7.3. Чинність

Принциповим питанням є набуття адміністративним актом чинності. Адже важливо знати, з якого моменту необхідно зважати на адміністративний акт і можна його виконувати або використовувати. Крім того, необхідно чітко визначатися з початком перебігу та межами строку для оскарження адміністративного акта, особливо у разі, коли подання та розгляд скарги в адміністративному порядку зупиняє його виконання. Найочевиднішим правилом щодо набуття адміністративним актом чинності є доведення його до відома осіб, яких він стосується. Якщо адресат адміністративного акта один, цей механізм не складний. Але як бути у разі, коли осіб, яких стосується адміністративний акт, декілька, а хтось ухиляється від ознайомлення з адміністративним ним?

У більшості правових систем адміністративне рішення, що не було повідомлене у встановленому порядку, не вважається недійсним, але воно не має юридичної сили для зацікавленої особи, яку не було повідомлено про прийняття такого рішення"1. Німецький законодавець вирішив цю проблему по-своєму просто, визначивши, що «чинність адміністративного акта відносно особи, якій він призначений або інтереси якої зачіпає, починається з моменту, коли він оголошений цій особі»112. Такий підхід «чинності відносно особи» гарантує реальний захист прав заінтересованих осіб. Водночас він дає змогу запобігти випадку невиконуваності акта, якщо, скажімо, якась заінтересована особа уникає ознайомлення з ним. Останню проблему можна вирішити також через чіткі правила порядку доведення акта до відома особи та правові презумпції, які визначатимуть факт і момент доведення.

Доведення акта до відома осіб, яких він стосується, може здійснюватися різними способами. Це, зокрема, проголошення, вручення або направлення адміністративного акта поштою. Проголошення — це усне повідом-

111  Видання Ради Європи «Адміністрація і Ви. Принципи адміністративного права, що стосуються відносин між адміністративною владою і приватними особами» (переклад неофіційний). - 1996. - С 14.

112 Абзац (1) § 39 Закону ФРН «Про адміністративну процедуру».

66

>>>67>>>

лення особі прийнятого рішення. Вручення полягає в особистій видачі особі адміністративного акта. Що стосується направлення адміністративного акта особі поштою, то з юридичної точки зору це найнезаперечний спосіб доведення акта до відома особи, особливо якщо це робиться листом з повідомленням про вручення. Так, у Нідерландах усі відносини адміністрації й громадян здійснюються виключно в письмовій формі, тож факт отримання акта практично неможливо заперечити. Крім того, у тих самих Нідерландах практично про всі розпорядження повідомляється в пресі, тому всі заінтересовані особи мають можливість з ними ознайомитися. Тож у разі пропущення строку на оскарження скарга не приймається до розгляду, за винятком обгрунтованих випадків (наприклад, тяжка хвороба особи). У деяких країнах, крім оприлюднення через пресу, використовується ще такий спосіб оприлюднення акта як використання дошки оголошень в органі влади.

Свого часу дискутувалася можливість встановлення правила, за яким адміністративний акт набуває чинності з моменту його реєстрації в адміністративному органі, якщо інше не передбачено самим актом чи спеціальним законодавством. Це здавалося логічним, адже саме перед реєстрацією письмовий адміністративний акт отримує повне оформлення. Проте суттєвим недоліком такого підходу є те, що ми змушені окремо визначати умову, після досягнення якої адміністративний акт можна виконувати, та початок перебігу строку для його оскарження, а він, скоріш за все, збігається з моментом доведення акта до відома осіб, яких він стосується. Так підказує логіка захисту прав та законних інтересів особи. Принаймні тут має діяти чітке правило про те, що недоведення акта до відома особи, якої він стосується, є підставою для продовження строків на оскарження. Таким чином зберігаються умови для правового захисту особи.

Існують й інші підходи до питання юридичної сили адміністративного акта. Наприклад, у Польщі, за загальним правилом, адміністративне рішення не може виконуватись (тобто фактично не має повної чинності), доки не закінчиться строк для його оскарження в адміністративному порядку. А подання скарги у встановлений строк зупиняє виконання рішення113. На нашу думку, такий підхід доцільно використати щодо обтяжуючих та зобов'язуючих адміністративних актів.

За загальним правилом, адміністративний акт є чинним, доки не закінчився строк його дії або доки цей акт не скасовано.