ПРО ХІД ЗАКОНОПРОЕКТНИХ РОБІТ У СФЕРІ БОРОТЬБИ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ

Масштаби і наслідки криміногенних процесів в Україні вимагають від відповідних державних інституцій постійного і поглибленого аналізу їхніх причин з метою як їх нейтралізації, так і врахування під час розроблення та вжиття заходів щодо зміцнення правопорядку і законності в державі. Однією з таких негативних причин є криміналізація економіки та корум-пованості суспільства, що як наслідок призводить до негативного впливу на економіку, її подальшу "тінізацію", підрив довіри громадян до влади, зниження міжнародного авторитету України, зменшення обсягів іноземних інвестицій в економіку держави.

Зміцнення законності та правопорядку невіддільне від економічних та соціальних проблем, загальної ситуації в державі. Перехід від державної до ринкової економіки в країні зумовив кризовий стан економіки, появу нових видів злочинів.

Аналіз причин подальшої криміналізації економіки та корумпованості суспільства дає змогу визначити низку чинників, що впливають на цей процес, а також напрямки подальшої роботи для подолання зазначених явищ. Основним з них стала "тінізація" економіки, нерозривно пов'язана з приховуванням реальних доходів юридичними та фізичними

особами та їх ухиленням від оподаткування. Нелегальний, "тіньовий" бізнес пронизує всю економічну систему, включаючи бюджетну сферу, банківську систему, фондовий ринок, посередницьку зовнішньоекономічну діяльність, що ставить під загрозу функціонування всієї економічної системи нашої держави. Змінити криміногенну ситуацію в економіці можливо пише за умови створення належної правової бази.

Важливим кроком у цьому напрямку стало прийняття в 1994 р. Закону України "Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України га Кодексу України про адміністративні правовпорушення".

Цим законом було встановлено караність таких діянь, як Іорушення порядку заняття підприємницькою діяльністю, фіктивне підприємництво, шахрайство з фінансовими зесурсами, незаконне збирання з метою використання або шкористання відомостей, що становлять комерційну таємницю, юзголошення комерційної таємниці, порушення порядку шпуску (емісії) та обігу цінних паперів.

З метою створення механізму протидії "відмиванню" соштів, здобутих злочинним шляхом, Міністерством юстиції /країни у лютому 1998 р. було подано до Кабміну України Іроект Закону "Про внесення змін та доповнень до Криміналь-юго та Кримінально-процесуального кодексів України", яким Іропонувалось передбачити кримінальну відповідальность за Іегалізацію (відмивання) "брудних" коштів.

Аналогічну норму містить також проект нового Криміналь-юго кодексу України, схвалений Верховною Радою України у Іершому читанні. Встановлення кримінальної відповідальності а ці дії відповідає Європейській конвенції про відмивання, юшук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шіяхом, (ратифікована Верховною Радою України 17 грудня 990 p.).

Згідно зі ст. 6 Конвенції кожна сторона вживає таких аконодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними, цоб дії, вчинені навмисно, розглядалися внутрішнім законодав-твом як злочин. Зокрема, до таких дій Конвенція відносить

перетворення або передачу власності з усвідомленням при цьому, що така власність є доходом, з метою приховування, маскування незаконного походження власності або сприяння будь-якій особі, замішаній у вчиненні предикативного злочину, уникнути правових наслідків її дій.

Погіршення криміногенної ситуації в державі певною мірою зумовлено також слабкою правовою визначеністю зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання. Законом України від 28 січня 1993 р. Кримінальний Кодекс України було доповнено нормою щодо відповідальності за приховування валютної виручки та незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків.

Однією з причин відтоку іноземних інвестицій з України називають корумпованість органів державної влади України.

Найбільш криміналізованими, враженими корупцією є сфери відносин у банківській, кредитно-фінансовій, зовнішньоекономічній діяльності, а також у приватизації.

Чинний Закон України "Про боротьбу з корупцією" є недосконалим, він штучно звужує різноманітність проявів корупційних діянь до хабарництва та зловживань, а коло суб'єктів обмежує вказівкою на "осіб, уповноважених на виконання функцій держави".

Протидією корупції, з точки зору Міністерства юстиції України, має стати удосконалення чинного законодавства. Слід зазначити, що Міністерством юстиції розроблено проект Закону "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про боротьбу з корупцією", яким пропонується нова редакція цього закону.

Названі закони та Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки мають стати надійною перепоною для поширення корупції на всіх рівнях державної влади.

Робочою групою Кабінету Міністрів України під керівництвом Президента АПрН України академіка В.Я.Тація розроблено проект нового Кримінального кодексу України, схвалений Верховною Радою України у першому читанні.

Розділ VII "Злочини у сфері господарської діяльності"

проекту є вдалим комплексним поєднанням норм чинного законодавства з тими, які встановлюють відповідальність за злочини, не передбачені чинним Кодексом. Зокрема, передбачається встановити відповідальність за легалізацію (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом, злісне ухилення від погашення кредиторської заборгованості, незаконне використання товарного знаку, порушення антимонопольного законодавства.

Таким чином, проект охоплює найнебезпечніші діяння, що посягають на відносини у сфері економіки на даний момент і спрямовані на перспективу боротьби зі злочинністю у майбутньому.

Організації законотворчої роботи мають сприяти такі заходи:

Законопроекта робота має бути чітко спланованою і

систематизованою. Планування законопроектних робіт

повинен здійснювати конкретний орган, яким може бути

Міністерство юстиції України.

Законопроекти мають базуватися на результатах

кримінологічних експертиз.

При розробці законопроектів вкрай необхідним є

залучення науковців вищих навчальних закладів та

наукових установ.

Прикладом такої взаємодії органів державної влади та наукових установ є співробітництво Міністерства юстиції України та Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Переважна більшість законопроектів, що стосуються внесення змін до Кримінального кодексу України, були розроблені в тісній співпраці Національної юридичної академії та Міністерства юстиції України. Жодне питання щодо необхідності реформування кримінального права або кримінального процесу не вирішується Міністерством юстиції України без попередніх консультацій з відомими правознавцями, академіками Академії правових наук України.

Особливу подяку хотілося б висловити ректорові Національної юридичної академії України Василю Яковичу Тацію,

першому проректору Володимиру Володимировичу Сташису, завідуючому кафедрою кримінального процесу Юрію Михайловичу Грошевому.

В довершення слід зазначити, що для людини важливо, щоб її право власності, свобода здійснення підприємницької діяльності були непорушними. Функцію захисту цих прав від незаконних посягань, у тому числі шляхом застосування кримінальної репресії, держава взяла на себе. Таким чином, це має утримувати людину від виходу за межі Закону, оскільки в ідеалі держава є на її боці. Однак при здійсненні кримінально-правового регулювання в економічній сфері важливо не перейти ту вузьку межу, яка відділяє тоталітаризм від хаосу.

О. М. Бандурка, народний депутат України, д-р юрид. наук, проф., ректор Університету внутрішніх справ України, Віце-президент Кримінологічної асоціації України (м. Харків)

бюджетні процеси та "тшізацш" економіки в україні

Успіх боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності має забезпечуватись перш за все економічними важелями, серед яких бюджетні процеси є одними з найважливіших.

Бюджет є дзеркальним відбиттям економічного і фінансового стану держави. Бюджетні процеси мають економічний, соціальний і політичний характер. Процеси, що не охоплюються бюджетом, будуть забезпечені потім "тіньовою" економікою. "Тіньову" економіку обслуговують "тіньова" політика, "тіньова" влада, "тіньове" правосуддя. Юридична та економічна наука ці явища повинна вивчати глибше.

В нинішньому політичному житті України головним чинником, навколо якого розгорнулася гостра боротьба, є розгляд Верховною Радою законопроекту про державний бюджет на 1999 рік. Бюджет у нас завжди вважався переважно політичним, а не економічним документом. Навколо нього киплять політичні пристрасті, які з року в рік повторюються за одним і тим же сценарієм.

Фінансово-промислові групи, політичні партії, представники регіонів, різного роду лобісти намагаються закласти у бюджет видатки, які відповідали б їхнім цілям.

Ретельне дотримання бюджету є не вигідним для уряду, бо він намагається встановити свої правила гри на "бюджетнім" полі, щоб ділити кошти по-своєму, а не як передбачено законом. До речі, цим можна дорікати як виконавцям, так і законодавцям. У 1998 р. Верховна Рада прийняла 13 законів і три постанови щодо бюджетних процесів уже після затвердження бюджету, а відповідні зміни до закону про бюджет, як того вимагає Конституція, внесені не були. На виконання бюджету суттєво вплинули й укази Президента, а таких за станом на 1 листопада 1998 р. налічується 35. Як і в попередні роки, Кабінет Міністрів своїми постановами і розпорядженнями (близько 200) в доходну і витратну частину бюджету зробив свій вагомий внесок, який так і не дав позитивних результатів. Візьмемо за приклад постанову Кабінету Міністрів від 3 серпня 1998 р. "Про ставки акцизних зборів на деякі товари і продукцію", згідно з якою більше, ніж удвічі збільшувалися ставки акцизного збору на спирт та етилово-спиртні напої. Наслідком цього стало припинення роботи низки лікеро-горілчаних заводів, зменшення виробництва і реалізації продукції, зростання тіньових структур і збільшення обсягів контрабандного ввозу цих товарів, а контрабанда - це теж елемент "тіньової" економіки. Постанову Уряд врешті скасував, але бюджет від неї програв, причому суттєво. Подібні постанови стосуються і сфери торгівлі, банківської діяльності, переробної промисловості.

На сьогодні одночасно діють три нормативно-правових акти, що регламентують виконання витратної частини бюджету.

Це закон "Про державний бюджет на 1998 рік", Указ Президента від 8 серпня 1998р. "Про скорочення витрат Державного бюджету на 1998 рік" і постанова Кабінету Міністрів від 18 лютого 1998 р. та ін. "Про заходи щодо упорядкування бюджетних витрат". Положення вказаних документів багато в чому суперечать один одному.

Тому вибір варіантів фінансування витрат бюджету робиться суто об'єктивною справою того чи іншого чиновника і залежить від його свідомості, особистих інтересів, впливу на нього різних чинників, у тому числі й таких, які звуться корупцією. Політики і державні діячі заявляють про своє піклування про науку, освіту, сільське господарство, охорону навколишнього середовища, культуру, боротьбу зі злочинністю. У дійсності ж тільки на 5% профінансовано заходи по охороні природи і раціональному використанню земельних ресурсів. Існує низка статей, на фінансування яких взагалі не виділено жодної копійки. І це при тому, що система виконання закону про бюджет регламентована більш жорстко і детальніше інших.

Здавалося б, чим скудніші держбюджетні кошти, тим вищі вимоги до чесності, відповідальності і прозорості при їх розподілі. Візьмемо іншу проблему в наповненості доходної частини бюджету. Фактично за 9 місяців поточного року в бюджет надійшло 10,7 млрд, гривень, або 50,8% річного плану. Причини - у практиці надання податкових пільг, що стало вже нормою. Сумарна величина їх дорівнює сумі всіх доходів держбюджету. Звідкіля бути прибуткам? До речі, 31% отримувачів пільг мешкають у столиці, в Дніпропетровській області - 18%, а разом у цих двох регіонах - 49% або майже половина. В окремих областях суми податкових пільг значно перевищують обсяги фактичних надходжень до бюджету від цих територій; у Дніпропетровській області - в 3,5 рази, Донецькій - в 1,7 рази. Значні суми до бюджету не надходять і з інших причин, зокрема, у зв'язку з пільгами на імпорт. Подібна картина спостерігається і на рівні бюджетів місцевих органів влади.

Правова невизначеність бюджетних процесів створює

ІЗ

шови для "тінізації" економіки, підриває фінансову базу 5юджету й економічну основу держави.

Серед "ділових" людей існує думка, що найприбутковішим їізнесом нині є "бюджетний".

Існують десятки прийомів і способів для забезпечення Іозабюджетних фінансових операцій, метою яких є вилучення соштів із скарбниці. Серед них - взаємозаліки по розрахунках, Іписання боргів, відстрочка платежів, передача і продаж средиторської і дебіторської заборгованості, надання державних -арантій під сумнівні програми комерційних структур, бартерні ^годи тощо.

Усе це теж "тіньова" економіка, тому що з нормального жономічного процесу витісняються гроші, а бюджет від таких шерацій нічого не має.

На фоні "тінізації" економіки розвивається корупція як |юрма незаконної регламентації господарської і політичної діяльності. Винні в цьому не тільки органи виконавчої влади, ше й парламент.

Не можна не бачити, що в таких рішеннях Верховної Ради, Ік списання і реконструкція боргів вугільної промисловості і ;ільського господарства, присутні чисто лобістські, відверто кланові і політичні інтереси певних політичних сил; і в цьому зже проявляється "тіньова" політика.

Перехід до ринкових відносин означає зміну не тільки ?асад господарювання, а й владної еліти. У новій системі влади починають діяти дві паралельні влади - офіційна і неофіційна; зстання формується на новій основі - отриманій протиправним способом власності - і намагається активно впливати на зфіційну владу. Саме представники останнього каналу поповнення владних структур складають основу нової мафіозної еліти, становлення якої практично співпадає з перебудовою радянського суспільства.

Проникнення представників мафіозної еліти до владних гтруктур створює передумови для формування діяча нового гипу. У представників цього типу посада виступає як можливість користуватися частиною державної власності.

Чим вища посада, тим ширші ці можливості. Далі можна прогнозувати такий момент, коли тіньова політична еліта розпочне проявляти себе як "клас для інших" і буде прагнути змінити суспільний лад в особистих інтересах, використовуючи для цього засоби масової інформації, пропаганду, телебачення. Вона буде прагнути закріпити своє існування юридичне, тобто через законодавчі органи відкрито будуть робитися спроби отримати право приватної власності на ту частину державного майна, якою вона могла б користуватися.

Дослідження показують пірамідальність структури "тіньової" влади та перерозподіл підконтрольного економічного потенціалу.

Вирізняють такі "тіньові" структури: регіональні (РГ), центральні (ЦГ), галузеві (ГГ), іноземко орієнтіровані адміністративно-економічні групи (ЮГ) та адміністративно-економічні групи (АЕГ).

При цьому регіональні адміністративно-економічні групи (РГ) визначаються як групи, що формуються навколо керівників регіональних державних структур на грунті спільності економічних і політичних інтересів представників держапарату і комерційних структур.

Центральні адміністративно-економічні групи (ЦГ) у своєму складі об'єднують суб'єктів господарської діяльності (іноді і кримінальні угруповання), які діють під прикриттям центральних адміністративних, силових, податкових та інших органів для забезпечення економічних інтересів вищих посадових осіб.

Через галузеві адміністративно-економічні групи (ГГ) реалізуються інтереси керівників великих підприємств і чиновників у межах однієї галузі (міністерства).

Транснаціональні кампанії та великий бізнес сусідніх держав (насамперед, Росії), що мають економічні інтереси в Україні, створюють "свої" адміністративно-економічні групи, які називають іноземне орієнтованими (ЮГ).

Адміністративно-економічні групи (АЕГ) пов'язані з об'єднанням представників різних ланок державного апарату, фінан-

:ових, промислових, аграрних та інших суб'єктів господарської діяльності і кримінальних угруповань.

Як бачимо, структуризация "тіньової" влади провадиться $а галузевою та територіальною ознаками.

Згодом, зі зміною політичних обставин (проведення виборів), певні трансформаційні перетворення відбуваються у кожній із структурних одиниць і в самій структурі в цілому. Гак, роль і значення ГГ зменшується, а РГ, й особливо ЦГ, підвищується. На даний час перерозподіл між групами сфер впливу вже завершився, то ймовірно постануть у найближчому майбутньому протистояння і перерозподіл сфер впливу між групами у бік посилення впливу центральних груп.

Запропонований проект Державного бюджету України на 1999 рік побудовано на принципі, згідно з яким значна частина доходів бюджету має очікувальний характер. У минулому це вже призводило до помилок і навмисних порушень бюджетних процесів.

Отже, враховуючи особливості економіки України, бюджет :лід розглядати виключно у блоці з антикризовою програмою на 1999 р. Одним з показників, що потребують відповідної корекції, є рівень державних витрат.

Виходячи з того, що основною причиною фінансової нестабільності в країні є надмірний рівень державних витрат, необхідно в законі про Деравний бюджет на 1999 р. звести цей рівень до мінімуму. Збереження державних витрат на існуючому рівні призведе до подальшої "тінізації" і вкрай високого рівня демонетизації національної економіки.

Бюджет на 1999 р. формується пріоритетне за рахунок податків та інших зборів (70%). Зважаючи на значний досвід •'тінізації" економічних відносин в Україні, нерозвиненість ринку капіталу і відсутність належного інвестиційного клімату, можна стверджувати, що подальше збільшення податкового навантаження (фіскального тиску) на платників податку призведе до загального зменшення надходжень до бюджету і збереження позабюджетних процесів у майбутньому. Верховна Рада прийняла бюджет у першому читанні. Концепція

збільшення доходно! частини бюджету повинна включати:

а) заборону на збільшення ставки податків, зборів та інших

бюджетних і позабюджетних платежів. Потрібно ввести на

1999 р. мораторій на зміни в бік ставок податків, обов'язкових

зборів та інших бюджетних і позабюджетних платежів

(особливо тих податків, що сплачуються споживачами, - акцизи,

податок на доход, податок на нерухомість тощо);

б) скорочення зборів (обов'язкових платежів) до бюджету,

що є фактичним вилученням коштів у платників податків (до

Державного інноваційного фонду, Фонду будівництва, ремонту

та утримання автомобільних шляхів,Чорнобильського фонду

тощо), що призводить до зменшення обігових коштів, витрат

на захист від фіскальних процедур, згортання економічної

активності, "тінізації" економіки.

Загалом, в міру введення формального підходу до розрахунків з місцевими бюджетами необхідно припинити діяльність державних та недержавних цільових фондів (крім пенсійного фонду України). Це призведе до значного зменшення навантаження на фонд оплати праці підприємств, що, у свою чергу, стане стимулом для створення нових робочих місць.

в) визначення інших статей доходів бюджету або перегляд

у бік збільшення тих, що пов'язані з наданням особливих послуг

у стратегічних сферах (доходів від використання повітряного і

морського простору, який належить Україні, стратегічних

транспортних систем, концесій, отримання дивідендів від

корпоративних прав держави тощо).

Фіскальний характер бюджету пов'язаний з тим, що в Україні існує нерозвинений ринок грошей - критичний дефіцит грошової маси. Кількість грошей (приблизно 14 млрд, грн.) не здатна виконувати інвестиційні функції, бо попит на них не менше як в 3-4 рази перевищує пропозицію.

Інакше кажучи, грошова система в Україні виконує скоріше компенсаційну, аніж інвестиційну функцію, що поряд з іншими чинниками призводить до падіння рівня ВВП. Вочевидь -принцип "охрімової свити", коли, додаючи в одному місці фінансування, Уряд забирає в інше

i<wy

IMBC У^ Увіверсігст Псяр Б1Б.ЛЮ

Жорстка монетаристська політика керування грошима абезпечує, з одного боку, відносно незначний рівень інфляції, іншого - не створює стимулюючих умов для довгострокового кладення грошей у сфери, що забезпечують бюджет. Оскільки Іропозиція долару є фактично необмеженою, то останній все :астіше виступає не тільки як чинник накопичення капіталу, ле й як інвестиційний внесок, витісняючи національну валюту.

Завдяки цій "доларизації" економіки збільшується нутрішня товарна маса, росте ВВП, що не враховується і не Іоже бути враховано належним чином у доходній частині іюджету і теж сприяє "тінізації" економіки.

Вкрай необхідно зменшити ставки податку на добавлену артість по внутрішньогалузевих операціях підприємств. Це ;озволить збільшити кількість оборотних коштів в окремих алузях господарства, що є необхідною умовою їх розвитку, іменшення надходжень до бюджету від ПДВ повинно омпенсуватися збільшенням надходжень від розширення юдаткової бази.

Що стосується неподаткових джерел надходжень до ;ержавного бюджету, то основним і перспективним джерелом Іа сьогодні є продаж реальних об'єктів, у першу чергу Іерухомості.

Верховній Раді необхідно затвердити програму приватиза-Іії на 1999 p., інакше приватизація буде йти поза законом. Є дість законів приватизації, але основні технології здійсню-алися за указами Президента.

Варто переглянути механізм сплати зборів до Пенсійного юнду. Так, можна звільнити від платежів до нього ті Іідприємства, що зобов'язуються фінансувати утримання Іевної кількості пенсіонерів. Урядом встановлюються ідповідні норми щодо "кількості пенсіонерів на підприємство".

Від зборів до Державного інноваційного фонду (Постанова СМУ № 77 від 18.02.92 р. -1% від обсягу реалізації продукції) южна звільнити ті підприємства, що провадять активну нвестиційну політику.

Необхідно запровадити принцип формування бюджетів

(знизу - вгору), тобто від місцевих (обласних) бюджетів до державного бюджету. Такий підхід краще враховуватиме проблеми регіонів і надасть їм можливість оптимізації власної економічної політики, стимули до пошуків додаткових джерел надходжень до місцевих бюджетів. Пропонуємо визначити систему дотацій місцевим бюджетам, базуючись на формальному підході, коли кожен регіон отримує (або дає) конкретну суму коштів, що не змінюються протягом певного періоду. У зв'язку з цим необхідно прийняти закон "Про місцеві бюджети". Верховній Раді належить невідкладно прийняти закон "Про промислово-фінансові групи" (друге читання), "Про бан-круство" (друге читання), пакет законів про захист вітчизняного товаровиробника та закони про реформування податкової системи. Названі законопроекти в разі їх прийняття посилять правову базу протидії "тінізації" економіки. Але прийняття законів ще не є гарантією їх виконання, обов'язково необхідний контроль - парламентський, контроль органів прокуратури, судової влади, органів виконавчої влади.

С.Д. Коберник, ст. прокурор організаційно-методичного відділу Головного управління нагляду за законністю оператив-но-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, державний радник юстиції 3 кл. (м. Київ)

цеякі особливості розслідування розкрадання грошових коштів

У БАНКІВСЬКИХ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ І МЕРЕЖАХ

Значна частина злочинів у сфері комп'ютерної інформації, :к показує вітчизняна і зарубіжна практика їх розслідування, Ічиняються у банківських системах електронних безготівкових юзрахунків, де комп'ютер може бути використаний для Іеправомірного доступу до баз даних і вчинення незаконних фінансових операцій з наступним зняттям наявних грошових юштів та їх привласненням. У більшості випадків ці злочини юв'язані з корисливими мотивами.

Розглянемо деякі особливості виявлення таких злочинів, Іеханізм їх учинення, а також провадження окремих слідчих

(ІЙ.

Схема їх розслідування: встановлення самого факту юзкрадання грошових коштів у банківській комп'ютерній ;истемі; виявлення осіб, які вчинили розкрадання грошових юштів; оцінка розміру шкоди; виявлення обставин, які сприяли юзкраданню грошових коштів у банківських комп'ютерних ;истемах.

Встановлення факту розкрадання грошових коштів у іанківській комп'ютерній системі.

їх частіше виявляють самі працівники банків, які є іезпосередніми користувачами цих систем, головним чином Ірацівники служби економічної безпеки, які зобов'язані Іостійно здійснювати контроль за всіма операціями електрон-Іих безготівкових розрахунків. Розкрадання грошових коштів

можуть встановити і самі клієнти банків шляхом виявлення підозрілих змін у своїх поточних рахунках. Значна кількість таких злочинів встановлюється в результаті оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, де створені спеціальні підрозділи по боротьбі з комп'ютерними злочинами.

Хотілось би зауважити, що при виявленні таким шляхом початкових спроб розкрадання грошових коштів з банківських комп'ютерних систем не завжди слід поспішати із вжиттям гласних офіційних заходів і кримінально-процесуальних дій (огляд місця події, накладення арешту на підозрілі вклади, допити службового персоналу банку тощо) навіть у разі встановлення конкретної особи, яка за допомогою комп'ютера безпосередньо внесла відповідні незаконні зміни у банківські поточні рахунки.

Відповідно до закону "Про оперативно-розшукову діяльність" рекомендується простежити за подальшими діями правопорушника аж до зняття наявних грошей, зафіксувати їх, щоб мати можливість встановити всіх учасників злочинної групи і не дати їм приховати сліди злочину.

Факти розкрадання грошових коштів у банківських комп'ютерних системах можуть встановлюватися також шляхом слідчої перевірки пластикових кредитних карток, вилучених за кримінальними справами про інші злочини. Вони зрідка розкрадаються або підроблюються з метою наступного незаконного використання у банківських комп'ютерних системах для вилучення наявних грошей чи оплати за товари і послуги. Через це, коли такі картки потрапляють у поле зору слідчих вони не повинні залишати їх без уваги.

Первинна інформація про факт розкрадання з використанням кредитних карток може надійти від банків-емітентів, які випускають кредитні картки, чи фірм, що здійснюють координацію розрахунків по кредитних картках.

Під час дослідчої перевірки вкрай важливо забезпечити максимальний збір оперативної інформації про осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, їх зв'язки, джерела придбання кредитних карток, місце знаходження речових

(оказів злочинної діяльності (кредитних карток, заготівок «дроблених злипків, викрадених грошей і особистих записів).

У даному випадку не слід затягувати порушення кримі-Іальної справи, звичайно, коли для цього є достатні підстави. Іа початковому етапі розслідування після допитів свідків, чевидців, підозрюваних, необхідне безвідкладне проведення Ісобистих обшуків за місцем проживання, роботи, в інших Іісцях можливого знаходження предметів, документів і (інностей, що становлять інтерес для слідства.

З метою встановлення підробок карток, документів, які Іосвідчують особу, необхідно використовувати відомі риміналістичні методи, а саме: перегляд шорсткостей на світло Іід ухилом; дослідження карток, квитанцій, посвідчень на Іредмет виявлення хвилястостей, що утворилися від нагрівання Іаперу, наявності штрихів на малюнках, зафарбованих місць, :а яких відбито прізвище, можливо, нового власника.

При підозрі про можливу підробку кредитної картки або ;ля підтвердження даних про її власника працівники торговель-:их підприємств, установ, працівники правоохоронних і онтролюючих органів, мають можливість цілодобово вертатися в службу авторизації, функції якої полягають у :еревірці вірогідності кредитних карток та їх власників за елефонними запитами.

Служба авторизації створена при зовнішньоекономічному кціонерному товаристві Росії "Інтурсервіс", розташованому у І. Москві. З цих же питань можна звернутися у представництво Америкен Експрес", воно розташоване також у м. Москві. У :одальшому структура цих установ та їх адреса можуть мінюватися.

Певні труднощі становить вжиття заходів, спрямованих на становлення місця знаходження і допиту законних власників редитних карток, коли ними є іноземні громадяни. Відомості ро таких осіб і обставини втрати ними кредитних карток можна итребувати у фірм, які їх виготовляють через АО "Компанія редитних карток".

З метою запобігання використанню викрадених, підроб-

лених та загублених кредитних карток служба "Інтуркредит-карт" представництва "Америкен Експрес" розсилає підприємствам торгівлі і побутового обслуговування так звані "стоп-аркуші", що містять перелік недійсних карток, які не можуть бути засобом платежу. Тому зацікавлені співробітники підприємств, які здійснюють розрахунки за товари і надані послуги по кредитних або розрахункових картках, повинні звіряти номери цих карток з номерами карток, зазначених у "стоп-аркушах", а також підпис власника картки із зразком підпису, що є на особовому рахунку клієнта у фірмі.

Виходячи з практики розслідування, наводимо перелік документів, що прилучаються до справи:

первинні і зведені звітні документи бухгалтерського

обліку установи, підприємства;

нормативні акти, що регулюють організацію безготів

кових розрахунків за допомогою ЕОМ, у тому числі

інструктивні матеріали щодо супровідного програмного

забезпечення автоматизованої системи обліку банківських

операцій;

документи про державну реєстрацію кредитних

організацій і видачу ліцензій на здійснення банківських

операцій;

прибуткові і витратні документи, поточні і зведені

рахунки, юридичні справи клієнтів, довідки про результати

операційного дня, протоколи, що фіксують надходження

інформації на телеоброблення, та інші, пов'язані з

електронним обробленням безготівкових розрахунків.

Встановлення способу і механізму використання

комп'ютерної інформації у корисливих цілях.

Розкрадання грошових коштів у банківських комп'ютерних системах проходить певні етапи:

незаконне проникнення (неправомірний доступ) у

комп'ютерну систему безготівкових розрахунків;

умисне змінення (модифікація, коректировка) банківської

інформації на машинних носіях;

безпосереднє зняття наявних грошей та їх привласнення.

Фактично у цьому складному технологічному процесі і Іолягає загальна схема способу скоєння такого злочину.

Конкретний спосіб і механізм використання комп'ютерної нформації у корисливих цілях встановлюється головним чином г результаті проведення комплексної судово-бухгалтерської і нформаційно-технологічної експертизи, а також допитом Івідків з числа банківських працівників і обвинувачених, враховуючи, що система електронних проваджень грошових ум виключає традиційні методи контролю і ревізії фінансових Іахунків, а нові засоби поки ще остаточно не сформувались, [итання, які можуть бути поставлені перед вказаною ;кспертизою необхідно погоджувати із спеціалістом.

Під час допиту свідків і обвинувачених необхідно з'ясувати Ісе, що їм відомо про технологію обробки банківської комп'ю-ерної інформації, про її вразливі місця і як вони могли бути Іикористані у злочинних цілях. Крім цього в процесі допиту Звинуваченого необхідно детально встановити його функціо-Іальні обов'язки, яким чином він здійснював доступ до омп'ютерної системи, які зміни вносив у програму і базу даних, к знімав наявні гроші.

Встановлення осіб, які вчинили розкрадання грошових юштів.

Значна частина розкрадань грошових коштів в банківських омп'ютерних системах учинюється самими особами, які Ібслуговують електронну техніку і засоби телекомунікаційного в'язку. Через це необхідно встановлювати злочинців перш за се із числа тих, хто має доступ до комп'ютерної техніки і Ірограм для ЕОМ. Найчастіше це працівники спеціальних іідрозділів (обчислювальних центрів, відділів, відділень, груп ощо).

Проте такі злочини можуть скоювати і особи, які не мають ідношення до банківської комп'ютерної системи (сторонні), становлювати яких надзвичайно складно, їх слід виявляти еред хакерів, які стали активно придбавати дорогу комп'ю-ерну техніку і обладнання до неї, багато часу використовують истему Інтернет, витрачаючи на це величезні суми. У них

з'являються підозрілі зв'язки з особами, схильними до корисливих правопорушень.

Встановлення розміру шкоди.

Встановлення конкретного розміру шкоди не викликає особливих труднощів. Сума розкрадання встановлюється у результаті проведення суцільної інвентаризації поточних рахунків чи судово-бухгалтерської експертизи. При проведенні інвентаризації можна виявити рахунки, на які незаконно нараховувались певні суми і таким чином встановити загальну суму шкоди.

Перед судово-бухгалтерською експертизою можна поставити завдання визначити розмір матеріальної шкоди, заподіяної у результаті несанкціонованого змінення банківської комп'ютерної інформації, давши для її провадження у першу чергу первинні бухгалтерські документи, про які говорилось раніше.

Розмір шкоди, заподіяної безпосередньо комп'ютерній системі, її інформаційним ресурсам, які, як відомо, відповідно до законодавства можуть самі по собі виступати як об'єкт власності. Ці питання повинні вирішуватись спеціалістами у сфері комп'ютерної інформації і розглядаються у судовому порядку за позовом потерпілої сторони.

Виявлення обставин, які сприяли розкраданню грошових коштів у банківскьхих комп'ютерних системах.

Щоб попереджувати такого роду злочини, службі безпеки банку слід постійно здійснювати контроль за відкриттям і закриттям поточних рахунків, перевіряти правильність їх ведення на ЕОМ і облік руху грошових коштів по них. Вивчати комп'ютерну систему з точки зору потенційних можливостей несанкціонованого доступу до банківської інформації з метою умисного її перекручення, слідкувати за кожною, навіть незначною, зміною інформаційно-комп'ютерної технології, що може сприяти зниженню ефективності захисту цієї інформації.

Особливості проведення окремих слідчих дій.

Огляд місця події.

Огляд місця події по таких справах є необхідною і

евідкладною слідчою дією. Він сприяє вирішенню низки ажливих питань, до числа яких, зокрема, відносяться такі: на кому об'єкті (підприємство, установа, конкретне приміщення) ідбулася подія; до якого виду відноситься розслідуваний омп'ютерний злочин; яким способом вчинено злочин; на кого, к злочинця, вказують сліди й інші речові докази; який стан асобів захисту комп'ютерної інформації, охорони приміщень, е знаходиться комп'ютерне обладнання; як на об'єкті йдуть прави з правилами безпеки комп'ютерної техніки і засобів в'язку.

Приведений перелік питань не є вичерпним і може сповнюватись у кожному конкретному випадку залежно від бставин справи.

При детальному огляді місця події необхідно виявити, афіксувати і вилучити наступні речові докази: магнітні носії циски, дискети, стрічки) із записаною на них інформацією, які Іають відношення до даної події; журнал оператора, тексти рограм, листи, рахунки та інші документи, складені за опомогою ЕОМ; регламентуюча документація (технічні роекти, інструкції, робочі журнали); розпечатки інформації )ЗУ і покрокових дій комп'ютера, прошиті схеми ПЗУ; рограми-пастки комп'ютерних вірусів, улаштування захисту і еєстрації моментів включення обчислювальних систем і ідключення до них в зовні; протокол роботи комп'ютера за :евний період (час включення і виключення, назва директорій файлів, з якими працював користувач).

Крім названих вище, речовими доказами можуть бути, акож, самі комп'ютери, їх окремі блоки, зовнішні улаштування, в'язуючі кабелі.

Обшук і виїмка.

Приводами для провадження обшуку інколи служать иявлені при огляді місця події сліди й інші речові докази, що юбічно вказують на певну особу, як на винуватця розслідуваного злочину. Дані, отримані при допитах свідків, також Іожуть послужити приводами до провадження обшуку.

Ситуаціями, які сприяють проведенню обшуку, можуть

бути випадки, коли певна особа замічена за роботою із забороненими для неї базами даних і програмами чи за копіюванням інформації, з якою за родом своєї діяльності вона не повинна працювати, чи за розкриванням блоків комп'ютера, що не входять у її службові обов'язки. Привід до обшуку може дати також факт допуску сторонньої особи до роботи із захищеними базами даних.

Підставою для провадження обшуку є достатньо обгрунтоване припущення слідчого, що в якому-небудь приміщенні чи іншому місці, чи у якої-небудь особи знаходяться знаряддя злочину, предмети і цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які можуть мати значення для справи (ст. 177 КПК України).

Залежно від слідчої ситуації місцями обшуку можуть бути: а) комп'ютерні приміщення, де знаходяться сейф, шкафи, робочі столи; б) службові кабінети посадових осіб, підозрюваних у даному злочині; в) будинки, квартири, дачі, садові будиночки обвинувачених, їх родичів і знайомих, де можуть зберігатися викрадена інформація на магнітних носіях, документи й інші предмети, що мають доказове значення у справі.

Основними об'єктами пошуку під час обшуку є: а) різного виду носії інформації, у тому числі дисководи і вінчестери; б) документи з текстами програм, розпечатки за результатами роботи з базами даних, інструкції для користувачів комп'ютерної техніки, записи з кодами і шифрами для входу в комп'ютерні системи; в) викрадені комп'ютери, їх окремі улаштування; д) щоденники, записні книжки, зокрема, із записами про отримання відпущених цінностей, адрес, телефонів співучасників; е) технічні засоби підробки документів (печатки, штампи, реактиви для виведення текстів, окремих літер, цифр тощо); є) засоби комп'ютерної техніки, за допомогою яких обвинувачений міг проникати в інформаційні комп'ютерні мережі організацій і установ; ж) значна кількість грошових коштів, цінних паперів (акцій, облігацій), дорогоцінностей; з) ощадкнижки на значні грошові внески.

До виїмки слід прибігати лише щодо певних предметів,

соли нема підстав боятися їх приховування.

Об'єктами виїмки можуть бути: а) предмети, які мають шачення для справи, у тому числі викрадене, нажите злочинним ІІляхом; б) знаряддя злочину (наприклад, комп'ютери, факси, Ірограми, магнітні носії: а у випадку таємного проникнення в комп'ютерні приміщення - відмикачки, засоби злочину), які Іобровільно видає особа, обвинувачена або запідозрювана у зчинені злочину, або її родичі, знайомі, у яких об'єкти виїмки $берігаються; в) поштово-телеграфна кореспонденція, яка може свідчити про факти злочину, місцезнаходження викраденого, ліівучасників, злочинні зв'язки обвинуваченого (підозрю-заного).

Призначення судових експертиз у справах про злочини у сфері комп'ютерної інформації.

По такій категорії справ повинні призначатись два эсновних види судових експертиз: інформаційно-технологічна і інформаційно-технічна.

Об'єктом першої є встановлений порядок опрацювання інформації, здійснюваний за заданим алгоритмом, іншими словами, - інформаційна технологія, яка базується на застосуванні сучасної інформаційно-обчислювальної техніки, засобів зв'язку і телекомунікацій, які складають основу інформатизації суспільства; другої - технічне і програмне забезпечення інформаційної безпеки комп'ютерних систем і мереж.

Допити.

Серед допитуваних, чиї покази здатні полегшити розслідування, можуть опинитись представники різних комп'ютерних спеціальностей, які обіймають найрізноманітніші посади. Це, наприклад, адміністратори баз даних, програмісти, оператори, працівники служби захисту інформації, спеціалісти в галузі застосування засобів зв'язку, зберігачі магнітних стрічок, дисків і дискет із записом комп'ютерної інформації.

B.I. Борисов, засл. юрист України, д-р юрид. наук, проф., директор НДІ ВПЗ АПрН України, член-кор. АПрН України (м. Харків)

вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими НДІ ВПЗ АПрН україни

1. Надійне наукове забезпечення боротьби з економічною

злочинністю передбачає налагоджену і скоординовану науково-

дослідну систему фундаментальних та прикладних досліджень,

своєчасне і раціональне впровадження результатів наукових

досліджень у практику діяльності правоохоронних органів,

науковий аналіз законів та організаційно-правових заходів, що

здійснюються державою для цієї боротьби, та прогнозування

їх ефективності.

Відповідно до Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю в Україні на 1996-2000 роки проблеми дослідження економічної злочинності стали одним з пріоритетних напрямків наукової діяльності Інституту та його підрозділів.

Над їх вирішенням поряд з науковцями Харкова працюють творчі колективи у Києві і Донецьку, залучені до роботи Інституту. Наукову роботу виконують не тільки юристи, а й соціологи, математики, фахівці різних галузей технічних та природознавчих наук.

2. Над питанням кримінально-правового забезпечення

боротьби з економічною злочинністю, вдосконалення кримі

нального законодавства та практики його застосування працює

сектор кримінально-правових проблем боротьби зі злочинністю

(зав. сектором - доц. В.П. Ємельянов). У межах фундамен

тальної теми дослідження "Кримінальне право України.

Проблеми теорії і практики застосування" досліджується

підтема "Злочини у сфері економіки". Робота сектора

спрямована на опрацювання нових концепцій, розробку

ключових понять І кримінально-правових термінів для визначення цих злочинів, встановлення співвідношення між поняттями "злочини у сфері економіки", "злочини проти власності", "злочини у сфері господарської діяльності", а також яа вдосконалення кримінального законодавства і подальшого зозвитку кримінального права у світлі змін, що відбуваються в економічному, політичному і соціальному житті суспільства.

Багато зусиль доклали фахівці сектора, щоб створити «мп'ютерну базу даних про пропозиції щодо вдосконалення <римінального законодавства та подальшого його розвитку. \наліз монографій, статей, авторефератів, доповідних записок, Іроектів законів та висновків до них дозволили створити Іоступну для використання систему пропозицій. Основні щобутки цієї роботи були використані членами робочої групи Кабінету Міністрів України при підготовці проекту нового Кримінального кодексу України та подальшому його удоско-Іаленні.

До суттєвих наробок сектора з цієї проблематики слід гакож віднести пропозиції до проекту Закону "Про внесення !мін та доповнень до Закону України "Про боротьбу з сорупцією", пропозиції щодо кримінальної відповідальності за Іегалізацію (відмивання) коштів, здобутих незаконним шляхом.

3. Кримінологічні аспекти боротьби з економічною злочин-іістю розроблює сектор вивчення причин злочинності (зав. ;ектором - доц. О.Г. Кальман), працюючи над плановою іауковою темою: "Кримінологічна характеристика і юпередження господарських і корисливих службових Ілочинів в Україні". У процесі роботи було проаналізовано jam кримінальної й економічної статистики, вивчено біля 1500 сримінальних справ про господарські злочини, що були юзглянуті судами 19-ти областей України за період 1992-1997 pp., проведено опитування 390 осіб щодо їх думки про Іричини економічної злочинності, вивчено матеріали прокурор-;ьких перевірок правопорушень у сфері приватизації держав-юго майна по Харківській області.

Проведений аналіз рівня, динаміки, структури економічної

ЗО

злочинності в Україні за період 1992-1997 pp. показав неухильну тенденцію до її зростання. За даними судової статистики таке зростання за цей період становить по Україні майже 300%. Тут, однак, треба зазначити, що за матеріалами судових справ Харківської області з 33 складів злочинів, передбачених главою чинного КК про господарські злочини, правоохоронні органи не приділяли уваги 66% з них. Найбільшу питому вагу з розглянутих судами господарських злочинів складають діяння, передбачені ст. 155 "Обман покупців", ст. 156-6 "Незаконна торговельна діяльність", ст. 154 "Спекуляція", що в сукупності становить 88%. Лише в 1997-1998 pp. почала широко застосовуватися ст. 148-2 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів".

Отже, виходить, що за станом на 1996-1998 pp. найбільш кримінальною галуззю господарської діяльності є торгівля. У 1996 p., наприклад, жодного злочину не було зареєстровано на рівні судового розгляду у легкій, ювелірній, молочній промисловості, на арендних, приватизованих, спільних підприємствах. Встановлені лише поодинокі випадки засудження за вчинення господарських злочинів у спиртовій і м'ясній промисловості, у сфері страхування.

Аналіз призначених судом покарань свідчить про наявність стійкої тенденції до лібералізації судової репресії щодо цих злочинів. До 50% покарань призначається винним нижче від нижчої межі, передбаченої Кримінальним кодексом.

Спеціальне вивчення сектором негативних процесів у сфері приватизації показало, що приватизація, яка триває в Україні понад 6 років, не виконує тих завдань, які ставляться перед нею. Згідно з опублікованими даними, держава в 1998 р. отримала від приватизації поки що лише 25% коштів від запланованих. Тому, на наш погляд, важливе значення має не тільки розробка чіткої програми приватизації державного майна, вдосконалення методик його оцінки, умов використання іноземних інвестицій тощо, але й розробка заходів, стримуючих зловживання в цій сфері державної діяльності та методик запобігання правопорушень, що супроводжують приватизацію,

в тому числі нормами кримінального законодавства.

За результатами дослідження Інститутом були направлені до Харківського обласного суду, Управління юстиції в Харківській області, обласної прокуратури, УВС МВС України в Харківській області, Управління СБУ узагальнення практики розслідування і судового розгляду кримінальних справ про господарські та корисливі службові злочини. Узагальнення були супроводжені відповідними рекомендаціями. Підготовлено і направлено пропозиції:

до Кабінету Міністрів України:

щодо розробки програми боротьби з латентною злочин

ністю;

щодо правових, кримінологічних, організаційних основ

взаємодії Фонду державного майна України з правоохорон

ними органами по боротьбі з корупцією і організованою

злочинністю;

до Міністерства юстиції України:

- про необхідність розробки Концепції боротьби з еко

номічною злочинністю в Україні.

Результати дослідження були використані при розробці Концепції боротьби з корупцією в Україні на 1998-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 24.04.98 р., в опублікованих наукових статтях, навчальних посібниках, доповідались на 5-ти науково-практичних конференціях.

За результатами дослідження зроблено висновок, що першочергове значення у структурі заходів попередження економічних злочинів має розробка загальної концепції боротьби з економічною злочинністю в Україні і спеціальних програм стосовно окремих галузей господарства та видів економічної діяльності.

Розробка Концепції боротьби зі злочинністю у сфері економіки, без сумніву, має пріоритетне значення. Сьогодні такої концепції в Україні немає. Окремі фрагментарні положення, які містить Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю в Україні на 1996-2000 роки, не в змозі виправити становище у цій складній сфері. Крім того, ця Програма потребує детального

окреслення усіх напрямків цієї боротьби. Тому вона повинна стати програмно-зобов'язуючим нормативно-правовим актом, настановам якого мають відповідати всі інші нормативно-правові акти, а також містити у собі конкретні заходи у сфері попередження і протидії економічній злочинності. Що стосується наукової сфери, то нам вбачається доцільною розробка міжвідомчої республіканської наукової програми дослідження проблем боротьби з економічною злочинністю. Таку програму здатне розробити відділення кримінально-правови 1 х наук Академії правових наук України під керівництвом академіка-секретаря В.В. Сташиса. Діяльність цього відділення та його координаційних бюро набуває конструктивного поширення серед науковців в Україні.

4. Вивчення кримінальних справ про господарські злочини показало, що професійна підготовка слідчих і працівників дізнання, які працюють по цій категорії справ, ще не відповідає вимогам часу, тому зараз важливо забезпечити правоохоронні і контролюючі органи висококласними фахівцями, які повинні володіти необхідними знаннями для боротьби зі злочинами у сфері економіки. Крім того, правоохоронні і контролюючі органи слід забезпечити сучасними методиками виявлення і розслідування правопорушень і злочинів, що здійснюються у процесі економічної діяльності, для підвищення ефективності оперативно-слідчої і розшукової практики. Ефективність такої боротьби багато в чому залежить і від технізації, в тому числі комп'ютерізації оперативно-слідчої і розшукової роботи.

Ці проблеми досліджує сектор вивчення проблем корупції і організованої злочинності (зав.сектором - проф. Г.А. Мату-совський), працюючи над темою "Система та види методик розслідування економічних злочинів з ознаками корупції, вчинених групами осіб".

У процесі дослідження були сформовані основні методики розслідування економічних злочинів, а також криміналістична характеристика економічної злочинності, проведена криміналістична класифікація економічних злочинів з урахуванням потреб розробки окремих методик для типових груп злочинів. У співпраці з математиками проведено дослідження у

галузі використання математичних методів при аналізі економічних злочинів, розроблено методи економетричного дослідження й аналізу злочинів, використання даних бухгалтерського обліку при розслідуванні економічних злочинів.

Методики виявлення і розслідування економічних злочинів направляються відповідним правоохоронним органам для використання у практичній діяльності.

З метою більш оперативного втілення результатів досліджень у практику боротьби зі злочинністю сектором провадиться тісна співпраця з управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Харківській області, проводяться спільні з практичними працівниками засідання, надаються письмові консультації, роз'яснення із складних питань застосування законодавста при розслідуванні окремих видів злочинів.

5. Для попередження міжнародної економічної злочинності важливе значення має поєднання зусиль України та інших держав у боротьбі з економічною злочинністю міжнародного масштабу, використання в цій діяльності можливостей міжнародного співробітництва, досвіду безпосередньої правоохоронної діяльності, спрямованої на викриття, розслідування і судовий розгляд справ про економічні злочини, вчинені міжнародними злочинними угрупованнями. Для нашої країни з її прозорими кордонами ця проблема набуває додаткової актуальності у зв'язку з тісними економічними відносинами між країнами СНД, Центральної та Східної Європи.

Вивченням міжнародного досвіду у сфері боротьби з економічною злочинністю займається група дослідників під керівництвом доц. В.В. Афанасьева у межах роботи над плановою науковою темою "Порівняльно-правовий аналіз законодавства європейських держав та США, що регулює боротьбу з організованою злочинністю". Сектором сформована база даних цього законодавства, провадиться аналітична робота, опрацьовуються пропозиції по вдосконаленню вітчизняного законодавства стосовно боротьби з організованими формами економічної злочинності.

6. Розробці правових засобів нейтралізації чинників, які

становлять загрозу публічним інтересам України та її

економічній безпеці у зовнішньоекономічній господарській

діяльності, присвячена дослідницька робота відділу подвійного

підпорядкування економіко-правових проблем попередження

економічних правопорушень (зав. відділом - доц. В.В. Хахулін).

Відділ функціонує у складі Інституту економіко-правових

досліджень НАН України нашого Інституту. Дослідженнями

економічної злочинності і правопорушень у зовнішньо

економічній сфері займаються у більшості фахівці не

кримінального, а господарсько-правового профілю. З ураху

ванням наукової орієнтації головна увага цього відділу була

сконцентрована на протидії проявам економічної злочинності

відповідно не кримінально-правовими, а господарсько-

правовими способами.

В основу концепції дослідження було закладено ідею про те, що протидія економічній злочинності у зовнішньоекономічній сфері не може бути забезпечена лише кримінально-правовими методами, вона може бути досягнута завдяки використанню широкого арсеналу економіко-правових заходів, спрямованих на знешкодження усіх передумов злочинної поведінки у цій сфері.

За результатами дослідження відділом було розроблено проекти п'яти нових нормативних актів, а також опрацьовано рекомендації щодо вдосконалення деяких інших; зроблено доповіді на науково-практичних конференціях, направлено 9 доповідних записок, підготовлено 5 навчально-методичних посібників, опубліковано 80 наукових праць.

7. На виконання замовлення Державної податкової адміні

страції фахівцями НДІВПЗ разом з Інститутом економіко-

правових досліджень НАН України налагоджується наукова

розробка методів моделювання взаємодії тіньової економіки

з легальним її сектором з використанням математичних

моделей і комп'ютерних технологій, що дасть змогу

податковим органам більш оперативно виявляти канали, по яких

здійсню-ється приховування коштів від оподаткування.

8. Підсумовуючи роботу наших колективів по вивченню проблем боротьби з економічною злочинністю, ми дійшли певних висновків. По-перше, законодавча практика ще не має надійного механізму втілення вимог об'єктивних економічних законів, що проявляються у процесі реформування економіки України, у чіткі межі юридичних законів. Це і є одним з найбільш криміногенних чинників детермінації злочинів у сфері економіки. По-друге, наявність дефектів і прогалин у чинному законодавстві проявляється не тільки в його змісті, а й у техніко-юридичній формі. У зв'язку з цим, на нашу думку, розробку проектів законодавчих актів щодо економічної діяльності слід на перехідний час реформування економіки сконцентрувати у єдиному державному органі, за краще - у Кабінеті Міністрів України. По-третє, головні зусилля (до того ж термінові) у боротьбі з економічною злочинністю треба зосередити на проявах, що загрожують національній безпеці України. Це боротьба зі злочинами у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в кредитно-банківській сфері та злочинами, що супроводжують процес приватизації державного майна.

В. Сульжинський, радник з правових питань Посольства США в Україні

ЩОДО ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У БОРОТЬБІ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ

Проблеми боротьби з економічною злочинністю, корупцією є надзвичайно актуальними, бо вони мають міжнародний характер, що є спільними для США й України. Це видно хоча б з того, що ними укладено двосторонній договір про допомогу і співпрацю з правових питань, створено робочу групу, яку з американської сторони очолює Держдепартамент, з української

- Міністерство юстиції. Незабаром названий Договір буде ратифіковано, але співробітництво відбувається вже зараз, до його ратифікації. Розроблено плани, визначено напрямки робіт, у межах співпраці представники США беруть участь у роботі даної конференції.

Сподіваюсь, що спільні дослідження будуть плідними.

Джеймс Фінкенауер, проф., представник Національного інституту юстиції при Департаменті юстиції у Вашингтоні

Щодо питання про організовану злочинність

З позицій загальної концепції боротьби з організованою злочинністю всі злочини, що вчинюються двома або більше особами, можна поділити на три групи, залежно від ступеня згуртованості, стійкості злочинних зв'язків між членами злочинного угруповання. Це можуть бути злочини, що вчинюються:

а) невеличкими групами, члени яких зв'язані між собою

родинними відносинами;

б) групою осіб, зв'язки між якими мають тимчасовий

характер;

в) мафіозними структурами, що мають міжнародні зв'язки.

З названих трьох груп лише остання являє собою справжню

організовану злочинність. Однією з ознак, що її характеризують і дають можливість відокремити від інших злочинних угруповань, слід назвати заподіяння такою групою:

а) великої шкоди економіці;

б) фізичної шкоди (щоб довести свою дієздатність, група

вимушена залякувати людей - жертву, свідків, карати тих, хто

порушує встановлені нею вимоги);

в) моральної шкоди;

г) соціальної шкоди.

Крім того, ці групи діють упродовж тривалого проміжку часу і вчинюють чимало злочинів.

У США для боротьби з організованою злочинністю використовуються такі методи, як таємне розслідування, спостереження, прослуховування телефонних розмов. Ми маємо ще RICO - закон про корумповані організації. При необхідності допускається проникнення в злочинні структури.

Таким чином, форми і методи боротьби з організованою злочинністю визначаються формою (типом) злочинного угруповання.

Н.В. Куркин, начальник Управления Службы безопасности Украины (г. Киев)

факторы, обусловливающие преступность в сфере экономической деятельности

Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономической деятельности актуальны хотя бы потому, что они отражают криминогенное состояние нашей экономики, что, естественно, создает непосредственную угрозу не только жизнедеятельности общества, но и национальной безопасности государства.

К числу факторов, обусловливающих возможность наступления указанных последствий, следует отнести:

а) значительное снижение объемов производства;

б) отсутствие структурных реформ и углубление струк

турных диспропорций в экономике;

в) несоответствие финансово-банковской системы

требованиям сегодняшнего дня;

г) высокий уровень экономической преступности и

углубление тенизации экономики;

д) утрату отечественного научно-технологического

потенциала и усиление зависимости от иностранных

технологий;

е) глобальный кризис неплатежей во всех сферах, в том

числе социальной;

ж) возросший уровень внешних долгов и сложная их

структура;

з) отсутствие эффективной системы защиты внутреннего

рынка от экспансии иностранной продукции.

Анализ состояния дел в кредитно-банковской и финансовой сферах позволяет сделать вывод, что органами государственного управления, законодательной и исполнительной власти не были созданы реальные условия для преодоления кризиса. Вследствие непродуманной, неадекватно сложившейся ситуации политики правления НБУ и Минфина Украины произошло значительное падение курса национальной валюты, сворачивание рынка межбанковского кредитования, паралич на рынке ценных бумаг, отток иностранных инвестиций, повышение цен на импортные, а в последующем и на отечественные товары. Возросло количество нарушений в сфере валютообменных операций, возобновил свою деятельность "черный" рынок. Стали активнее проводиться незаконные операции в сфере страхового бизнеса, отдельные аспекты деятельности которого способствуют "перекачке" валюты за пределы Украины.

Ситуация, сложившаяся в сфере приватизации, ставит под сомнение выполнение намеченных планов по продаже соответствующих объектов и обеспечение запланированных объемов поступлений денежных средств в бюджет Украины. Оперативными подразделениями Службы безопасности Украины фиксируются многочисленные факты вмешательства криминальных, в том числе зарубежных, структур в процесс разгосудар-

ствления, приватизации и формирующегося фондового рынка. Особую обеспокоенность вызывают попытки со стороны криминальных структур использовать экономический кризис в стране для закрепления в сфере легального бизнеса путем приобретения по "докризисным" ценам долговых обязательств перспективных украинских предприятий с последующим приобретением в собственность основных производственных фондов или контрольных пакетов акций. При этом используется весь арсенал "криминальных" методов влияния: рэкет, угрозы, совершение насильственных преступлений против личности, клевета и даже физическое устранение собственника.

Кризисная ситуация на фондовом рынке государства напрямую связана с провалом государственного займа, что привело к срыву запланированной продажи пакетов акций предприятий групп "Г" через фондовые биржи и систему ПФТС, нарушениям в сфере выпуска и оборота ценных бумаг, попыткам криминальных структур "отмыть" путем приобретения ценных бумаг средства, ранее полученные противоправным путем.

Продолжает оставаться угрожающей ситуация, связанная с возвратом из-за границы валютных средств, сумма которых несмотря на действия контролирующих и правоохранительных органов, продолжает увеличиваться и на данный момент по оценкам вполне компетентных специалистов составляет около 3 млрд. долларов США.

Кризисными явлениями охвачены базисные отрасли промышленности. Ограниченность финансовых ресурсов для развития нефтегазовой промышленности вследствие несвоевременных и неполных расчетов потребителей, недостаточность собственных оборотных средств не позволяют предприятиям нефтегазового комплекса вводить в эксплуатацию новые скважины и месторождения, внедрять передовые технологии по добыче нефти, газа с минимальными затратами.

Используя недостатки таможенного законодательства и контроля, некоторые импортеры нефтепродуктов прибегают к фальсификации показателей качества нефтепродуктов при их

К)

растаможивании с целью уменьшения суммы налоговых платежей. Установлены многочисленные случаи контрабанды крупных партий нефтепродуктов.

Причинами тяжелого финансово-экономического положения в_угольной и химической отраслях специалисты считают, злоупотребления и нарушения действующего законодательства со стороны руководителей отдельных предприятий указанных отраслей, что негативно сказывается на их финансово-хозяйственной деятельности и приводит к усилению социальной напряженности в коллективах, особенно шахтерских.

В связи с кризисной ситуацией на мировом рынке черных металлов и металлопроката металлургический комплекс страны стоит перед проблемой перепроизводства. Вместе с тем рост сырьевой затратной части продукции металлургических предприятий привел к существенному повышению внутренних отпускных цен, что сделало эту продукцию неконкурентоспособной на внутреннем рынке. В этой связи значительные доходы металлургических комбинатов, полученные в предыдущие годы, не трансформировались в структурную перестройку производства и обновления основных фондов. Вошла в систему практика реализации продукции на экспорт по ценам ниже себестоимости, в связи с чем убытки металлургических предприятия пытаются компенсировать за счет роста цен на внутреннем рынке, что подрывает отечественный рынок металлопродукции. Кроме перечисленных проблем, существенное влияние на сложившуюся ситуацию в отрасли оказывает ее чрезвычайно высокая криминализация, особенно в сфере сбыта готовой продукции.

Обстановка в топливно-энергетическом комплексе Украины характеризуется хроническим кризисом неплатежей, значительной изношенностью оборудования, высокой стоимостью энергоносителей, большой энергоемкостью промышленности, а также отсутствием рычагов, стимулирующих внедрение энергосберегающих технологий на предприятиях и среди населения Украины. Широко распространилась деятельность различного рода сомнительных коммерческих

структур, приобретающих со значительным дисконтом переводные векселя областных энергогенерирующих компаний в счет поставки этим компаниям энергоресурсов и комплектующих. В результате осуществления подобных форвардных сделок коммерческие предприятия, не вложив в оборотные средства энергетических предприятий "живых" денег, получают значительное количество электроэнергии по фиксированным ценам с последующей реализацией полученной электроэнергии другим предприятиям в обмен на высоко ликвидную продукцию. Вследствие этого оборот значительного количества низкообеспеченных активами переводных платежей по обязательствам электрогенерирующих предприятий приводит не к увеличению их оборотных средств и, следовательно, к дальнейшему развитию производства, а, наоборот, к активной криминализации этой отрасли, снижению эффективности ее деятельности, значительному экономическому ущербу.

Потеря украинскими производителями спирта традиционных рынков сбыта на территории сопредельных стран СНГ, а также недостатки действующего законодательства, регламентирующего порядок реализации алкогольной продукции, привели к усилению кризисных явлений в спиртовой отрасли и среди предприятий-производителей алкогольных напитков. Вместе с незаконным отчуждением ликеро-водочных изделий и спирта при их транзите, невывозом спирта за таможенную границу Украины получили широкое распространение факты контрабанды алкогольной продукции, которую чаще всего вывозили из Молдовы, Венгрии, Канады и Китая. С целью легализации теневого производства и реализации алкогольной продукции отдельные коммерческие структуры подписывают договоры с государственными ликеро-водочными предприятиями по предоставлению дилерских услуг. При этом под видом продажи продукции предприятия реализуется фальсифицированная и неучтенная продукция часто весьма сомнительного качества.

В ходе оперативно-розыскных мероприятий, проводимых подразделением службы безопасности Украины, были вскрыты

многочисленные противоправные механизмы деятельности организованной преступности, в том числе международной, в экономике Украины. К сферам заинтересованности криминалитета относятся внешнеэкономическая, финансовая, кредитно-банковская сферы, энергетическая, нефтегазовая и металлургическая отрасли, а также процесс приватизации, формирующийся фондовый рынок, внутренние рынки горючесмазочных материалов и производство спиртных напитков. В этой связи напрашивается вывод об усилении влияния "теневого" сектора в украинской экономике. Среди наиболее распространенных механизмов получения "теневых" доходов можно выделить: сокрытие доходов от налогообложения; скрытое извлечение из оборота разницы между официальными и реальными ценами на товары и услуги, в первую очередь посредством векселей; производство и реализацию неучтенной продукции и предоставление неучтенных услуг; незаконную торговую деятельность; противоправные валютные внешнеэкономические операции, в том числе контрабанда высоколиквидных подакцизных импортных товаров; невозврат валютных средств, которые незаконно находятся либо хранятся за рубежом; нелегальный экспорт капитала; противоправные банковские и финансовые операции; мошенничество с финансовыми ресурсами; нецелевое использование государственных кредитов; спекулятивные операции с ценными бумагами; заключение явно невыгодных для государства соглашений с неплатежеспособными иностранными партнерами, сговор с ними о распределении прибыли; отправление продукции, в первую очередь высоко ликвидных товаров по фальшивым документам и сниженным ценам, и получение разницы в виде наличных валютных средств; создание посреднических фирм за рубежом, в первую очередь в оффшорных зонах для производства экспортно-импортных операций с предприятиями Украины по сниженным ценам; незаконную приватизацию государственной собственности.

Оперативными подразделениями СБУ фиксируются многочисленные факты попыток проникновения уголовных

элементов на фондовый рынок Украины, который, находясь в состоянии несформированности и не имея опыта работы, создает благоприятную почву для проведения на нем различных незаконных махинаций. Такая тенденция будет оставаться актуальной и в дальнейшем, и достигнет своего максимального выражения и во время проведения "большой" приватизации, и в ходе связанного с этим процессом началом нормального функционирования вторичного рынка ценных бумаг. В указанном аспекте интересным для преступников видится также развитие системы муниципальных займов. Так, следственным подразделением УСБУ в Херсонской области в 1998 г. было возбуждено уголовное дело по признакам ст. 86-1 и 172 УК Украины в отношении должностных лиц одного из отделений Сбербанка г. Херсона, которые путем фальсификации документов совершили хищение 76 тыс. приватизационных имущественных сертификатов на сумму 3 990 тыс. грн., основная часть которых использовалась при приватизации объектов государственной собственности.

Неразвитый фондовый рынок, отсутствие котировок акций приватизированных предприятий на фондовой бирже фактически ставят различные акционерные общества в один ряд с государственными предприятиями по уровню злоупотреблений с финансовыми ресурсами. При этом рядовые акционеры не имеют возможности объективно оценивать результаты хозяйственной деятельности приватизированного предприятия и поэтому не могут принять меры к пресечению преступной деятельности. В свою очередь, их руководители, побуждаемые корыстными мотивами, заключают заведомо невыгодные, противоречащие интересам предприятий соглашения с коммерческими структурами, к созданию и деятельности которых они имеют прямую или опосредованную причастность.

Получили широкое распространение нарушения во внешнеэкономической сфере. В ряде наиболее промышленно развитых областей Украины действует разветвленная сеть созданных криминальными структурами фиктивных предприятий, которые не имея намерения проводить уставную

деятельность, чаще всего регистрируются на подставных лиц, через которых путем различных махинаций (в том числе и по поддельным документам) конвертируют и переводят за рубеж значительные валютные суммы. Деятельность одной из подобных групп была задокументирована спецподразделением по борьбе с оргпреступностью УСБУ и в Харьковской области. А в марте 1998 г. было возбуждено уголовное дело по ч. 2 ст. 80 УК Украины в отношении организованной преступной группы, в которую входил гражданин Израиля и двое граждан Украины, которые на протяжении полутора лет, используя преступные связи должностных лиц одного из филиалов крупнейшего Прибалтийского банка в г. Киеве, совершали незаконные валютные операции по обмену безналичных гривневых средств в наличную иностранную валюту. Подобные операции проводились через лоро-счет Прибалтийского банка, а также счета многочисленных фиктивных фирм, срок существования которых не превышал одного месяца.

Анализ сложившейся ситуации на энергетическом рынке Украины свидетельствует о значительной криминализации этой отрасли, чему в значительной степени способствует несовершенство системы контроля, учета производства и распределения электроэнергии, а также ее специфика как товара. Ситуация, сложившаяся в энергетическом комплексе, привела к тому, что указанная отрасль становится нерентабельной, а это, в свою очередь, ведет к повышению тарифов на электроэнергию и к очередному витку инфляции. Одной из главных причин сложившейся ситуации служат неплатежи со стороны потребителей электроэнергии, которые, по имеющейся информации, активно используются преступными элементами для получения незаконных прибылей.

Так, руководство Углегорской ТЭС при содействии должностных лиц Министерства энергетики и электрификации выдало одной из донецких коммерческих фирм вроде бы за поставленный на станцию газ векселя Национального диспетчерского центра электроэнергетики на сумму около 38 млн. грн. Однако, как выяснилось во время проверки, газ на электро-

станцию от указанной фирмы не поступал. Таким образом, коммерческая структура была фактически прокре-дитована государственным предприятием на длительный период и до настоящего времени остается должником.

Еще один пример. Лидерами одного из крымских криминальных кланов был создан ряд фирм в том числе фиктивных. Их представители находили промышленные или сельскохозяйственные предприятия, которые имели задолженность и, применяя насилие и шантаж, принуждали их руководителя дать согласие на проведение взаимозачетов через фирму посредника, созданную криминальной структурой. Эта фирма в дальнейшем передавала право на проведение взаимозачета с предприятием фирме-поставщику, с которым находилась в сговоре. При заключении договора составлялось два варианта документов - официальные и неофициальные. В соответствии с первым вариантом фирма за услуги получала 2%, а в соответствии со вторым - 30% от суммы задолженности. Далее фирма поставщик проводила взаимозачет между предприятием, должником и "Крымэнерго". Вследствие ведения подобной "двойной" бухгалтерии фиктивное предприятие исчезало, похитив в результате указанной сделки 30% средств от суммы взаимозачета.

В условиях обострения проблемы наполнения доходной части государственного бюджета серьезного внимания требуют вопросы, связанные с урегулированием проблемы, вызванной массовой контрабандой на территорию Украины продуктов питания и других товаров подакцизной группы, которые реализуются на теневом рынке, а вырученные средства скрываются от налогообложения.

Основные усилия следственных подразделений органов СБУ были направлены на расследование во взаимодействии с оперативными подразделениями преступлений, а также иных деяний против государства прежде всего в сфере управления экономикой, корыстных преступлений против государственной и коллективной собственности, а также проявлений коррупции. Особое внимание уделялось раскрытию преступлений,

совершенных в организованных формах, т.е. содержащих такой квалифицирующий признак, как "организованная группа".

По уголовным делам, находящимся в производстве следственных подразделений органов СБУ, расследовалось совершение почти 3-х тыс. преступлений, из них более трети составляют преступления в сфере экономики - "корыстные преступления против государственной и коллективной собственности", а также ряд составов должностных преступлений. Деяния обвиняемых по указанным уголовным делам в большей части квалифицировались как реальная совокупность 2-х и более преступлений.

Завершено расследование 11-ти многоэпизодных уголовных дел со сложными составами преступлений, в отношении 70-ти обвиняемых. По находящимся в производстве уголовным делам наложен арест на значительные суммы валютных ценностей и национальной валюты, а также на товары и имущество обвиняемых. Предотвращено нанесение ущерба государству в миллиардных суммах, возвращено в бюджет сумму, превышающую бюджет СБ Украины. /^ Учитывая изложенное, можно выделить следующие этапы преодоления тенизации экономики:

Создание в структуре Кабинета Министров Украины

координационного центра по борьбе с "тенизацией"

экономики, на который следует возложить: а) обязан

ность систематически исследовать данный феномен,

разрабатывать и координировать внедрение в жизнь

комплекса мероприятий по борьбе с "теневой" эконо

микой; б) осуществление экспертизы проектов изме

нения законодательной базы; в) контроль за испол

нением принятых ранее решений.

Разработка Центром научно обоснованной программы

сужения сектора теневой экономики. На этом этапе

целесообразно подключение к работе над программой

народных депутатов Украины, что обеспечит предвари

тельное согласование законопроектов и своевременное

принятие их в надлежащие сроки и в определенной

последовательности.

3. Реализация программы тенизации экономики под контролем названого Центра с постоянным мониторингом хода ее выполнения и внесением необходимых корректив и дополнений.

Без внедрения приведенной схемы борьба с тенизацией экономики сведется к преодолению негативных явлений, связанных с ее существованием в отдельных отраслях, и перетеканию теневых капиталов в другие отрасли без заметного экономического эффекта.

Касаясь конкретных путей защиты экономики и исходя из изложенного, последние видятся в:

а) оптимизации налогового законодательства, усилении

контроля и ответственности за уклонение от налогообложения;

б) разработке дифференцированных форм налогообло

жения субъектов предпринимательской деятельности в

зависимости от рода их деятельности, предоставлении более

благоприятных условий товаропроизводителям во всех отраслях

общественного производства;

в) приведении законодательной и нормативной базы в

экономической сфере в соответствие с международными

стандартами;

г) укреплении национальной финансово-банковской

системы;

д) пересмотре порядка регистрации и функционирования

коммерческих структур;

е) усилении контроля за личными доходами и личным

потреблением граждан, а также движением средств на их

личных счетах, одновременно в усилении контроля за

"отмыванием" денег;

ж) реформировании национальной системы бухгалтер

ского учета и отчетности.

Представляется, что проведение в жизнь названных, равно как и других мероприятий не только позволит оздоровить экономику страны, но и обеспечит снижение преступности в сфере экономической деятельности.

B.B. Сташис, проф., академік АПрН України, перший проректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, директор Харківського Центру вивчення організованої злочинності (м. Харків)

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ЗЛОЧИННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ЗА ПРОЕКТОМ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Поняття організованої злочинності не є кримінально-правовим, розробка визначення цього поняття є справою кримінології та суміжних з нею наук.

Проте в разі зростання того чи іншого виду злочинів усі звертають погляд на кримінальне право: саме з ним пов'язують сподівання на зміну криміногенної ситуації. З одного боку, це добре, оскільки боротьбу з організованою злочинністю слід провадити в усіх напрямках, усіма засобами, в тому числі кримінально-правовими. З іншого - це тягне певну відповідальність, бо практика посилається на відсутність правової бази боротьби з організованою злочинністю. Це пояснюється тим, що в законі дається тільки визначення поняття співучасті, а класичні її форми, відомі юристам з давніх часів, у законі не були закріплені.

Щоб уникнути нарікань, у Загальній частині проекту КК з'явилися визначення таких форм співучасті:

Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо в ньому

брали участь дві або більше особи без попередньої

змови.

Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою

групою осіб, якщо в ньому брали участь дві або більше

особи, які попередньо, тобто до початку злочину,

домовилися про спільне його вчинення.

Злочин визнається вчиненим організованою групою,

якщо в ньому брали участь дві або більше особи, які попередньо об'єдналися в стійку групу для вчинення одного або кількох злочинів.

4. Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він вчинений згуртованою організованою групою, яка створена для вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, або об'єднанням організованих груп, утворених з тією ж метою.

Виникає питання: як ці форми співучасті реалізувати в Особливій частині КК. Там, де немає попередньої змови, ніяких вказівок в Особливої частини не вимагається: тут діє загальне положення про співучасть. Там, де йдеться про наявність групи осіб, які вчинили злочин за попередньою змовою, або наявність організованої групи, то це кваліфікуючі ознаки, як такі вони передбачені й зараз. А ось вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину злочинною організацією потребує пошуку рішення.

Автори вважали доцільним розкрити поняття злочинної організації і встановити таку відповідальність, яка давала б можливість призначити більш суворе покарання, незалежно від того, чи є злочин тяжким або особливо тяжким. Важливо, що саме таким він визначений у Загальній частині. Це вдалося зробити шляхом введення в Особливу частину проекту КК ст. 230 "Створення злочинної організації"": створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп. Отже, при створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину покарання буде призначатися ще й за ст. 230 КК і буде більш суворим - до п'ятнадцяти років.

Таким чином, враховано головне: посилена відпо-

відальність за названі злочини, якщо вони готуються для вчинення або були вчинені злочинною організацією, причому відповідальність посилюється без введення покарання у вигляді позбавлення волі до п'ятнадцяти років у санкції численної кількості статей КК.

Сподіваємося, що наші позиції, викладені у проекті майбутнього КК, хоча б якоюсь мірою будуть внеском у справу посилення боротьби з організованою злочинністю.

М.И. Бажанов, д-р юрид. наук, проф., академик АПрН Украины, Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого (м. Харків)

«все книги «к разделу «содержание Глав: 19 Главы: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. >

5rik.ru

Материалы для учебы и работы

ПРО ХІД ЗАКОНОПРОЕКТНИХ РОБІТ У СФЕРІ БОРОТЬБИ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ