Зміст

ПЕРЕДМОВА

I.              НЕВІДСТУПНІ ПИТАННЯ

Заплутаність теорії права

Три поворотних питання

Визначення

II.            ЗАКОНИ, КОМАНДИ ТА НАКАЗИ

Різноманіття імперативів

Право як примусові накази

III.           РІЗНОМАНІТТЯ ЗАКОНІВ

Зміст законів

Сфера застосування

Види походження

IV.           СУВЕРЕН І ПІДДАНИЙ

Звичка до покори та неперервність права

Інерція права

Правові обмеження законодавчої влади

Суверен, що стоїть за легіслатурою

V.            ПРАВО ЯК ОБ'ЄДНАННЯ

ПЕРВИННИХ І ВТОРИННИХ ПРАВИЛ

1. Новий початок 2.Ідея обов'язку 3. Елементи права

9

9

14

21

25 25 27

33 34 48 50

56 57 67 71 76

83 83 85 94

г

Передмова

VI.           ОСНОВИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

Правило визнання та юридична чинність

Нові питання

Патологія правової системи

VII.          ФОРМАЛІЗМ І СКЕПТИЧНЕ СТАВЛЕННЯ

ДО ПРАВИЛ

Відкрита структура права

Різновиди скептичного ставлення

до правил

Остаточність і непохибність

судового рішення

Непевність правила визнання

VIII.        СПРАВЕДЛИВІСТЬ І МОРАЛЬ

Принципи справедливості

Моральні та юридичні зобов'язання

Моральні ідеали та соціальна критика

IX.           ЗАКОНИ ТА МОРАЛЬНІСТЬ

Природне право та правовий позитивізм

Мінімальний зміст природного права

Юридична чинність і моральна цінність

X.            МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Джерела сумніву

Зобов'язання та правові санкції

Зобов'язання та суверенітет держав

Міжнародне право та мораль

Аналогії форми та змісту

102 102

112 119

125 125

136

141 147

154 156 166

178

183 183 190 197

209 209 212 216 222 227

Моєю метою у цій книзі було сприяти розумінню права, стримування та моралі як різних, але пов'язаних між собою со­ціальних явищ. Хоча книга призначена передусім тим, хто вив­чає правознавство, я сподіваюся, що вона може стати у пригоді й тим, чиї головні інтереси пов'язані не стільки з правом, скільки з мораллю, політичною філософією або соціологією. Правник розглядатиме цю книгу як нарис з аналітичного правознавства, бо вона присвячена не стільки критиці права чи правової полі­тики, скільки з'ясуванню загальних рамок правової думки. Крім того, в багатьох місцях я ставив запитання, про які цілком мож­на сказати, що вони стосуються значення слів. Так, я обміркову­вав: яким чином «бути зобов'язаним» відрізняється від «мати зобов'язання»; чим твердження про те, що якесь правило є чин­ною правовою нормою, відрізняється від завбачення поведінки посадових осіб; що мається на увазі під твердженням, що якась соціальна група дотримується правил, і що в нього спільного та відмінного з твердженням, що члени групи звично роблять пев­ні речі. Дійсно, однією з центральних тем книги є те, що ані право, ані будь-яку іншу форму соціальної структури не можна зрозуміти без оцінки певних вирішальних відмінностей між дво­ма різними типами твердження, які я назвав «внутрішнім» та «зовнішнім» і які можна застосовувати завжди, коли дотриму­ються соціальні правила. Незважаючи на свій аналітичний ха­рактер, ця книга може також розглядатися як нарис описової соціології. Адже думка, що дослідження значень слів тільки про­ливають світло на слова, є помилковою. Багато які важливі й не одразу очевидні відмінності між типами соціальної ситуації або відношень, можливо, найкраще виявляються за допомогою вив­чення стандартного застосування відповідних висловів і їхньої залежності від соціального контексту, який сам нерідко зали­шається несформульованим. У цій сфері досліджень особливо вірно те, що ми можемо застосовувати, за висловленням профе­сора Дж.Л.Остіна, «загострене відчуття слів для загострення нашого сприйняття явищ».

Безсумнівно, я маю дуже дякувати іншим авторам; велика частина цієї книги стосується недоліків простої моделі право­вої системи, побудованої відповідно до імперативної теорії Ості-на. Однак у тексті читач знайде дуже мало посилань на інших

Х.Л.А.Харт. КОНЦЕПЦІЯ ПРАВА

авторів і дуже мало виносок. Натомість він знайде наприкінці книги докладні примітки1, призначені для прочитування після кожного розділу. Тут погляди, висловлені в тексті, пов'язано з поглядами моїх попередників І сучасників, а також зроблено пропозиції щодо засобів можливого подальшого простеження аргументації в їхніх творах. Я обрав цей варіант ще й тому, що аргументація моєї книжки є послідовною, і порівняння з іншими теоріями переривало б її. Але я мав також певну педагогічну мету: я сподіваюся, що така побудова завадить розглядати книгу з теорії права передусім як таку, з якої довідуються про те, що містять інші книги. Доки цього погляду дотримуються ті, хто пише, у цьому питанні неможливо буде досягти значного про­гресу; а доки його дотримуються читачі, дуже малою буде освіт­ня цінність цієї теми.

Перелічення усіх, кому я маю завдячити, зайняло б дуже ба­гато місця. Але особливу вдячність я мушу висловити панові А.М.Оноре, чиї докладні критичні зауваження допомогли вияви­ти в багатьох місцях плутанину думок і похибки стилю. Я на­магався позбутися їх, але боюся, що залишилося багато такого, чого він не схвалив би. Я зобов'язаний бесідам з паном Дж.А.Полем усім цінним, що є в цій книзі з питань політичної філософії та з нової інтерпретації природного права, а також мушу подякувати йому за читання коректури. Висловлюю та­кож щиру вдячність докторові Руперту Кроссу та пану П.Ф.Строусону, які читали цей текст, за їхні корисні поради та критичні зауваження.

Х.ХАРТ

1  За домовленістю з Oxford University Press у перекладі вилучено розділи «Післямова» та «Примітки». — Видавництво.

8