11.4. Рецидив злочинів

Поняття рецидив злочинів (від лат. recidivus — той, що по­вертається) кримінальне законодавство розуміє в плані так зва­ного легального рецидиву (від лат. lex, legis — закон), тобто тільки випадки, коли особою, яка має судимість за умисний зло­чин, вчиняється новий умисний злочин (ст. 34 КК).

Отже, рецидиву в кримінально-правовому розумінні не буде, якщо один або обидва злочини у вказаній вище ситуації є нео-

183

бережними. Немає рецидиву і при так званому фактичному його прояві, тобто при відсутності судимості за попередній злочин, бо це є проявом фактичної повторності або сукупності злочинів.

Рецидив можливий тільки протягом строку наявності у осо­би правового статусу судимості за попередній (попередні) зло­чин. Закінчення стану судимості внаслідок її погашення або зняття означає, що людина вважається несудимою і при вчи­ненні нею нового злочину в жодному випадкові наявності реци­диву не буде.

Рецидив злочинів може бути класифікований за різними кри­теріями.

За кількістю судимостей рецидив поділяється на однократ­ний і багатократний.

Однократний рецидив має місце тоді, коли особа, маючи су­димість за умисний злочин, вчиняє новий умисний злочин.

Багатократний рецидив має місце тоді, коли особа має дві й більше судимості за умисні злочини і вчиняє новий умисний злочин.

За характером вчинених злочинів рецидив поділяється на загальний і спеціальний.

Загальний рецидив створюють різнорідні умисні злочини, тобто такі, що не є тотожними або однорідними.

Наприклад, маючи судимість за крадіжку, особа вчиняє хулі­ганство. При призначенні покарання за хуліганство суд може врахувати наявність рецидиву як обставину, що обтяжує пока­рання (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК). На кваліфікацію нового злочину загальний рецидив не впливає.

Спеціальний рецидив створюють тотожні або однорідні (у розумінні кримінального закону) злочини.

Наприклад, особа, що має судимість за крадіжку, вчиняє нову крадіжку (тотожні злочини), або особа, що має судимість за ви­крадення вогнепальної зброї (ст. 262 КК) вчиняє шахрайство (ст. 190 КК) (однорідні злочини). Оскільки в таких випадках наявна повторність злочинів, спеціальний рецидив кваліфікується за правилами повторності. У першому випадку — за ч. 2 ст. 185 КК, у другому — за ч. 2 ст. 190 КК (в обох випадках за озна­кою — діяння, вчинене повторно). Наявність судимості за попе­редній злочин суд може визнати обтяжуючою покарання обста­виною (ï. 1 ÷. 1 ñò. 66 ÊÊ).

184

У певних випадках закон вважає кваліфікуючою ознакою тільки рецидив злочинів. Скажімо, якщо хуліганство вчинила особа, яка була раніше судима за хуліганство, це буде кваліфіко­ваним хуліганством (ч. З ст. 296 КК). Якщо ж хуліганство вчи­нила особа, що раніше вчинила аналогічні дії, але не була за це засуджена, кваліфікованим це хуліганство не буде.

Очевидно, що спеціальний рецидив має більшу суспільну не­безпеку, ніж загальний, і закон реагує на це відповідною кваліфі­кацією діяння, а, отже, й посиленням покарання.

Пенітенціарнийрецидиву наявності тоді, коли особа, що була засуджена до позбавлення волі, протягом строку судимості вчи­няє новий злочин, за який засуджується до позбавлення волі.

У випадках, коли обидва вказаних злочини є умисними, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе тільки після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання (п. 2 ч. З ст. 81 КК), а заміна невідбутої части­ни покарання більш м'яким — після фактичного відбуття за­судженим не менше половини строку покарання (п. 2 ч. 4 ст. 82 ÊÊ).

Контрольні питання

Дайте поняття одиничного злочину і назвіть його різновиди.

Охарактеризуйте види ускладнених одиничних злочинів.

Що таке повторність злочинів і які види повторності Ви знаєте?

В чому полягає відмінність повторності злочинів від одиничного

продовжуваного злочину?

Назвіть ознаки сукупності злочинів і її різновиди.

Чим  відрізняється  сукупність  злочинів  від  конкуренції  норм  і

від складених одиничних злочинів?

Що таке рецидив злочинів і які його види?

185