§ 5. Джерела радянського адміністративного права

Виникнення окремих норм права обумовлено певними явищами суспільного життя, які породжують відповідні юридичні правила і є джерелом права в матеріальному розумінні. Інакше кажучи, під джерелом права в даному випадку розуміється правостворююча сила, якою в кінцевому підсумку є матеріальні умови суспільного життя.

З другого боку, під джерелом права розуміються форми вираження юридичних норм. Форма вираження юридичних норм є джерелом права в формальному розумінні, надає їм загальнообов'язкового характеру. Ця різниця джерел права в матеріальному і формальному розумінні випливає з матеріалі-

36                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      РОЗДІЛ   Г

стичного розуміння суспільних явищі дає можливість відмежувати виникнення норм права від форм їх вираження. Вона дозволяє з'ясувати зміст державної волі, вираженої в нормах права, і форми вираження цієї волі. Джерелами права в формальному розумінні є закони, укази, правові акти органів державного управління та місцевих Рад депутатів трудящих.

Однак не кожний державно-правовий акт є джерелом радянського адміністративного права. Треба розрізняти акти, які встановлюють норми права, і акти, які призначені для застосування цих норм. Тільки перші є джерелом радянського адміністративного права.

Розглянемо окремі джерела радянського адміністративного права.

І. Закони Союзу РСР та союзних і автономних республік

а)  Першу і основну групу джерел радянського адміністративного права становлять Конституція СРСР і конституції союзних і автономних республік.

Конституція СРСР і конституції союзних і автономних республік встановлюють основні начала соціалістичної системи державного управління, визначають принципи організації і діяльності органів державного управління, встановлюють систему і місце виконавчих і розпорядчих органів влади в системі органів Радянської держави, а також визначають у загальній формі компетенцію загальних органів державного управління, зокрема компетенцію по виданню актів управління. Конституція СРСР і конституції союзних і автономних республік є юридичною базою для всього законодавства СРСР, союзних і автономних республік. Вони визначають зміст всіх звичайних законів з питань державного управління.

б)   Слідом за конституціями важливим джерелом радянського адміністративного права є звичайні закони СРСР, союзних і автономних республік. У Радянській державі закони є основою діяльності всіх державних органів.

Закони друкуються відповідно в Відомостях Верховної Ради СРСР, Відомостях Верховної Ради кожної союзної республіки. Діяльність органів державного управління здійснюється на основі і на виконання законів.

II.  Підзаконні державно-правові   акти як джерела адміністративного права

В цій широкій категорії джерел радянського адміністративного права слід виділити декілька груп:

1. Укази Президії Верховної Ради СРСР і Президій Верховних Рад союзних і автономних республік.

ПРЕДМЕТ   I   СИСТЕМА   РАДЯНСЬКОГО   АДМІНІСТРАТИВНОГО   ПРАВА     37

2.  Постанови і розпорядження Ради Міністрів СРСР і Рад Міністрів союзних і автономних республік.

3.  Накази і інструкції міністрів і керівників центральних відомств при   Радах Міністрів.

4.  Постанови і розпорядження рад народного господарства.

5.  Рішення місцевих   Рад депутатів   трудящих   і   акти   їх виконавчих і  розпорядчих органів,    у   тому числі так звані «загальнообов'язкові рішення» місцевих Рад депутатів трудящих і їх виконавчих комітетів.

Серед діючих джерел радянського адміністративного права є також ряд Кодексів, Статутів і Положень. Це, наприклад, Адміністративний кодекс УРСР, затверджений постановою ВУЦВК 12 жовтня 1927 p.; Повітряний кодекс Союзу РСР, затверджений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 грудня 1961 p.; Статут внутрішнього водного транспорту Союзу РСР, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР 15 жовтня 1955 p.; Митний кодекс Союзу РСР, затверджений постановою ЦВК і РНК СРСР 19 грудня 1928 p., і т. п.

При висвітленні проблеми про джерела радянського адміністративного права не можна обминути питання: чи є джерелом адміністративного права судові акти — вироки по кримінальних справах і рішення по справах цивільних? Це питання слід вирішити так: обов'язкова сила судового акта вичерпується застосуванням його щодо того випадку, з приводу якого він прийнятий, і не поширюється на аналогічні випадки, які можливі в майбутньому. Інакше кажучи, діяльність суду зводиться до застосування правових норм, установлених законами або іншими підзаконними державно-правовими актами, щодо конкретних випадків і не породжує юридичних норм. Саме тому судовий акт не є джерелом радянського адміністративного права.

Так само повинно бути вирішене питання про адміністративну практику. Адміністративна практика являє собою застосування діючих правових норм щодо конкретних випадків суспільного життя. Вона знаходить вираження в адміністративних актах, спрямованих на застосування діючих правових норм у відповідності до вимог соціалістичної законності.

Адміністративний акт не містить у собі правові норми і тому не є джерелом адміністративного права.

Отже, тільки нормативний акт державного управління є формою вираження адміністративно-правової норми, джерелом радянського адміністративного права.

Як бачимо, серед джерел радянського адміністративного права центральне місце займають закони — конституційні і

38

РОЗДІЛ   І

звичайні. Крім закону, є й інші джерела адміністративного права. Така множинність джерел адміністративного права обумовлюється великим обсягом і складністю радянського державного управління, постійним розвитком соціалістичних управлінських відносин.