§ 3. Обов'язки громадян СРСР у галузі державного управління

Поруч з правами, які надаються радянським громадянам у сфері державного управління, на них покладаються і певні обов'язки.

На протилежність капіталістичному суспільству, в якому правами користуються панівні класи — буржуазія та поміщи-' ки, а обов'язки покладені на трудящих, — в радянській країні всі громадяни рівні в своїх правах і обов'язках за принципом: за рівні права — рівні обов'язки. Саме тому, обов'язки громадян СРСР у сфері державного управління є доповненням до їх прав, вони невід'ємні від цих прав.

Кожний громадянин СРСР у сфері державного управління зобов'язаний:

а) Додержувати Конституції, виконувати закони, додержувати дисципліну праці, чесно ставитися до громадського обов'язку, поважати правила соціалістичного ■співжиття (ст. 130 Конституції СРСР та відповідні статті конституцій союзних республік).

Ці обов'язки конкретизуються адміністративним законодавством. Актами державного управління встановлюються, наприклад, обов'язки громадян по додержанню правил вуличного і шляхового руху, охороні соціалістичного порядку, боротьбі з пияцтвом і самогоноварінням, користуванню і збереженню транспортних комунальних засобів загального користування (трамваї, автобуси, таксомотори тощо)1 і таке інше.

! Див., наприклад, Постанову Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1960 р. «Про зміну системи тарифів за користування легковими таксомоторами і встановлення тарифів за користування легковими автомобілями, що надаються населенню на умовах прокату» (Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. 1960, № 9, ст. 147); Постанову Ради Міністрів УРСР від 20 липня 1960 р. «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради УРСР від 15 червня 1960 р. «Про посилення боротьби з самогоноварінням і пияцтвом в Українській РСР» (Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР, 1960, № 7, ст. 111) та інші.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ  СТАНОВИЩЕ   ГРОМАДЯН   СРСР

219

б)                                 Берегти  і   зміцнювати   суспільну   соціалістичну  власність,  як священну і недоторкану основу радянського ладу, як джерело багатства і могутності країни, як джерело заможного і культурного життя всіх трудящих (ст. 131 Конституції СРСР).

У порядку реалізації цього обов'язку адміністративне законодавство встановлює, передусім, систему адміністративно-правових заходів охорони соціалістичної власності. Важливим заходом охорони соціалістичної власності є система адміністративно-правового регулювання майнових відносин у сфері організаційно-владної (виконавчої і розпорядчої) діяльності, яка має на меті недопущення заподіяння шкоди суспільному добру шляхом застосування запобіжно-виховних адміністративно-правових заходів впливу1.

в)                                Виконувати   військовий   обов'язок. Військова служба в лавах Збройних Сил СРСР є почесним обов'язком громадян СРСР (ст. 132 Конституції СРСР), реалізація якого гарантується як Законом про загальний військовий обов'язок2, так і рядом актів державного управління.

г)                                 Закінчити   загальноосвітню   восьмирічну  школу (ст. 121 Конституції СРСР). На основі і на виконання цього конституційного обов'язку,   адміністративним законодавством встановлюється,    наприклад, обов'язок для батьків посилати дітей до школи, а також створювати належні умови для їх навчання, вносити відповідну плату за утримання дітей в школі-інтернаті3 і таке інше.

д)                               Реєструвати акти громадянського стану. Громадяни СРСР зобов'язані за діючим законодавством4 реєструвати такі акти громадянського стану: народження, смерть, шлюб,    розлучення,    зміну   прізвища,   ім'я,    усиновлення. Акти громадянського стану реєструються відділами ЗАГС при виконкомах міських і районних Рад депутатів трудящих, а у сільських місцевостях і в робітничих селищах — виконкомами сільських і селищних Рад депутатів трудящих.   За кордоном

' Див., наприклад, Постанову Ради Міністрів УРСР від 13 серпня 1960 р. «Про зміну порядку безкоштовної передачі державним підприємствам та організаціям демонтованого і невикористовуваного устаткування» (Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. 1960, № 8, ст. 136) та інші.

2                Див. «Ведомости Верховного Совета СССР», 1939, № 32; Изм. и доп. 1941, № 12; 1941, № 30; 1954, № 10, ст. 213; 1959, № 44, ст. 227.

3                   Див., наприклад, Положення про школи-інтернати Міністерства освіти Української РСР, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 15 червня 1957 р.   (Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР, 1957, № 10, ст. 119) та ін.

4                   Див. Адміністративний кодекс УРСР. Держполітвидав, 1956, відділ VIII і додатки до нього та інші державно-правові акти.

220                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            РОЗДІЛ Vlll

реєстрація актів громадянського стану покладена на консульства СРСР.

є) Додержувати паспортного режиму. Обов'язки громадян СРСР по додержанню паспортного режиму встановлюються Положенням про паспорти, яке затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 21 жовтня 1953 р. Так, наприклад, громадяни СРСР віком від 16 років і старші, які проживають у місцевостях, де встановлений паспортний режим, зобов'язані мати паспорти; у випадках загублення або крадіжки паспорта його власник зобов'язаний заявити про це в письмовій формі в органи міліції за місцем проживання або перебування. Громадяни, які прибувають на проживання в іншу місцевість на строк понад три доби, зобов'язані в добовий строк здати свої паспорти на прописку і таке інше.

Адміністративним законодавством встановлюється і ряд інших обов'язків громадян СРСР у сфері державного управління. Наприклад, обов'язки громадян по додержанню правил фінансової дисципліни, полювання та рибальства, по1 додержанню правил на залізничному, водному, автомобільному і повітряному транспорті, правил охорони здоров'я і т. п.

Обов'язки радянських громадян у сфері державного управління реалізуються, як правило, в адміністративно-правових відносинах, учасники яких виступають як носії взаємокорес-пондуючих прав і обов'язків, взаємно зобов'язані виконувати ці права і обов'язки. Наприклад, громадянин має не тільки обов'язок прописати паспорт, але й право вимагати, у передбачених законом випадках, прописки його в тій чи іншій місцевості.

Реалізація обов'язків радянських громадян у сфері державного управління, які встановлюються адміністративно-правовими нормами заборонного характеру, здійснюється шляхом утримування від порушення цих норм (наприклад, не з'являтись у п'яному стані в громадських місцях, не курити у заборонених місцях і т. п.). Реалізація цих обов'язків не породжує адміністративно-правових відносин.

Пильне і сумлінне додержання і виконання кожним громадянином СРСР обов'язків у сфері державного управління практично забезпечується, головним чином, їх високою правосвідомістю, без застосування державного примусу і громадського впливу, на основі методу переконання, виховання і заохочування, стає життєвою потребою радянських людей, що свідчить про глибокий демократизм і гуманізм нашого суспільного життя.

Державний примус і громадський вплив виступають як крайні заходи у відношенні до окремих осіб, які, в силу невідповідності рівня  їх індивідуальної  правосвідомості сус-

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ  СТАНОВИЩЕ  ГРОМАДЯН   СРСР

22!

пільній соціалістичній правосвідомості, добровільно не виконують покладених на них обов'язків. До громадян, які не додержують і не виконують свої обов'язки в сфері радянського державного управління, можуть бути застосовані, передусім, заходи громадського впливу, а також заходи адміністративного або, у встановлених законом випадках, і кримінального примусу.1