ВСТУПНЕ СЛОВО

В.Я. Тацій, д-р юрид. наук, проф., президент АПрН України, академік, ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Голова оргкомітету наук.-практ. конфе­ренції (м. Харків)

Необхідність проведення конференції такого напрямку прогнозувалася досить давно, оскільки була запланована Комплексною цільовою програмою боротьби зі злочинністю на 1996 - 2000 роки, затвердженою Указом Президента України від 17 вересня 1996 р. як перспективний захід. Важливість організації її саме в цьому році визначена постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1998 р. Це обумовлено нинішнім станом соціально-економічних перетворень у державі. Причини злочинності у сфері економічної діяльності мають глибинний характер і в переважній більшості обумовлені прорахунками у державно-правовій сфері, а саме:

у безсистемному, малообміркованому механізмі переходу

до нових економічних відносин;

у загальному зниженні авторитету державних структур

влади й управління;

у недосконалості законодавства.

Постійна невизначеність економічної стратегії, коливання від ринкових методів до адміністративних і навпаки призвело до ситуації, коли внаслідок недосконалого законодавства стався вибух економічної злочинності, яка, в свою чергу, пов'язана з такими явищами, як "тіньова" економіка, корупція, організовані злочинні угруповання.

Починаючи з 1994 p., Кримінальний кодекс України став доповнюватися нормами, які адекватно відбивали суспільно-небезпечні явища у сфері економіки. На сьогодні можна

стверджувати, що чинний Кримінальний кодекс (а більш повною мірою - проект нового КК) фактично містить систему норм про відповідальність за економічні злочини. Поступово і правоохоронці перейшли від розгубленості перед хвилею злочинності до наступальної боротьби з нею. Разом з тим деякі види діянь, що мають явно економічне забарвлення, виявля­ються і розслідуються лише у поодиноких випадках. Це передусім злочини, пов'язані з розголошенням комерційної таємниці (ст. 148-6, 148-7), кримінальним банкрутством (ст. 156-2, 156-3), монопольним ціноутворенням (ст. 155-5, 155-7) та ін. Статистична диспропорція вказує, що боротьба з економічною злочинністю провадиться вибірково, тоді як потрібен широкий наступ, системне вирішення цієї надзвичайно складної проблеми. До того ж прогнозується ще один сплеск злочинності, обумовлений завершенням так званої "малої" приватизації, яка була "ваучерною", і переходом до "великої" приватизації у грошовому розрахунку, а це завжди викликає значне зростання злочинності, яка супроводжується удоско­наленням старих, відомих правоохоронній практиці засобів і способів вчинення злочинів і водночас розробкою нових.

Отже, завдання конференції - проаналізувати вже накопичений досвід боротьби зі злочинністю, передбачити можливі тенденції її розвитку і зміни характеру і накреслити заходи щодо поліпшення боротьби зі злочинністю в економічній сфері.