Обов'язкові ознаки складу

Характерно для крадіжки (ст. 185 КК)

Характерно для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК)

Предмет

Чуже майно

Чуже майно

Діяння

Викрадення

Заволодіння

Спосіб

Таємно

Шляхом зловживання службовим становищем

Суб'єкт

Загальний

Службова особа

2) у зіставленні однойменних ознак, що збігаються.

При цьому відбувається порівняння одних і тих же ознак (наприклад, предмета, суб'єкта злочину) за змістом. Так і в ст. 185 КК, і в ч. 2 ст. 191 КК предметом назване «чуже майно». Однак в складі крадіжки таким предметом може бути будь-яке майно, щодо якого винний не має ані дійсно­го, ані гаданого права власності, то в складі злочину, пе­редбаченого ч. 2 ст. 185 КК, предметом виступає майно, яким винний може розпоряджатися, використовуючи свій статус службової особи.

Розмежування злочинів у ході кримінально-правової кваліфікації        483

Розмежування різних складів злочинів звичайно про­водиться за кількома ознаками. Чим більше є розмежу­вальних ознак, тим чіткіше і більш очевидне є розмежу­вання між ними. Як це може здійснюватися покажемо на прикладі розмежування грабежу, розбою і вимагання, яке проводиться:

за предметом посягання. Предметом грабежу і роз­

бою виступає будь-яке чуже майно — річ. Предметом же

вимагання є лише таке чуже майно, що перебуває у віданні

чи під охороною особи, яка піддана вимаганню, а також

право на майно, вчинення будь-яких дій майнового харак­

теру;

за потерпілим. Потерпілим від грабежу і розбою

може бути будь-яка особа (яка перешкоджає доступу до

майна, заволодінню ним, утриманню майна). Потерпілим

же від вимагання можуть бути дві категорії осіб:

а) особа, у відданні чи під охороною якої перебуває май­но, тобто та, яка наділена певними повноваженнями сто­совно майна — предмета вимагання, або виконує щодо нього функції по охороні;

близькі родичі особи, вказаної вище;

за суспільно небезпечним діянням. При вчиненні

грабежу злочинець сам вилучає (викрадає) майно, при роз­

бої також застосовується погроза з метою заволодіння май­

ном всупереч волі потерпілого. Для вимагання ж харак­

терним є отримання майна нібито за волею потерпілого,

однак це волевиявлення не справжнє, а «спотворене», є

реакцією на дії вимагача, які полягають у вимозі переда­

ти майно під погрозою;

за змістом погрози. Грабіж і розбій вчиняються

шляхом погрози лише фізичним насильством, тобто запо­

діянням шкоди організму потерпілого. При вимаганні по­

гроза набагато ширша, охоплює погрозу не лише фізичним

насильством, а й обмеженням прав, свобод чи законних

інтересів, знищенням або пошкодженням майна, розголо­

шенням відомостей, які ганьблять потерпілого;

за обсягом погрози. При грабежі має місце погроза

насильством, не небезпечним для життя чи здоров'я, при

розбої — погроза насильством, небезпечним для життя чи

ЗІ*

484          Глава 9

здоров'я особи. У складі ж вимагання обсяг погрози не конкретизований, тобто може мати місце погроза будь-яким насильством;

за характером погрози. При грабежі і розбої має

місце погроза негайного застосування насильства, якщо

вимоги грабіжника чи розбійника не будуть задоволені.

При вимаганні погроза виступає засобом не подавления

волі потерпілого до можливого опору, а засобом впливу на

волю особи, коли останній нібито надається можливість

вибору — задовольнити майнові вимоги чи піддатися на­

сильству. Тому при вчиненні вимагання погроза носить

характер віддаленої, реалізація якої можлива лише в май­

бутньому;

за метою застосування насильства. При грабежі

і розбої реальне насильство виступає способом вилучення

майна чи його утримання, або способом отримання досту­

пу до майна. При особливо кваліфікованому вимаганні (час­

тини 3, 4 ст. 189 КК) насильство виступає засобом заляку­

вання потерпілого заподіянням ще більшої шкоди, засто­

совується з метою підтвердити рішучість намірів вимагача.

Розмежування скла-          Специфіка розмежування скла-

дів злочинів, виділе- дів злочинів, виділених за ступенем них за ступенем су- суспільної небезпеки, полягає в то-спільної небезпеки     му, що такі злочини збігаються за

ознаками основного складу. їх від­мінність полягає в тому, наскільки інтенсивно виражені, масштабними є ці ознаки.

Більш-менш чітко можна сформулювати правила роз­межування злочинів, які відрізняються за ознаками, що мають кількісний вираз (характеризуються певним розмі­ром). При цьому слід виходити з такого:

верхня межа простого виду злочину є нижньою ме­

жею кваліфікованого виду цього ж злочину;

верхня межа кваліфікованого виду злочину є нижньою

межею особливо кваліфікованого виду цього ж злочину.

Вказані правила наглядно видно на прикладах розме­жування між окремими видами розкрадання чужого май­на, ухилення від сплати податків, ряду інших злочинів;

Розмежування злочинів у ході кримінально-правової кваліфікації        485

3)якщо кваліфікований (особливо кваліфікований) вид злочину має матеріальний склад, який виділений з вра­хуванням тяжкості наслідків, а простий вид цього ж складу злочину — формальний, то при відсутності наслідків і можливості їх настання діяння через мало-значність не становить суспільної небезпеки. Яскравим прикладом наведеного є норма про службове підроблення (ст. 366 КК). Практика послідовно стоїть на тому, що служ­бове підроблення без наслідків, становить собою не злочин, а дисциплінарний проступок.