§ 1. Загальна характеристика судової системи

України

Судову систему України донедавна складали лише

загальні суди або, як їх ще іменують, суди загальної юрис-

дикції. Ці суди здійснюють правосуддя з цивільних та

кримінальних справ, а також у передбачених законом ви-

падках розглядають справи про адміністративні правопо-

рушення. Разом з тим розвиток, удосконалення або змі-

на судової системи, особливо в періоди соціальних ре-

форм, є природним процесом, оскільки в суспільстві фор-

муються нові види соціальних відносин, що збільшують

кількість і зміст правових зв'язків між громадянами, гро-

мадянами і державою, юридичними особами. Будова су-

дової системи, функціонування її окремих гілок і ланок

мають бути похідними від тих завдань, які суспільство ста-

вить перед судовою владою як однією з основних гілок

державної влади. Судова влада зобов'язана: а) вирішувати

суперечності, які виникають між законодавчою і виконав-

чою гілками влади; б) реалізовувати невід'ємне право гро-

мадян на судовий захист від будь-яких посягань на честь і

гідність, життя і здоров'я, майно тощо, захист від неправо-

мірних дій чи бездіяльності органів державної влади, орга-

нів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

в) забезпечувати захист прав та інтересів громадян і юридич-

них осіб незалежним і компетентним судом; г) гарантува-

ти реалізацію прав громадян і юридичних осіб на оскар-

ження судового рішення в поєднанні з його стабільністю як

одного із чинників юридичне визначеного стану.

Традиційна система загальних судів, яка діяла протя-

гом багатьох десятиріч, не могла вирішити ці значною

мірою нові і не властиві їй завдання. Було визнано за до-

цільне створення ще двох самостійних гілок судової сис-

теми: Конституційного Суду та арбітражних судів. Кон-

ституція України передбачає, що судочинство здійсню-

ється Конституційним Судом та судами загальної юрис-

дикції. Одночасно у побудову системи загальних судів

були закладені принципи територіальності і спеціалізації.

Таку систему загальних судів буде відображено у новому

Законі України «Про судоустрій». '

Таким чином, поки що судова система України скла-

дається з трьох гілок:

- Конституційного Суду;

- загальних судів (або судів загальної юрисдикції);

- арбітражних судів.

Для неї є характерним, що кожна гілка судової систе-

ми автономна, тобто на кожну з них у межах реалізації

судової влади покладено вирішення певних, властивих

лише їй питань.

Так, Конституційний Суд України є незалежним ор-

ганом у системі судової влади, покликаним забезпечува-

ти відповідність законів та інших правових актів Консти-

туції України і давати офіційне тлумачення Конституції

України та законів України.

Загальні суди мають своїм завданням охорону від уся-

ких посягань конституційного ладу, гарантованих Кон-

ституцією України соціально-економічних, політичних та

особистих прав і свобод громадян, а також прав і закон-

них інтересів юридичних осіб.

Арбітражні суди покликані захищати права та інтере-

си учасників господарських правовідносин, що охороня-

ються законом, сприяти зміцненню законності в цій сфері.

Одночасно майже всі суди, які входять до судової си-

стеми України, організовуються та діють на основі єдиних

принципів.

Гілки судової системи (крім Конституційного Суду)

складаються з окремих судових установ, кожна з яких,

залежно від місця в цій системі, наділена певними повно-

важеннями.

Будова судової системи базується на принципах: а)

простоти; б) доступності; в) ієрархічності, ступінчастості;

г) єдності.

Розділ IV. Судова система

Судові системи загальних і арбітражних судів побудо-

вано з урахуванням адміністративно-територіального уст-

рою України. В кожній області, АРК, містах Києві та Се-

вастополі є відповідні арбітражні та загальні суди. За-

гальні суди функціонують в кожному районі (місті) і ра-

йоні в місті. Простота системи, таким чином, забезпечує

доступність судів для населення, оскільки районний (місь-

кий) суд, який розглядає переважну більшість криміналь-

них і цивільних ІЯІрав, відповідно до Закону «Про судо-

устрій України» створюється в кожному районі (місті),

районі в місті незалежно від чисельності населення, що

проживає в ньому, та кількості судових справ. Основна

кількість справ по спорах, що випливають із господарсь-

ких відносин, розглядається арбітражними судами АРК,

областей, міст Києва та Севастополя.

Одним із найважливіших прав громадян і юридичних

осіб є право на оскарження судового рішення. Реалізація

цього права здебільшого гарантується принципами ступін-

частості та ієрархічності.

Над кожним судом, відповідно до адміністративно-

територіального поділу, створюється вищий суд. Стосов-

но районних (міських) судів вищими є Верховний суд

АРК, суди областей, міст Києва та Севастополя. Стосов-

но арбітражного суду АРК і арбітражних судів областей,

міст Києва та Севастополя вищим є Вищий арбітражний

суд України. Повноваження вищого суду відрізняються

від повноважень нижчого і одне з цих повноважень — пе-

ревірка законності і обгрунтованості рішень нижчого суду.

Наступним важливим принципом побудови судової

системи загальних і арбітражних судів є їх єдність. Єдність

системи загальних судів походить, по-перше, з єдності їх

завдань, принципів організації та діяльності, закріплених

в Конституції України і Законі «Про судоустрій України».

По-друге, всі загальні суди України у своїй діяльності

керуються одними й тими ж нормами матеріального і про-

цесуального права, зокрема, кримінального, криміналь-

но-процесуального, цивільного, цивільного процесуаль-

ного, трудового, сімейного. По-третє, існуюча правова

система, що ґрунтується на письмовому, кодифікованому

законодавстві, вимагає однакового розуміння і застосу-

вання законів. Суди, які є самостійними і незалежними

органами судової влади у діяльності щодо здійснення пра-

восуддя, реалізуючи принцип рівності громадян перед за-

коном і судом, повинні бути одноманітними в судовій

практиці. Тому необхідне єдине керівництво як у межах

системи загальних судів, так і в системі арбітражних судів.

Для досягнення цієї мети вищий судовий нагляд і конт-

роль за всіма загальними судами України здійснює Верхо-

вний Суд України. Аналогічні функції покладено і на Ви-

щий арбітражний суд України. Забезпечення однакового

розуміння і застосування законів, орієнтування судової

практики здійснюється цими судами як через розгляд і

вирішення конкретних справ, так і наданням керівних

роз'яснень з питань застосування чинного законодавства.

Для характеристики діючої судової системи необхід-

но усвідомити зміст таких понять: судові інстанції, ланки

судової системи, склад суду.

Поняття «судова інстанція» пов'язане з характером

конкретної діяльності суду щодо здійснення правосуддя,

тобто це поняття судочинне. Процесуальне законодавст-

во налічує три види судових інстанцій: а) перша інстанція,

яка розглядає справу по суті; б) друга (касаційна) інстан-

ція, яка перевіряє законність і обґрунтованість рішення

суду першої інстанції, яке не набрало законної сили; в)

наглядова інстанція, яка перевіряє законність і обгрунто-

ваність судових рішень, що набрали законної сили.

Судова система складається з окремих судів, кожен з

яких є або судом першої інстанції, або ще й одночасно

судом другої (касаційної) та наглядової інстанції.

Необхідність у вищій судовій інстанції обумовлена, як

уже зазначалося, правом зацікавленої особи, що брала

участь у розгляді справи, подати на винесене рішення скар-

гу, а прокурору — подання.

Судом першої інстанції.є суд, який розглядає та вирі-

шує справи по суті, тобто в кримінальній справі — питан-

ня про винність чи невинність підсудного, в цивільній

Розділ IV. Судова система

справі — питання про те, чи порушив відповідач прийняті

на себе за договором або покладені на нього законом зо-

бов'язання. Суд першої інстанції проводить судовий роз-

гляд гласно, усно та безпосередньо; вислуховує показан-

ня та пояснення учасників процесу, оглядає речові дока-

зи, оголошує документи, виконує інші процесуальні дії.

Після розгляду кримінальної справи суд установлює вин-

ність чи невинність підсудного, притягає винного до кри-

мінальної відповідальності, призначає кримінальне пока-

рання. За результатами розгляду кримінальної справи по ]

суті суд першої інстанції виносить вирок. 1

По цивільній справі суд першої інстанції задовольняє

позови або відмовляє в їх задоволенні. За результатами

розгляду цивільної справи по суті суд першої інстанції

виносить рішення.

Судами першої інстанції є всі суди України.

Закон передбачає строк, протягом якого учасники

процесу, що не згодні з рішенням або вироком суду, мають

право подати скаргу. Так, касаційні скарга і подання на

вирок суду першої інстанції можуть бути подані протягом і

семи діб з моменту проголошення вироку, а засудженим, |

який перебуває під вартою, — протягом такого ж строку

з моменту вручення йому копії вироку (ст. 350 КПК).

Касаційні скарга і подання «а рішення районних та

обласних судів можуть бути подані протягом десяти днів

з наступного дня після оголошення рішення суду (ст. 291

ЦПК). Непринесення скарги або подання у зазначені

строки означає, що після їх закінчення рішення і вироки

набирають законної сили та звертаються до виконання. У

разі подання касаційної скарги або касаційного подання

момент, коли вирок або рішення наберуть законної сили,

відкладається до розгляду справи судом касаційної

інстанції.

Отже, судом другої (касаційної) інстанції е вищай суд,

який перевіряє за касаційними скаргами учасників про-

цесу або за касаційним поданням прокурора законність і

обґрунтованість винесеного вироку або рішення, які не

набрали законної сили.

Організація судових та правоохоронних органів

Судами другої інстанції є Верховний Суд України,

Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та Се-

вастополя. Друга інстанція: а) залишає вирок або рішен-

ня без зміни; б) вносить зміни у визначених законом ви-

падках; в) повертає справу для нового розгляду по суті до

суду першої інстанції. За результатами розгляду справи у

другій (касаційній) інстанції суд виносить ух^о/ту. Ухвали

суду касаційної інстанції набирають законної сили негай-

но після їх оголошення. Таким чином, якщо вирок або рі-

шення оскаржено чи на них принесено касаційне подан-

ня прокурора, але судом другої інстанції вони визнані за-

конними і обґрунтованими (чи без усяких змін, чи із вне-

сенням деяких змін), то такий вирок або рішення набира-

ють законної сили негайно, разом з касаційною ухвалою.

Коли вирок або рішення, що набрали законної сили,

виявляться незаконними або необгрунтованими, то вони

підлягають опротестуванню відповідними вищими проку-

рорами та їх заступниками або головами вищих судів та їх

заступниками в порядку нагляду до відповідного вищого

суду. Суд, який здійснює правосуддя у формі розгляду

справ за протестами на вироки і рішення судів першої

інстанції, що набрали законної сили, іменується судом на-

глядової інстанції. Якщо ці вироки і рішення перевірялися

в касаційній інстанції, то одночасно суд наглядової

інстанції проводить перевірку законності і обґрунтованості

ухвал цієї інстанції. За результатами перевірки вироків, рі-

шень та ухвал у порядку нагляду вищий суд також виносить

ухвалу, а якщо справа розглядалася президією суду або Пле-

нумом Верховного Суду України — постанову.

Судами наглядової інстанції є Верховний Суд Украї-

ни, Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та

Севастополя.

Конституція України передбачає введення нової фор-

ми перегляду рішень і вироків суду першої інстанції — апе-

ляційної. Апеляція означає новий розгляд справи вищим

судом по суті з винесенням нового вироку чи рішення.

Поряд із судочинним поняттям «судова інстанція»

теорія судоустрою знає поняття «ланка судової системи»,

Розділ IV. Судова система

яке пов'язане з обсягом повноважень, покладених на ту чи

іншу судову установу.

Суди, що мають однакові повноваження і структуру,

однакові функції, у більшості випадків діють у межах од-

накових адміністративно-територіальних одиниць, нази-

ваються ланкою судової системи. Наприклад, усі районні

(міські) суди системи загальних судів мають однакові по-

вноваження. Однакові повноваження також і у Верховно-

го суду АРК, обласних судів, судів міст Києва та Севасто-

поля.

Відмінність у повноваженнях судових установ дає під-

стави називати одні суди стосовно інших вищестоящими,

або вищими ланками судової системи. Як видно із схем на

рис. 1,2, система загальних судів є триланковою, а систе-

ма арбітражних судів — дволанковою.

Всі районні (міські) суди, а також військові суди гарні-

зонів становлять першу ланку судової системи загальних

судів. Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та

Севастополя, військові суди регіонів та Військово-Морсь-

ких Сил України складають другу ланку судової системи.

Третьою ланкою є Верховний Суд України (рис. 1).

Третя лапка

(перша,     друга,

третя Інстанції)

СХЕМА

судової системи загальних судів

Верховний Суд України

Друга ланка (перша, друга, третя інстанції)           Верхов А        Іий суд РК     Обла су          спий д            Суди міст Києва та Севастополя             Війсь рег Вій Морс У           кові суди онів та ськово-ьких Сил країни

Перша ланка (перша інстанція)       І Р»йо (міськ  Іпшй ий) суд  ч Рано (місь с>          ший кий) д     І Райо (місь су        ший      Міжс кий) д  І Ібласний     Війс суд                гаї  ькові суди ШІЗОІІІВ

Рис. І

Організація судових та правоохоронних органів

У системі арбітражних судів першу (нижчу) ланку су-

дової системи складають арбітражний суд АРК, обласні

арбітражні суди, арбітражні суди міст Києва та Севасто-

поля. Другою ланкою в системі цих судів є Вищий арбіт-

ражний суд України (рис. 2).

СХЕМА   '

судової системи арбітражних судів

Вищий арбітражний суд України

Арбітражний суд АРК

Арбітражний суд

області

Рис. 2

Арбітражний суд міст

Києва та Севастополя

Поняття «ланка судової системи» відіграє важливу

роль у розмежуванні компетенції судових органів.

Закон «Про судоустрій України» містить поняття

«склад суду», яке має три значення: перше — посадовий

склад суддів того чи іншого суду, наприклад, районний (мі-

ський) суд функціонує у складі голови суду, його заступни-

ка і суддів; друге — структура, внутрішня організація суду,

наприклад, Верховний суд АРК, областей, Київський та

Севастопольський міські суди діють у складі: а) президії

суду; б) судової колегії з цивільних справ; в) судової колегії

з кримінальних справ. Верховний Суд України діє у складі:

а) Пленуму Верховного Суду; б) судової колегії з цивільних

справ; в) судової колегії з кримінальних справ; г) військо-

вої колегії. Для розгляду організаційних питань роботи

Верховного Суду створюється Президія Верховного Суду.

Третє значення поняття «склад суду» означає зазначе-

ний у законі кількісний склад суддів, уповноважених на

розгляд конкретної судової справи. Підсудність справ

може бути одноособовою або колегіальною. Колегіаль-

ність проявляється у таких формах: а) три судді; б) два

судці і три народні засідателі; в) не менше трьох суддів

(йдеться про випадки перегляду рішень, вироків, ухвал

вищими судовими інстанціями).

Всі цивільні справи у суді першої інстанції розгляда-

ються суддями одноособово. Колегіальний, тобто у складі

Розділ IV. Судова система

трьох суддів, розгляд цивільної справи по суті можливий

лише після скасування вищим судом рішення, винесеного

одноособове суддею, але у випадках, визначених законом

(див. ст. 124і ЦПК).

При розгляді кримінальних справ по першій інстанції

склад суду залежить від виду і розміру покарання, перед-

баченого КК за злочини, у вчиненні яких обвинувачується

підсудний.

За загальним правилом, кримінальні справи розгля-

даються в суді першої інстанції одноособове суддею, який

діє від імені суду.

Кримінальні справи про злочини, за які законом пе-

редбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк

більше десяти років, розглядаються у суді першої інстанції

колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний за-

явив клопотання про такий розгляд.

І, нарешті, кримінальні справи про злочини, за які

законом передбачена можливість призначення покаран-

ня у вигляді довічного ув'язнення, в суді першої інстанції

розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних

засідателів (ст. 17 КПК).

Перегляд же справ у касаційному і наглядовому по-

рядку завжди здійснюється колегіально професійними

суддями.

Так, розгляд справ у судових колегіях Верховного суду

АРК, обласних судів, Київського та Севастопольського

міських судів у касаційному порядку і в судових колегіях

Верховного Суду України у касаційному порядку і в по-

рядку нагляду здійснюється у складі трьох суддів.

Президії Верховного суду АРК, обласних, Київсько-

го та Севастопольського міських судів, які здійснюють

перегляд справ у порядку нагляду; розглядають справи

при наявності більшості членів президії.

Пленум Верховного Суду України розглядає справи

при наявності не менше двох третин свого складу.

Склад суду при розгляді господарських спорів у

арбітражних судах відрізняється від традиційних видів і

форм розгляду судових справ (див, ст.ст. 70, 94, 96 АПК)

Організація судових та правоохоронних органів

(вони докладно вивчаються у відповідних навчальних

дисциплінах).

Контрольні   запитання

1. З яких гілок складається судова система України?

2. Що таке ланка судової системи? Скільки ланок у судовій сис-

темі загальних і арбітражних судів?

3. Які суди є судами першої, другоГчи третьої інстанції?

4. Яке значення має поняття «склад суду»?