9.3.3. Інші види щорічних відпусток, передбачені законодавством

Законом України «Про відпустки» передбачена можливість надання деяким категоріям працівників щорічних відпусток, що не передбачені цим законом. Такі види щорічних відпусток

1   Офіційний вісник України. — 2003. — № 21. — Ст. 917.

300

301

можуть встановлюватися як спеціальним законодавством, так і колективним договором.

Законом України «Про державну службу» передбачено, зо­крема, що державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю ЗО календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу. Крім щорічної ос­новної відпустки тим державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається щорічна додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з другого року вона збільшується на 2 календарні дні за кожний наступ­ний рік. При цьому тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Аналогічно нада­ється відпустка посадовим особам органів місцевого самовряду­вання.

Законом України «Про статус суддів» передбачено право суд­дів на щорічну основну відпустку тривалістю ЗО робочих днів з наданням додаткового посадового окладу. Суддям, що мають стаж роботи на посадах судді, слідчого чи прокурорських праців­ників понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Прокурорам і слідчим прокуратури згідно із Законом України «Про прокуратуру» надається щорічна відпустка тривалістю ЗО календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку і у зворотному напрямку. Цим же особам за стаж роботи в органах прокуратури надається щорічна додаткова відпустка при стажі роботи понад 10 років тривалістю 5 календарних днів, понад 15 років — 10 календарних днів і за наявності понад 20 років ста­жу — 15 календарних днів.

Посадові особи митних органів залежно від вислуги років ма­ють право на щорічну відпустку при стажі до 10 років триваліс­тю 30 календарних днів, при стажі від 10 до 15 років — 35 ка­лендарних днів, від 15 до 20 років — 40 календарних днів, при стажі понад 20 років — 45 календарних днів. Це врегульовано «Положенням про порядок та умови проходження служби в мит­них органах України».

Законом України «Про статус народного депутата» від 17 лис­топада 1992 р. № 2790-ХП врегульовано право народних депута­тів  на  щорічну  відпустку  у  міжсесійний  період  тривалістю

45 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.

Громадянам України, які проходять альтернативну (невійсь­кову) службу надається щорічна оплачувана відпустка триваліс­тю 15 календарних днів. За перший рік такої служби вказана відпустка надається після відпрацювання одинадцяти календар­них місяців.

Членам добровільних пожежних дружин Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. № 3745-ХІІ передбачає можливість надання додаткової відпустки зі збереженням заро­бітної плати за активну участь у роботі цих дружин тривалістю до 10 робочих днів на рік. Така відпустка надається за рішенням роботодавця. Аналогічна відпустка тривалістю до 5 календарних днів за рішенням трудового колективу може надаватися членам громадських формувань з охорони громадського порядку і дер­жавного кордону за поданням керівників цих органів. Можли­вість надання такої відпустки передбачена Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і держав­ного кордону» від 22 червня 2000 р. № 1835-ІП. і Законами України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 р. № 1841-ІП і «Про професійно-технічну освіту» передба­чено право педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти на щорічну ос­новну відпустку тривалістю не менше 42 календарних днів. По­рядок надання цих відпусток врегульований постановою Кабіне­ту Міністрів України «Про затвердження порядку надання що­річної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і за­кладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та нау­ковим працівникам» від 14 квітня 1997 р. № 346, яка була при­йнята відповідно до Закону України «Про відпустки».

Закон України «Про державну підтримку засобів масової ін­формації та соціальний захист журналістів» від 23 вересня 1997 р. № 540/97-ВР передбачає право журналістів незалежно від фор­ми власності органу масової інформації, у якому він працює, на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів. До журна­лістів за цим Законом належать працівники, які професійно зби­рають, одержують, створюють і займаються підготовкою інфор-

302

303

мації для засобів масової інформації, виконують посадові служ­бові обов'язки у засобах масової інформації (в штаті або на позаштатних посадах).

Ще один вид відпустки передбачено Законом України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення^» від 12 грудня 1991 р. № 1972-ХІІ. Зокрема, медичні працівники, які були заражені вірусом імунодефіциту людини або захворіли на СНІД внаслідок виконання професійних обов'язків, мають право на щорічну від­пустку загальною тривалістю 56 календарних днів з використан­ням її у літній або інший зручний для них час.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» врегулю­вав тривалість надання щорічних відпусток працівникам, які працюють або перебувають у відрядженні на територіях радіоак­тивного забруднення. Особам, які працюють на території зони відчуження і безумовного відселення, відпустка надається три­валістю 44 календарні дні, а працівникам, зайнятим у зоні га­рантованого добровільного відселення — 3.7 календарних днів. Ті ж, хто працює в зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають відпустку ЗО календарних днів. Ці відпустки надаються пропорційно відпрацьованому на зазначених територіях часу. Якщо працівник має право на щорічну додаткову відпустку, то вона надається понад основну, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи».