§ 7. Радянське адміністративне право як наука

До цього часу ми говорили про радянське адміністративне право як про галузь соціалістичного права. Однак радянське адміністративне право як сукупність адміністративно-правових норм і як правова наука — не одне й те ж, хоч між ними і існує органічна єдність.

Радянське адміністративне право як наука має своїм завданням розкриття змісту адміністративно-правових норм, характеру і специфіки тих суспільних відносин, які цими нормами регулюються.

Наука радянського адміністративного права розкриває суть принципів, які лежать в основі організації і діяльності виконавчих і розпорядчих органів державної влади; зміст суспільних відносин, які складаються в сфері державного управління і регулюються нормами адміністративного права, а також джерела і систему адміністративного права. Вона розглядає питання співвідношення форми і змісту в адміністративному праві, встановлює співвідношення основних його ін-

42                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       розділ і

статутів, а також вивчає найбільш суттєві напрями в науковій розробці даної галузі права.

Науковість кожної теорії можна перевірити єдиним засобом — практикою. Радянська наука адміністративного права покликана на основі вивчення та узагальнення практики комуністичного будівництва і правового регулювання управлінських відносин сприяти органам державного управління в справі успішного виконання законів у процесі керівництва гіими господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом. Без тісного зв'язку науки з практикою неможливо правильно визначити закономірності в розвитку соціалістичного права, а отже, і радянської науки адміністративного права.

Радянська наука адміністративного права пройнята глибокою партійністю, принциповістю і непримиренністю до різних проявів буржуазної ідеології.

Партійність науки адміністративного права полягає в тому, що вона розвивається на основі пізнаних об'єктивних законів розвитку суспільства.

Радянська наука адміністративного права у своїх дослідженнях виходить з положень діалектичного і історичного матеріалізму про матеріальність світу і його розвиток за об'єктивними, незалежними від свідомості людини законами, про первинність матерії і вторинність свідомості, про пізнаваність світу і його закономірностей.

Це дає науці радянського адміністративного права можливість розкривати принципіальну відмінність соціалістичних адміністративно-правових інститутів від адміністративно-правових інститутів капіталістичних держав, наскрізь реакційних, антинародних, спрямованих проти сил прогресу, демократії і миру.

На протилежність різним буржуазним адміністративно-правовим теоріям, які вважають себе понадкласовими, хоч насправді виражають інтереси буржуазії, марксистсько-ленінська наука адміністративного права відкрито визнає свій класовий характер, пов'язана з боротьбою робітничого класу і всіх трудящих за здобуття влади, за побудову комуністичного суспільства.

Наука радянського адміністративного права непримиренно бореться з буржуазними концепціями в галузі адміністративного права. Не менш гостро вона вела, веде і вестиме далі боротьбу з усіма ревізіоністськими теоріями, які намагаються перекручувати наукові висновки класиків марксизму-ле-нінізму і фальсифікувати наукові положення про державу і права Завданням науки'адміністративного права в сучасний період є також боротьба з наслідками культу особи.

ПРЕДМЕТ   I   СИСТЕМА   РАДЯНСЬКОГО   АДМІНІСТРАТИВНОГО   ПРАВА     43

Партійність науки радянського адміністративного права передбачає невпинний розвиток її на основі досвіду комуністичного будівництва, в інтересах трудящих мас.

В основу формування і розвитку науки радянського адміністративного права покладено ленінські вказівки та рішення ЦК Комуністичної партії про радянський державний апарат, революційну правосвідомість, законність та інші.

В. І. Ленін — основоположник науки радянського адміністративного права. Значну роль у розвитку науки адміністративного права відіграли відомі діячі Комуністичної партії — М. І. Калінін, С М. Кіров, В. В. Куйбишев, Г. К- Орджонікі-дзе, Я. М. Свердлов, М. С. Хрущов та інші.

Радянська наука адміністративного права розвивається і удосконалюється в міру розгортання комуністичного будівництва в нашій країні, в тісному зв'язку з іншими галузями радянської правової науки і науки адміністративного права країн народної демократії. Тільки за останні роки опубліковано ряд монографічних праць з галузі адміністративного права — Є. І. Петрова, Ц. А. Ямпольської, В. А. Власова, PI. M. Ананова, О. Є. Лунєва та інших. Вийшли з друку ряд підручників і учбових посібників з радянського адміністративного права. Крім того, надруковано багато статей, брошур, методичних посібників.

Велика роль у розвитку науки радянського адміністративного права належить науковцям УРСР. Головну увагу вони приділили розробці проблем дальшого удосконалення діяльності державного апарату і зокрема: підвищення ролі громадськості; розвитку соціалістичної державності в комуністичне самоврядування; поліпшення правового регулювання суспільного життя: зміцнення соціалістичної законності і правопорядку і т. п.

Так, О. М. Якуба досліджує питання адміністративної відповідальності в УРСР; Г. В. Александренко написав монографію «Раднаргоспи економічних адміністративних районів Української РСР»; окремим питанням адміністративного права присвячені роботи О. Г. Олексієнка, І. М. Рознатовського, М. І. Андріанова та інших.

Значну роль у розвитку науки адміністративного права відіграють науковці інших галузей права і практичні працівники. Зокрема, предмет і система радянського адміністративного права висвітлюються в роботах: П. О. Недбайла — «Основи теорії держави і права», С. Ландкофа — «Основи цивільного права», П. Індиченка — «Лекції з колгоспного права», а також в окремих роботах С. Вільнянського, М. Гордона та ін. Розробці питань розвитку системи державного управління в УРСР, удосконалення державного апарату присвячені пра-

44                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      розділ і

ці В. Гречка — «Деякі питання удосконалення радянського державного апарату УРСР в 1926—1927 pp.», О. Олексієнка —■ «Городские Советы Украинской ССР (1917—1920 гг.)», а також В. Барахтяна, Б. М. Бабія, С. Є. Базилевича, В. Цвет-кова, Д. Т. Яковенка, В. Рогожина, С. Л. Фукса та інших. Питанням соціалістичної законності як принципу державного управління, охорони прав громадян і інтересів держави присвячені праці П. О. Недбайла — «Радянські соціалістичні правові норми», Р. М. Бершеди — «Соціалістична законність на сторожі інтересів і прав радянського народу», А. Петренка

—  «Своєчасно розглядати скарги трудящих», М. Андріанова

—   «Соціалістична законність в діяльності виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад», колективна робота сектора держави і права АН УРСР — «Роль громадськості в зміцненні радянського правопорядку»,   збірник   статей    практичних працівників — «Зміцнення соціалістичної законності — справа всієї громадськості», виданий    Держполітвидавом УРСР, а також роботи Д. Панасюка, К. Згурської, Ф. Глуха, С. Сте-фаника, М. Маслова, В. Сокуренка, С. Макогона та багатьох інших.

За останні роки було написано чимало праць, в яких в тій чи іншій мірі досліджуються питання відповідальності радянських державних службовців. Це, насамперед, роботи О. Ф. Решетника — «Деякі питання загальної дисциплінарної відповідальності робітників і службовців», Г. Матвеева — «Вина в цивільному праві», А. Савицької —■ «Майнова відповідальність за пошкодження здоров'я і заподіяння смерті», С. Мельник — «Касаційне оскарження судових рішень у цивільних справах», а також окремі роботи В. Зайчука, В. Ста-шиса, І. Тирічева, В. Янчука та інших.

Звичайно, нами перелічені не всі роботи науковців України. Однак і вказані яскраво свідчать про безперечні досягнення науки радянського права, і, зокрема, адміністративного права в УРСР, завдання якої в сучасний період визначаються рішеннями XXII з'їзду КПРС.