§ 1. Загальні положення

У період розгорнутого будівництва комунізму в СРСР значно підвищується роль громадських організацій трудящих. І це цілком зрозуміло. Громадські організації входять у систему політичної організації радянського суспільства і відіграють важливу роль у перетворенні в життя завдань комуністичного будівництва. Вони не протистоять державним органам, тому що їх діяльність здійснюється на засадах, властивих всій політичній організації нашого суспільства, а саме: на спільній економічній основі — соціалістичній системі господарства і соціалістичній власності на знаряддя та засоби виробництва; на основі керівної ролі Комуністичної партії Радянського Союзу; на основі союзу робітничого класу з селянством і трудовою інтелігенцією, дружби всіх рас і національностей; спільності головного завдання, яке стоїть перед усіма елементами політичної організації радянського суспільства — побудови комунізму; спільності принципів, що лежать в основі діяльності організацій, які становлять систему політичної організації суспільства і забезпечують єдність і цілеспрямованість діяльності цих організацій (демократичний централізм, соціалістична законність, дружба народів і інтернаціоналізм і таке ін.).

Разом з тим громадські організації не можна ототожнювати з державними органами. Громадські організації являють собою такі об'єднання, через які трудящі маси організовано беруть участь у комуністичному будівництві. Вони мають певні, визначені завдання; їх організація, форми та ме-

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ  225

тоди діяльності здійснюються не тільки на основі загальних, але і спеціальних принципів — самодіяльності і добровільності, що виявляються, зокрема, в добровільному членстві, матеріальній участі членів тієї чи іншої організації в створенні її майнової основи, участі в управлінні справами своєї організації (у виборах керівних органів, в здійсненні контролю, в обговоренні і затвердженні планів роботи і т. п.)'.

У ході комуністичного будівництва все більше розвиватиметься система громадських організацій і поширюватимуться їх завдання, удосконалюватимуться форми і методи роботи, більш широкою і безпосередньою буде участь мас в їх діяльності, забезпечуватиметься більш тісний зв'язок з державними органами і т. п.

Громадські організації трудящих у СРСР активно борються за здійснення директив партії, законів, постанов і розпоряджень уряду та інших державно-правових актів, за суворе додержання правил соціалістичного співжиття. Вони є однією з форм залучення трудящих до управління державою, розширення соціалістичного демократизму в усіх сферах суспільного життя. Громадські організації в СРСР створюються в інтересах здійснення завдань побудови комуністичного суспільства з ініціативи трудящих.

Трудящим масам нашої країни надано право об'єднання в громадські організації. Це право закріплене в Конституції СРСР і конституціях союзних та автономних республік. Так, стаття 106 Конституції УРСР проголошує, що: «У відповідності до інтересів трудящих і з метою розвитку організаційної самодіяльності і політичної активності народних мас за громадянами Української РСР забезпечується право об'єднання в громадські організації: професійні спілки, кооперативні об'єднання, організації молоді, спортивні й оборонні організації, культурні, технічні й наукові товариства, а найбільш активні і свідомі громадяни з лав робітничого класу, трудящих селян і трудової інтелігенції добровільно об'єднуються в Комуністичну партію Радянського Союзу, яка є передовим загоном трудящих в їх боротьбі за побудову комуністичного суспільства і являє собою керівне ядро всіх організацій трудящих, як громадських, так і державних».

У період розгорнутого будівництва комунізму все більшу роль повинні відігравати громадські організації. Зокрема, в Програмі КПРС вказується, що профспілки покликані постійно піклуватися про підвищення комуністичної свідомості мас, виступати організаторами змагання  за комуністичну

1 Див. Ц. А. Я м п о л ь с к а я. О механизме передачи общественным организациям функций некоторых государственных органов. «Правоведение», 1961, № 4.

J5 І. М. Пахомов

226                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     РОЗДІЛ IX

працю, допомагати трудящим виробляти навики керування державними і громадськими справами, брати активну участь у проведенні контролю над мірою праці і мірою споживання; розвивати активність робітників і службовців, залучаючи їх до боротьби за безперервний технічний прогрес, за дальше зростання продуктивності праці, за виконання і перевиконання державних планів і завдань, постійно дбати про підвищення кваліфікації, про поліпшення умов праці і побуту робітників та службовців, охороняти матеріальні інтереси і права трудящих; добиватися виконання планів житлового і культурно-побутового будівництва, поліпшення громадського харчування і торгівлі, соціального страхування, санаторно-курортної справи; забезпечувати контроль за використанням суспільних фондів споживання, за роботою всіх підприємств і установ, що обслуговують трудящих; поліпшувати культурне обслуговування і відпочинок трудящих, розвивати фізкультуру і спорт.

Значно зросте роль комуністичної спілки молоді, яка покликана у ще більшій мірі виявляти ініціативу і почин в усіх галузях життя, розвивати активність і трудовий героїзм молоді, виховувати її в дусі безмежної відданості Батьківщині, справі комунізму, постійної готовності до праці, до подолання будь-яких труднощів, підвищення рівня загальної освіти і технічних знань.

Підвищиться значення усіх форм кооперації й інших громадських об'єднань трудящих: наукових, науково-технічних і науково-освітніх товариств; організацій раціоналізаторів і винахідників, спілки працівників літератури, мистецтва, журналістики, культурно-освітніх, спортивних товариств.

Накреслений Програмою КПРС процес розвитку громадських організацій є однією із умов переходу до суспільного комуністичного самоврядування, в якому об'єднаються Ради, професійні, кооперативні та інші масові організації трудящих. Цей процес означає дальший розвиток соціалістичної демократії, яка забезпечує активну участь усіх членів суспільства у керуванні суспільними справами1.

Радянське законодавство, в тому числі адміністративне, служить інтересам практичного здійснення завдань, накреслених Програмою КПРС, створює умови для дальшого розвитку громадських організацій і підвищення їх ролі в суспільному житті.

Так, адміністративно-правові норми, як правило, безпосередньо визначають порядок створення і ліквідації діяльно-

1 Див. Програма Комуністичної партії Радянського Союзу,  Держпо-літвидав УРСР, 1961, стор. 93—95.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ  ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 227

сті громадських організацій, систему їх обов'язків і прав у сфері державного управління, форми та методи здійснення функцій державних органів, що передані у відання громадських організацій і добровільних товариств трудящих. Правова регламентація певних сторін утворення і діяльності громадських організацій обумовлюється необхідністю визначення завдань і місця громадських організацій в системі політичної організації суспільства, забезпечення законності в їх організації і діяльності, і зокрема, створення правових форм захисту осіб, які на громадських засадах беруть участь у боротьбі за зміцнення законності і правопорядку в країні.