§ 5. Принципи організаційної побудови апарату органів державного управління

В даному параграфі виділені для спеціального розгляду питання побудови апарату органів радянського державного управління. Ці питання мають принципове політичне значення. Вони, по суті, визначають якість роботи органів державного управління по здійсненню покладених на них завдань. Без відповідної структури органів управління і визначення "їх компетенції неможливо успішно здійснювати організаційно-владну '(виконавчу і розпорядчу) діяльність.

Під структурою органу державного управління слід розуміти систему його внутрішніх підрозділів і розподіл функцій між ними (відділами, секторами і т. п.).

Структура органів державного управління не є раз і назавжди визначеною. Вона обумовлюється конкретними завданнями побудови комуністичного суспільства в той чи інший історичний  відрізок часу.

До 1934 року в радянському державному управлінні діяла функціональна система побудови апарату управління. Ця система в свій час була прогресивною, однак поступово вона перестала відповідати вимогам економічного розвитку СРСР. її треба   було   замінити   новою, більш   досконалою.

1 Див. ст. 8. Положення про Міністерство комунального господарства Української РСР. (Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР, 1961, № 8, ст.  104).

ОРГАНИ    РАДЯНСЬКОГО    ДЕРЖАВНОГО    УПРАВЛІННЯ                                                                                                                    139

Функціональна система побудови апарату управління пов'язана з розпорошенням управління серед багатьох відділів і секторів і, як наслідок цього, — відсутністю оперативного, конкретного і диференційованого керівництва. При функціональній системі побудови апарату управління в наркоматах і заводоуправліннях існувала велика кількість відділів, кожний з яких відповідав за невелику ділянку роботи, однак при цьому міг давати керівні вказівки нижчестоящій виробничій ланці. Це вносило різнобій і формалізм в управління виробництвом і соціально-культурним життям. Знеосібка, розбухання державного апарату, підміна конкретного керівництва загальним гальмували дальший розвиток соціалістичного народного господарства і культури.

XVII з'їзд нашої партії вирішив ліквідувати функціональну систему побудови апарату органів управління і запропонував покласти в основу побудови всіх його ланок виробничо-територіальний або виробничо-галузевий принцип. Суть виробничо-територіального або виробничо-галузевого принципу полягає в тому, що, по-перше, апарат органів державного управління будується з урахуванням територіального розміщення об'єктів керівництва і профілю відповідних галузей народного господарства і, по-друге, шляхом наближення апарату управління до цих об'єктів створюються можливості для здійснення конкретного і оперативного керівництва відповідними підприємствами та іншими господарськими об'єднаннями, установами і організаціями.

Перебудова апарату управління за виробничо-галузевим або виробничо-територіальним принципом не означала ліквідації всіх функціональних відділів. При виробничо-територіальній системі збереглися такі функціональні відділи, як плановий, фінансовий, кадрів і т. п. Але, якщо при функціональній системі ці відділи підмінювали собою головні галузеві управління, бо мали право безпосередніх стосунків з місцями, то після реорганізації системи управління за виробничо-територіальним принципом на функціональні відділи, які залишились, покладено виконання підготовчих робіт по складанню планів, кошторисів, балансів і т. д. без права давати обов'язкові вказівки підпорядкованим органам-даної системи,  минаючи оперативно-виробничі ланки.

Дальший розвиток виробничо-територіальний принцип побудови апарату управління одержав з утворенням раднар-госпів, коли скоротилась кількість проміжних ланок у керівництві промисловістю, що існували раніше. Центр ваги оперативного керівництва перенесений на місця, в економічні райони. Це забезпечило не тільки наближення апарату управління до об'єктів керівництва, але й  дало можливість

140                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           РОЗДІЛ   IV

ширше залучати до управління трудящі маси, успішно боротися з бюрократизмом, надмірною централізацією управління народним господарством, що робить управління промисловістю більш оперативним, кваліфікованим і диференційованим.