Розділ V ПРАВО ЧЛЕНСТВА ГРОМАДЯН У СіЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПіДПРИЄМСТВАХ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ

 1. Поняття права членства

в сільськогосподарських підприємствах

кооперативного типу

1. Право членства в сільськогосподарському підприємстві

неоперативною типу (колективному сільськогосподарському

Цдприсмстиі, спілці селян, сільїоспкоопсративі)1 становить

іукупіисп. нріпіоних норм законів і підзаконних внутрішніх

локальних правових актів, якими встановлено певні правила

щодо порядку і умов вступу громадян до сільгосппідприєм-

ства кооперативного типу, юридичного оформлення цього

факту, виникнення статутних прав та обовязків у цих грома-

дян-членів, а також правила щодо припинення перебування

громадян у складі членів кооперативного типу сільськогоспо-

дарських підприємств.

Правовою основою членства в колективному сільськогос-

подарському підприємстві є норма ст. 36 Конституції Украї-

ни, згідно з якою громадяни України мають право на свободу

обєднання в політичні партії та громадські організації для

здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення полі-

тичних, економічних, соціальних, культурних та інших інте-

ресів. Ця правова норма відповідно конкретизована в Законі

"Про колективне сільськогосподарське підприємство" (ст. 5),

Кожен його член, як і інші громадяни, має право бути субєк-

том приватної власності (ст. 41), а також має і право на під-

приємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42).

Право членства є єдиним у будь-яких формах прояву кооперативного

типу сільгосппідприємства, починаючи з колективного сільськогосподарсько-

го підприємства, сільгоспкооперативів і закінчуючи спілками селян, агрофір-

мами та іншими підприємствами, заснованими на членстві, особистій

трудовій участі, голосуванні "одним голосом" незалежно від частки в майні

підприємства.

(і

2. Членство в сільськогосподарських кооперативах та ін-

ших юридичних особах кооперативного типу може бути у

двох видах. Воно може бути асоційованим або дійсним член-

ством. Такий розподіл членства набув підстав після того, як

Закон "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня

1997 р. запровадив два поняття як "асоційований член коопе-

ративу" і "член кооперативу" (для зручності "дійсний

член" - В. Я.}.

За цим Законом в сільськогосподарських кооперативах бу-

ли передбачені зміни та суттєві розширення субєктного скла-

ду членів та правомочності останніх. На відміну від Закону

"Про колективне сільськогосподарське підприємство" з тра-

диційним розумінням членства громадянина Закон "Про

сільськогосподарську кооперацію" встановив дві принципові

новели щодо субєктного складу та правомочностей. По-пер-

ше, дійсними членами кооперативу (у розумінні дійсними

членами) можуть бути як традиційно фізичні, так і нетради-

ційно юридичні особи. По-друге, за цим Законом членство

фізичної особи та юридичної особи може бути не тільки пов-

ним, а й асоційованим.

На підставі змісту Закону "Про сільськогосподарську коо-

перацію" слід розрізняти дійсне і асоційоване членство. Так,

дійсне членство в сільськогосподарських кооперативах можна

визначити як узагальнюючий правовий звязок членів (фізичних

та юридичних осіб) з кооперативом, що будується на добровіль-

ності обєднання членів у цей кооператив на засадах обєднання

пайових внесків, участі у спільній трудовій діяльності, визнанні

і дотриманні статуту, користування правом ухвального голосу

в управлінні справами за правилом "один член - один голос ".

На відміну від дійсного членства асоційоване членство в

сільськогосподарських кооперативах та інших юридичних особах

можна визначити як узагальнюючий правовий звязок членів що-

до здійснення ними пайових внесків у створення та розвиток

кооперативу, отримання частки доходу на свій пай та першо-

черговому порядку внесків тощо у разі ліквідації кооперативу, а

також управління кооперативом тільки з дорадчим голосом.

Визначення асоційованого членства та правомочностей асо-

) Див.: Примірний статут сільськогосподарської артілі 1935 р., Примірний

.статут колгоспу 1969 р., Закони "Про кооперацію в СРСР" 1988 р., "Про ко-

лективне сільськогосподарське підприємство" та ін.

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 113

ційованих членів дають підстави дійти до висновку, що асоці-

йовані члени по суті виступають інвесторами аграрних

(сільськогосподарських) кооперативів, в тому числі сільсько-

господарських виробничих та обслуговуючих кооперативів. Є

підстави також стверджувати, що асоційоване членство (фі-

зичних та юридичних осіб) не відповідає дійсному членству в

сільськогосподарських кооперативах, сільськогосподарських

виробничих кооперативах, а також інших колективних

сільськогосподарських підприємств, спілках селян тощо. Така

невідповідність полягає у тому, що для повного членства в

сільськогосподарських кооперативах (в тому числі виробни-

чих кооперативах, КСГП, ВСГК тощо) притаманна трудова,

особиста трудова участь членів у спільній виробничій діяльності

членів; внески та паї членів носять або можуть носити додат-

копий, а не виключний характер членства і права членства в

ВСТК, СпС, КСГП, інших аграрних підприємців - юридич-

них осіб кооперативного типу.

3. Право дійсного членства є єдиним у будь-яких формах

прояву кооперативного типу сільгосппідприємства, починаю-

чи з колективного сільськогосподарського підприємства, сіль-

госпкооперативів і закінчуючи спілками селян, агрофірмами та

іншими підприємствами, заснованими на членстві, особистій

трудовій участі, голосуванні "одним голосом" незалежно від

частки в майні підприємства.

На підставі існуючих норм право повного членства реалі-

зується через волевиявлення конкретного громадянина, який

може здійснити надані йому цими актами правомочності. Ці

правомочності громадянина закріплено в ст. 5 Закону "Про

колективне сільськогосподарське підприємство", в пункті

Статуту колективного сільськогосподарського підприємства

(сільгоспкооперативу), що відповідає змістові п. З Примірно-

го зразка Статуту колективного сільськогосподарського під-

приємства (виробничого сільськогосподарського кооперати-

ву) 1992 р., де зазначено, що членом підприємства можуть бу-

ти громадяни, які досягли 16-річного віку, виявили бажання

та здатні брати участь у здійсненні цілей і завдань підприєм-

ства (кооперативу).

Прийняття Закону "Про сільськогосподарську коопера-

цію" ставить ряд питань про можливість залучення в існуючі

КСГП, ВСГК, СпС інституту асоційованого членства. Прав-

! ОТСММч

РОЗДіЛ V

ники-аграрй по різному підходять до формування підставнос-

ті подібної практики на тлі існуючих ВСГК, СпС тощо.

4. Соціально-економічиа природа КСГП, ВСГК тощо, як

однієї з форм прояву кооперування громадян через створення

юридичної особи приватного права з певними виробничими,

підприємницькими та соціальними цілями, завданнями і

функціями, зумовлює характер взаємовідносин між сільгосп-

кооперативом, спілкою селян і кожним його членом. Саме на

основі членства утворюються відносини управлінські, трудо-

ві, майнові, оскільки саме членство і трудова участь є визна-

чальними у виникненні права на пай у майні КСГП, ВСГК,

додаткове пенсійне забезпечення (поряд із державною пен-

сією), надання соціального захисту престарілим і хворим чле-

нам КСГП, ВСГК, а також культурно-побутових послуг і по-

слуг членам приватного підсобного господарства.

Право членства в КСГП, ВСГК як узагальнений правовий

звязок між сільгоспкооперативом та його членами є основ-

ним інститутом аграрного права, на якому базується існуван-

ня на коопсративно-колективних засадах аграрного підпри-

ємництва. Без вступу громадян у членські відносини не є

можливим виникнення аграрного підприємця кооперативно-

го типу. Це право як індивідуальний правовий звязок колек-

тиву і окремого громадянина виступає в ролі визначального

юридичного факту, який породжує та зумовлює взаємні права

його членів, а також визначені права асоційованих членів.

Право членства і асоційованого членства є правовою підста-

вою поширення на членів аграрних підприємств-підприєм-

Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" не передба-

чає асоційованого членства п КСГП. Оскільки асоційоване членство прямо не

заборонено Законом "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та

на підставі інших загальних нринципіп ("дозволено псе, шо не заборонено",

"силу мають акти однакопоі сили, прийняті пізніше"). Формально не буде

порушенням законодавства зиііриііиджсння її КСГП правила щодо розшире-

ного, розвитку субєктного складу члени> ти і.шроїшджспня нового інституту

асоційованого членства поряд з традиційним інститутом права членства гро-

мадян (дійсного членства). Легалізація інституту асоційованого членства може

здійснюватися у такий спосіб як (а) внесення в статути існуючих ВСГК,

КСГП, СпС асоційованого членства (б) можлива перереєстрація КСГП у

ВСГК тощо. Однак є підстави твердити, що асоційоване членство юридичних

осіб, наприклад, в ВСГК з вступними внесками, паями, додатковими пайями

тощо більше тяжіють до інвестування з набуттям певних рис корпоративній

прав.

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 115

ців кооперативного типу чинності аграрного законодавства, в

тому числі правових норм, які юридичне забезпечують право-

порядок і законність у цих підприємствах. Право членства і

асоційованого членства зумовлює особливості правового ста-

новища і правомочності цих членів КСГП і ВСГК порівняно

з правовим становищем найманих працівників.

Принцип добровільного вступу до членів КСГП і ВСГК

закріплено в Законі "Про колективне сільськогосподарське

підприємство" (ст. 5) та "Про сільськогосподарську коопера-

цію" (ст. 3); цей принцип випливає зі змісту статей 4, 5, 12

Закону "Про власність". Як визначено законом, норми-

принципи - добровільність вступу та безперешкодність ви-

ходу є загальнообовязковими.

5. Право членства в КСГП, ВСГК характеризується таки-

ми основними рисами: по-перше, є загальним правом, охоп-

люї: всіх без винятку громадян України; по-друге, є рівним

правом для всіх громадян незалежно від статі, раси, націо-

нальності, освіти й кваліфікації; по-третє, є особистим пра-

вом. Кожний громадянин на власний розсуд вирішує питання

про вступ до КСГП, ВСГК, СпС або про вихід з нього.

6. Порядок і умови вступу в члени колективного сільсько-

господарського підприємства визначені в Примірному зразку

Статуту колективного сільськогосподарського підприємства

(сільськогосподарського виробничого кооперативу) і Стату-

том кожного окремого сільськогосподарського підприємства.

Особа незалежно від її статі, раси, національності, виявив-

ши бажання стати членом підприємства, цим самим реалізує

своє конституційне право на обєднання, працю, задоволення

матеріальних і духовних потреб (ст. 36).

Щодо виникнення у громадян членських відносин в аг-

рарному підприємстві кооперативного типу національне за-

конодавство встановило єдине обмеження - вік, до досяг-

нення якого заборонено приймати до членів колективного

сільськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу,

спілки селян тощо). Згідно з Законом "Про сільськогосподар-

ську кооперацію" (ст. 8) та "Про колективне сільськогоспо-

дарське підприємство (ст. 5), членами кооперативного утво-

рення можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку. Зі

змісту наведеної статті Закону також випливає, що громадя-

нин своє право на членство і працю може реалізувати лише в

одному колективному підприємстві (сільгоспвиробничому

116

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 117

Розділ V

кооперативі, спілці селян тощо). Особи, які постійно працю-

ють у будь-якому підприємстві (незалежно від форми влас-

ності та форми господарювання останнього) або вже є члена-

ми одного колективного сільськогосподарського підприєм-

ства, не можуть одночасно вступати до іншого такого ж

кооперативного утворення (юридичної особи) тотожного на-

пряму діяльності.

Протягом багатьох років існування колгоспів основною

умовою вступу до членів колгоспу було бажання громадянина

стати його членом і брати особистою працею участь у веденні

громадського господарства. З прийняттям в Україні законів

"Про колективне сільськогосподарське підприємство" та

"Про сільськогосподарську кооперацію" ці принципи було

визначено чіткіше.

Нині, за умов переходу до ринкової економіки, діяльності

існуючих КСГП на засадах самоврядування і підприємництва

(п. 1 ст. 1 Закону "Про колективне сільськогосподарське під-

приємство") виникла необхідність здійснювати кооператив-

ним підприємством оцінку особистого внеску кожного пра-

цездатного члена у прибутковість колективного сільськогос-

подарського підприємства (сільгоспкооперативу, спілки се-

лян тощо). З огляду на це, з розширенням ринку праці в

аграрних підприємствах кооперативного типу виникає потре-

ба уважнішого підходу до питання, кого ж саме, якої сумлін-

ності та рівня кваліфікації приймають до членів колективу.

А тому вирішення питання про вступ і прийняття до членів

КСГП, ВСГК, СпС тощо становить поєднання двох волеви-

явлень - волі особи, яка бажає стати членом, і волі вищого

органу самоврядування кооперативного типу аграрного .під-

приємства.

З прийняттям Закону "Про сільськогосподарську коопера-

цію" зявляється поєднання ще третього волевиявлення сто-

рони - внесення членом вступною внеску, паю та додатко-

вого паю, а асоційованим членом - внесення тільки пайово-

го внеску у створення та рочниток кооперативу КСГП,

ВСГК, АСГП тощо.

7. Порядок прийняття громадян до членів аграрного під-

приємства кооперативного типу передбачає подання ними

письмової заяви до правління цього підприємства (сільгосп-

кооперативу, спілки селян тощо), яка має бути розглянута у

присутності заявника на засіданні правління (з додержанням

кворуму). На правління покладається обовязок розглянути

заяву і винести рішення: рекомендувати чи не рекомендувати

особу, яка подала заяву загальним зборам (чи зборам уповно-

важених), прийняти чи ні її до членів аграрного підприємства

кооперативного типу.

Законами України "Про колективне сільськогосподарське

підприємство" та "Про сільськогосподарську кооперацію" це

питання вирішується дещо інакше. У ст. 23 першого Закону

зазначено, що повноваження загальних зборів (зборів упов-

новажених) і правління колективного сільськогосподарського

підприємства визначаються Статутом підприємства. У п. 2

цієї статті подано обовязковий перелік питань, що належать

до компетенції загальних зборів (зборів уповноважених). У

цьому переліку відсутні питання про прийняття і вихід/ви-

клюісшіи з членів сільгосппідприємства кооперативного ти-

пу. У ст. 9 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" рі-

шення про прийом в члени ВСГК приймає правління або го-

лова кооперативу і це рішення підлягає схваленню загальни-

ми зборами. Порядок прийняття такого рішення і його

схвалення визначається статутом кооперативу. Саме тому ці

питання мають бути врегульовані нормами Статуту колектив-

ного сільськогосподарського підприємства (ВСГК, спілки се-

лян тощо).

Згідно з Примірним зразком Статуту колективного сіль-

ськогосподарського підприємства, питання про прийняття,

вихід/виключення члена з КСГП, ВСГК, СпС віднесено до

відання вищого органу самоврядування. Цей зразок є ви-

ключно рекомендаційним актом, що його затверджено пред-

ставницьким органом усіх КСГП Всеукраїнською радою ко-

лективних сільськогосподарських підприємств і тому є під-

става вважати, що питання про прийняття, вихід/виключення

члена має бути віднесено до компетенції саме вищого органу

самоврядування - загальних зборів (зборів уповноважених),

а не правління - виконавчого органу.

8. При вирішенні питання про прийняття до членів аграр-

ного підприємства кооперативного типу передбачається мож-

ливість щодо конкретної особи, яка вступає в члени підпри-

ємства встановити випробувальний строк до одного місяця

(як це встановлено чинним законодавством про працю) для

виявлення здібностей особи, яка подала заяву про вступ, ви-

конувати роботу особистою працею в КСГП, ВСГК, СпС та

118 Розділ V

брати участь в управлінні справами цього підприємства як

його член.

9. У практичній діяльності КСГП, ВСГК, СпС трапляють-

ся випадки, коли при використанні праці сезонних працівни-

ків останні вступають до членін цих підприємств тощо лише

з метою ухилення від сплати прибуткового податку. По суті,

ці особи не мають наміру набути статусу члена підприємства

і виконувати статутні зобовязання останнього. Для усунення

такої хибної практики Примірний зразок Статуту колектив-

ного сільськогосподарського підприємства містить правило,

згідно з яким не допускається прийняття до членів КСГП,

ВСГК, СпС, осіб, яких залучено для виконання тимчасової

або сезонної роботи.

10. У громадянина, прийнятого до членів підприємства,

право членства виникає від дня розгляду його заяви на засі-

данні правління і рекомендації (чи відповідно поданню на

схвалення) правління (головою правління) вищому органу са-

моврядування прийняти цю особу до членів КСГП, ВСГК,

СпС. Особа, яка не була рекомендована правлінням (або від-

повідно головою правління, як це встановлено статутом коо-

перативу), може оскаржити цю відмову загальним зборам

(зборам уповноважених) членів КСГП, ВСГК, СпС.

 2. Права та обовязки членів сільськогосподарських

підприємств кооперативного типу

1. Кожний член КСГП, ВСГК, СпС має субєктивні права,

і на нього покладаються юридичні обовязки, визначені як аг-

рарним, так й іншим законодавством.

Ці правомочності членів аїрарних підприємств коопера-

тивного типу як рінноправиих громадян Української держави

грунтуються на Конституції Укрнїни. Всі члени КСГП,

ВСГК, СпС користуються прачами і насугь однакові обовяз-

ки щодо спільної виробниче-господарської діяльності, що

набули свого подальшого розвитку з прийняттям в Україні

Законів "Про власність", "Про підприємництво", "Про ко-

лективне сільськогосподарське підприємство", "Про сільсь-

когосподарську кооперацію", законів і підзаконних норма-

тивно-правових актів про приватизацію майна в агропромис-

ловому комплексі, а також нової редакції Земельного кодексу

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 119

та внесенням змін до Цивільного кодексу щодо права приват-

ної власності громадян тощо.

Соціально-економічне призначення та юридичний зміст

правомочностей членів аграрних підприємств є похідними від

правового статусу, завдань та функцій цих підприємств, пра-

вомочностей останніх як юридичних осіб, заснованих на ко-

лективно-кооперативній власності. Диференціація та особли-

вості правовідносин з участю цих аграрних підприємств ле-

жать в основі розмежування прав і обовязків повних та

асоційованих членів (фізичних та юридичних осіб). Пра-

вомочності членів аграрних підприємств кооперативного ти-

пу розмежовуються на: членські організації; членські трудові;

членські управлінські; членські майнові; членські соціальні

тоїцо. Правомочності асоційованих членів КСГП, ВСГК роз-

межовуються на; членські асоціативні організації; членські

аеоцштинні управлінські з дорадчим голосом; членські асо-

ціативні майнові тільки щодо отримання частки доходу та

першочергового отримання свого внеску, доходів від їх зе-

мельних ділянок.

Правомочності дійсних та асоційованих членів КСГП,

ВСГК тощо організаційного характеру становлять їхні права

та обовязки щодо правил вступу до членів цих підприємств,

юридичного оформлення членства, регулювання припинення

членства, оформлення цього юридичного факту, порядку роз-

рахунків та інших наслідків припинення членства.

2. Серед членських правомочностей перш за все громадян

цих аграрних підприємств є трудові права та обовязки цих

громадян. Їхню основу становлять правові норми Кодексу за-

конів про працю, особливості застосування (не всупереч пер-

шим) яких відображено у Статутах аграрних підприємств коо-

перативного типу. Трудовим та аграрним законодавством ре-

гулюються права членів цих підприємств щодо організації,

дисципліни, оплати праці, запровадження їхньої підрядно-

орендної та внутрішньокооперативної форм. Нормами цих

галузей законодавства регулюється також дисциплінарна і ма-

теріальна відповідальність членів аграрних підприємств, охо-

рона праці й охорона здоровя. У разі порушення членських

трудових прав член підприємства може захистити свої права,

в тому числі й у судовому порядку.

3. Управління діяльністю аграрних підприємств здійсню-

ється громадянами як повними членами на засадах самовря-

дування, широкої демократії, гласності, активної участі чле-

нів у вирішенні всіх питань діяльності цих підприємств. Саме

виходячи із загальносвітових принципів сільськогосподар-

ської кооперативної демократії члени цих аграрних підпри-

ємств мають прано і чобонячані особисто брати участь в уп-

равлінні справами колективних сільвькогосподарських під-

приємств (виробничого сілі>сі>когосподарського кооперативу,

спілки селян), обирати й бути обраними до їхніх керівних ор-

ганів, вносити пропо-іиції щодо поліпшення діяльності цих

аграрних підприємств, усунення хиб у їхній роботі, зловжи-

вань з боку правління та посадових осіб. Активна участь чле-

нів цих підприємців у здійсненні кооперативного самовряду-

вання (за принципом "один член - один голос" незалежно

від розміру його майнової частки-внеску) детально регламен-

тується нормами статутів цих підприємств, а також гаранту-

ється порядком обрання/відклику та порядком роботи орга-

нів управління, чітким розмежуванням їхніх повноважень,

порядком голосування (таємним чи відкритим), що визна-

чається самими членами і Статутом підприємства.

4. Особливими за своїм призначенням та змістом є член-

ські майнові правомочності повних та асоційованих членів

аграрних підприємств.

За сучасних умов права та обовязки майнового характеру

членів КСГП, ВСГК, СпС тощо набули нового змісту і, як

наслідок, - нових форм і способів реалізації. Як і раніше, ці

відносини стосуються, зокрема відшкодування збитків, шко-

ди, завданих цьому сільськогосподарському підприємству.

Новим у цих відносинах є те, що на рівні Закону "Про ко-

лективне сільськогосподарське підприємство" у ст. 7 зазначе-

но, що майно підприємства на праві спільної часткової влас-

ності належить його членам. Субєктом права власності на

підприємстві є саме нідпригмство як юридична особа, а його

члени - в частині майна, яку нони одержать при виході з під-

приємства. Новим у цих 11іДНОСИНііХ і: також і те, що на зако-

нодавчому рівні встановлено нраіи> членів КСГП на частку в

спільному майні підприємства, яка мас правовий статус паю

члена КСГП. Таким же чином Законом "Про сільськогоспо-

дарську кооперацію" (ст. 20) кооператив визнається власни-

ком будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів,

продукції, прибутків та іншого майна, придбаного на підста-

вах, не заборонених законом.

Право членства громадян у СГП кооперативного типу

5. Незважаючи на певну прогресивність наведених вище

норм. Закон "Про колективне сільськогосподарське підпри-

ємство" все ж недосить послідовно і чітко регулює майнові

правовідносини членів КСГП. Так, на виконання ст. 9 наве-

деного Закону у КСГП проводиться паювання майна і ство-

рення пайового фонду майна членів цих підприємств. До

нього включають вартість основних виробничих і обігових

фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні

папери, акції, гроші та відповідну частку від участі колектив-

ного сільськогосподарського підприємства у товарному ви-

робництві. .

Право члена підприємця кооперативного типу на пайовий

фонд майна залежить від його трудової участі в діяльності

ніднриі-мства. Прано члена на свій пай підтверджується вида-

ною йому ішйоноіо книжкою, де заїначасться у грошовому та

відсотковому вираженні його частка в спільному майні КСГП.

та іншою підприємства. Пайова книжка підписується голо-

вою, головним бухгалтером КСГП та скріплюється печаткою.

Відомості про частку в спільному майні також дістають своє

закріплення у відповідних книгах. Однак на практиці мають

місце зловживання як при визначенні самого розміру частки

(паю), так і при внесенні змін у ці книжки про пайовий фонд

майна. Це, по суті, є єдиною - з позиції права в цілому і з

позиції громадянчленів як носіїв субєктивних прав - хибою

у правовому забезпеченні реалізації громадянами своїх прав

на частку в спільній власності, оскільки зміна цієї частки не

може бути проконтрольована громадянином і, відповідно,

цей громадянин не зможе у судовому порядку захистити свої

членські майнові права, які можуть порушуватися посадови-

ми особами колективних та інших аграрних підприємств.

Однією з важливих форм реалізації членами аграрних під-

приємств своїх членських майнових прав є реалізація ними

прав на одержання частини прибутку від діяльності підпри-

ємств. Відповідно до ст. 9 Закону "Про колективне сільсько-

господарське підприємство" та ст. 24 Закону "Про сільсько-

господарську кооперацію", членові КСГП, ВСГК щорічно

нараховується частина прибутку (доходу кооперативу) залеж-

но від частки у пайовому фонді. За бажанням члена КСГП

нарахований йому чистий прибуток (дивіденд) може бути ви-:

плачено грошима або зараховано в збільшення його частки у

пайовому фонді майна. На відміну від цього Закону Закон:

122 РОЗДіЛУ

"Про сільськогосподарську кооперацію" прямо зазначає, що

нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюється за

підсумками фінансового року з доходу, що залишається у роз-

порядженні кооперативу з урахуванням необхідності форму-

вання фондів для його розвитку. Статутом сільськогосподар-

ського та сільгоспвиробничого кооперативу може бути перед-

бачено різний відсоток часток доходу на паї для членів і асо-

ційованих членів кооперативу. Закон також передбачає, що

відповідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата

часток доходу на паї може здійснюватися коштами, товарами,

цінними паперами, збільшенням паю тощо.

Всі ці відносини детальніше регулюються статутами КСГП

та ВСГК.

6. Принципово новим в українському аграрному законо-

давстві є правові норми п. 2 ст. 7 та п. 2 ст. 9 Закону "Про ко-

лективне сільськогосподарське підприємство", якими визна-

чаються правомочності громадян як субєктів права власності

на майно КСГП та інших аграрних підприємств.

Так, відповідно до наведених норм субєктами права влас-

ності на майно свого підприємства є його члени. Право роз-

поряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСГП набу-

ває після припинення членства. Членам підприємства нале-

жить частина майна (пай) за правом приватної власності, яку

вони одержують при виході з підприємства. Таким чином, з

наведених вище норм Закону "Про колективне сільськогос-

подарське підприємство" випливає висновок, що між КСГП

і його членом існують членські відносини, по-перше, щодо

передання-одержання паю членом від КСГП, по-друге, щодо

юридичного оформлення передання-одержання паю, по-тре-

тє, юридичного факту виникнення у громадянина субєктив-

ного права вимагати споєї частки (паю) і володіння і корис-

тування аграрного підприємства-підприємця кооперативного

типу. Саме юридичний фнкт припинення членських відносин

породжує у громадянина право на одержяння своєї частки -

паю, право вимагати від підприємства виконання зобовязан-

Слід зауважити, що й дотепер исмаг чіткого, однакового визначення пра-

вомочностей членів КСГП відносно їхніх прян на частку (пай), правової при-

роди цього права; в цій частині Закон "Про колективне сільськогосподарське

підприємство" (ст. 7,9) суперечить Закону "Про сільськогосподарську коопе-

рацію". -В. Я.

Право членства громадян у СіТі кооперативного типу 123

ня передати йому (громадянинові) належну частку (пай). Це

право громадянина є абсолютним, визнається і захищається

державою.

Так само на підставі Закону "Про сільськогосподарську

кооперацію" асоційовані члени мають загальне у разі припи-

нення асоційованого членства і першочергове право на отри-

мання свого майнового внеску та відповідної частки доходу і

повернення їх земельних ділянок у натурі (на місцевості) у

разі ліквідації кооперативу.

Таке першочергове право асоційовані члени мають і у разі

банкрутства кооперативу, як це випливає із змісту Закону

"Про сільськогосподарську кооперацію".

7. Важливим і принципово новим елементом змісту май-

нових, що виникають з членства, відносин є відносини спад-

кування майна (паю). Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону "Про

колективне сільськогосподарське підприємство" та п. 2 ст. 25

Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" пай членів -

фізичних осіб, може успадковуватися згідно з цивільним за-

конодавством і статутом підприємства. Слід зазначити, що

відсутність у статуті підприємства норми про спадкування або

невідповідність норм статуту нормам цивільного законодав-

ства не можуть обмежувати право членів КСГП, ВСГК інших

кооперативів заповідати свою частку в спільному його майні,

а також обмежувати право спадкоємців на одержання спад-

щини, в тому числі й у натурі.

8. Національним аграрним законодавством встановлено

принципово важливі правила щодо визначення і реалізації

членами сільгосппідприємств кооперативного типу майнових

правомочностей. Відповідно до Законів "Про колективне

сільськогосподарське підприємство" (п. З ст. 9) та "Про

сільськогосподарську кооперацію" (п. 1 ст. 25) у разі виходу з

КСГП, ВСГК інших кооперативів громадянин має право на

одержання своєї частки у спільному майні (паю) натурою,

грошима, цінними паперами. Термін, порядок та інші умови

видання-одержання паю законом не врегульовано. Він регла-

ментується нормами статутів цих КСГП, ВСГК і, як правило,

локальними правовими актами цих КСГП, ВСГК, зокрема

положенням про порядок утворення і використання пайового

фонду майна членів колективного та іншого кооперативного

типу підприємства.

На практиці з цього приводу виникає чимало непорозу-

мінь. Так, в окремих положеннях про порядок утворення і

використання пайового фонду майна членів таких КГСП,

ВСГК зазначається, що у випадку виходу з членів такого

КСГП, ВСГК пай видасться тільки у разі створення селян-

ського (фермерського) господарства, або ж вартість паю буде

виплачуватися протягом 10 років, або тільки в розмірі до 50

відсотків вартості паю тощо. Подібна практика є правомір-

ною, оскільки пі ііитішня не врегульовані законом, а тому

віднесені до локальної пранотворчості. Останні приймають

самі члени цих КСГП, ВСГК інших кооперативів на їхніх за-

гальних зборах (зборах уповноважених). Прийняття таких ло-

кальних актів в одних випадках ставить за мету недопущення

інших конкуруючих приватних форм господарювання, ухи-

лення від сплати членами їхніх паїв. У цих випадках члени

КСГП, ВСГК інших кооперативів позбавляють самі себе

можливості одержати свою частку (пай) на цілком правомір-

них підставах.

Приймаючи рішення про виділення-приймання паю, слід

керуватися загальними підходами щодо прав громадянина як

субєкта аграрних та цивільно-правових відносин, з огляду на

те, що тільки громадянин (як фізична особа й носій цивільної

право- і дієздатності) є повноправним носієм субєктних

прав, що саме громадянин створює приватні юридичні особи

(в тому числі й кооперативного типу), що навіть Закони "Про

колективне сільськогосподарське підприємство" та "Про

сільськогосподарську кооперацію" хоча й нечітко, але все ж

визнає саме громадянина субєктом права власності. Наведені

правомочності є первинними і визначальними у відносинах

членського майнового характеру, що складаються в аграрних

підприсмстнах.

Тому вважається обгрунтованою практика, заснована на

локальних пряпоних актах, копи нема будь-яких обмежень

щодо громадян при одержанні ними сносї частки (паю) у разі

виходу з члені> пграрпих підирш мцін (спілки селян, сільгосп-

виробничого коочсріїтину тощо). Законною є також практика

визначення обєктів нидшіпя-іісрсдіївіпіня громадянинові

його паю, а також черговість кидання йому майна в рахунок

його паю та виконання членських нідносин з боку КСГП,

ВСГК перед своїм вибулим членом, причому черговість, без-

посередньо визначену аграрним законодавством. Так, відпо-

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 125

відно до Законів "Про колективне сільськогосподарське під-

приємство" (п. З ст. 9) та "Про сільськогосподарську коопе-

рацію" (п. 1 ст. 25) визначено таку черговість видання грома-

дянинові паю: насамперед натурою (тобто будинками, спору-

дами, іншою нерухомістю, сільськогосподарською технікою,

тракторами, сільськогосподарським реманентом, продуктив-

ною худобою тощо), а вже потім - грошима (без будь-якої

затримки) або цінними паперами. Земельний кодекс України

(статті 50, 51), наведені вище Закони та інше аграрнезаконо-

давство встановлюють, що в разі виходу громадянина з членів

підприємства кооперативного типу йому має надаватися зещ

ля із земель свого КСГП, ВСГК.

9. Національне право України гарантує всім громадянам

пріїно на відпочинок. Поряд із нормами Кодексу законів про

пріїпю у Статуті сільськогосподарського колективного та ін"

шого підприсмстиа кооперативного типу йдеться про право

членів і найманих робітників на відпочинок. Це право, з

огляду на специфіку (сезонність тощо) аграрного виробницт-

ва, забезпечується встановленням тривалості робочого дня,

днів щотижневого відпочинку, наданням щорічних оплачува-

них відпусток, а також розвитком та підтримкою соціальної

інфраструктури, закладів культури, спорту, соціально-побуто-

вого обслуговування тощо.

В аграрних підприємствах кооперативного типу умови і

порядок надання відпусток визначено у Правилах внутріш-

нього розпорядку цих КСГП, ВСГК, відповідно до Закону

України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 р. У цих Пра-

вилах право, зокрема на відпочинок членів КСГП, ВСГК у

вигляді щорічно оплачуваних відпусток, конкретизується за-

лежно від сфери застосування праці члена в кооперативному

підприємстві, але не менше 24 календарних днів. Додаткові

відпустки надаються членам підприємства згідно з постано-

вою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків

виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість праців-

ників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за

роботу із шкідливими і важкими умовами праці та особливий

характер праці" від 17 листопада 1997 р. за №1290.

 Див.: Додаток 2 п. 14 "Сільське та лісове господарство".

10. Як і всі громадяни України, члени аграрних підпри-

ємств мають право на одержання державних пенсій. Аграрні

підприємства мають право встановлювати своїм ветеранам

праці, скаліченим на роботі, іншим соціальне не захищеним

верствам населення (членам КСГП, ВСГК тощо, членам їхніх

родин, учителям, медпрацівникам тощо) матеріальну допомо-

гу та персональні додаткові пенсії. Розмір цих допомог та

пенсій встановлює саме КСГП, ВСГК тощо. Єдине, що може

стримувати надання такої адресної допомоги, - це брак кош-

тів, інші фактори неправового характеру.

Питанням соціального розвитку села в Україні приділяєть-

ся велика увага. Свідченням цього є прийняття спеціального

закону, загальнодержавної та регіональних програм тощо.

Зокрема, встановлюються право селян на одержання від під-

приємства допомоги у набутті спеціальності, підвищення ква-

ліфікації, в одержанні путівок до санаторіїв та інших курорт-

ио-лікувальних закладів, право на культурно-побутове обслу-

говування, на допомогу в будівництві житла і господарських

будівель, забезпечення паливом і на задоволення інших по-

треб у порядку, встановленому, зокрема, загальними зборами

(зборами уповноважених) членів КСГП, ВСГК інших під-

приємств.

11. Законами "Про власність", "Про колективне сільсько-

господарське підприємство", "Про підприємства в Україні",

"Про сільськогосподарську кооперацію". Статутами колек-

тивного та іншого кооперативного типу підприємств (спілок

селян) на членів цих КСГП, ВСГК та інших кооперативів по-

кладаються певні обовязки. За своїм призначенням і змістом

ці обовязки спрямовані на досягнення статутних завдань,

одержання прибутку, зміцнення конкурентоспроможності, са-

мого КСГП, ВСГК та інших кооперативів на ринку, недопу-

щення його банкрутства тощо.

Так, члени і перш за все дійсні члени-громадяни підпри-

ємства зобовязані: сумлінно додержувати вимог статуту й ін-

ших локальних актів, а також рішень органів управління та

розпоряджень голови ііріниііїшя, керівників виробничих під-

розділів і спеціалістів; сумлінно працювати в КСГП, ВСГК,

додержувати трудової та технологічної дисципліни і Правил

внутрішнього розпорядку; додержувати умов укладених дого-

ворів з органами управління (правлінням); брати участь сво-

їми паями у формуванні фондів свого підприємства (коопера-

тиву, спілки), необхідних для досягнення статутних-завдань

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 12Т

та функцій цих підприємств кооперативного типу; відшкодо-

вувати збитки, завдані підприємству з їхньої вини через при-

тягнення їх до матеріальної відповідальності; раціонально ви-

користовувати природні ресурси, насамперед землю, водо-

йми, ліси, берегти природу і охороняти її багатства.

На відміну від дійсних асоційовані члени за Законом "Про

сільськогосподарську кооперацію" зобовязані: робити пайові

внески у створення та розвиток кооперативу, вносити додат-

кові пайові кошти дотримувати статуту. інші обовязки асоці-

йованих членів деталізуються у статутах ВСГК.

9 3. Підстави й порядок припинення права членства

в сільськогосподарських підприємствах

і.,,(

1. У соцінльно-скономічному плані припинення права

членства і> сілі-ськоіосіїодіїрському підприємстві зумовлено

виключне субєктивними причинами особистого характеру.

Винятком із цього загального правила є припинення права

членства внаслідок припинення діяльності свого КСГП,

ВСГК або в разі виключення особи з числа членів свого

КСГП,ВСГК.

Припинення права членства в сільськогосподарському

підприємстві повязано з певними юридичними діями як

юридичними фактами. Такими фактами є подання заяви про

вихід із КСГП, ВСГК, СпС і прийняття загальними зборами

(зборами уповноважених) цього підприємства рішення з

цього приводу, а також про виключення з членів КСГП,

ВСГК, СпС на підставі його статуту. Якщо задоволення заяви

про вихід свідчить про добровільне припинення членства, то

прийняття рішення про виключення є примусовим позбав-

ленням особли прав члена КСГП, ВСГК, СпС. Вихід особи з

членів КСГП, ВСГК, СпС здійснюється з ініціативи і на під-

ставі волевиявлення члена цього підприємства. Виключення з

членів КСГП, ВСГК, СпС може статися лише з ініціативи

громадськості та органів управління цього підприємства.

2. Заява члена про вихід має бути розглянута правлінням і

загальними зборами (чи зборами уповноважених), не пізніше

ніж у тримісячний строк від дня подання заяви як це перед-

бачено статутом. Аграрне (як і колишнє колгоспне) законо-

давство не містить у собі переліку підстав для виходу з членів

підприємців. ;

128 Розділ V

Для оформлення виходу необхідно, щоб член КСГП,

ВСГК звернувся до органу управління (уповноваженого ста-

тутом приймати рішення про вихід чи виключення) з письмо-

вою заявою про вихід із членів цього КСГП, ВСГК. Ця заява

має бути розглянута правлінням і винесена протягом най-

ближчого засідання на розгляд уповноваженого статутом

органу управління. Ні правління, ні уповноважений вищий

орган управління не мають права перешкоджати особі вийти

з членів підприємства.

Припинення членства внаслідок виключення особи з чис-

ла членів КСГП, ВСГК іншого кооперативу провадиться на

підставі рішення вищого органу управління загальними збо-

рами (чи зборами уповноважених) на основі Статуту цього

КСГП, ВСГК іншого кооперативу. Виключення застосову-

ється до несумлінних членів, які, зокрема, припинили трудо-

ву участь у кооперативі, як надзвичайний захід дисциплінар-

ного впливу.

Не допускається виключення з членів КСГП, ВСГК іншо-

го сільськогосподарського підприємства без достатніх для

цього підстав, за незначні провини або за вчинки, які не є по-

рушенням трудової дисципліни чи статуту КСГП, ВСГК

СпС, не були систематичними і за них попередньо не накла-

далися дисциплінарні стягнення. Рішення про виключення

може бути оскаржено до суду.

3. Юридичний факт припинення права членства в колек-

тивному чи в іншому сільськогосподарському підприємстві

тягне за собою певні правові наслідки. Так, припинення

членства у КСГП, ВСГК тягне за собою позбавлення цієї

особи статусу члена цього підприємства. Особа, яка вийшла

за власним бажанням з членів колективного підприємства,

сільськогосподарського кооперативу, має право на одержан-

ня своєї частки у спільному майні КСГП, ВСГК, СпС (паю)

натурою, грошима чи цінними паперами, як це прямо вста-

новлено ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське

підприємство" та стапями 12 і 25 Закону "Про сільськогос-

подарську кооперацію". Цій особі без затримки має бути ви-

дано її трудову книжку, а також проведено з нею розрахунок.

У разі виключення з членів КСГП, ВСГК іншого коопера-

тиву особі слід повернути трудову книжку. Щодо належного

їй паю вважається обгрунтованою практика, коли пай все ж

їй видається, а також проводиться з нею розрахунок за вико-

нану роботу.