§ 3. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя

Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та

Севастополя є вищими відносно районних (міських) су-

дів і складають другу ланку судової системи. Вони здійс-

нюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських)

судів, розташованих на території відповідно АРК, облас-

тей, міст Києва та Севастополя.

Порядок створення, структура, компетенція та загаль-

на організація діяльності цих судів визначаються Консти-

туцією України, законами «Про судоустрій України» та

«Про статус суддів».

Верховний суд АРК, обласні суди, міські суди Києва

та Севастополя в цілому є рівними за сво'їм становищем у

судовій системі. Нагляд за їх судовою діяльністю здійснює

Верховний Суд України.

Порядок формування суду. Кількісний склад Верхов-

ного суду АРК, обласного, Київського та Севастопольсь-

кого міських судів визначається Президентом України за

поданням Міністра юстиції України.

До суддів цих судів порівняно з суддями районної (мі-

ської) ланки закон ставить додаткові вимоги, що стосу-

ються більшого життєвого і професійного досвіду. Так,

суддями цих судів можуть бути громадяни України, що

досягли на день обрання 30-річного віку і мають стаж ро-

боти у галузі права не менше п'яти років, у тому числі не

Розділ IV. Судова система

менше трьох років на посаді судді. Всі судді цих судів оби-

раються на посаду Верховною Радою України.

Оскільки відповідно до ч. З ст. 17 КПК кримінальні

справи про злочини, за які законом передбачена можли-

вість призначення покарання у вигляді довічного ув'яз-

нення, в суді першої інстанції розглядаються судом у

складі двох суддів і трьох народних засідателів (а всі спра-

ви про ці злочини підсудні судам другої ланки), в цих су-

дах діє інститут народних засідателів.

Народні засідателі цих судів обираються за поданням

голів Верховного суду АРК, обласного, Київського та Се- ,

вастопольського міських судів у необхідній кількості від-

повідно Верховною Радою АРК, обласними, Київською та

Севастопольською міськими радами строком на п'ять

років. Закон «Про судоустрій України» (ст. 55) передбачає

певні вимоги до кандидатів у народні засідателі. Так, на-

родним засідателем цих судів може бути громадянин

України, який досяг на день обрання 30-річного віку1.

Верховний суд АРК, обласний, Київський та Севасто-

польський міські суди діють у складі: 1) президії суду; 2)

судової колегії з цивільних справ; 3) судової колегії з кри-

мінальних справ.

У межах своїх повноважень ці суди:

- розглядають справи як суди першої інстанції, у ка-

саційному порядку, порядку нагляду і за нововиявленими

обставинами;

- здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних

(міських) судів, міжрайонних (окружних) судів;

- вивчають і узагальнюють судову практику, аналізу-

ють судову статистику;

1 Законом не встановлено порядок підбору кандидатур, рекомен-

дованих до обрання народними засідателями. Тому на практиці роз-

роблений механізм, згідно з яким у кожному районі АРК, області,

містах Києві та Севастополі з огляду на чисельну потребу на загальних

зборах трудових колективів висуваються представники, що дали зго-

ду на обрання їх народними засідателями. Прізвища кандидатів вно-

сяться до вільного списку від району (міста).

^БЯ     Організація судових та правоохоронних органів

- здійснюють інші повноваження, надані їм законо-

давством.

Нагляд за судовою діяльністю передбачає перевірку

законності і обґрунтованості вироків, рішень, ухвал та

постанов районних (міських) судів, вжиття заходів щодо

усунення допущених порушень.* При цьому Верховний

суд АРК, обласні, Київський та Севастопольський міські

суди можуть вилучити цивільну або кримінальну справу

з будь-якого розташованого на підвідомчій їм території

районного (міського) суду і прийняти її до свого прова-

дження або передати справу для розгляду з одного район-

ного (міського) суду в інший районний (міський) суд на

підставах, зазначених у законі.

Президія суду. Президія Верховного суду АРК, облас-

ного, Київського та Севастопольського міських судів утво-

рюється у складі голови, заступників голови та суддів. По-

ряд із суддями, що входять у президію за посадою (голова,

заступники голови), до неї входять також декілька най-

більш досвідчених суддів цього суду. Кількісний склад пре-

зидії залежить від загальної чисельності суддів у судах об-

ласті (АРК, містах Києві та Севастополі) та обсягів роботи

і коливається від 5 до 9 чоловік. Персональний і кількісний

склад президії затверджується Президентом України.

Основною функцією президії судів другої ланки є усу-

нення судових помилок у цивільних і кримінальних спра-

вах, рішення з яких набрали законної сили. Поряд з цією

судовою функцією (функцією правосуддя) президія здій-

снює й інші функції, які можна поділити на організацій-

но-розпорядчі, аналітичні та методичні. Ці функції про-

являються в повноваженнях президії, закріплених у ст. 33

Закону «Про судоустрій України».

У межах своїх повноважень президія Верховного суду

АРК, обласного, Київського та Севастопольського місь-

ких судів:

1) розглядає справи у порядку нагляду і за нововияв-

леними обставинами;

2) затверджує за поданням голови суду склад судової ко-

легії з цивільних справ і судової колегії з кримінальних справ;

Розділ IV. Судова система

3) розглядає матеріали вивчення та узагальнення су-

дової практики і аналізу судової статистики;

4) заслуховує звіти голів судових колегій про діяль-

ність колегії, розглядає питання роботи апарату суду;

5) надає допомогу районним (міським) судам у правиль-

ному застосуванні законодавства;

6) здійснює інші повноваження, надані їй законодав-

ством.

До організаційно-розпорядчих повноважень, таким

чином, належать затвердження кількісного і персональ-

ного складу судових колегії, заслуховування звітів голів

судових колегій та керівників структурних підрозділів

апарату суду.

Аналітична функція полягає у розгляді матеріалів ви-

вчення і узагальнення судової практики всіх загальних

судів, що діють на підвідомчій території, прийнятті поста-

нов рекомендаційного характеру, спрямованих на забез-

печення однаковості судової практики.

Методична функція спрямована на надання допомо-

ги районним (міським), міжрайонним (окружним) судам

у правильному застосуванні законодавства. При цьому

практика розробила різні форми здійснення цієї функції:

- звіти суддів цього суду щодо результатів їх виїзду в

районні суди для вивчення справ, що розглядаються, і

надання допомоги суддям першої ланки;

- заслуховування повідомлень голів районних (місь-

ких) судів з питань організації діяльності судів і контро-

лю за додержанням процесуальних строків.

Засідання президії проводяться не рідше двох разів на

місяць. Вони є правомочними за наявності більшості чле-

нів президії.

При розгляді судових справ у засіданнях президії обо-

в'язково бере участь прокурор (відповідно АРК, областей,

міст Києва та Севастополя). Постанови президії прийма-

ються відкритим голосуванням більшістю голосів членів

президії, що беруть участь у голосуванні, та підписують-

ся головою суду.

Судові колегії. Всі судді судів другої ланки поділені на

дві колегії: судову колегію з цивільних справ і судову ко-

легію з кримінальних справ. Кількісний і персональний

склад кожної колегії затверджується президією цього суду,

їх очолюють заступники голови суду. Голові цього суду

надано право в необхідних випадках своїм розпоряджен-

ням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у

складі іншої колегії.

Судові колегії розглядають у межах своїх повноважень

справи як суди першої інстанції, у касаційному порядку та

за нововиявленими обставинами. Вони вивчають і узагаль-

нюють судову практику, аналізують судову статистику,

здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

Для розгляду конкретних справ у першій інстанції або

для перегляду справ у касаційному порядку головами ко-

легій формуються судові склади (тимчасові судові колегії):

для перегляду справ у касаційному порядку — у складі

трьох суддів, для розгляду справ у першій інстанції —

трьох судців або двох судців і трьох народних засідателів.

Судові колегії розглядають як суд першої інстанції

цивільні або кримінальні справи, прийняті до свого про-

вадження чи віднесені законом до підсудності цих судів,

а як суд касаційної інстанції — справи по скаргах або ка-

саційних поданнях прокурорів на рішення, ухвали, виро-

ки та постанови районних (міських) судів, що не набрали

законної сили.

Перелік кримінальних справ, що розглядаються по

першій інстанції, закріплений у ст. 34 КПК. Це справи про

особливо небезпечні державні злочини (ст. ст. 56,56і, 58—

60,62,63 КК), інші державні злочини (ст. ст. 66-69,69і, 71,

76 та ін.), а також про навмисні вбивства, зґвалтування

при обтяжуючих обставинах та деякі інші злочини.

Щодо цивільних справ, то у ЦПК такого спеціально-

го переліку немає, оскільки всі цивільні справи позовно-

го провадження розглядаються районними (міськими)

судами. Однак справи по скаргах, що розглядаються в

порядку цивільного судочинства, передбачають підсуд-

ність справи судам різних ланок. Наприклад, скарги на

Розділ IV. Судова система

рішення обласної виборчої комісії розглядаються облас-

ними і прирівняними до них судами.

Крім того, судові колегії з цивільних і кримінальних

справ мають право вилучити будь-яку кримінальну або

цивільну справу з районного (міського) суду, прийняти до

свого провадження та розглядати її як суд першої

інстанції. Президією цього суду або Верховним Судом

України судовим колегіям може бути передано для розгля-

ду по першій інстанції справи, рішення по яких скасовані.

Як правило, це справи найбільш складні або важливі, їх

розгляд по першій інстанції має важливе значення для

практики нижчих судів.

Судові колегії вивчають і узагальнюють практику та

аналізують судову статистику. Голова суду своїм наказом

закріплює за окремими членами суду групи районних (мі-

ських) судів чи суддів. Ці судді й створюють, як правило,

склад суду, який розглядає касаційні скарги і касаційні

подання на рішення нижчестоящих суддів. Член суду уза-

гальнює показники, які характеризують суддів по відправ-

ленню правосуддя: строк розгляду цивільних і криміналь-

них справ, практику призначення покарань, правильність

оформлення процесуальних документів. На основі ре-

зультатів узагальнень судової практики обласні (або при-

рівняні до них) суди направляють до районних (міських)

судів схвалені президією чи колегією огляди, які містять

у собі аналіз помилок у здійсненні правосуддя по цивіль-

них і кримінальних справах, визначають необхідність і

черговість стажування, підвищення кваліфікації суддями

районних (міських) судів. Результати узагальнення судової

практики використовуються при проведенні семінарів,

нарад, зборів і конференцій суддів, де роз'яснюються осо-

бливості застосування чинного законодавства.

Голова Верховного суду АРК, обласного, Київського та

Севастопольського міських судів призначається на посаду

Президентом України. Його повноваження закріплено у ст.

37 Закону «Про судоустрій України», а також у ЦПК і КПК.

Ці повноваження можна поділити на декілька груп: судові,

судово-наглядові, організаційно-розпорядчі, аналітичні та ін.

Судові повноваження: голова суду головує на засідан-

нях президії і може головувати у судових засіданнях ко-

легії, тобто може розглядати справи у першій, касаційній

інстанціях та в наглядовому порядку.

Судово-наглядові повноваження полягають у праві

принесення (в межах і порядку, в'становлених законом)

протестів на вироки, рішення, ухвали і постанови по су-

дових справах, що набрали законної сили, а також в зупи-

ненні виконання рішень і ухвал по цивільних справах.

Організаційно-розпорядчі повноваження значною мі-

рою визначаються тим, що голова суду має подвійний ста-

тус — судді та керівника судової установи.

Голова суду:

- скликає президію суду і виносить на розгляд президії

питання, які потребують вирішення, головує на засідан-

нях президії;

- розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;

- керує організацією роботи судових колегій, керує

роботою апарату суду;

- організовує роботу по підвищенню кваліфікації чле-

нів суду і працівників апарату суду;

- веде особистий прийом, організовує роботу суду по

прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг.

Аналітичні повноваження полягають в організації ро-

боти по вивченню і узагальненню судової практики, ана-

лізу судової статистики, спрямовані на підвищення якості

розгляду судових справ суддями як цього суду, так і ниж-

чих судів. Аналіз касаційної і наглядової практики дозво-

ляє виявити причини скасування чи зміни вироків, рі-

шень, ухвал і постанов, внести конкретні пропозиції щодо

попередження аналогічних порушень закону, накреслити

організаційні заходи; розіслати аналітичні огляди судової

практики, запросити суддю на позапланове стажування

або направити на підвищення кваліфікації.

До інших повноважень належать: внесення подань до

державних органів, громадських організацій і посадових

осіб про усунення порушень закону, причин і умов, що

сприяли вчиненню правопорушень.

Розділ IV. Судова система

Апарат суду. Апаратом обласного (та прирівняного до

нього) суду керує голова суду. Апарат суду складають по-

мічник голови, консультанти, секретарі судових колегій,

секретарі судових засідань, діловоди та інші працівники.

Консультанти (по статистиці, аналітичній, кодифіка-

ційній роботі) вивчають скарги та справи, які надійшли до

суду для розгляду в порядку нагляду, і висловлюють свою

думку голові суду, беруть участь у підготовці матеріалів для

вивчення й узагальнення судової практики, ведуть робо-

ту щодо систематизації законодавства і підготовки мате-

ріалів для аналізу судової статистики.

Завідувач канцелярії керує роботою секретарів суду;

організовує прийом відвідувачів, одержання, реєстрацію

і відправлення пошти та іншої кореспонденції, видає і від-

силає до інших установ копії різних судових документів.

Секретарі судових колегій ведуть діловодство колегій,

забезпечують зберігання справ та інших документів.

Секретарі судових засідань працюють безпосередньо зі

складом суду: здійснюють підготовку справ до слухання,

оформлюють виклики учасників судового розгляду, свід-

ків, ведуть протоколи судових засідань, оформлюють

справи після їх розгляду.

В обласних і прирівняних до них судах, крім цього, є

консультанти по кадрах, бухгалтерія, спецчастина, госпо-

дарська частина, машбюро та архів. Чисельність праців-

ників апарату (без господарської частини) визначається з

розрахунку один працівник апарату на одного суддю.

Контрольні  запитання

1. Який порядок формування судів, що належать до другої лан-

ки/

2. Яка структура судів цієї ланки'.'

3. Який порядок роботи президії обласного суду?

4. Які повноваження судової колегії з цивільних справ і судової

колегії з кримінальних справ?

Організація судових та правоохоронних органів