанції підсудні справи по скар-

гах на незаконні дії і рішення військових службових осіб

Організація судових та правоохоронних органів Ш     Розділ IV. Судова система

і органів військового управління на рівні військових

з'єднань і вище.

Контрольні   запитання

1. Назвіть етапи становлення військових судів в Україні.

2. Якою є система військових судів?

3. Які повноваження мають військові суди?