§ 3. Відмежування радянського адміністративного права від інших галузей права
Адміністративне право, як самостійна галузь права, в силу єдності радянського соціалістичного права і існуючої між галузями права взаємодії у регулюванні суспільних відносин, перебуває в тісному зв'язку з іншими галузями права. Разом з тим радянське адміністративне право відрізняється від інших галузей права предметом і методом регулювання. Специфіка суспільних відносин, які регулюються нормами адміністративного права, полягає в тому, що вони є відносинами по безпосередній практичній організації виконання законів у процесі управлінської діяльності Радянської держави по керівництву господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом.
З цього і слід виходити при відмежуванні радянського адміністративного права від інших галузей соціалістичного права. Передусім необхідно відмежувати адміністративне право від суміжних галузей — державного, цивільного, трудового і колгоспного права, з якими воно найбільш зв'язане.
Радянське державне право, згідно з найбільш поширеним у нашій літературі поглядом, містить у собі норми, які закріплюють суспільний і державний устрій, принципи організації і діяльності органів державної влади, державного управління, суду і прокуратури, а також виборчу систему і основи правового становища громадянина в державі. Разом з тим державне право безпосередньо регулює суспільні відносини, які складаються у сфері повновладної
1 Програма Комуністичної партії Радянського Союзу, Держподігви-дав УРСР, 196), стор. 93.
ПРЕДМЕТ I СИСТЕМА РАДЯНСЬКОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА :{f
державної діяльності по здійсненню загальнодержавного і місцевого керівництва1.
Такий зміст державного права визначає його провідне становище в системі соціалістичного права. Воно є юридичною базою для всіх інших галузей права, в тому числі для адміністративного. Для радянського адміністративного права державне право визначає основні принципи організації і діяльності органів державного управління, місце їх у системі органів держави, встановлює систему органів державного-управління і визначає в загальній формі компетенцію різних структурних одиниць апарату управління, а також основні принципи взаємовідносин між органами державного управління, органами державної влади, суду, прокуратури.
На базі основ, даних радянським державним правом, адміністративне право визначає організацію апарату державного управління, принципи побудови всіх його ланок, форми і методи здійснення органами державного управління конкретних завдань Радянської держави, діяльність органів державного управління у всіх галузях народногосподарського, соціально-культурного і адміністративно-політичного будівництва. Так відмежовується радянське адміністративне право від права державного.
Наїйбільш складним і спірним є питання про відмежування адміністративного права від права цивільного в майнових відносинах, що виникають між соціалістичними організаціями, підприємствами і установами. Радянське цивільне право, як галузь соціалістичного права, є сукупністю юридичних норм, що^ регулюють майнові відносини соціалістичних підприємств, установ і організацій між собою, відносини громадян з цими організаціями, майнові відносини між громадянами, а також тісно пов'язані з майновими відносинами особисті немайнові відносини, в тому числі охорона авторського і винахідницького-
1 У радянській юридичній літературі є інша думка про поняття державного права, яка полягає в тому, що радянське державне право є сукупністю правових норм, що закріплюють політичні форми здійснення народного суверенітету і суверенітету націй, основи правового становища громадянина в Радянській державі, основні права і обов'язки громадян,, принципи побудови системи державних органів, структуру, повноваження і організаційні форми діяльності представницьких органів держави по< всебічному залученню трудящих до здійснення функцій державної влади. (Див. А. И. Л є п є ш к и н. Курс советского государственного права. М, 1961, стор. 42.) Таке визначення державного права в принципі можливе. Однак, обмежуючи предмет державного права тільки владними відносинами, які не регулюються іншими галузями права, виключаючи при цьому положення, які закріплюють економічну структуру суспільства, воно залишає нерозкритим питання — в чому ж тоді виявляється провідне значення державного права в системі соціалістичного права?
РОЗДІЛ 1
права і т. п. Крім того, цивільне законодавство регулює також інші особисті немайнові відносини (ст. 1 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік).
Економічною основою побудови майнових зв'язків в СРСР є товарне виробництво. Однак товарне виробництво при соціалізмі — це товарне виробництво особливого роду. В соціалістичному суспільстві закон вартості втрачає функції регулятора виробництва. Зв'язки між виробництвом і споживанням, між галузями виробництва, економічними районами і окремими підприємствами складаються не стихійно, а ■встановлюються суспільством на основі закону планомірного пропорционального розвитку народного господарства.
Звідси об'єктивна необхідність цілеспрямованого суспільного регулювання відносин, які складаються на основі товарного виробництва.
Цілеспрямоване суспільне регулювання відносин, що складаються на основі товарного виробництва, досягається шляхом загальнодержавного планування розвитку народного господарства.
Оскільки в соціалістичній державі здійснюється планове регулювання розвитку народного господарства, остільки радянське адміністративне право включає в себе господарське управління і поруч з цивільним правом охоплює своїм регулю-; ванням і певну галузь майнових відносин.
Радянське адміністративне право регулює тільки ті майнові відносини, які виникають у процесі здійснення органами державного управління організаційно-владної (виконавчої і розпорядчої) діяльності. Так, до галузі адміністративного права належать відносини, що виникають у зв'язку з виданням державно-правових актів організаційного характеру, якими створюється майнова база соціалістичних організацій. На її основі в дальшому складаються майнові відносини між соціалістичними організаціями, а також між соціалістичними організаціями і громадянами. Ці майнові відносини регулюються нормами цивільного права. Прикладом можуть бути відносини, які виникають у зв'язку з прийняттям Радою Міністрів чи міністерством правових актів про наділення державних підприємств необхідними для їх діяльності фондами, або в зв'язку з постановою ради народного господарства адміністративного економічного району про перерозподіл оборотних коштів підпорядкованих даному раднаргоспові промислових підприємств.
До адміністративного права належать також майнові відносини, що виникають при виконанні планових актів, які приймаються виконавчими і розпорядчими органами державшої влади. Планові акти є юридичною базою для виникнення
ПРЕДМЕТ I СИСТЕМА РАДЯНСЬКОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА 33
майнових відносин, які регулюються нормами цивільного права. Наприклад, затверджені відповідними органами державного управління плани використання сировини і матеріалів, плани розподілу товарів широкого споживання і т. п. є обов'язковими для виконання відповідними органами державного управління, підприємствами і установами і належать до галузі адміністративного права. Разом з тим майнові відносини, які виникають у процесі реалізації цих планів (наприклад, майнові відносини між державними підприємствами по поставці продукції, а також по поставці товарів народного споживання торговельним організаціям) регулюються нормами цивільного права.
До галузі адміністративного права належать і деякі інші майнові відносини, що виникають у силу розпоряджень органів державного управління. Прикладом можуть бути відносини, зв'язані з виконанням держзакупок, сплатою податків і т. п.
До цивільно-правових відносин належать відносини, в яких сторони перебувають в рівному становищі, ні одна з сторін у відношенні до другої не має функцій влади. До майнових відносин, основаних на адміністративному підпорядкуванні одної сторони другій, цивільне законодавство не застосовується.
Радянське адміністративне право відмежовується також від трудового права. Предметом трудового права є регулювання трудових відносин. Однак відомо, що органи державного управління в особі їх керівників мають права і обов'язки в галузі найму і звільнення робітників, права і обов'язки по організації праці, по встановленню правил внутрішнього трудового розпорядку і г.о застосуванню заходів заохочування за їх виконання і стягнення за порушення. Норми, які встановлюють ці права і обов'язки, є адміністративно-правовими.
Далі, для здійснення державного нагляду за додержанням правил охорони праці у всіх галузях народного господарства створюються спеціальні органи (санітарно-технічного і санітарно-промислового нагляду, інспекція по охороні праці та ін.), діяльність яких так само регулюється нормами адміністративного права.
Отже, всі ті відносини, які складаються в сфері організаційно-владної (виконавчої і розпорядчої) діяльності, наприклад, в процесі діяльності загальних і спеціальних органів державного управління в галузі організації праці та інші, є предметом адміністративного права. Відносини, які складаються між людьми безпосередньо в зв'язку з використанням робочої сили в процесі виробництва, належать до предмета радянського трудового права.
З І- М. Пахомов
34
РОЗДІЛ І
Співвідношення радянського адміністративного права з колгоспним правом йде, в основному, по лінії державного керівництва колгоспами. Це, однак, не означає, що їх можна ототожнювати. Колгоспне право регулює відносини по організації і діяльності колгоспів, відносини між колгоспами і державними органами, а також відносини, які випливають з членства в колгоспі і які виникають на основі застосування Примірного Статуту сільськогосподарської артілі і спеціального законодавства, що доповнює його.
До галузі адміністративного права належать відносини по державному керівництву колгоспами. Державне керівництво колгоспами здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радами Міністрів союзних і автономних республік, виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих, а також спеціальними органами галузевого управління. Діяльність цих органів по керівництву колгоспами є невід'ємною частиною їх організаційно-владної, виконавчої і розпорядчої роботи. Суспільні відносини, які виникають у процесі цієї роботи, регулюються нормами радянського адміністративного права.
Адміністративне право відмежовується від фінансового права, яке регулює відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності державних органів з метою планомірного збирання, акумуляції і розподілу грошових засобів. Адміністративно-правовими нормами регулюються тільки відносини, які виникають у процесі управлінської діяльності виконавчих і розпорядчих органів державної влади в галузі фінансів і кредиту.
Сказане про відмежування радянського адміністративного права від інших галузей права дає підставу зробити висновок, що, по-перше, адміністративне право, як і інші галузі права, засновується на радянському державному праві: по-друге, в силу діалектичної єдності соціалістичного права воно перебуває в тісному зв'язку з іншими галузями права; по-третє, його місце в системі радянського права визначається характером суспільних відносин, що регулюються ним.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 68 Главы: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. >