§ 3. Елементи адміністративно-правових   відносин

Основними елементами адміністративно-правових відносин є правовий обов'язок і суб'єктивне право (правомочність), суб'єкт і об'єкт.

А. Суб'єктивна правомочність і правовий ■обов'язок — це ті можливості і повинності, які утворюються правовими нормами для учасників адміністративно-правових відносин.

Суб'єктивною правомочністю в даному випадку ми називаємо сукупність прав одного з суб'єктів відносин, яким від-тювідають обов'язки інших осіб, а суб'єктивним обов'язком— основану на праві повинність учиняти або утримуватись від здійснення певних дій з метою задоволення інтересів правомочного. Суб'єктивній правомочності і правовому обов'язку, як елементам адміністративно-правових відносин, властиві загальні риси елементів правових відносин. Однак в адміністративному праві суб'єктивна правомочність і правовий обов'язок різних суб'єктів має не однаковий характер.

По-перше, для службових осіб або державних органів і громадських організацій як суб'єктів у ряді адміністративно-лравових відносин правомочність є разом з тим і їх обов'язком здійснювати певні дії або утримуватись від тих чи інших дій. Наприклад, виконком районної Ради депутатів тру-

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ   НОРМИ   І   ВІДНОСИНИ                                                                                                                                                                            97

дящих не тільки  має право затверджувати списки виборців, але й зобов'язаний це зробити.

На відміну від цього громадянам-суб'єктам адміністративно-правових відносин надається можливість за своїм розсудом використовувати або не використовувати свої суб'єктивні права (правомочність). Наприклад, громадяни за радянським законодавством мають право користуватися наданими законом юридичними засобами для організації товариств, союзів, для випуску в світ літературних видань і т. п., однак ні до чого цього юридично не зобов'язані.-

По-друге, службові особи державних органів, установ і організацій в адміністративно-правових відносинах, як правило, здійснюють свої суб'єктивні права (правомочність) і обов'язки не в особистих, а в державних або громадських інтересах, у суворій відповідності до закону, у встановлених ним межах і порядку.

Такі особливості суб'єктивного права (правомочності) і правового обов'язку в адміністративно-правових відносинах.

Б. Суб'єктами адміністративно - правових відносин називаються учасники цих відносин, які покликані здійснювати передбачені нормою права (правомочність) і обов'язки.

Суб'єктом адміністративно-правових відносин слід вважати тільки того, хто бере участь у процесі організаційно-владної (виконавчої і розпорядчої) діяльності, тобто, хто дієздатний.

Суб'єкти адміністративно-правових відносин поділяються на два види: фізичні особи і організації та їх підрозділи1. Фізична особа — як суб'єкт права — це окрема людина. До фізичних суб'єктів адміністративного права належать громадяни СРСР, особи без громадянства, а також іноземці, які перебувають на території Радянського Союзу. Права і обов'язки громадян СРСР в сфері державного управління встановлюються законами та іншими державно-правовими актами Радянської

1 Слід зазначити, що це твердження не відповідає пануючій серед цивілістів думки про суб'єкта права на основі правоздатності. Суб'єктом права вважають вони того, хто правоздатний, тобто здатний перебувати у певних відносинах, незалежно від того, чи може він своїми власними Діями здійснювати надані йому права і приймати на себе відповідні обов'язки. Правоздатним може бути і дитина, і душевнохворий. Відсутність належного розуміння не заважає їм мати цивільні права, які здійснюються за них іншими особами. Стверджуючи, що суб'єктами радянських адміністративних правових відносин є фізичні особи і організації та їх підрозділи, які беруть участь у процесі здійснення організаційно-владної (виконавчої і розпорядчої) діяльності Радянської держави, тим самим суб'єктом адміністративного права слід вважати тільки того, хто дієздатний. Адміністративна дієздатність може бути часткова (наприклад, скарга малолітнього органам влади)  і повна, яка наступає з досягненням повноліття.

7 І. М.  Пахомов

РОЗДІЛ   III

держави. Права і обов'язки осіб без громадянства, а також іноземців, як суб'єктів адміністративно-правових відносин, встановлюються спеціальним законодавством. Фізичні особи, як суб'єкти адміністративно-правових відносин, поділяються на державних службовців і громадян. Державні службовці виділяються з числа громадян юридично обов'язковим характером своєї роботи в сфері організаційно-владної (виконавчої і розпорядчої) діяльності. Радянський державний службовець є суб'єктом адміністративно-правових відносин, як носій службових прав і обов'язків, наданих йому для участі у виконанні завдань виконавчого і розпорядчого органу влади в сфері державного управління. Отже, не всі права і обов'язки службовця становлять його адміністративну правосуб'єктність, а тільки обов'язки і права в сфері організаційно-владної (виконавчої і розпорядчої) державної діяльності.

Організації в Радянській державі поділяються на державні і громадські1. До державних організацій входять органи державної влади, державні установи і підприємства. Одним із обов'язкових суб'єктів адміністративно-правових відносин є тільки той орган Радянської держави або правомочна службова особа, чи громадська організація, на які Конституцією СРСР, конституціями союзних і автономних республік, а також іншими державно-правовими актами покладено обов'язок здійснення державного управління. Другою стороною адміністративно-правових відносин може бути будь-який державний орган, коли він в тій чи іншій мірі входить у сферу відносин, що регулюються нормами адміністративного права, наприклад, нормами так званих «загальнообов'язкових» рішень виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Громадські організації можуть виступати в адміністративно-правових відносинах і як суб'єкти, що здійснюють від імені держави організаційно-влад-ну (виконавчу і розпорядчу) діяльність, і як друга сторона цих відносин. Суб'єктами адміністративно-правових відносин в передбачених законом випадках можуть бути і підрозділи державних і громадських організацій.

Права і обов'язки суб'єктів адміністративно-правових відносин забезпечуються Радянською державою.

В. Об'єктом адміністративно-правових відносин  є фактична діяльність суб'єктів цих правовідносин у

1 В юридичній літературі іноді коло державних органів і громадських організацій як суб'єктів адміністративно-правових відносин обмежується поняттям юридичної особи. Юридична особа — суб'єкт цивільних правових відносин. Вона не може механічно переноситись в адміністративне право, це звужує фактичне коло суб'єктів адміністративного права. В практиці багато організацій є суб'єктами адміністративно-правових відносин, однак не всі вони є юридичними особами.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ   НОРМИ   І   ВІДНОСИНИ                                                                                                                                                                             99

межах їх прав і обов'язків1. Наприклад, фактична діяльність суб'єктів адміністративно-правових відносин у випадках передачі матеріальних цінностей (будівель, споруд тощо) з відання одного органу управління у відання іншому і т. п.