11.2. Принципи та об’єкти охорони навколишнього природного середовища

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — обов’язкова умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна проводить екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої й неживої природи навколишнього середовища, на захист життя та здоров’я населення від негативного впливу, забруднення навколишнього природного середовища, на досягнення гармонічної взаємодії сус­пільства і природи, охорону, раціональне використання й відтворення природних ресурсів.

Українська держава правовими важелями регулює відносини в галузі охорони, використання й відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання й ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Відносини в галузі охорони навколишнього середовища в Україні регулюються Законом «Про охорону навколишнього середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону й використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

До основних принципів охорони навколишнього середовища належать такі:

Пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності.

Гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоров’я людей.

Превентивний (запобіжний) характер заходів з охорони навколишнього природного середовища.

Екологізація матеріального виробництва на засаді комплекс­ності рішень з питань охорони навколишнього середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій.

Збереження просторової та видової різноманітності й цілісності природних об’єктів і комплексів.

Науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на підставі поєднання міждисциплінарних знань екологічних і технічних наук та прог­нозування стану навколишнього природного середовища.

Обов’язковість екологічної експертизи.

Гласність і демократизм у прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування в населення екологічного світогляду.

Науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.

Безплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності.

Стягнення плати за забруднення навколишнього природного середовища та псування якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням міри антропогенної змінності території, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку.

Поєднання заходів щодо стимулювання охорони й відповідальності за псування навколишнього середовища.

Вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на засаді широкого міжнародного співробітництва.

Об’єкти правової охорони
навколишнього
природного
середовища

Державній охороні та регулюванню використання на території України підлягають:

навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціаль­них умов та процесів;

природні ресурси як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліси та інша рослинність, тваринний світ);

ландшафти та інші природні комплекси;

території та об’єкти природно-заповідного фонду України;

здоров’я й життя людей.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — обов’язкова умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна проводить екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої й неживої природи навколишнього середовища, на захист життя та здоров’я населення від негативного впливу, забруднення навколишнього природного середовища, на досягнення гармонічної взаємодії сус­пільства і природи, охорону, раціональне використання й відтворення природних ресурсів.

Українська держава правовими важелями регулює відносини в галузі охорони, використання й відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання й ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Відносини в галузі охорони навколишнього середовища в Україні регулюються Законом «Про охорону навколишнього середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону й використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

До основних принципів охорони навколишнього середовища належать такі:

Пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності.

Гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоров’я людей.

Превентивний (запобіжний) характер заходів з охорони навколишнього природного середовища.

Екологізація матеріального виробництва на засаді комплекс­ності рішень з питань охорони навколишнього середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій.

Збереження просторової та видової різноманітності й цілісності природних об’єктів і комплексів.

Науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на підставі поєднання міждисциплінарних знань екологічних і технічних наук та прог­нозування стану навколишнього природного середовища.

Обов’язковість екологічної експертизи.

Гласність і демократизм у прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування в населення екологічного світогляду.

Науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.

Безплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності.

Стягнення плати за забруднення навколишнього природного середовища та псування якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням міри антропогенної змінності території, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку.

Поєднання заходів щодо стимулювання охорони й відповідальності за псування навколишнього середовища.

Вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на засаді широкого міжнародного співробітництва.

Об’єкти правової охорони
навколишнього
природного
середовища

Державній охороні та регулюванню використання на території України підлягають:

навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціаль­них умов та процесів;

природні ресурси як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліси та інша рослинність, тваринний світ);

ландшафти та інші природні комплекси;

території та об’єкти природно-заповідного фонду України;

здоров’я й життя людей.